Вирок № 90777050, 05.08.2020, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/4026/20

(1-кп/199/418/20)

ВИРОК

іменем України

05 серпня 2020 року місто Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Дяченко І.В.,

секретаря судового засідання - Парлагашвілі К.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро кримінальне провадження №12020040030000208 від 24.01.2020 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великі Угони Льговського району Курської області Російської Федерації, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, працюючого водієм трамваю КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 286 КК України, -

за участю:

прокурора - Кузьменко К.О.,

потерпілого - ОСОБА_2 ,

захисника - Торубарова А.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

24.01.2020 приблизно о 18-20 годині ОСОБА_1 , керуючи технічно справним трамвайним потягом «Т-3» інвентарний номер 1298 , який належить КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР, рухався по вул. Любарського з боку пр. Слобожанського в напрямку вул. Молодогвардійської в м. Дніпро.

Під час руху ОСОБА_1 , грубо порушуючи Правила безпеки дорожнього руху України, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки і її змінам, при виникненні небезпеки для руху у вигляді пішохода ОСОБА_2 , який стояв на полосі руху трамвайного потягу, заходів до негайного зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу не прийняв і в районі будинку №119 по вул. Любарського в м. Дніпро скоїв на нього наїзд.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 спричинені тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми тіла: відкритої проникаючою черепно-мозкової травми із забоєм головного мозку 2 ступеню, із вдавленим багато уламковим переломом лівої скроневої та тім`яної кістки з переходом на основу черепа, субдуральною гематомою в лівій скроневій ділянці, забійними ранами в лівій скроневій-тім`яній області, часткового відриву правої вушної раковини, а також саден та крововилив на голові, закритої травми грудної клітини з переломом 1,2,3 ребер по передньо-пахвовій лінії праворуч, 4-го ребра по середньо-пахвовій лінії праворуч, 6-го ребра по задньо-пахвовій лінії праворуч з розвитком в посттравматичному періоді правостороннього гемопневмотораксу та лівостороннього гемотораксу, садна на лівій гомілці, та в проекції правого колінного суглобу, які відносяться до ТЯЖКИХ, як небезпечних для життя в момент заподіяння.

Порушення Правил безпеки дорожнього руху виразилось в тому, що водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом - трамвайним потягом «Т-3» інвентарний номер 1298 , не виконав вимоги п.12.3 Правил дорожнього руху України, який свідчить:

п.12.3 «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможній виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди», - невиконання якого знаходяться у причинному зв`язку з наслідками, що настали.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав в повному обсязі, заявив про щиросердне каяття у вчиненому і пояснив, що дійсно він працює водієм трамвая на протязі чотирьох років. 24.01.2020 після 18-00 години він керував трамвайним потягом «Т-3» з інвентарним номером 1298 , рухався по маршруту №9 по вул. Любарського з боку пр. Слобожанського в напрямку вул. Молодогвардійської в м. Дніпро. На зупинці він висадив людей, почав набирати швидкість на повороті і несподівано побачив потерпілого, але було запізно, він не встиг загальмувати та відбулось зіткнення з потерпілим. Він почав вже гальмувати після удару. Він не побачив потерпілого можливо через неуважність та через те, що потерпілий був одягнутий в темний одяг. Йому одразу здалось нібито потерпілий перебігає дорогу. Він вдарив його правою стороною трамвайного потягу. Тіло потерпілого ОСОБА_2 знаходилось біля другої двері. У трамвая була розбита права фара та мались сліди крові, також були сліди волочіння. Пасажири трамвая викликали швидку. Він знає, що гроші потерпілому виплачувало Трамвайне депо, ці гроші в подальшому вирахують з його зарплатної плати. Він чотири роки працює на цьому маршруті, такого з ним ніколи не траплялось. На цьому місці він не часто бачить людей, бо це не зупинка громадського транспорту та там маршрутки рідко зупиняються. Він дуже жалкує, що таке трапилось та просить пробачення у потерпілого. Просить не позбавляти його волі та не позбавляти водійського посвідчення, так як це є його джерелом доходу і він розуміє, що потрібно буде відшкодовувати депо та потерпілому шкоду.

Суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, за обставин, викладених у вироку, яка повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами,а саме:

- показами потерпілого ОСОБА_2 , який в судовому засіданні пояснив, що він 24.01.2020 у вечірній час вийшов з гуртожитку на вул. Любарського в м. Дніпро, перейшов дорогу напроти гуртожитку і, трохи пройшовши вкрай дороги, на узбіччі став та почав чекати маршрутне таксі, щоб поїхати в сторону пр. Мануйлівського. Він часто так стояв та чекав своє маршрутне таксі. Він стояв вздовж трамвайних коліїв. Це не була зупинка громадського транспорту. Коли проїжджав трамвай, йому завжди подавали сигнал та він відходив, але в той день він стояв там хвилин п`ять, закурив сигарету та уважно дивився на машини, так як чекав маршрутку. В цей час його і зачепив трамвай. Прийшов до тями вже у лікарні і не одразу зрозумів, що трапилось. В нього було відірване вухо, пошкоджена голова, рука та нога. Він перебував у реанімації близько двох тижнів. За цей час трамвайне депо відшкодувало його сім`ї 25 000,00 гривень. Обвинувачений ОСОБА_1 не приходив до лікарні та не допомагав йому у лікуванні. Всі його тілесні ушкодження вірно зазначені в експертизі. На даний час він одужує, але попереду ще одна складана операція на голові - потрібно вставити пластину. Він не має претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого, але бажає, щоб він йому допоміг грошима на операцію. В той день перед дорожньо-транспортною пригодою він випив пиво, але не був п`яний. Він згоден з тим, що стояв не на зупинці, чекаючи маршрутку, а в непризначеному місці. Вважає, що обвинувачений винен в тому, що не побачив його та не попередив звуковим сигналом. Просив обвинуваченого не позбавляти волі та не позбавляти водійського посвідчення;

- показами свідка ОСОБА_3 , яка суду показала, що вона є донькою потерпілого ОСОБА_2 24.01.2020 батько перебував у неї вдома на вул. Любарського в м. Дніпро, допомагав робити ремонт. У вечорі вони на вулиці попрощались з батьком та він пішов до дороги, щоб сісти на маршрутку, як і завжди робив. Через нетривалий час прийшла співмешканка батька та повідомила, що його збив трамвай. Вони одразу поїхали до лікарі. Вона особисто займалась лікуванням батька. Батькові були спричинені тяжкі тілесні ушкодження і всі в області голови, тулуба, кінцівок. Він лікувався в лікарні ім. Мечникова. Вона зверталась до трамвайного депо з приводу відшкодування матеріальної шкоди. Їм було відшкодовано приблизно 26 000,00 гривень відповідно до чеків, але на даний час вони перестали надавати матеріальну допомогу, повідомили, що тільки після суду виплатять. На даний час стан батька незадовільний, він ще потребує лікування. Обвинувачений не приходив до лікарні, не допомагав їм. Вона бачила його одного разу у слідчого, він їй сказав, що не знає, як це трапилось. В день дорожньо-транспортної пригоди її батько був у тверезому стані;

- показами свідка ОСОБА_4 , який в судовому засіданні пояснив, що він наприкінці січня 2020 року приблизно о 18-00 годині їхав в трамваї №9 по вул. Любарського в м. Дніпро. В районі шкоди №43 трамвай зупинився, взяв людей и поїхав. На повороті він почув глухий удар и трамвай почав гальмувати. Коли відкрились двері, він вийшов та побачив потерпілого, який лежав, його голова була на бордюрі, тіло на проїзній частині. Він його оглянув та викликав швидку. Потерпілий був без свідомості. Потім він, пройшовши кілька метрів, знайшов пачку цигарок та телефон, які віддав співробітникам поліції, які вже і зателефонували рідним потерпілого. До удару трамвай не гальмував. Ще між тілом та речами, які він знайшов, він бачив сліди волочіння. Водій трамвая допомагав потерпілому, але ні з ким не розмовляв, оскільки дуже нервував. На місце дорожньо-транспортної пригоди було погане освітлення. Світло було тільки з правої сторони біля гуртожитку, а по лівій стороні освітлення немає. Швидкість трамвая була приблизно 20-25 км/год;

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 24.01.2020 з фото-таблицею та схемою до нього, відповідно до якого були проведені необхідні виміри за адресою: м. Дніпро, вул. Любарського, 119, де відбулося зіткнення трамвайного потягу «Т-3» інвентарний номер 1298 , під керуванням водія ОСОБА_1 та пішохода ОСОБА_2 . На час огляду з 19-40 години до 20-30 години стан покриття - сухе, чисте, асфальтоване. Трамвайні рейси на грунтовій дорозі. До проїзної частини примикає бордюрний камінь. Огляд проводився в темну пору доби. Спосіб регулювання руху на цій ділянці не регульований. Видимість з загального місця водія не обмежена. Об`єктів, що обмежують оглядовість з робочого місця водія у напрямку руху не виявлено. Наявність слідів, що свідчать про переміщення об`єктів на місці пригоди після ДТП не виявлено;

- довідкою з КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня І.І. Мечнікова» № 115 від 24.01.2020, відповідно до якої у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді:відкритої проникаючої ЧМТ, забій головного мозку ІІІ ст. Вдавлено-осколковий перелом лівої скронево-тім`яної ділянки. Геморагічний забій лівої скроневої долі. Перелом 1-2-3-4-6 ребер справа. Травматичний відрив правої вушної мушлі;

- висновком судово-медичного експерта № 713е від 03.03.2020 зі схематичним зображенням, згідно з яким за даними наданої медичної документації та при огляді у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлені тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми тіла:

- відкритої проникаючою черепно-мозкової травми із забоєм головного мозку 2 ступеню, із вдавленим багатоуламковим переломом лівої скроневої та тім`яної кістки з переходом на основу черепа, субдуральною гематомою в лівій скроневій ділянці, забійними ранами в лівій скронево-тім`яній області, часткового відриву правої вушної раковини, а також саден та крововиливів на голові;

- закритої травми грудної клітини з переломом 1,2,3 ребер по передньо-пахвовій лінії праворуч, 4-го ребра по середньо-пахвовій лінії праворуч, 6-го ребра по задньо-пахвовій лінії праворуч з розвитком в посттравматичному періоді правостороннього гемопневмотораксу та лівостороннього гемотораксу;

- садна на лівій гомілці, та в проекції правого колінного суглоба.

Враховуючи характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень можливо вказати, що вони спричинені від дії тупого (тупих) твердого (твердих) предмету (предметів) чи удару об такий (такі), якими могли бути виступаючі частини рухаючогося трамвайного потягу, тобто за умов дорожньо-транспортної події.

За своїм характером виявлені тілесні ушкодження відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, згідно пункту 2.1.3 «б» «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995р. №6.

В умовах стаціонару 24.01.2020р., була взята кров на алкоголь (аналіз №90 від 27.01.2020 р.), за даними результату дослідження виявлений алкоголь в крові - 0,367%, що відповідає відсутньому алкогольному сп`янію або похибці аналізу.

Враховуючи характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень, можливо вказати, що в момент первинного контакту з трамвайним потягом у момент ДТП ОСОБА_2 був звернутий правою бічною частиною тіла до транспортного засобу;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 19.03.2020 з план-схемою та фото таблицею до нього, відповідно до якого свідок ОСОБА_5 в присутності понятих вказала місце наїзду на потерпілого ОСОБА_2 трамвайним потягом «Т-3» інвентарний номер 1298 , що мало місце 24.01.2020 на вул. Любарського в м. Дніпро;

- висновком судової авто-технічної експертизи № 19/104-9/2/445 від 26.03.2020, відповідно до якого у даній дорожній обстановці водій трамвайного потягу «Т-3» ОСОБА_1 повинен був діяти згідно вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України.

При заданому механізмові пригоди, дії водія ОСОБА_1 , не відповідали вимогам п.12.3 ПДР України, що з технічної точки зору, знаходиться у причинному

зв`язку з настанням події даної ДТП.

Водій ОСОБА_1 , якби своєчасно виконав вимоги п.12.3 Правил дорожнього руху України, то мав би технічну можливість уникнути наїзду на пішохода, і в нього не було якихось перешкод технічного характеру, котрі не дозволили б йому їх виконати.

- протоколом проведення слідчого експерименту від 15.04.2020 з план-схемою та фото таблицею до нього, відповідно до якого свідок ОСОБА_6 в присутності понятих вказав місце наїзду на потерпілого ОСОБА_2 трамвайним потягом «Т-3» інвентарний номер 1298 , що мало місце 24.01.2020 на вул. Любарського в м. Дніпро;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 21.05.2020 з план-схемою та фототаблицею до нього, відповідно до якого свідок ОСОБА_7 в присутності понятих вказав на механізм та обставини наїзду на потерпілого ОСОБА_2 трамвайним потягом «Т-3» інвентарний номер 1298 , що мало місце 24.01.2020 на вул. Любарського в м. Дніпро;

-речовими доказами.

Оцінюючи докази в їх сукупності, відповідно до ст. 94 КПК України, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 знайшла своє повне підтвердження в процесі судового розгляду.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, як такі, що виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Судом встановлено, що всі докази, досліджені в судовому засіданні і покладені в основу вироку, є достовірними, допустимими і достатніми, які повною мірою підтверджують встановлені в суді фактичні обставини по справі.

Досліджені судом і покладені в основу вироку докази не суперечать одне одному і узгоджуються між собою.

Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, відповідно до ст. 94 КПК України, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Зокрема, під врахуванням особи винного слід розуміти врахування позитивних і негативних, соціальних, фізичних, психічних і правових елементів характеристики особи, що вчинила кримінальне правопорушення, які мають кримінально-правове значення.

Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_1 кримінального правопорушення, яке скоєно з необережності і, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який свою вину визнав повністю, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, за місцем роботи характеризується позитивно, за місцем проживання скарг не надходило, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб, думку потерпілого, а також те, що потерпілий, в свою чергу будучи пішоходом, не виконав усі обов`язки для пішоходів, встановлені Правилами дорожнього руху України, а саме: стоячи на полосі руху трамвайного потягу, чекав транспортний засіб створюючи перешкоду для дорожнього руху (п. 4.11 Правил дорожнього руху України) та в темний час доби не виділив себе для своєчасного їх виявлення іншими учасниками дорожнього руху (п. 4.4 Правил дорожнього руху України).

Суд відносить повне визнання вини, щире каяття до обставин, що згідно зі ст. 66 КК України пом`якшують покарання, оскільки обвинувачений визнав свою вину, що характеризуючи суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого нею кримінального правопорушення, означає, що особа визнає свою вину за усіма пунктами висунутого проти неї обвинувачення, дає правдиві свідчення, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює кримінальне правопорушення, бажає виправити ситуацію, яка склалася, демонструє готовність понести заслужене покарання.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Суд звертає увагу на те, що кримінальне правопорушення вичинене обвинуваченим ОСОБА_1 24.01.2020, а 01.07.2020 до Кримінального кодексу України внесені зміни Законом України № 2617-VIII від 22.11.2018, відповідно до яких внесено зміни до санкції ч. 1 ст. 286 КК України.

З огляду на вказане, суд при визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК України призначає покарання, передбачене санкцією статті КК України в редакції ЗУ № 586-VI від 24.09.2008, яка діяла на час вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 кримінального правопорушення, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 4 КК України.

Враховуючи вищенаведені обставини, позицію прокурора, яка просила призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі із застосуванням вимог ст.ст. 75,76 КК України з призначенням додаткового покарання; позицію потерпілого, який підтримав думку прокурора, позицію обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника, які погодились з думкую прокурора щодо призначення основного покарання, але просили суд не застосовувати до обвинуваченого додаткове покарання, суд вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі із застосуванням вимог ст. 75 КК України та із покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Вирішуючи питання щодо додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами, суд приймає до уваги, що основним безпосереднім об`єктом кримінального правопорушення за ст. 286 КК України, є безпека руху й експлуатації автомобільного та деяких інших видів транспорту, а вже його додатковим обов`язковим об`єктом - життя та здоров`я особи.

Згідно з п. 20 Постанови ВСУ від 23.12.2005 № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті"- при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення кримінального правопорушення, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

ОСОБА_1 здійснив наїзд на потерпілого ОСОБА_2 трамвайним потягом «Т-3», від чого потерпілий ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження, на теперішній час стан його здоров`я залишається незадовільним, йому необхідно робити ще операцію; не одружений, не має на утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб, яких необхідно утримувати; ані обвинуваченим, ані його захисником суду доказів того, що професія водія є єдиним джерелом доходу обвинуваченого, не надано; обвинувачений після дорожньо-транспортної пригоди до теперішнього часу не надавав потерпілому допомоги та хоча б часткова не відшкодував завданої матеріальної шкоди. Більш того, ОСОБА_1 отримав освіту кухаря-кондитера, тому може влаштуватися працювати по спеціальності, враховуючи кількість місць громадського харчування в місті та за його межами, для забезпечення особисто себе та подальшого відшкодування спричиненої шкоди потерпілому ОСОБА_2 .

Виходячи із вищевикладеного, та того, що ситуація сьогодення на автошляхах України залишається вкрай складною та викликає суспільний інтерес, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки не призначення ОСОБА_1 додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, буде суперечити та не відповідати інтересам суспільства, а також принципам справедливості, законності та індивідуалізації призначення покарання.

Враховуючи вищезазначене, саме це покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Призначене покарання, на переконання суду, буде відповідати його меті, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через приму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад кримінального правопорушення та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного особою кримінального правопорушення.

За вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України із ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави витрати, пов`язані із проведенням експертизи, в сумі 1 256,08 гривень.

Питання про долю речових доказів вирішити відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши обвинуваченому іспитовий строк 2 (два) роки.

На підставі п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати, пов`язані із проведенням судової експертизи, в загальній сумі 1 256,08 гривень (одержувач платежу УК у Чечелівському районі м. Дніпра, рахунок № 24060300, ЄДРПОУ 37989253, номер рахунку: UA 878999980313060115000004008, код бюджетної класифікації: 24060300, висновок №19/104-9/2/445 від 26.03.2020).

Речовий доказ: трамвайний потяг «Т-3» інвентарний номер 1298 - повернути за належністю КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: І.В. Дяченко