Ухвала суду № 90779446, 05.08.2020, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/2962/20

Провадження № 1-кп/346/537/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2020 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі: головуючого судді Беркещук Б.Б.,

з участю: секретаря Матушевської Г.Д.,

прокурора Хільчука Л.Ф.

захисника Луцака А.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

під час розгляду у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Коломия кримінального провадження, внесеного в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань за № 12020090180000530 від 17 червня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, відносно обвинуваченого ОСОБА_1 ,-

в с т а н о в и в :

До Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області 29 липня 2020 року, надійшло кримінальне провадження внесене в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань за № 12020090180000530 від 17 червня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, відносно обвинуваченого ОСОБА_1 .

Обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України і не підлягає поверненню прокурору.

Не існує підстав для закриття провадження на підставі пунктів 4-8 частини першої або частини другої ст.284 КПК України.

Прокурор, думку якого підтримали учасники процесу, просить призначити судовий розгляд даного кримінального провадження у відкритому судовому розгляді суддею одноособово.

Крім того прокурор підтримав подане клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилаючись на існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: усвідомлюючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та тяжкість покарання, передбаченого за вчинення кримінального правопорушення у якому обвинувачується, з метою ухилення від притягнення до кримінальної відповідальності обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого у цьому кримінальному провадженні, оскільки в основу обвинувачення ставляться свідчення потерпілого; крім того обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, може вчинити інше кримінальне правопорушення так як раніше притягувався до кримінальної відповідальності.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Луцак щодо призначення справи до судового розгляду не заперечили, щодо клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зазначили та вважають за можливе визначити заставу у виді 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Потерпіла ОСОБА_3 в підготовче судове засідання не з явилась з невідомих причин будучи належно повідомленою.

Заслухавши прокурора, думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження суд доходить наступних висновків.

Згідно вимог ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання, суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Згідно із положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Нормами частини 3 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Статтею 182 КПК України визначено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов язків. Щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину застава визначається у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.2 ч.5 ст. 182 КПК України).

Прокурором встановлено наявність та доведено існування ризиків, передбачених у п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України. Наявні наведені ризики є дійсними та такими, що виключають на даний час можливість обрання іншого більш м якого запобіжного заходу.

Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до обвинуваченого може бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув`язнення особи до засудження її компетентним судом (пп. «а» п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують .

При вирішенні заявленого клопотання суд враховує, що судовий розгляд не розпочато, ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, що на даний час існують ризики, передбачені п.п.1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, з якими закон пов`язує можливість застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою, в судовому засіданні доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що менш суворі запобіжні заходи, не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та покладених на обвинуваченого обов`язків, у зв`язку з чим є достатні підстави для застосування такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою.

Разом із цим, суд враховує правову позицію Європейського суду, яка сформульована, зокрема, у п.80 рішення у справі "Марченко проти України" про те, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів, тому суд вважає за необхідне визначити заставу достатню для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 обов`язків передбачених КПК України.

Виходячи з прецендентної практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом , щоб виключити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 кримінального правопорушення, тяжкість злочину та покарання у якому обвинувачується ОСОБА_1 , особу обвинуваченого, а саме, що неодноразово судимий, а також, що утримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, суд вважає за можливе визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, суд відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає за необхідне, у разі внесення застави, покласти на обвинуваченого обов`язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України.

Крім того, суд вважає, що у даному кримінальному провадженні слід призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта відповідно до вимог п.5 ч.3 ст.314 КПК України з вирішенням питань щодо складу осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 181-183, 194, 314-316КПК України,

У Х В А Л И В:

Призначити кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.3 ст. 185 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області року о 13.00 годині 25 вересня 2020 року, з викликом учасників судового провадження.

Затвердити сформований під час підготовчого судового засідання список осіб, які братимуть участь у судовому засіданні.

Клопотання прокурора задовільнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк, який не може перевищувати 60 днів - по 03 жовтня 2020 року.

Визначити заставу - 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 84 080 гривень, яка може бути внесена, як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок: Одержувач ТУ ДСА в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк ДКСУ м.Київ, МФО: 820172, р/р 37312032002265, призначення платежу: застава по кримінальному провадженні № 12020090180000530 від 17.06.2020 року за ОСОБА_1 .

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 на строк - по 03 жовтня 2020 року обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи;

4) утриматись від спілкування з потерпілими, свідками в даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за межі України і в`їзд в Україну, зобов`язавши Управління ДМС України в Івано-Франківській області прийняти відповідний паспорт на зберігання.

Роз`яснити, що в разі невиконання таких обов`язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Коломийської місцевої прокуратури Івано-Франківської області.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу в частині обрання запобіжного заходу, до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - протягом семи днів з моменту вручення йому копії цієї ухвали.

Суддя: Беркещук Б. Б.