Рішення № 90777630, 10.06.2020, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/6867/19

№ провадження 2/208/898/20

РІШЕННЯ

Іменем України

10 червня 2020 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: Головуючого судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання – Вілковій Ю.В., представника позивача – ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 ,

Учасники справи:

позивач Департамент муніципальних послуг та регуляторної політики Кам?янської міської ради,

відповідач ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Департаменту муніципальних послуг та регуляторної політики Кам?янської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, –

в с т а н о в и в:

1.Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

Позивач Департамент муніципальних послуг та регуляторної політики Кам?янської міської ради звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів.

У своєму позові з позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 на їх користь заподіяну шкоду в розмірі 5 992,45 грн. та судові витрати.

В обґрунтуванні позову позивач зазначив, що рішенням суду від 29.01.2019 р. з них стягнуто на користь КП КМР «Тепломережі» суму основного боргу 60 586, 80 грн., 3 % річних в сумі 1 432,47 грн., інфляційні витрати в сумі 3 678, 98 грн., 50 % судового збору в сумі 881,00 грн., підставою для прийняття рішення було те, що 23 січня 2017 року між КП КМР «Тепломережі» та ними був укладений договір на відпуск теплової енергії № 152т/17, в якому зазначалось, що відповідач зобов`язався прийняти і оплатити теплову енергію на умовах передбачених договором. 02 грудня 2017 року до вищезазначеного договору була укладена угода № 152т/17 про зміну розподільчих рахунків. Під час оплати рахунків за листопад 2017 та грудень 2017 року була здійснена оплата, але за помилковим рахунком. Відповідно до листка непрацездатності з 25.12.2017 р. по 05.01.2018 р. начальник відділу – головний бухгалтер відділу фінансово – господарської діяльності департаменту Остапенко А.А. перебувала на лікарняному. Відповідно до посадової інструкції від 07.04.2016 № 47 на період відсутності начальник відділу заступник начальника відділу – головного бухгалтера виконує його обов`язки набуває відповідні права та несе відповідальності згідно покладених обов`язків. Згідно наказів директора департаменту від 07.04.2016 № 02 «ос», 22.05.2018 р. № 82 «осо» з 07.04.2016 р. по 22.05.2018 р. відповідач по справі займав посаду заступника начальник відділу – головний бухгалтер відділу фінансово – господарської діяльності департаменту. У зв`язку з бухгалтерською помилкою відповідача департамент зазнав збитків.

2. Заяви, клопотання позивача, відповідача.

В судовому засідання представник позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилалась на обставини зазначені в позові, надали відповідь на відзив.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав відзив на позов. В якому зазначив, що в кінці грудня 2017 р. готував необхідні платіжні доручення для оплати отриманих послуг департаментом в тому числі з теплопостачання за листопад – грудень 2017 р., набір платіжних доручень було здійснено з використанням програмного забезпечення для роботи з органами Держказначейства, а саме: програмою «Мережа». 28 грудня 2017 р. фінансові зобов`язання та платіжні документами разом з відповідними первинними документами було надано для перевірки та їх проведення, тобто списання грошових коштів з розрахункового рахунку департаменту на користь кредиторів.

3. Процесуальні дії по справі.

02 січня 2020 року ухвалою суду відкрито провадження по справі.

Суд, вислухавши представника позивача, відповідача, вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані суду докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.

Відповідно до розпорядження від 07.04.2016 р. № 96-р «ос» ОСОБА_3 призначено на посаду начальника управління надання муніципальних послуг та розвитку підприємництва (а.с.16).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно до наказу № 02 «ос» від 07 квітня 2016 р. відповідача ОСОБА_2 призначено на посаду заступника начальника відділу – головного бухгалтера відділу фінансово – господарської діяльності департаменту муніципальних послуг та регуляторної політики Дніпродзержинської міської ради та наказом № 82 «ос» від 22 травня 2018 р. звільнено з посади (а.с.15).

Між КП КМР «Тепломережі» та ОСОБА_4 укладений договір № 152т/17 від 23.01.2017 р. предметом договору є відпуск Постачальником Споживачеві теплової енергії в кількості, у строки та на інших умовах, що зазначені в цьому договорі, ціна договору становить 128 390 грн. (а.с.10,11). Згідно до додаткової угоди про внесення змін до діючого договору № 152т/17 від 02.12.2017 р., в зв`язку зі зміною розподільчих рахунків Постачальника/Учасника змінити в розділі Договору платіжні реквізити (а.с.12).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2019 р. з Департаменту муніципальних послуг та регуляторної політики Кам?янської міської ради стягнуто на користь КП КМР «Тепломережі» суму основного боргу 60 586, 80 грн., 3 % річних в сумі 1 432,47 грн., інфляційні витрати в сумі 3 678, 98 грн., 50 % судового збору в сумі 881,00 грн. (а.с.22).

Під час оплати рахунків на користь КП КМР «Тепломережі» за листопад 2017 та грудень 2017 року була здійснена оплата, але за помилковим рахунком.

Листом Департаменту муніципальних послуг та регуляторної політики Кам?янської міської ради відповідача ОСОБА_2 повідомлено про відшкодування шкоди, запропоновано в термін до 27.02.2019 р. добровільно покрити завдані збитки в розмірі 5 992, 45 грн. (а.с.14), також відповідача повідомлено про намір звернення до суду, так як станом на 12.03.2019 р. кошти так і не повернуті позивачу (а.с.13).

5. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 29 КЗпП України роботодавець зобов`язаний до початку роботи ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку, роз`яснити права й обов`язки, забезпечити необхідними для роботи засобами.

Обов`язки, права та відповідальність працівників закріплюють у посадових (робочих) інструкціях (п. 4 Загальних положень Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (ДКХП); п. 4 Загальних положень Довідника кваліфікаційних характеристик професій робітників (ДКХПР), вміщених до Випуску 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності» ДКХП, затвердженого наказом Мінпраці від 29.12.2004 № 336). Уніфіковані форми для посадової та робочої інструкцій містить Збірник уніфікованих форм організаційно-розпорядчих документів, схвалений протоколом Методичної комісії Держкомархіву від 20.06.2006 року №3.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідача було ознайомлено з посадовою інструкцією (а.с.6,7).

Відповідно до ст.130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, спричинену підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків.

Відповідно до ст.134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність в повному розмірі шкоди, спричиненої по їх вині підприємству в разі, коли: 1) між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей; 2) майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами; 3) шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку; 4) шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані; 5) шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування; 6) відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків; 7) шкоди завдано не при виконанні трудових обов`язків; 8) службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу; 9) керівник підприємства, установи, організації всіх форм власності, винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством.

Пленум Верховного Суду України в п. 8Постанови «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» від 29.12.1992р. № 14роз`яснив, що «розглядаючи справи про матеріальну відповідальність на підставі письмового договору, укладеного працівником з підприємством, установою, організацією, про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей (недостача, зіпсуття), переданих йому для зберігання або інших цілей (п. 1ст. 134 КЗпП України), суд зобов`язаний перевірити, чи належить відповідач до категорії працівників, з якими згідно зі ст. 135-1 КЗпП України, може бути укладено такий договір, та чи був він укладений. За відсутності цих умов на працівника за заподіяну ним шкоду може бути покладено лише обмежену матеріальну відповідальність, якщо згідно з чинним законодавством працівник з інших підстав не несе матеріальної відповідальності у повному розмірі шкоди». Аналогічні положення містяться також і у п. 6 листа Вищого спеціалізованого суду України «Про практику застосування судами при розгляді справ окремих норм трудового права» № 10-1389/0/4-12 від 27 вересня 2012 р.

6. Висновки суду.

Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає, що оскільки позивач зазнав збитки, у зв`язку з бухгалтерською помилкою відповідача на загальну суму в розмірі 5 992,45 гривень, відповідач повинен відшкодувати спричинену шкоду, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

7.Розподіл судових витрат.

Підлягає стягненню з відповідача судовий збір в сумі 1921, 00 грн. відповідно до вимог ст.141 ЦПК України на користь позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 29, 130, 134 КЗпП України, ст.ст. 5,7, 19, 89, 141, 268, 272, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позовні вимоги Департаменту муніципальних послуг та регуляторної політики Кам?янської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 на користь Департаменту муніципальних послуг та регуляторної політики Кам?янської міської ради, ЄДРПОУ 38673521, адреса: Дніпропетровська область, м. Кам?янське, пр. В.Стуса, 10/12:

- 5 992 (п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 45 коп. - заподіяна шкода;

- 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. - судові витрати.

Усього: 7 913 (сім тисяч дев`ятсот тринадцять) грн. 45 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.

Згідно до п.п.15.5 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди, тобто через Заводський районний суд м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Похваліта С. М.