Рішення № 90776486, 30.07.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/3304/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді Кухар Н.А.

секретаря судового засідання Шавель М.М.

за участю:

представника позивача - Яценко С.А.

представника відповідача - Шаркаєва Х.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень ,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, вул. Стриська, 35, м. Львів) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.01.2020 року № 0001393306 та від 21.01.2020 року № 0001403306.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 21.01.2020 року № 0001393306, № 0001403306 прийняті відповідачем з порушення процедуру проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, без належного встановлення обставин спірних правовідносин, з порушенням прав та законних інтересів позивача, а тому підлягає скасуванню.

На обґрунтування вищенаведеного позивач зазначає, про те, що відповідно до кредитного договору від 21 травня 2008 року № 11348039000, укладеного між Акціонерним комерційним інноваційним банком ''УкрСиббанк" (далі - Банк) та громадянином України ОСОБА_1 (далі - Позичальник), Банк надав Позичальнику кредит в розмірі 47390,00 доларів США терміном до 21.05.2029 року. Відповідно до квитанції №59 від 21.05.2008 р. позивачем, було отримано 21 травня 2008 року 209665,21 грн., що становить 41517,86 доларів США. На протязі періоду з 21 травня 2008 року до 30 березня 2017 року позивачем на виконання умов кредитного договору від 21 травня 2008 року №11348039000, на рахунок Банку було перераховано 21863,67 доларів США в рахунок повернення кредиту та 42520,11 доларів США в рахунок сплати -врахованих відсотків. 30 березня 2017 року, на виконання вимог пп."д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПК України, АТ 'УкрСиббанк" прийнято рішення про анулювання частини кредитної заборгованості за кредитним договором №11348039000 від 21.05.2008 р. в сумі 32762,89 доларів, а саме: суми основного боргу (кредиту) 32625,13 доларів США, що складає 882187,01 гривень по курсу НБУ станом на 30 березня 2017 року; суми процентів 137,76 доларів США, що складає 3725,05 гривень по курсу НБУ станом на 30 березня 2017 року. В повідомленні про анулювання боргу від 30.03.2017 р. №24-2-03-04/71 також було зазначено, що станом на 30 березня 2017 року заборгованість позивача по кредитному договору становила 48789,89 доларів США.

Стверджує, що в повідомленні про анулювання боргу від 30.03.2017 р. №24-2-03-04/71 Банк не вказав і позивачу не надав інформацію про визначення суми анульованого кредиту та суми анульованих процентів з урахуванням суми отриманого та повернутого кредиту позивачу, суми нарахованих та сплачених позивачем процентів з урахуванням курсу валют, який діяв на дату перерахування позивачем грошових коштів на рахунок банку, за період з 21 травня 2008 року до 30 березня 2017 року. Позивачем, 02 березня 2018 року на підставі повідомлення про анулювання боргу від 30.03.2017 р. №24- 2-03-04/71, було подано до Стрийської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік, реєстраційний номер 9717, в якій задекларовано отриманий в 2017 році дохід - 882187,01 грн., податок на доходи фізичних осіб, який підлягав сплаті, - 158793,66 грн., військовий збір, який підлягав сплаті, - 13232,81 грн.

26 липня 2018 року позивачем була подана до Стрийської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області уточнююча Податкова декларація про майновий стан і доходи за 2017 рік, реєстраційний номер 17495, в якій був задекларовано отриманий в 2017 році дохід - 531451,40 грн., податок на доходи фізичних осіб, який підлягав сплаті, - 95661,25 грн., військовий збір, який підлягав сплаті, - 7971,77 грн. Задекларовані грошові зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб та з військового збору були своєчасно сплачені в бюджет позивачем.

На думку позивача підставою для подання уточнюючої Податкової декларації став проведений позивачем аналіз наведеної в повідомленні про анулювання боргу від 30.03.2017 р. №24-2-03-04/71 інформації з урахуванням графіку повернення кредиту і сплати відсотків, сум отриманого та повернутого кредиту, сум нарахованих Банком та сплачених процентів. Так, відповідно до графіку повернення кредиту і сплати відсотків за період з 21.05.2008 р. до 31.03.2017 р. позивач зобов`язаний був повернути кредит в сумі 8062,04 доларів США та сплатити нараховані відсотки в сумі 49182,96 доларів США., в тому числі: 2008 р. відповідно 343,14 дол.США та 3936,86 дол.США; 2009 р. відповідно 571,13 дол.США та 5848,87 дол.США; 2010 р. відповідно 646,75 дол.США та 5773,25 дол.США; 2011 р. відповідно 732,38 дол.США та 5687,62 дол.США; 2012 р. відповідно 829,35 дол.США та 5590,65 дол.США; 2013 р. відповідно 939,18 дол.США та 5480,82 дол.США; 2014 р. відповідно 1063,57 дол.США та 5356,43 дол.США; 2015 р. відповідно 1204,37 дол.США та 5215,63 дол.США; 2016 р. відповідно 1363,87 дол.США та 5056,13 дол.США; 2017 р. відповідно 368,30 дол.США та 1236,70 дол.США.

За період з 21.05.2008 р. до 31.03.2017 р. позивачем був повернутий кредит в сумі 5836,67 доларів США та сплачені відсотки в сумі 42520,11 доларів США, що підтверджується долученими до позовної заяви квитанціями.

Також, позивач вказує, що 30 березня 2017 року на підставі квитанції №22 було сплачено в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором 16027 доларів США. Зазначає, що станом на 31.03.2017 р. заборгованість по кредитному договору становила: сума основного боргу (кредиту) 19654,19 доларів США, що складає 531451,40 гривень по курсу НБУ станом на 30 березня 2017 року; сума процентів 13108,61 доларів США, що складає 354458,22 гривень по курсу НБУ станом на 30 березня 2017 року.

Крім того, позивач зазначає, що лист АТ ''УкрСиббанк" від 02.01.2019 р. №14-2-01/8, повідомлення про анулювання боргу від 30.03.2017 р. №24-2-03-04/71, податковий розрахунок не відносяться до первинних документів (первинних банківських документів) і не можуть свідчити про суму отриманого та повернутого кредиту, суму нарахованих та сплачених процентів та штрафів, а також про суму прощеного кредиту, процентів за користування кредитом та штрафів.

24 червня 2020 року представником позивача подано відповідь на відзив, в якому представник позивача вказує на те, що контролюючим органом було проведено перевірку позивача не на підставі первинних документів та порушено процедуру проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, відтак виключає правові наслідки такої, зокрема щодо прийняття податкових повідомлень - рішень від 21 січня 2020 року № 0001393306 та від 21 січня 2020 року № 0001403306.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом справи, слід зазначити наступне.

Ухвалою від 06 травня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, вказаних в позовній заяві та з урахуванням відповіді на відзив, просив позов задовольнити.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву від 27.05.2020 року (вх.№ 26462), в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначає, що за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки встановлено, що на підставі відомостей центральної бази даних державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів, а також листа АТ «УкрСиббанк» № 14-2-01/8 від 02.01.2019 року встановлено, що фізичній особі - ОСОБА_1 списано прострочену основну суму кредиту в сумі 882 187, 01 грн., що відображено в «Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку» (форма 1ДФ) за ознакою доходу - « 126» - додаткове благо, який підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником податку у річній декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації).

Таким чином, на думку відповідача, винесені Головним управлінням ДПС у Львівській області податкові повідомлення - рішення від 21.01.2020 року № 0001393306, від 21.01.2020 року № 0001403306 є правомірними, оскільки під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв у межах повноважень, у порядку та в спосіб встановлений Конституцією та законами України, а відтак відсутні підстави для скасування таких рішень. Натомість вимоги позивача, викладені у позовній заяві є безпідставними та необґрунтованими, у зв`язку з чим задоволенню не підлягають.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, просила відмовити у задоволенні позову повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

Головним управлінням ДПС у Львівській області (далі - відповідач) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів фізичною - особою платником податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 року), за наслідками якої було складено акт № 736/33.6-03/3017711112.

Проведеною перевіркою встановлено порушення: абз. «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, п. 167.1 ст.167 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VI із змінами та доповненнями донараховано податок на доходи з фізичних осіб за 2017 рік на загальну суму 63132, 41 грн.;

Пп.1.2, пп.1.3, пп.1.5, пп.1.6 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, п.п. 168.1.1, пп.168.1.2 п. 168.1, ст. 168 Закону України від 28.12.2014 року за № 71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» в результаті чого донараховано військового збору за 2017 рік на загальну суму 5261, 04 грн.

На підставі акту перевірки контролюючим органом складено:

- податкове повідомлення - рішення № 0001393306 від 21.01.2020 р., у зв`язку з чим збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи з фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 78 915, 51 грн., за податковим зобов`язанням у розмірі 63132, 41 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 15 783, 10 грн.;

податкове повідомлення - рішення № 0001403306 від 21.01.2020 р., у зв`язку з чим збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір у розмірі 6576, 30 грн., за податковим зобов`язанням у розмірі 5261, 04 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 1315, 26 грн.;

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ДПС України.

За результатами розгляду скарги рішенням ДПС України № 1470/Т/99-00-08-05-04-09 від 02.04.2020 р. про результати розгляду скарги, податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 21.01.2020 року № 0001393306, № 0001403306, залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Позивач не погодившись із вказаним податковими повідомленнями - рішеннями звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Пунктом 164.1 статті 164 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу), у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Згідно з підпунктом 165.1.55 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такий дохід: основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

У той же час відносини, що виникають між банком та клієнтом з питань надання кредиту є цивільно-правовими відносинами, які регулюються актами цивільного законодавства України.

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин; далі - ЦК України) передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтею 605 ЦК України зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що додаткове благо визначається як доход у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує доход платника податку. Водночас, в разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.

Таким чином, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує доход платника податку і включається в його оподатковуваний доход. Разом з тим, сума процентів, нарахованих банком за умовами договору за користування кредитом, комісій та/або штрафних санкцій (пені) не є доходами, які призводять до приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Відповідно, у разі прощення (анулювання) процентів, комісій та/або штрафних санкцій (пені), нарахованих за користування кредитом й за прострочення виконання грошового зобов`язання, відсутні підстави вважати їх додатковим благом платника податку.

Таким чином, законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, комісії та/або штрафні санкції (пеню), прощені (анульовані) кредитором.

Враховуючи наведене, суд вважає, що оподатковуваним доходом позивача є лише основна заборгованість за кредитом, прощена (анульована) банком. Прощені (анульовані) банком проценти за користування кредитом, комісії та/або штрафні санкції (пеня) не є доходом платника податків, а тому база оподаткування повинна визначатись лише з суми, прощеної (анульованої) банком, яку позивач фактично отримав за банківським кредитом, без врахування таких платежів.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 26.03.2020р. у справі №817/1670/16, адміністративне провадження №К/9901/38306/18; від 18.04.2019р. у справі № 815/6886/15, від 15.03.2019 року у справі №818/1102/16.

З матеріалів справи вбачається, що повідомленням АТ "УкрСиббанк" від 30.03.2017 р. № 24-2-03-04/71 про анулювання боргу позивача повідомлено про те, що ПАТ «Укрсиббанк» нагадує, що на підставі Кредитного договору № 11348039000 від 21.05.2008 року станом на 30 березня 2017 року за позивачем обліковується кредитна заборгованість у сумі 48 789,89 грн., доларів США 89 центів, що складає 1 319 283, 85 гривень 86 копійок по курсу НБУ станом на 30 березня 2017 року, заборгованість за відшкодування понесених АТ АТ "УкрСиббанк" витрат на примусове стягнення в сумі 17 322, 54 грн., 54 коп.

АТ «УкрСиббанк», як кредитор, з метою виконання вимог підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, повідомлено позивача, як платника податку на доходи фізичних осіб - боржника, що АТ «УкрСиббанк» прийнято рішення про анулювання кредитної заборгованості за кредитним договором № 11348039000 від 21.05.2008р., а саме: суми основного боргу (кредиту) - 32 625, 13 дол. США, що складає 882 187, 01 грн. по курсу НБУ станом на 30.03.2017 р.

Також повідомлено, що АТ «УкрСиббанк», як кредитором, прийнято рішення про анулювання заборгованості за кредитним договором № 11348039000 від 21.05.2008 року, а саме: суми процентів 137, 76 дол. США, що складає 3725, 05 грн. по курсу НБУ станом на 30.03.2017 р.

Зазначено, що відповідно до підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України анульована сума заборгованості за основним боргом (кредитом) є доходом позивача, отриманим як додаткове благо, і необхідно позивачеві самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб з такого доходу та відобразити його у річній податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб, а також сплатити військовий збір відповідно до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України .

Дане повідомлення про анулювання боргу було отримано позивачем 30.03.2017 року, що підтверджується його підпис про отримання на повідомленні.

Отже, позивачу прощено заборгованість за тілом кредиту в сумі 882 187, 01 грн. по курсу НБУ станом на 30.03.2017 р.

Пунктом 179.1 статті 179 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктом 179.7 цієї ж статті фізична особа зобов`язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Таким чином, відповідно до положень Податкового кодексу України визначальною ознакою доходу платника податку, як об`єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, у тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі, тобто є приріст показників фінансового та/або майнового стану платника податку.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про те, що основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощена (анульована) кредитором за його самостійним рішенням, є доходом такого платника.

При прощенні (анулюванні) заборгованості особа одержує економічну вигоду у вигляді збереження активів у силу припинення належного кредитору права вимоги та кореспондуючого цій вимозі обов`язку боржника витрачати кошти на погашення заборгованості за кредитом.

Боржник (платник податків), який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) суми основного боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов`язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідних сум податку, у тому числі і військового збору.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 802/1108/17-а (адміністративне провадження №К/9901/40016/18).

В позовній заяві позивач вказує на те, що ним 02 березня 2018 року, на підставі повідомлення про анулювання боргу від 30.03.2017 р. №24- 2-03-04/71, було подано до Стрийської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік, реєстраційний номер 9717, в якій задекларовано отриманий в 2017 році дохід - 882 187,01 грн., податок на доходи фізичних осіб, який підлягав сплаті, - 158793,66 грн., військовий збір, який підлягав сплаті, - 13232,81 грн. 26 липня 2018 року позивачем була подана до Стрийської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області уточнююча Податкова декларація про майновий стан і доходи за 2017 рік, реєстраційний номер 17495, в якій був задекларовано отриманий в 2017 році дохід - 531451,40 грн., податок на доходи фізичних осіб, який підлягав сплаті, - 95661,25 грн., військовий збір, який підлягав сплаті, - 7971,77 грн. Задекларовані грошові зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб та з військового збору були своєчасно сплачені в бюджет позивачем. Підставою для подання уточнюючої податкової декларації став проведений позивачем аналіз наведеної в повідомленні про анулювання боргу від 30.03.2017 р. №24-2-03-04/71 інформації з урахуванням графіку повернення кредиту і сплати відсотків, сум отриманого та повернутого мною кредиту, сум нарахованих Банком та сплачених процентів.

В акті перевірки від 19.12.2019 року № 736/33.6-03/3017711112 встановлено, що ОСОБА_1 подав до Стрийської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області за 2017 рік податкову декларацію про майновий стан і доходи № 9717 від 02.03.2018 рік у якій задекларовано суму доходу 882 187.01 гри., в чому числі суму податку, що підлягає сплаті самостійно податок на доходи фізичних осіб на суму - 158 793,66 гри., військовий збір на суму - 13 232.81 грн.

26.07.2018 року ОСОБА_1 , було подано уточнюючу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік №17495 від 26.07.2018р., у якій задекларовано суму доходу 531 451,40 гри., в тому числі суму податку, що підлягає сплаті самостійно податок на доходи фізичних осіб на суму - 95 661.25 грн., військовий збір на суму 7 971.77 грн.

Перевіркою встановлено перекручення ОСОБА_1 , даних у податковій декларації за 2017 рік про майновий стан і доходи, а саме зменшення суми одержаного доходу) (додаткового блага) від AT «Укр Сиббанк» з 882 187.01 грн., до 531 451, 40 грн., адже згідно повідомлення про анулювання боргу від №24-2-03-04/71 від 30.03.2017 року банком було здійснено прощення (анулювання) основної суми боргу (кредиту) у розмірі 882 187.01 грн.

Також в акті перевірки вказано, що згідно ІС «Податковий блок» фізичною - особою платником податків ОСОБА_1 26.07.2018 року сплатив до бюджету податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 95 661, 25 грн.

На письмовий запит ГУ ДФС у Львівській області AT щодо надання інформації та її документального підтвердження щодо надання доходу у 2017 році фізичній особі ОСОБА_1 , АТ «Укр Сиббанк» листом від 02.01.2019 року за №14-2-01/8, повідомлено, що доходи нараховані у вигляді суми боргу, анульованого кредитором за його самостійним рішенням з врученням боржнику під підпис особисто відповідного повідомлення про анулювання (прощення) основного боргу за кредитом згідно вимог під. 164.2.17 «д» пункту 164.2 статті 164 ПК України та включенням суми анульованого боргу до податкового розрахунку за формою 1ДФ.

Згідно пп.20.1.2 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи для здійснення функцій, визначених законом, мають право отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово- господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

У відповідності до вимог пп.16.1.3 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно положень п.85.2 ст. 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Головним управління ДПС у Львівській області 31.10.2019 року за № 860/10/57.06-05 було скеровано ОСОБА_1 листа про надання інформації та її документального підтвердження щодо поданих податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2017 рік та уточнюючої декларації за 2017 рік.

Згідно відповіді ОСОБА_1 , на запит податкового органу від 31.10.2019 року за № 8601/10/57.06-05 вбачається, що до доходу платника податків в якості додаткового блага включається виключно анульована сума кредиту, а відсотки за кредитом до додаткового блага не включаються. Зазначив, що повідомлення від 30.03.2017 року за № 24-2-03-04/71 АТ «УкрСиббанк» не є первинним бухгалтерським/податковим документом. Первинними документами, які свідчать про суми сплаченого кредиту та відсотків за кредитом, є платіжні документи. Також вказав, що саме з урахуванням інформації, яка міститься в платіжних документах за 2008 - 2017 р.р., ним була визначена фактична сума погашеного кредиту та фактична сума нарахованих та сплачених відсотків за кредитом і, відповідно уточнююча декларація за 2017 рік в якій сума одержаного доходу (додаткового блага) була зменшена з 882 187, 01 грн., до 531451, 40 грн.

Стосовно тверджень позивача про те, що ним при поданні уточнюючої декларації за 2017 рік було взято інформацію, яка міститься в платіжних документах за 2008 - 2017 р.р., та визначено фактично суму погашеного кредиту та фактичну суму нарахованих та сплачених відсотків за кредитом, в якій суму одержаного доходу (додаткового блага) було зменшено з 882 187, 01 грн., до 531451, 40 грн., судом встановлено наступне.

АТ «УкрСиббанк», як кредитор, з метою виконання вимог підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, повідомлено позивача, як платника податку на доходи фізичних осіб - боржника, що АТ «УкрСиббанк» прийнято рішення про анулювання кредитної заборгованості за кредитним договором № 11348039000 від 21.05.2008р., а саме: суми основного боргу (кредиту) - 32 625, 13 дол. США, що складає 882 187, 01 грн. по курсу НБУ станом на 30.03.2017 р.

Зазначено, що відповідно до підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України анульована сума заборгованості за основним боргом (кредитом) є доходом позивача, отриманим як додаткове благо, і необхідно позивачеві самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб з такого доходу та відобразити його у річній податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб, а також сплатити військовий збір відповідно до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України .

Дане повідомлення про анулювання боргу було отримано позивачем 30.03.2017 року, що підтверджується його підпис про отримання на повідомленні.

Отже, позивачу прощено заборгованість за тілом кредиту в сумі 882 187, 01 грн. по курсу НБУ станом на 30.03.2017 р., а не на підставі інформації, яка міститься в платіжних документах за 2008 - 2017 р.р., з визначення фактичну суму погашеного кредиту та фактичну суму нарахованих та сплачених відсотків за кредитом, в якій суму одержаного доходу (додаткового блага) було зменшено з 882 187, 01 грн., до 531451, 40 грн.

З огляду на встановлені судом обставини суд погоджується з доводами контролюючого органу викладені в акті перевірки, яким було встановлено, що фізична особа платник податків ОСОБА_1 , за 2017 рік отримав дохід від АТ «УкрСиббанк» у вигляді анулювання (прощення) припинення зобов`язання за кредитом на загальну суму 882 187, 01 грн., в результаті чого занизив податок на доходи фізичних осіб та занизив військовий збір на загальну суму 5261, 04 грн. з розрахунку 882187, 01 х1,5 % =13232, 81 грн.; 531451, 40 х1,5%=7971, 77 грн.; 13232, 81-7971, 77 =5261, 04 грн.

Щодо тверджень позивача про те, що банком неправомірно зараховувались сплачені ним кошти на погашення відсотків, а не основного боргу, то суд зазначає, що дані відносини виникли між банком та позивачем, позивач не оскаржував дії банку щодо невірного зарахування коштів, не звертався до банку із заявою щодо проведення перерахунку прощеного боргу, а до повноважень відповідача питання зарахування коштів банком на погашення боргу не входить.

З огляду на вищенаведене судом також не беруться до уваги твердження представника позивача, що ГУ ДПС у Львівській області порушено процедуру проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, оскільки такі не знайшли свого підтвердження з наданих в матеріалах справи доказів.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

За результатами розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку, що відповідач, при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України, добросовісно та розсудливо, з урахуванням всіх обставин справи. Доводи та аргументи позивача не спростовують правомірності дій відповідача та не дають суду підстав для висновку про прийняття останнім неправомірних рішень.

Таким чином, з урахуванням усіх обставин справи, суд прийшов до висновку, що в задоволенні вказаної позову належить відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат, відповідно до ст. 139 КАС України, відсутні.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП - НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, вул. Стрийська, 35, м. Львів, код ЄДРПОУ - 43143039) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.01.2020 року № 0001393306 та від 21.01.2020 року № 0001403306 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 04 серпня 2020 року.

Суддя Кухар Н.А.