Рішення № 90776603, 30.07.2020, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/3033/15-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

30 липня 2020 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Бондаренко О.І.

при секретарі Нагірняк Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Лука - Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_3 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору ПАТ «ФідоБанк», ОСОБА_4 про визнання недійсним рішення та свідоцтва про право власності, визнання права власності на житловий будинок, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до виконавчого комітету Лука - Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення та свідоцтва про право власності.

Ухвалою суду від 04.11.2015 року прийнято заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог.

Ухвалою суду від 11.01.2016 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача залучено ПУАТ «ФідоБанк».

Ухвалою суду від 28.01.2016 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача залучено ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 26.02.2016 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача залучено ОСОБА_2 .

З урахуванням збільшених позовних вимог позовна заява мотивована тим, що з 26.04.2002 року позивач являється власником земельної ділянки площею 0.2454 гектарів в межах згідно з планом, згідно державного акту на право приватної власності на землю, виданого на підставі рішення 2 сесії 4 скликання Луко-Мелешківської сільської Ради народних депутатів.

До часу оформлення права власності на земельну ділянку нею разом із чоловіком було побудовано на вищевказаній земельній ділянці два будинки, однак оформленням права власності на них вони не займались.

У 2006 році ОСОБА_3 , який являється зятем позивача, запропонував вирішити питанням з приводу оформлення збудованого будинку, однак як стало відомо позивачу, в 2012 році на зазначений будинок без її відому було видано свідоцтво про право власності на ім`я ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 видано свідоцтво про право власності № 1227 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 .

Як видано із свідоцтва про право власності, воно видано на підставі рішення виконавчого комітету Луко-Мелешківської сільської ради від 21.12.2007 року № 481.

Як зазначено у витягу з бази даних автоматичної системи ведення державного земельного кадастру, станом на 27.02.2008 року відомості щодо обмежень та земельних сервітутів на земельну ділянку розташовану на території с. Лука - Мелешківська, Луко - Мелешківської сільської ради Вінницького району, що належить ОСОБА_1 , згідно з державним актом на право приватної власності на землю, серія ІІ- ВН за № 011105, зареєстрованим в Лука - Мелешківській сільській раді Вінницького району Вінницької області від 04 січня 2003 року за № 71 - відсутні.

Згідно, довідки виданої Луко-Мелешківською сільською радою Вінницького району Вінницької області від 29.02.2008 року, земельна ділянка ОСОБА_1 площею 0,2454 га, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно довідки про правовий статус земельної ділянки від 28.02.2008 року земельній ділянці за вищевказаною адресою присвоєно кадастровий номер: 0520682803:02:002:0524.

На даній земельній ділянці розташований двоповерховий будинок під літерою «А» що складається: тамбур (3,6 кв.м), коридор (17,5 кв.м), кімната (9,1 кв,м), кухня 11,3 кв.м), санвузол (4,7 кв.м), кімната (24,3 кв.м), кладова (3,6 кв.м), на другому поверсі розташований: коридор (16,1 кв.м), кімната (10,2 кв.м), кімната (12,3 кв.м), санвузол (3,7 кв.м), кімната (24,5 кв.м), та будинок самочинного будівництва під літерою «В» в якому знаходиться: коридор (1,8 кв.м), кімната (14,0 кв.м), сходова клітина (1,4 кв.м), санвузол (5,6 кв.м), кухня (5,8 кв.м), комора 10,3 кв.м).

Зазначені будинки будували позивач із чоловіком, і жодного відношення відповідач ОСОБА_3 до даних будинків не має.

Позивач вважає, свідоцтво про право власності та відповідне рішення виконавчого комітету сільської ради, на підставі якого видане свідоцтво на ім`я ОСОБА_3 , видані безпідставно без її відома та згоди, і є недійсними; відповідачами порушені її законні права.

За наведених обставин позивач звертається до суду із даним позовом, в якому просить визнати рішення виконавчого комітету Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області від 21.12.2007 року № 481 недійсним; визнати свідоцтво про право власності №1227 від 25.12.2007 року, видане виконавчим комітетом Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району на ім`я ОСОБА_3 недійсним; визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудою АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку «А», підвалу «п/А» загальною площею 201,7 кв.м., житловою площею 80,4 кв.м.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання 30.07.2020 року не з`явилася, попередньо через канцелярію суду надавши заяву. в якій просить справу розглянути в її відсутність, позов підтримує та просить його задоволити; заяву про судові витрати надасть після прийняття рішення у справі.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Захарчук М.В. в судове засідання 30.07.2020 року не з`явився по невідомим суду причинам, судом належним чином та в установленому законом порядку повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.

Однак, будучи присутнім у попередніх судових засіданнях представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав, просив його задоволити, зазначивши, що з 26.04.2002 року відповідно до рішення Лука-Мелешківської сільської ради ОСОБА_1 являється власником земельної ділянки площею 0.2454 гектарів в межах згідно з планом, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ВН№011105, виданого 04.01.2003 на підставі рішення 2 сесії 4 скликання Лука-Мелешківської сільської Ради народних депутатів.

Те, що позивач починаючи з дати отримання державного акту є власником земельної ділянки також підтверджується технічною документацією із землеустрою ТОВ «Юридично-земельний союз» від 2013 року щодо відведення земельної ділянки в натурі ОСОБА_1 та витягом із державного земельного кадастру від 02.08.2017 року №НВ-0506838252017.

Згідно копії накладних та квитанцій, проекту одноквартирного двоповерхового житлового будинку (генпланМ1:500), ОСОБА_1 здійснювала будівництво спірного будинку, так як закупляла будівельні матеріали.

19.11.2012 року під час проведення опису та арешту майна - житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , в межах виконавчого провадження щодо стягнення із ОСОБА_3 боргу на користь ПАТ «Себбанк», позивач дізналась, що такий будинок належить ОСОБА_3 згідно свідоцтво про право власності № 1227, виданого згідно рішення виконавчого комітету Лука-Мелешківської сільської ради №481 від 21.12.2007 року.

Як зазначено у витягу з бази даних автоматичної системи ведення державного земельного кадастру, станом на 27.02.2008 року відомості щодо обмежень та земельних сервітутів на земельну ділянку, розташовану на території с. Лука - Мелешківська, Луко - Мелешківської сільської ради Вінницького району, що належить ОСОБА_1 , згідно з державним актом на право приватної власності на землю, серії ІІ- НОМЕР_1 за № 011105, зареєстрованим в Лука-Мелешківській сільській раді Вінницького району Вінницької області від 04 січня 2003 року за № 71 - відсутні.

Згідно, довідки виданої Лука-Мелешківською сільською радою Вінницького району Вінницької області від 29 лютого 2008 року зазначено, що земельна ділянка ОСОБА_1 , площею 0,2454 га, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно довідки про правовий статус земельної ділянки від 28 лютого 2008 року виданій громадянці ОСОБА_1 земельній ділянці за вищевказаною адресою присвоєно кадастровий номер: 0520682803:02:002:0524.

На даній земельній ділянці розташований двоповерховий будинок під літерою «А» що складається: тамбур (3,6 кв.м), коридор (17,5 кв.м), кімната (9,1 кв,м), кухня 11,3 кв.м), санвузол (4,7 кв.м), кімната (24,3 кв.м), кладова (3,6 кв.м), на другому поверсі розташований: коридор (16,1 кв.м), кімната (10,2 кв.м), кімната (12,3 кв.м), санвузол (3,7 кв.м), кімната (24,5 кв.м), та будинок самочинного будівництва під літерою «В», в якому знаходиться: коридор (1,8 кв.м), кімната (14,0 кв.м), сходова клітина (1,4 кв.м), санвузол (5,6 кв.м), кухня (5,8 кв.м), комора 10,3 кв.м), даний план будинків підтверджується технічним паспортом на садибний (індивідуальний) житловий будинок від 04 жовтня 2011 року.

Позивач по справі вживала дії щодо первинної інвентаризації житлового будинку, а також інші дії як власник земельної ділянки, на якій розташований спірний будинок, що підтверджено: договором-замовлення №КВ-0005097 від 20.09.2007 року, де в графі замовник значиться ОСОБА_1 ; нарядом-завданням по замовленню №КВ-0005097 де в графі замовник значиться ОСОБА_1 ; договором-замовлення №КВ-0008773 від 25.12.2007 року на виписку свідоцтва про право власності, де в графі замовник значиться ОСОБА_1 , не дивлячись на те, що на той час вже існувало розпорядження Вінницької районної державної адміністрації про затвердження актів прийомки до експлуатації індивідуальних житлових будинків, будівельний паспорт, та спірне рішення виконкому Лука-Мелешківської сільської ради №481 від 21.12.2007 року; договором-замовлення №КВ-0008775 на виготовлення довідки-характеристики, де в графі замовник значиться ОСОБА_1 ; нарядом-завданням до договору замовлення №КВ-0008775 де в графі замовник значиться ОСОБА_1 ; замовленням- зобов`язанням БТІ №15681, де замовником є ОСОБА_5 , в інтересах ОСОБА_1 за довіреністю від 08.09.2011 року посвідченою сільським головою Лука-Мелешківської сільської ради Сич В.М. Спірний будинок був збудований у 1995 році, що відповідає наданим позивачем квитанціям та накладним.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ПУАТ «Фідобанк» звернув увагу суду на ксерокопію рішення судді Третейського суду Зазгарської Людмили Володимирівни для вирішення конкретного спору від 04.03.2008 року, яким позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання дійсним договору-купівлі продажу від 28.02.2008 року земельної ділянки площею 0,2454 га, яка розташована на території Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області задоволено, визнано дійсним договір купівлі-продажу, укладений 28.02.2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про купівлю-продаж земельної ділянки та визнано за ОСОБА_3 право власності на вказану вище земельну ділянку.

Крім того, ПУАТ «Фідобанк» в заяві від 20.07.2017 року просив суд відмовити в задоволенні позову у зв`язку із пропуском позивачем трьох річного загального строку позовної давності так як про те, що вона не є власником будинку вона знала ще у 2008 році, укладаючи договір з ОСОБА_3 про купівлю-продаж земельної ділянки, який рішення третейського суду визнаний дійсним.

Ухвалою Вінницького міського суду від 23.05.2018 року, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 12.09.2019 року у справі №127/17175/17, ОСОБА_1 поновлено строк на оскарження рішення третейського суду від 04.03.2008 року в справі про визнання дійсним договору купівлі - продажу земельної ділянки від 28.02.2008 року, скасовано рішення третейського суду для вирішення конкретного спору від 04.03.2008 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання дійсним договору купівлі - продажу земельної ділянки від 28.02.2008 року, ухваленого в АДРЕСА_2 , третейським суддею Зазгарською Людмилою Володимирівною .

При цьому, суди встановили, що по-перше: із інвентаризаційної справи № 1473 ОСОБА_1 , уповноважила довіреністю від 08.09.2011 року ОСОБА_5 , бути її представником з усіма необхідними повноваженнями з усіх питань, що стосуються ОСОБА_1 , щодо оформлення житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташований в АДРЕСА_1 , що виходить з того, що ОСОБА_1 , не знала, і не могла знати, що земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок, їй не належить; по-друге - розгляд справи у третейському суді відбувся за відсутності ОСОБА_1 , про наявність рішення третейського суду заявниця довідалась лише після подання представником ПАТ «Фідобанк» 23 травня 2017 року його копії як додаток до відзиву на позовну заяву у справі № 128/3033/15-ц за її позовом до виконавчого комітету Луко-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_3 , третя особа - ПАТ «Фідобанк» про визнання рішення виконавчого комітету сільської ради, свідоцтва про право власності недійсним та визнання права власності на житловий будинок; по-третє, між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 жодних договорів про відчуження земельної ділянки не укладалось, а відповідно ОСОБА_3 не набув у власність таку земельну ділянку.

Так, відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1ст.261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності може бути пов`язаний з різними юридичними фактами.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У визначенні початку перебігу строку позовної давності має значення не лише встановлення, коли саме особа, яка звертається за захистом свого порушеного права або охоронюваного законом інтересу, довідалася про порушення цього права або про особу, яка його порушила, а й коли ця особа об`єктивно могла дізнатися про порушення цього права або про особу, яка його порушила.

Обов`язок позивача довести, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, також випливає із загального правила, встановленого статтею ЦПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивач просить визнати недійсними рішення та свідоцтво про право власності, які датовані груднем 2007 року. При цьому позивач, посилається на те, що їй не було відомо те, що право власності на спірний житловий будинок, який знаходиться на її земельній ділянці оформлено Виконавчим комітетом Лука-Мелешківської сільської ради на ОСОБА_3 , що обґрунтовано підтверджено матеріалами інвентарної справи, де позивач, ще до 2011 року, вважаючи себе власником робив у органах БТІ замовлення щодо оформлення та поточної інвентаризації будинку.

Окрім цього, позивач разом із своїм чоловіком до сьогоднішнього дня проживають і користуються спірним будинком та земельною ділянкою, здійснили реконструкцію літньої кухні у житловий будинок літера «Б», згідно технічної документації. Заслуговують на увагу також доводи позивача, що про порушення своїх прав вона довідалась з акту опису та арешту майна від 19.11.2012 року, з якого вбачається що під час опису та арешту майна була присутня позивач із своїм чоловіком які в присутності понятих від підпису відмовились.

З позовом до суду позивач звернулась 14.08.2015 року, а тому строк позовної давності не є пропущеним, так як в даному випадку позивачем доведено належним доказами, те що їй не було відомо раніше про наявність рішення та свідоцтва, які позивач просить визнати недійсними.

В свою чергу ПУАТ «Фідобанк», враховуючи заяву про застосування наслідку спливу строку позовної давності, не довів відсутність об`єктивних перешкод для своєчасного звернення позивача з вимогою про захист порушеного права (висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц та від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17).

Посилання ж представника ПУАТ «Фідобанк» на наявність рішення третейського суду для вирішення конкретного спору від 04.03.2008 року ухваленого суддею Зазгарською Л.В., судом не можуть братись до уваги, у зв`язку із скасуванням рішення третейського суду ухвалою Вінницького міського суду від 23.05.2018 року у справі №127/17175/17, що набуло законної сили, та встановленими у цій справі обставинами.

Окрім того, на момент прийняття спірного рішення виконавчого комітету та оформлення на його підставі спірного свідоцтва про право власності ОСОБА_3 не був власником земельної ділянки, на якій розташований спірний збудований позивачем будинок, а тому у Виконавчого комітету не було правових підстав для оформлення права власності за ОСОБА_3 . Не набув права власності на земельну ділянку ОСОБА_3 і по сьогоднішній день.

Оскільки земельна ділянка під будівництво спірного будинку ОСОБА_3 не виділялась, право користування такою ділянкою у відповідності до закону останній не набув, відповідно законних підстав для оформлення права власності на будинок на такій земельній ділянці за ОСОБА_3 , у виконавчого комітету не було.

Згідно наказу/ положення Мін`юсту від 07.02.2002 року №7/5 «Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації право власності та інших речових прав» чинного на оформлення права власності за ОСОБА_3 , оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна провадиться із видачею свідоцтва про право власності фізичним особам за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення землі для цієї мети (п. 6.1.)

При цьому видача ОСОБА_3 будівельного паспорту, наявного у матеріалах інвентарної справи, суперечить Закону України «Про планування і забудову територій», за яким будівельний паспорт оформлюється громадянам, які є власниками земельних ділянок.

Крім того, позивач разом із чоловіком ОСОБА_2 , на протязі 1994-1995 року побудували власними силами двоповерховий будинок, в тому числі «времянку», яку переобладнали в подальшому в літню кухню та інші господарські споруди на земельній ділянці площею 0.2454 гектарів, що в 2002 році була приватизована згідно державного акту на право приватної власності на землю.

У 2006 році ОСОБА_3 , який був зятем, запропонував вирішити питанням з приводу оформлення збудованого будинку, однак в 2012 році на зазначений будинок, без відома позивача, було видано свідоцтво про право власності на ім`я ОСОБА_3 .

За наведених обставин представник позивача просив позов задоволити.

Третя особа на стороні позивача без самостійних вимог ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився по невідомим суду причинам, судом належним чином та в установленому законом порядку повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання 30.07.2020 року не з`явився, будучи належним чином і в установленому законом порядку повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, згідно положень ч.11 ст.128 ЦПК України, шляхом оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України.

Натомість, в матеріалах справи (т.1 а.с. 55) наявні заперечення ОСОБА_3 на позовну заяву ОСОБА_1 , в яких, крім іншого, відповідач зазначив, що справу просить слухати в його відсутність у зв`язку із неможливістю брати участь в судових засіданнях.

Так, згідно наданих заперечень відповідача, з 20.09.1987 року він перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , дочкою позивачки. За домовленістю із тещею, у 2007 році він здійснив оформлення права власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , який знаходився на земельній ділянці, належній позивачу. Зазначений будинок ним не будувався, але він мав оформити право власності на ОСОБА_1 , однак як йому пояснили в Виконкомі та БТІ, що краще спочатку оформити його на себе, що він і зробив.

В подальшому, він домовився із тещею про капітальний ремонт літньої кухні, яка також знаходилась біля будинку, в замін чого право власності буде оформлене на нього, як окремий будинок. На протязі 2008-2009 року він здійснив капітальний ремонт, на який витратив приблизно 100000 грн., однак у зв`язку із розлученням із дочкою позивача теща відмовилась від оформлення на його користь будинку «Б» (літня кухня до перебудови).

Вважає, що позов направлений на позбавлення його права власності на житловий будинок, який він вважає є його гарантією для вирішення питання про компенсацію йому витрат на перебудову та ремонт літньої кухні.

Також зазначає, що будинок самочинного будівництва «Б», в якому знаходяться: коридор (1,8 кв.м), кімната (14,0 кв.м), сходова клітина (1,4 кв.м), санвузол (5,6 кв.м), кухня (5,8 кв.м), комора 10,3 кв.м), є його власністю, так як він його збудував з дозволу ОСОБА_1 , що підтверджено відповідною заявою, яка є в матеріалах справи.

В свою чергу свідоцтво про право власності та відповідне рішення виконавчого комітету є законними і не порушують прав власності позивача, оскільки з оформленням на відповідача права власності на нерухоме майно - до нього перейшло право власності на земельну ділянку, яка розташована під будинком.

За наведених обставин відповідач просив відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 .

Представник відповідача виконавчого комітету Лука - Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області - Слізяк Н.Р. в судове засідання 30.07.2020 року не з`явився по невідомим суду причинам. Однак, будучи присутніми в попередніх судових засіданнях інші представники сільської ради позов не визнали, обгрунтованих пояснень суду не надавши.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ПАТ «ФідоБанк» в судове засідання 30.07.2020 року не з`явився, будучи належним чином і в установленому законом порядку повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, згідно положень ч.11 ст.128 ЦПК України, шляхом оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України.

Однак, в матеріалах справи (т.2 а.с. 112 - 113) наявні заперечення представника за довіреністю ОСОБА_6 , згідно яких представник заперечує проти позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі, вважає, що підстави для їх задоволення відсутні, доводи та міркування позивача, викладені в позовній заяві вважає такими, що не ґрунтуються на законі, є надуманими.

Так, згідно наданих заперечень, 15.02.2008 року між ВАТ «СЕБ БАНК», яке в подальшому змінило назву на ПАТ «ФІДОБАНК», та ОСОБА_3 було укладено Кредитний договір №991. У відповідності до умов Кредитного договору ОСОБА_3 надавалися кредитні кошти на загальну суму 105 980,00 доларів США для придбання земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . В розділі Кредитного договору «Інші умови» зазначено, що Позичальник зобов`язується до червня 2008 року укласти договір іпотеки земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . В забезпечення зобов`язань за кредитним договором ОСОБА_3 передано в заставу Банку: житловий будинок площею 201,7м2, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить йому на праві приватної власності. Також, в якості забезпечення зобов`язань за кредитним договором між Банком та ОСОБА_4 було укладено договір поруки від 15.02.2008 року.

У зв`язку з невиконанням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зобов`язань по кредитному договору, Банк звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитом з них в солідарному порядку. Рішенням суду позовні вимоги Банку задоволено, видано виконавчі листи, які були пред`явлено до ДВС для примусового стягнення.

Позивач в своїй позовній заяві стверджує, що є власником земельної ділянки площею 0,2454 га за адресою АДРЕСА_1 і що лише у 2012 році їй стало відомо про те, що без її відома ОСОБА_3 видано свідоцтво про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 від 25.12.2007 року за №1227 на підставі рішення виконавчого комітету Лука-Мелешківської сільської ради від 21.12.2007 року.

Такі твердження ОСОБА_1 не відповідають дійсності, оскільки в підтвердження використання кредитних коштів за їх цільовим призначенням, ОСОБА_3 було подано до Банку документ, підтверджуючий визнання за ним право власності на земельну ділянку кадастровий номер 0520682803:02:002:0524, а саме: нотаріально посвідчену копію рішення третейського суду для вирішення конкретного спору від 04.03.2008 року. Про даний доказ представнику ПУАТ «ФІДОБАНК» стало відомо 27 вересня 2016 року, копію якого було отримано із архівних матеріалів кредитної справи.

З тексту даного рішення вбачається, що до суду звернувся ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_1 про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 28.02.2008 року вищезазначеної зазначеної земельної ділянки. В судовому засіданні ОСОБА_3 пояснив, що він купив у ОСОБА_1 земельну ділянку, сплативши гроші в сумі 374 579,00 грн., але сторони не посвідчували нотаріально укладений між ними письмовий договір купівлі-продажу.

ОСОБА_1 в свою чергу в судовому засіданні підтвердила, що дійсно продала ОСОБА_3 належну їй земельну ділянку, підтвердила те, що повністю отримала гроші в сумі 374 579,00 грн. і передала земельну ділянку ОСОБА_3 в натурі. Даним рішенням суд позов ОСОБА_3 задовольнив, визнав дійсним договір купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки, укладений письмовій формі 28.02.2008 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 . Визнав за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку. Рішення набрало чинності з моменту його оголошення є остаточним і оскарженню не підлягає.

Як зазначено в рішенні суду, дане рішення є підставою для отримання ОСОБА_3 відповідності до ст. 126 Земельного кодексу України, державного акту на право власності придбану земельну ділянку.

З метою отримання державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 було замовлено виготовлення технічної документації по виготовленню Державного акту на п приватної власності на землю.

Рішенням Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області від 18 квітня 2008 року 24 сесії 5 скликання затверджено виготовлені матеріали по видачі Державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_3 ; вирішено видати державний акт на право приватної власності на землю в розмірі фактичного землеволодіння загальною площею 0,2440 га; землевпоряднику внести відповідні зміни в земельно-кадастрову документацію відповідно з технічною документацією.

Тобто, позивач вводить суд в оману, оскільки 04.03.2008 року їй вже було відомо про те, що ОСОБА_3 є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , а не у 2012 році, як стверджує ОСОБА_1 .

Крім цього, позивач з 04.03.2008 року вже не була власником згаданої вище земельної ділянки, а відтак, відповідачами по справі жодним чином не порушено законні права позивача.

Крім того, ОСОБА_1 пропущено загальний трирічний строк позовної давності звернення до суду із даним позовом.

За наведених обставин представник просила відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, попередньо надавши суду заяву (т.3 а.с. 12), в якій просить справу розглянути в її відсутність, при вирішенні спору покладається на розсуд суду.

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України, суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, врахувавши позицію учасників процесу, оглянувши матеріали інвентаризаційної справи на будинок АДРЕСА_1 , суд приходить до висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав.

Як встановлено по справі, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ВН№011105, виданого 04.01.2003 на підставі рішення 02 сесії 04 скликання Лука-Мелешківської сільської Ради народних депутатів від 26.04.2002 року, ОСОБА_1 являється власником земельної ділянки площею 0.2454 гектарів в межах згідно з планом, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (т.1 а.с. 7 - 10).

В матеріалах справи (т.1 а.с. 37) наявна заява позивача ОСОБА_1 на ім`я голови Лука - Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області Скрипника В.І., в якій вона просить оформити будинок, в якому вона проживає на її зятя - ОСОБА_3 .

Рішенням №424 від 01.10.2007 року Лука - Мелешківської сільської ради «Про надання дозволу на узаконення самовільно збудованих будівель», ОСОБА_3 надано дозвіл на узаконення самовільно збудованих будівель: житлового будинку «А», підвалу «П/А», літньої кухні «Б», сараю «Б-1», погребу з шиєю «П/Б», убиральні «В», криниці №1 , що розташовані в АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 162).

На підставі вказаного рішення сільської ради, ОСОБА_3 встановлено в натурі земельну ділянку під будівництво зазначеного будинку в розмірі 0,25 га (т.1 а.с. 163).

Згідно свідоцтва про право власності №1227 від 25.12.2007 року, власником житлового будинку АДРЕСА_1 являється ОСОБА_3 . Даний будинок складається з: житлового будинку «А», підвалу «п/А» загальною площею 201,7 кв.м., житловою площею 80,4 кв.м., літньої кухні «Б», сараю «Б-1», погребу з шиєю «П/Б», убиральні «В», криниці №1. Вказане свідоцтво про право власності було видано на підставі рішення виконавчого комітету Лука - Мелешківської сільської ради № 481 від 21.12.2007 року (т.1 а.с.11).

15.02.2008 року між ВАТ «СЕБ БАНК», яке в подальшому змінило назву на ПАТ «ФІДОБАНК», та ОСОБА_3 було укладено Кредитний договір №991, відповідно до умов якого ОСОБА_3 надавалися кредитні кошти на загальну суму 105 980,00 доларів США для придбання земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . В розділі Кредитного договору «Інші умови» зазначено, що Позичальник зобов`язується до червня 2008 року укласти договір іпотеки земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . В забезпечення зобов`язань за кредитним договором ОСОБА_3 передано в заставу Банку: житловий будинок площею 201,7м2, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить йому на праві приватної власності. Також, в якості забезпечення зобов`язань за кредитним договором між Банком та ОСОБА_4 було укладено договір поруки від 15.02.2008 року (т. 1 а.с. 88 - 117, 121 - 127).

24.03.2014 року ОСОБА_1 звернулася із заявою на ім`я голови правління ПУАТ «Фідобанк», в якій зазначила, що має намір придбати житловий будинок, який знаходиться в заставі банку, а саме: буд. АДРЕСА_3 , оплату гарантує (т. 1 а.с. 128).

В матеріалах справи (т. 2 а.с. 114 -115) наявна ксерокопія рішення судді Третейського суду Зазгарської Людмили Володимирівни для вирішення конкретного спору від 04.03.2008 року. Згідно з даним рішенням для розв`язання спору за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання дійсним договору купівлі продажу від 28.02.2008 року земельної ділянки площею 0,2454 га, яка розташована на території Лука - Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області, утворено третейський суд для вирішення конкретного спору у складі головуючого юриста Зазгарської Л.В . Підставою звернення до третейського суду, виходячи з рішення, стала неможливість нотаріального посвідчення укладеного усно правочину між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про купівлю - продаж земельної ділянки, належної ОСОБА_1 згідно витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Рішенням третейського судді Зазгарської Л.В. від 04.03.2008 року визнано дійсним договір купівлі продажу, укладений 28.02.2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про купівлю - продаж земельної ділянки та визнано за ОСОБА_3 право власності на вказану вище земельну ділянку.

Спір був розглянутий третейським суддею, як зазначено в рішенні, на підставі укладеної третейської угоди від 28.02.2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22.05.2018 року, яка залишена без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 12.09.2019 року, поновлено строк на оскарження рішення третейського суду від 04.03.2008 року; скасовано рішення третейського суду для вирішення конкретного спору від 04.03.2008 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання дійсним договору купівлі - продажу земельної ділянки від 28.02.2008 року, ухваленого в м. Вінниці по вул. Архітектора Артинова, 33, третейським суддею Зазгарською Людмилою Володимирівною (т.2 а.с.215 - 223).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Підставою для скасування рішення третейського суду стало те, що судом було вирішено питання про визнання права власності на нерухоме майно, що належить до виключної компетенції суду загальної юрисдикції, тобто, справа, у якій було прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду.

Зі змісту вищевказаної ухвали суду також вбачається, що ОСОБА_1 не було відомо про розгляд справи та винесення рішення третейського суду, всупереч посилання у рішенні на її присутність при розгляді справи та винесення рішення.

Крім того, ОСОБА_1 ніколи не укладала будь яких правочинів із ОСОБА_3 , в тому числі третейських угод.

В матеріалах даної цивільної справи, на виконання вимог ухвали суду від 29.06.2017 року (т.2 а.с. 167), наявна заява ОСОБА_3 , у якій він зазначає, що договору купівлі - продажу земельної ділянки від 28.02.2008 року та третейської угоди від 28.02.2008 року, що укладені з ОСОБА_1 , які були підставою для розгляду справи Третейським судом, у нього відсутні, так як жодних договорів та угод із позивачем він не укладав, лише у 2007-2008 роках оформив рішення Третейського суду для оформлення будинку.

Як вбачається з матеріалів інвентаризаційної справи № 1473 ОСОБА_1 уповноважила довіреністю від 08.09.2011 року ОСОБА_3 бути її представником з усіма необхідними повноваженнями з усіх питань, що її стосуються щодо оформлення житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташований в АДРЕСА_3 , що виходить з того, що ОСОБА_1 не знала, і не могла знати, що земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок, їй не належить. Такого висновку також дійшов суд при розгляді справи про скасування рішення третейського суду.

Оглядом матеріалів інвентаризаційної справи також встановлено, що позивач вживала дії щодо первинної інвентаризації житлового будинку АДРЕСА_3 , а також інші дії як власник земельної ділянки, на якій розташований спірний будинок, що підтверджено: договором-замовлення №КВ-0005097 від 20.09.2007 року, де в графі замовник значиться ОСОБА_1 ; нарядом-завданням по замовленню №КВ-0005097 де в графі замовник значиться ОСОБА_1 ; договором-замовлення №КВ-0008773 від 25.12.2007 року на виписку свідоцтва про право власності, де в графі замовник значиться ОСОБА_1 , не дивлячись на те, що на той час вже існувало розпорядження Вінницької районної державної адміністрації про затвердження актів прийомки до експлуатації індивідуальних житлових будинків, будівельний паспорт, та спірне рішення виконкому Лука-Мелешківської сільської ради №481 від 21.12.2007 року; договором-замовлення №КВ-0008775 на виготовлення довідки-характеристики, де в графі замовник значиться ОСОБА_1 ; нарядом-завданням до договору замовлення №КВ-0008775 де в графі замовник значиться ОСОБА_1 ; замовленням - зобов`язанням БТІ №15681, де замовником є ОСОБА_5 , в інтересах ОСОБА_1 за довіреністю від 08.09.2011 року посвідченою сільським головою Лука-Мелешківської сільської ради Сич В.М.

Згідно копій накладних та квитанцій та проекту одноквартирного двоповерхового житлового будинку (генпланМ1:500) (т.2 а.с. 73 - 111), вбачається, що позивач ОСОБА_1 здійснювала будівництво будинку, так як закупляла будівельні матеріали.

Крім того, з матеріалів технічної інвентаризації вбачається, що спірний будинок був збудований у 1995 році, що відповідає наданим позивачем квитанціям та накладним.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 375 ЦК України передбачено, що власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм та правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

За правовими висновками ВСУ в постановах від 02.12.2015 року у справі №6-1328цс15, від 30.03.2016 року №6-265цс16, від 04.11.2015 року №6-1920цс15 в контексті ч. 3 та 4 ст. 376 ЦК України випливає, що частина третя статті застосовується не лише до випадків порушення вимог законодавства щодо цільового призначення земель, а й до випадків, коли такого порушення немає, але особа здійснює будівництво на земельній ділянці яка, їй не належить.

При цьому, вищевказані правові позиції ВСУ зводяться до того, право власності та самочинне збудоване майно може бути визнане за особою, яка здійснила таке будівництво на земельній ділянці, за умови набуття у власність чи користування такою земельною ділянкою, і ця умова є єдиною для визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за такою особою на підставі рішення суду.

Згідно ч. 1 ст.153 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Таким чином, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, акта яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним. Водночас визнання недійсним свідоцтв про право власності є рівноцінним способу захисту - відновлення становища яке існувало до порушення.

Відповідно до інформаційного листа Верховного Суду України від 01.04.2014 року «Аналіз практики застосування судами ст. 16 ЦК України» зазначається, що за змістом ст. 17 Земельного кодексу України, земельна ділянка для будівництва житлового будинку і господарських будівель надається громадянину у приватну власність, а тому участь інших осіб у будівництві не створює для них права приватної власності на житловий будинок, крім випадків встановлених законом.

Згідно із частиною третьою статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Захист же цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.

Право вибору способу захисту, передбаченого законом, належить особі, яка звернулася за захистом свого права (ст. ст. 3, 4, 11 ЦПК України).

Частиною 2 ст. 16 ЦК встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом. До них належать: визнання права; припинення правовідношення; визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

У разі якщо право власності оспорюється або не визнається іншою особою, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності відповідно до ст. 392 ЦК.

Невизнання відповідачами права власності ОСОБА_1 як на будинок, так і на земельну ділянку, дає суду підстави для захисту порушеного права.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

В ході судового розгляду встановлено, що права позивача є порушеними, оскільки безпідставне оформлення виконавчим комітетом Лука-Мелешківської сільської ради права власності на збудований позивачем будинок за ОСОБА_3 обмежує право власності позивача на земельну ділянку, яке на сьогоднішній день зареєстроване за ОСОБА_1 , так і позбавило позивача права власності на спірний будинок.

Згідно статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Положення цієї статті базуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов`язок держави забезпечувати захист: прав усіх суб`єктів права власності і господарювання (стаття 13), захист прав і свобод людини і громадянина судом (частина перша статті 55).

Тлумачення вказаних норм дозволяє зробити висновок, що для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити, які права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачами і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Суд враховує, що рішення виконавчого комітету Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району, Вінницької області від 21.12.2007 року № 481, вичерпало свою дію внаслідок їх виконання шляхом видання свідоцтва про право власності. Скасування таких актів не породжує правових наслідків для власника майна, оскільки захист порушеного права у разі спору про право власності на майно має вирішуватися за нормами цивільного законодавства в окремому позовному провадженні.

Однак за ст. 152 ЗК України такий акт органу місцевого самоврядування підлягає визнанню недійсним, у зв`язку із обмеженням права власності позивача на земельну ділянку.

ВС/КГС у своїй постанові від 03.04.2018 року у справі №917/927/17 зазначив, що свідоцтво про право власності є лише документом, яким оформлюється відповідне право, але не є правочином, на підставі якого це право виникає, змінюється або припиняється. Свідоцтво про право власності не породжує виникнення у суб`єкта відповідного права, а тільки фіксує факт його наявності.

Правовстановлюючим документом у цьому випадку є недійсне рішення виконкому сільради «Про оформлення права приватної власності», на підставі якого видані відповідні свідоцтва та дійсність яких може бути підтверджена (не підтверджена) судом при вирішенні спору щодо дійсності рішення відповідного органу, на підставі якого було видано оскаржуване заявником свідоцтво

Оскільки рішення про оформлення права власності на спірний житловий будинок за ОСОБА_3 визнається судом недійсним, то й документи, якими оформлюється відповідне право, тобто свідоцтво про право власності, має бути визнано недійсними також.

Отже, обраний позивачем спосіб захисту свого права шляхом визнання недійсним рішення виконавчого комітету Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області від 21.12.2007 року № 481, визнання недійсним свідоцтва про право власності та визнання права власності на будинковолодіння забезпечить реальний захист порушеного права власника майна, тобто призведе до поновлення прав позивача, які він вважає порушеними внаслідок прийняття в тому числі спірного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 152, 153, 155 ЗК України, ст. ст. 15, 16, 375, 376, 392 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 10, 76, 247, 264, 265, 268, 273 ЦПК України -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 - задоволити.

Визнати недійсним рішення виконавчого комітету Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області від 21.12.2007 року № 481.

Визнати недійсним свідоцтво про право власності №1227 від 25.12.2007 року, видане виконавчим комітетом Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області на ім`я ОСОБА_3 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку «А», підвалу «п/А», загальною площею 201,7 кв.м., житловою площею 80,4 кв.м.

Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя О.І. Бондаренко