Рішення № 90776341, 05.08.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

05 серпня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1959/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів в рахунок погашення податкової заборгованості з єдиного податку з фізичних осіб,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Луганській області (далі - позивач, ГУ ДПС у Луганській області) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1 ), в якому позивач просив стягнути кошти з відповідача в рахунок погашення податкової заборгованості з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 21842,30 грн, що виникла за період з 20.11.2018 по 10.03.2020 (а.с.1-2).

В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , був зареєстрований Марківською районною державною адміністрацією як фізична особа-підприємець 14.08.2017 року за №23680000000001237, податкова адреса: АДРЕСА_1 . 14.08.2017 ФОП ОСОБА_1 взятий на податковий облік в Марківській державній податковій інспекції Старобільського управління Головного управління ДПС у Луганській області за № 122117208201. Відповідач згідно поданої заяви знаходився на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, згідно якої він був платником єдиного податку II групи на ставці 20 %. ГУ ДПС у Луганській області 28.12.2019 винесено Рішення №119 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ОСОБА_1 . Підставою для анулювання свідоцтва є наявність боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів по єдиному податку абз.8 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 Кодексу, абз.3 п. 299.10 ст.299 Кодексу. 18.01.2019 рішенням Луганського окружного адміністративного суду у справі №360/4007/18 було задоволену позовну заяву ГУ ДФС у Луганській області до відповідача на суму 7060,57 грн. Період виникнення податкового боргу з 20.01.2018 по 20.10.2018. 13.03.2019 року виконавчий лист ЛОАС по справі №360/4007/18 був переданий для виконання до Марківського РВДВС. Станом на 29.04.2020 заявлений борг не сплачено. Станом на 29.04.2020 ФОП ОСОБА_1 має новостворену податкову заборгованість з єдиного податку у сумі - 21842,30 грн. Податкова заборгованість складається з основного зобов`язання у сумі - 11504,40 грн та штрафних санкцій в загальній сумі - 10337,90 грн, що виникла за період з 20.11.2018 по 10.03.2020. Відповідач зазначив, що вказаний борг нараховано, у зв`язку з несплатою грошових зобов`язань згідно поданої відповідачем заяви про застосування спрощеної системи оподаткування. Головним управлінням ДФС у Луганській області було сформовано податкову вимогу від 14.12.2017 №8855-17, яку надіслано за адресою відповідача 21.12.2017 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. У зв`язку із наявним боргом, позивач звернувся до суду та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.45-46).

Вказана ухвала була направлена відповідачу двічі на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак, 15.07.2020 та 03.08.2020 документи повернулись на адресу суду з відміткою ПАТ «Укрпошта». Причини повернення: інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, а також адресат відсутній за вказаною адресою (а.с.50,52).

Відомості щодо відкриття провадження у справі містяться на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.

Станом на теперішній час правом подачі відзиву відповідач не скористався.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець Марківською районною державною адміністрацією Луганської області 14.08.2017 №23680000000001237, в стані припинення не перебуває (а.с.22,43-44).

Відповідно до інформації, зазначеної у довідці про заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб за період з 16.11.2018 по 29.04.2020 за відповідачем в сумі 21842,30 грн (а.с.3).

Як вбачається з матеріалів справи, 29.08.2017 відповідач звернувся до Старобільського ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування (а.с.20-21).

05.12.2019 позивачем проведено камеральну перевірку своєчасності сплати єдиного податку, яку оформлено Актом №1697/12-32-13-08/3036309798 (а.с.8-9).

Вказаним Актом встановлено порушення відповідачем вимоги п.295.1 ст.295 ХІV Податкового кодексу України, згідно якого «платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця».

Акт від 05.12.2019 №1697/12-32-13-08/3036309798 направлено на адресу відповідача засобами поштового зв`язку, однак повернувся конверт (зворотній бік а.с.9, а.с.10).

На підставі вищевказаного Акту, позивачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 15.01.2020 №0000685506 , яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штраф в розмірі 50% за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 20675,80 грн (зворотній бік а.с.10).

Податкове повідомлення-рішення від 15.01.2020 №0000685506 направлено на адресу відповідача засобами поштового зв`язку, однак повернувся конверт (зворотній бік а.с.11, а.с.12).

Рішенням ГУ ДПС у Луганській області №119 від 28.12.2019 на підставі наявного боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів по єдиному податку абз.8 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 Кодексу, абз.3 п.299.10 ст.299 Кодексу станом на 01.07.2019 сума боргу складає 13524,40 грн, 01.08.2019-14359,00 грн, 01.09.2019-15193,60 грн, 01.10.2019-16028,20 грн, 01.11.2019-1682,80 грн, 01.12.2019-17697,40 грн анульовано реєстрацію платника єдиного податку шляхом виключення фізичної особи-підприємця з реєстру платників єдиного податку (а.с.13).

Крім того, 14.12.2017 ГУ ДФС у Луганській області винесено податкову вимогу форми «Ф» в сумі 1920,00 грн, яка складається з основного платежу - 1920,00 грн, штрафних (фінансових) санкцій - 0,00 грн та пенсі - 0,00 грн (а.с.14).

Податкову вимогу форми «Ф» від 14.12.2017 направлено на адресу відповідача засобами поштового зв`язку, однак повернувся конверт (а.с.14, зворотній бік а.с.14).

З інтегрованої картки платника податків вбачається, що відповідачем податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 21842,30 грн, що виник за період з 20.11.2018 по 10.03.2020 не сплачений (а.с.5-7).

Надаючи нормативно-правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України)

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України, податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За змістом пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Отже, виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов`язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов`язання протягом установленого строку.

Відповідно до пп.20.1.34 п. 20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За приписами п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Підпунктами 49.18.1, 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПК України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

За змістом п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

За приписами п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України, юридична чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначному цією главою.

Згідно з підпунктом 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб`єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.

Відповідно до підпункту 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України, суб`єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб`єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Згідно з пунктом 293.1 статті 293 Податкового кодексу України, ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Відповідно до підпункту 293.2 пункту 293.2 статті 293 Податкового кодексу України, Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму; 2) для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року (пункт 295.1 статті 295 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 295.4 статті 295 Податкового кодексу України, сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси.

Пунктом 299.1 статті 299 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу (пункт 299.10 статті 293 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 300.1 статті 300 Податкового кодексу України, платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Згідно даних обліку та звітності ГУ ДПС у Луганській області, за відповідачем рахується податковий борг по сплаті єдиного податку з фізичних осіб в сумі 21842,30 грн (а.с.3,4,5-7).

Податкова заборгованість у відповідача виникла внаслідок грошових зобов`язань згідно поданої відповідачем заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, а саме: по строку сплати 20.11.2018 у сумі - 744,60 грн; по строку сплати 20.12.2018 у сумі - 744,60 грн; по строку сплати 20.01.2019 у сумі - 834,60 грн; по строку сплати 20.02.2019 у сумі - 834,60 грн; по строку сплати 20.02.2019 у сумі - 834,60 грн; по строку сплати 20.04.2019 у сумі - 834,60 грн; по строку сплати 20.05.2019 у сумі - 834,60 грн; по строку стати 20.06.2019 у сумі - 834,60 грн; по строку сплати 20.07.2019 у сумі - 834,60 грн; по строку стати 20.08.2019 у сумі - 834,60 грн; по строку стати 20.09.2019 у сумі - 834,60 грн; по строку стати 20.10.2019 у сумі - 834,60 грн; по строку стати 20.11.2019 у сумі - 834,60 грн; по строку стати 20.12.2019 у сумі - 834,60 грн (а.с.4).

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, відповідач відповідно до поданої до податкового органу заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності був ознайомлений з граничним терміном сплати єдиного податку (щомісяця не пізніше 20 числа поточного місяця) та сумою єдиного податку, належною до сплати щомісяця.

Разом з цим, на підставі Акту камеральної перевірки від 05.12.2019 №1697/12-32-13-08/3036309798, та встановлених порушень відповідачем термінів сплати узгодженого податкового зобов`язання по єдиному податку, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 15.01.2020 №0000685506, яким відповідача зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10337,90 грн.

Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме: на адресу відповідача поштою направлено податкова вимога форми «Ф» від 14.12.2017 на загальну суму 1920,00 грн.

Доказів оскарження відповідачем Акту від 05.12.2019 №1697/12-32-13-08/3036309798, рішення ГУ ДПС у Луганській області №119 від 28.12.2019, податкової вимоги форми «Ф» від 14.12.2017 та податкового повідомлення-рішення від 15.01.2020 №0000685506 матеріали справи не містять.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Оскільки відповідач не надав суду докази погашення податкового боргу з єдиного податку, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку щодо наявності у відповідача податкового боргу, та, як наслідок, наявності підстав для задоволення позовних вимог Головного управління ДПС у Луганській області в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відтак, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, підстави для відшкодування витрат зі сплати судового збору, понесені позивачем відсутні.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295, п.15.5 Розділу VІІ Перехідних положень КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів в рахунок погашення податкової заборгованості з єдиного податку з фізичних осіб задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) податковий борг в рахунок погашення податкової заборгованості з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 21842 (двадцять одна тисяча вісімсот сорок дві) гривні 30 копійок, що виникла за період з 20.11.2018 по 10.03.2020.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Басова