Ухвала суду № 90780954, 04.08.2020, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 235/4745/20

Провадження №1-кп/235/653/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2020 р. Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі:головуючої – судді Корнєєвої І.В.

при секретарі – Гурачевській Е.І.

за участю прокурора Гусейнова Е.Г.

захисника Дальгіс Л.О..

обвинуваченого ОСОБА_1 огли

перекладача Касумова Н.Д. огли

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду у м. Покровську обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 червня 2020 р. за № 12020050410001174 по кримінальній справі за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Баку району Астара Республіки Азербайджан, громадянина Республіки Азербайджан, має середню освіту, не працює, утриманців не має, не судимого, постійного місця проживання та реєстрації на території України не має, останнім часом проживав в м. Покровську Донецької області, в готелі «Дружба»,

за ч. 2 ст.121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно обвинувального акту ОСОБА_1 огли обвинувачується у скоєнні злочину,передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

Прокурором заявлено клопотання про призначення кримінального провадження до судового розгляду на підставі обвинувального акту , про виклик до судового засідання обвинуваченого,потерпілої , свідків згідно реєстру матеріалів досудового розслідування до обвинувального акту.

Потерпіла ОСОБА_2 про дату,час, місце розгляду кримінального провадження повідомлялася належним чином , до судового засіданні не з`явилася , надала заяву про розгляд кримінального провадження за її відсутності .

Обвинувачений ОСОБА_1 огли та захисник Дальгіс Л.О. не заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду , клопотання про допит додаткових свідків та клопотання про долучення додаткових доказів до кримінального провадження не заявили.

Вислухавши думку прокурора,обвинуваченого,захисника , колегія суддів приходить до наступного.

Обвинувальний акт , пред`явлений ОСОБА_1 огли за ч.2 ст. 121 КК України,що надійшов до суду 31 липня 2020 року, відповідає вимогам КПК України, і не підлягає поверненню прокурору.

Кримінальне провадження підсудне Красноармійському міськрайонному суду Донецької області.

Не існує підстав для закриття провадження на підставі пунктів 4-8 частини першої або частини другої статті 284 КПК України.

Існує необхідність допитати під час судового розгляду обвинуваченого, потерпілу , свідків згідно реєстру матеріалів досудового розслідування до обвинувального акту.

Прокурор заявив клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 огли запобіжного заходу у виді тримання під вартою, мотивуючи тим, що обвинувачений обгрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення , обвинувачений може здійснити спроби переховуватися від суду під загрозою реального покарання у виді позбавлення волі, незаконно впливати на свідків та потерпілих,які ще не допитані у судовому засіданні ,вчинити інші кримінальні правопорушення, що свідчить про наявність ризиків , передбачених п.1,3, 5 ч. ст. 177 КПК України .

Обвинувачений ОСОБА_1 огли не заперечував проти обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив вирішити питання на розсуд суду.

Захисник Дальгіс Л.О. заперечувала проти обрання обвинуваченому ОСОБА_1 огли запобіжного заходу у виді тримання під вартою , зазначивши, що сторона захисту не згодна з кваліфікацією інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, у матеріалах кримінального провадження є висновок експерта , відповідно до якого обвинувачений наніс один удар, у клопотанні прокурора не вказано чому неможливо застосувати до обвинуваченого більш м`який запобіжний захід, клопотання прокурора не обґрунтоване доказами ,заявлені прокурором ризики не підтверджені доказами, наявний тільки один ризик-обвинувачений не громадянин України. Обвинувачений не судимий, вирок суду відсутній. Доказів , що обвинувачений знаходився у розшуку , не має. Захисник просить відмовити прокурору у задоволенні клопотання та обрати обвинуваченому особисте зобов`язання або заставу, що буде достатнім для забезпечення належної поведінки обвинуваченого , бо він буде під наглядом поліції.

Вислухавши думку учасників судового провадження , суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання за клопотанням учасників судового провадження суд має право обрати , змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження , у тому числі запобіжний захід , обраний щодо обвинуваченого .

Відповідно до ст. 177 ч.2 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення , а також наявність ризиків ,які дають достатні підстави слідчому судді ,суду вважати , що підозрюваний , обвинувачений , засуджений може здійснити дії ,передбачені ч.1 с.177 КПК України .

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 11.04.2013 у справі «Вєренцов проти України» ЄСПЛ зазначив, що відповідно до його усталеної практики, яка відображає принцип, пов`язаний з належним відправленням правосуддя, у рішенні судів мають адекватно зазначатися підстави, на яких вони ґрунтуються. Ступінь застосування цього обов`язку наводити підстави може змінюватися залежно від характеру рішення та повинен визначатися з огляду на обставини справи (п. 26 рішення ЄСПЛ у справі «Гарсія Руіс проти Іспанії»).

У п. 75 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» наголошено, що тривале тримання під вартою без визначення в рішенні суду відповідних підстав є несумісним з принципом захисту від свавілля, закріпленого в п. 1 ст. 5 (справа «Соловей і Зозуля проти України» від 27 листопада 2008 р.). За таких обставин Суд вважає, що рішення районного суду (без мотивування підстав для його прийняття) не забезпечило заявникові адекватного захисту від свавілля, який є важливим елементом «законності» тримання під вартою в розумінні п. 1 ст. 5 Конвенції.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 12 лютого 2015 р. по справі «Подвезько проти України » визначено порушення п.1 і 3 ст.5 Конвенції з прав людини з огляду на те, що досудове тримання під вартою не ґрунтувалося на належних і достатніх підставах і суди не аргументували необхідність тримання заявника під вартою.

У рішенні ЄСПЛ «Жердєв проти України » Європейський суд вказав , що вже встановлював у справах проти України порушення у зв`язку з тим, що навіть коли йдеться про тривалі строки тримання під вартою , національні суди здебільшого посилаються на аналогічні підстави , наведені при затриманні , не вказуючи жодного з нових деталей ,або взагалі не обґрунтовують обрання такого запобіжного заходу ;-національні суди на жодному етапі не розглядали можливості застосування альтернативних запобіжних заходів

Суду при розгляді відповідного клопотання слід ретельно перевіряти достовірність підстав для його задоволення, оскільки одним із найбільш частих порушень прав людини, визнаних ЄСПЛ у справах проти України, є необґрунтоване ухвалення судами рішень про продовження строку тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою, а також те, що можливість застосування запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою (зокрема, йдеться про застосування застави), у багатьох випадках навіть не розглядалася.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК. Обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції (п. 85 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011).

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» № 12369/86 від 26 червня 1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Така ж позиція відображена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/97 від 26 липня 2001 року.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як вбачається з положень ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Судом при вирішенні питання про застосування обвинуваченому ОСОБА_1 огли запобіжного заходу оцінено в сукупності такі обставини:

1) вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення- факти та інформація, якими сторона обвинувачення обґрунтовує причетність ОСОБА_1 огли до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в обвинувальному акті та реєстрі матеріалів досудового розслідування відображені з достатньою мірою для висновку про обґрунтованість пред`явленого йому обвинувачення.

2) тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його вини: ОСОБА_1 огли обвинувачується в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121 КК України , який відповідно до ст. 12 КК України кваліфікується як тяжкий злочин , санкція ст.121 ч.2 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 від 10 років ;

3) вік та стан здоров`я обвинуваченого- обвинувачений є особою молодого віку , не особою з інвалідністю , стан здоров`я задовільний ;

4) міцність соціальних зв`язків обвинуваченого : не має постійного місця проживання та реєстрації в Україні , родини та утриманців не має, проживав до затримання у готелі «Дружба» в м.Покровську ;

5) наявність у обвинуваченого постійного місця роботи : не працює;

6) репутація обвинуваченого: невідома;

7) майновий стан обвинуваченого : нерухоме,рухоме майно , кошти на рахунках у банку відсутні;

8) обвинувачений-не судимий,

9) обвинуваченому за даним кримінальним провадження інший запобіжний захід , окрім тримання під вартою,не обирався.

10)обвинуваченому 19.05.2020 р. повідомлено про підозру у кримінальному провадженні №12020050000000269 від 16.05.2020 р. у вчиненні кримінальних правопорушень , передбачених ч.2 ст.187, ч.2 ст. 146,ч.2 ст. 127 КК України,

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, та розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, -невідома.

На думку суду, прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто обвинувачений ОСОБА_1 огли без застосування до нього запобіжного заходу зможе переховуватися від суду. Ступінь ризику втечі судом оцінено в сукупності факторів, пов`язаних з характером особи обвинуваченого, моральністю, його відношенням до інкримінованого кримінального правопорушення, місцем проживання, родом занять, майновим станом, особистими та соціальними обставиноми його життя, сімейними зв`язками та зв`язками з суспільством.

Судом не встановлено стримуючі фактори, які свідчать , що обвинуваченим ОСОБА_1 огли не будуть вживатися перешкоди для запобігання відправлення правосуддя в спосіб неявки в судове засідання- відсутність місця реєстрації та проживання в Україні ,відсутність соціальних зв`язків .

При наданні оцінки ступеню ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує, що згідно п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Яжинський проти Польщі» ризик незаконного впливу обвинувачених особисто на потерпілих , свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу.

Як вбачається із додатків до обвинувального акта, стороною обвинувачення зібрані певні докази по кримінальному провадженню. Допит потерпілого та свідків судом не розпочато.

На підставі викладеного ,суд приходить до висновку , що ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, має місце у зв`язку з не закінченням судового розгляду .

При наданні оцінки ступеню ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує, що обвинувачений раніше не судимий , але обвинуваченому повідомлено про підозру у вчиненні інших тяжких кримінальних правопорушень,що свідчить про схильність обвинуваченого до вчинення кримінальних правопорушень.

З огляду на вказане, суд погоджується з прокурором, що ризик вчинення іншого кримінального правопорушення наявний.

Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

З огляду на викладене, суд вважає що ризики,які були підставою для обрання обвинуваченому ОСОБА_1 огли запобіжного заходу у ході досудового розслідування у виді тримання під вартою, не зникли та не зменшилися , та застосування обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованою та необхідною мірою, оскільки обвинувачений обґрунтовано обвинувачується у скоєнні умисного особливо тяжкого злочину, максимальним покаранням за який є позбавлення волі строком до 10 років, у зв`язку з чим існує ймовірний ризик, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Тобто , для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою наявні всі обставини , передбачені ч.1 ст. 194 КПК України- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення;-наявність достатніх підстав вважати , що існує хоча б один із ризиків , передбачених ст. 177 КПК України , і на які вказує прокурор;-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам ,зазначеним у клопотанні .

Відносно доводів захисника про не згоду з кваліфікацією дій обвинуваченого , суд зазначає, що судом ще не досліджувалися матеріали кримінального провадження , не допитувалися свідки та потерпіла , дослідження доказів по кримінальному провадженню віднесено законодавцем до стадії судового розгляду , що не дозволяє суду на стадії підготовчого судового засідання зробити висновок про кваліфікацію дій обвинуваченого.

Враховуючи особистість обвинуваченого , вагомість доказів причетності обвинуваченого ОСОБА_3 огли до скоєння інкримінованого злочину , суд приходить до висновку , що застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 огли більш м`якого запобіжного заходу , ніж тримання під вартою ,не забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, внаслідок чого клопотання захисника Дальгіс Л.О. про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді домашнього арешту не підлягає задоволенню .

Розмір застави згідно п.1 ч.4 ст. 183 КПК України ,враховуючи підстави та обставини , передбачені ст.ст.177,178 КПК України, не визначати.

На підставі викладеного і керуючись ст. 314-317, 331 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , за ч. 2 ст. 121 КК України у відкритому судовому засіданні у приміщенні Красноармійського міськрайонного суду на 16.00 год. 10.08.2020 р.

Судовий розгляд кримінального провадження провести суддею одноособово з викликом учасників судового провадження: прокурора Гусейнова Е.Г.., обвинуваченого ОСОБА_1 огли, потерпілої ОСОБА_4 , захисника Дальгіс Л.О., свідків згідно реєстру матеріалів досудового розслідування до обвинувального акту.

В задоволенні клопотання захисника Дальгіс Л.О. про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання або застави відмовити.

Обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Баку району Астара Республіки Азербайджан, запобіжний захід у виді тримання під вартою в державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» строком на 60 днів з 04 серпня 2020 р. по 02 жовтня 2020 р.

В силу ст.177, 178, 183 ч. 4 КПК України, не визначати розмір застави у даному кримінальному провадженні

Вручити копію цієї ухвали обвинуваченому негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити до державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» Міністерства юстиції України

Ухвала суду може бути оскаржена через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області до Донецького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Повний текст ухвали оголошений 05 серпня 2020 р. о 08.30 год.

Слідчий суддя: