Рішення № 90780220, 23.07.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/9531/20

Провадження 2/127/1491/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2020 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.

з участю секретаря судових засідань Шеремети А.О.

розглянувши в спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

04.05.2020 року судом зареєстровано позов КП «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в сумі 61 725, 30 грн. (а.с. 1-6).

Позов мотивований тим, що відповідачі проживають та зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачам послуг централізованого теплопостачання, що надаються КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго», але в зв`язку з тим, що відповідачі вчасно не розраховувались за надані послуги, за період з 30.04.2017 року по 29.02.2020 року виник борг в сумі 56 465, 46 грн. Крім того, за весь час прострочення сплати платежів відповідно до ст. 625 ЦК України нараховані інфляційні в розмірі 3 264, 24 грн. та 3% річних в розмірі 1 995, 60 грн. КП «Вінницяміськтеплоенерго» просило стягнути солідарно з відповідачів суму боргу з врахуванням 3% річних і інфляційних в розмірі 61 725, 30 грн., а також судовий збір.

В судовому засіданні представник позивача - Яценко Д.Ю. позовні вимоги підтримала, просила позов задоволити та стягнути з відповідачів солідарно загальну суму боргу - 61 725, 30 грн. Пояснила, що інфляційні та 3% річних були нараховані на підставі ст. 625 ЦК України через тривалу несплату боргу. Просила також стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати, що складаються з судового збору - 2 102 грн., сплата якого підтверджена відповідним платіжним документом.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 , яка на підставі нотаріально посвідченої 29.01.2019 року довіреності також є представником ОСОБА_3 , позов визнала, зобов`язалась розраховуватись з боргом по оплаті теплопостачання. Суду пояснила, що рішенням суду від 14.11.2014 року було розірвано шлюб із ОСОБА_1 . Оскільки між ними виникали спори з приводу користування квартирою та оплатою комунальних послуг, рішенням суду від 09.04.2019 року було визначено порядок користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 . Їй та сину - ОСОБА_3 виділено в користування житлові кімнати площею 9,5 кв.м. та 17, 1 кв.м., у користування ОСОБА_1 - кімнату площею 11,8 кв.м. з балконом площею 1 кв.м. Кухня, вбиральня, ванна, коридор, вбудована шафа залишені в загальному користуванні. Особові рахунки по оплаті житлово-комунальних послуг поки що не розділені до погашення боргу. Оплачувати житлово-комунальні послуги вчасно вона не могла, оскільки три роки тому отримала травму в ДТП і проходить лікування по даний час, встановлена інвалідність 3 групи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився з невідомих причин, про день та час розгляду справи був повідомлений рекомендованими листами за адресою місця реєстрації проживання, відзивів на позов, заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у його відсутності не подавав.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Встановленим в судовому засіданні фактичним обставинам справи відповідають зобов`язальні правовідносини, що склались між сторонами в сфері житлово-комунальних послуг, тому при обґрунтуванні рішення суд застосовує норми Житлового кодексу Української РСР та норми ЦК України.

Відповідачі ОСОБА_1 , який є власником особового рахунку, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживають та зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , і є споживачами послуг централізованого теплопостачання, що надаються КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" відповідно до Правил надання послуг населенню з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 року та Закону України "Про житлово-комунальні послуги", предметом регулювання якого є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Згідно ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать:1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Пунктом 1 частини 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Пунктами 1, 5 частини 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Частиною 1 статті 9 вищезазначеного закону встановлено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно вимог частини 5 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов`язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону, споживачі зобов`язані оплатити надані житлово-комунальні послуги.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

З огляду на викладене, правовідносини, які склались між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Тому на дані правовідносини поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо сплати суми боргу із врахуванням індексу інфляції та 3 % річних як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Відповідна правова позиція Верховного Суду України викладена в ухвалі у справі № 6-59цс13 про стягнення заборгованості за оплату послуг з утримання будинку та прибудинкової території.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 09.04.2019 року в цивільній справі № 127/47/19 за позовом ОСОБА_2 було визначено порядок користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 . У користування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виділено житлові кімнати площею 9,5 кв.м. та 17, 1 кв.м., у користування ОСОБА_1 - кімнату площею 11,8 кв.м. з балконом площею 1 кв.м. Кухня, вбиральня, ванна, коридор, вбудована шафа залишені в загальному користуванні. Розділено особові рахунки по оплаті житлово-комунальних послуг по утриманню зазначеної квартири згідно із встановленим порядком користування квартирою.

Однак, ОСОБА_2 в судовому засіданні повідомила, що особові рахунки не розподілені, тому борг відповідачів є спільним.

Споживаючи послуги, надані КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго", відповідачі не оплатили отримані послуги у встановленому порядку. За період з 30.04.2017 року по 29.02.2020 року виник борг в сумі 56 465, 46 грн. За весь час прострочення сплати платежів відповідно до ст. 625 ЦК України нараховані інфляційні в розмірі 3 264, 24 грн. та 3% річних в розмірі 1 995, 60 грн.

Із розрахунком боргу відповідач ОСОБА_2 , яка також є представником відповідача ОСОБА_3 , погодилась. Відповідач ОСОБА_1 борг не оспорив. Загальна сума боргу - 61 725, 03 грн. підлягає стягненню з відповідачів солідарно в повному обсязі.

Позивачем при подачі позову до суду були понесені витрати на оплату судового збору - 2 102, 00 грн. (платіжне доручення від 23.04.2020 року на а.с. 11). Відповідно до ст. 141 ЦПК України дана сума підлягає стягненню з відповідачів в повному обсязі в рівних частках.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 256, 260, 261, 264, 509, 526, 543, 610, 625 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10, 76-82, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

позов задоволити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" борг за спожиті послуги з централізованого теплопостачання за період з 30.04.2017 року по 29.02.2020 року, з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних, в загальній сумі 61 725 (шістдесят одна тисяча сімсот двадцять п`ять) грн. 30 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь КП «Вінницяміськтеплоенерго» судові витрати по 700,66 грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржене. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог 354, 355 ЦПК України, розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (в редакції закону №2147-VIII від 3 жовтня 2017 року).

Учасники справи:

позивач - Комунальне підприємство Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (ЄДРПОУ 33126849, 21100, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 13, п/р НОМЕР_1 в ПАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478);

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , НОМЕР_2 ;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ;

відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_4 .

Повне судове рішення складене 03.08.2020 року.

Суддя: