Ухвала суду № 90776002, 05.08.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

про залишення позовної заяви без розгляду

05 серпня 2020 рокум. Ужгород№ 260/958/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Гаврилка С.Є.,

з участю секретаря судового засідання - Міци О.-Д.В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

за участі представника позивача - Штефанюка Івана Матвійовича;

відповідач - Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - представник - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дій та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

14 квітня 2020 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернулася ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Ш. Петефі, 14, код ЄДРПОУ 43316386), в якому просила суд: "1. Поновити строк на оскарження рішення державного виконавця про закінчення виконавчого провадження № 45377199 від 10.04.2015 у зв`язку із пропуском строку по поважній причині; 2. Прийняти позовну заяву до розгляду та задовольнити її у повному обсязі; 3. Визнати неправомірними дії заступника начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мирона Гайданки щодо безпідставної відмови у задоволенні звернення про відновлення виконавчого провадження № 45377199 від 10.04.2014 по примусовому виконанні судового рішення про поновлення мене на роботі; 4. Скасувати постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження № 45377199 від 10.04.2015 та зобов`язати відновити виконавче провадження у встановлений строк; 5. Понесені судові витрати стягнути з відповідача.".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року позов було залишено без руху.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 травня 2020 року було замінено неналежного відповідача Управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області на належного - Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

01 червня 2020 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява відповідача про залишення позовної заяви без розгляду. Заява обґрунтована тим, що позивач оскаржує постанову про закінчення виконавчого провадження від 10 квітня 2015 року, а звернувся з позовом до суду за захистом своїх прав 14 квітня 2020 року, тобто з пропуском десятиденного строку звернення до суду (а.с.а.с. 114-116).

Окрім цього, суд вважає за необхідне вказати, що станом на час прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в даній справі, судом не вирішувалось питання щодо поновлення пропуску строків звернення позивачем до адміністративного суду, оскільки позивачем було наведено обставини за яких на час відкриття провадження у справі строк звернення до суду вважався не пропущеним.

Відповідач в судове засідання не з`явилив та не повідомив суд про причини неявки, хоча судом вживалися заходи щодо виклику учасників справи, що передбачені Главою 7 Розділу І КАС України.

Згідно з статтею 205 частини 2 пункту 3 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд констатує, що належних доказів, які б свідчили про поважність неявки в судове засідання відповідача, суду не надано.

А відтак, оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, його неявка не перешкоджає проведенню такого засідання.

В судовому засіданні позивач та його представник вказали на поважність пропущеного строку звернення до суду з даним позовом, просили у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заяви про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 122 частин 1, 2, 3 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 287 КАС України регулюються особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Так, згідно зі статтею 287 частинною 1 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до статті 287 частини 2 КАС України позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Отже, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановлювати відповідні процесуальні строки, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судових захист і доступ до правосуддя.

Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

При цьому, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява №3236/03, п. 41, від 03.04.2008).

Поважними причинами пропуску строку на подання позову можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та повинні бути підтверджені належними доказами.

Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24 квітня 2018 року у справі № 816/1630/17 і врахована судом.

Викладене в сукупності зумовлює висновок, що строк для звернення до суду у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця є спеціальним строком, який в даному випадку обмежується десятиденним терміном.

Предметом оскарження є, зокрема постанова головного державного виконавця відділу ПВР управління ДВС Головного управління юстиції у Закарпатській області про закінчення виконавчого провадження № 45377199 від 10 квітня 2015 року.

На оскарження такого виду постанови державного виконавця передбачено 10-денний строк з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

В обґрунтування пропуску строку звернення до суду позивач вказує, що про закриття виконавчого провадження їй стало відомо від адвоката після отриманої відповіді із управляння примусового виконання рішень у Закарпатській області від 10 січня 2020 року № 45/03.2-04/19/82.

Позивач вказує, що вважаючи протиправними дії державного виконавця щодо прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження № 45377199 від 10 квітня 2015 року, 26 лютого 2020 року звернулася зі скаргою про незаконність рішення державного виконавця до заступника начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції-начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мирона Гайданки.

Однак, листом № 4-90/12.1-15/778 від 24 березня 2020 року заступника начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції-начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мирона Гайданки позивачу було відмовлено у задоволенні звернення про відновлення виконавчого провадження № 45377199 від 10 квітня 2014 року по примусовому виконанні судового рішення про поновлення позивача на роботі, який позивач отримала 02 квітня 2020 року.

У зв`язку з наведеним просила вважати поважними причинами пропуску строку на оскарження неправомірних дій при закритті виконавчого провадження державного виконавця та поновити строк на його оскарження.

При з`ясуванні питання щодо подачі адміністративного позову в межах строку звернення, суд має встановити день коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. Якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Таким чином, у зв`язку з вищенаведеним, позивач вважає, що вона дізналася про порушення власних прав прийнятою державним виконавцем постановою про закінчення виконавчого провадження № 45377199 від 10 квітня 2015 року, саме 10 січня 2020 року, про що сама зазначає у позовній заяві (а.с. 3) - після отримання відповіді на адвокатський запит. Також судом зауважується, що, при наймі, станом на 26 лютого 2020 року - позивач був обізнаний про порушене право оскаржуваною постановою, оскільки саме цією датою була подана відповідна скарга заступнику начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - начальнику управління забезпечення примусового виконання рішень в Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с.а.с. 13-17).

Суд зауважує, що учасники справи зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб, у зв`язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про намір добросовісної реалізації права на звернення до суду.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Як вбачається з листа заступника начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції-начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мирона Гайданки від 10 січня 2020 року № 45/03.2-04/19/82 на запит адвоката Штефанюк І.М. від 24 грудня 2019 року, вказаному адвокату було, зокрема повідомлено, що надати будь-які документи/копії матеріалів виконавчого провадження № 45377199 не є можливим (в тому числі щодо направлення копії постанови про закінчення виконавчого провадження від 10 квітня 2015 року), оскільки зазначене виконавче провадження знищене за закінченням терміну зберігання (3 роки).

Позивач вважає, що строк звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів слід обчислювати з дня коли вона дізналася про порушене право, а саме 10 січня 2020 року.

Зазначені позивачем підстави пропуску не можуть бути визнані поважними, оскільки суд не вбачає об`єктивних непереборних перешкод, які унеможливлювали звернення до належного суду у найкоротший строк з моменту отримання копії постанови про закінчення виконавчого провадження № 45377199 від 10 квітня 2015 року.

З позовом до Управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області про визнання протиправним дій та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження № 45377199 від 10 квітня 2015 року, ОСОБА_1 звернулася до суду 14 квітня 2020 року, тобто по спливу трьох місяців і трьох днів з моменту, як зазначає ОСОБА_1 , вона дізналася про оскаржувані нею порушення. Тобто ОСОБА_1 звернулася до суду з пропуском встановленого КАС України десятиденного строку на звернення до суду у спорах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

ОСОБА_1 зазначила, що вона звернулася із відповідною скаргою до заступника начальника Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень в Закарпатській області Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, якою просила скасувати постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження № 45377199 від 10 квітня 2015 року та відновити виконавче провадження. Як доказ позивачем було додано до позовної заяви відповідну скаргу, яка підписана позивачем та датована 26 лютим 2020 року.

Судом констатується, що від дати складання вказаної скарги до дати звернення до суду минуло один місяць і 19 днів.

Позивач також вказує, що необхідно вважати строк звернення до суду щодо оскарження неправомірних дій державного виконавця при закритті виконавчого провадження - з часу отримання позивачем відповіді на подану скаргу, якою було відмовлено у задоволенні звернення про відновлення виконавчого провадження № 45377199 від 10 квітня 2015 року - 02 квітня 2020 року (а.с.а.с. 7, 18 ,19).

Суд зауважує, що звернення позивача із вищезазначеною скаргою до заступника начальника Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень в Закарпатській області Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не може вважатися поважною підставою щодо поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду. Крім того, суд зазначає, що звернення із відповідною скаргою до керівника органу державної виконавчої служби не припиняє (не перериває) строків, встановлених законодавцем щодо звернення із позовом до суду.

З приводу неправомірниї дій заступника начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мирона Гайданки щодо безпідставної відмови у задоволенні звернення про відновлення виконавчого провадження № 45377199 від 10 квітня 2015 року по примусовому виконанні судового рішення про поновлення позивача на роботі - судом зазначається наступне.

26 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернулася із скаргою до заступника начальника Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень в Закарпатській області Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, якою просила скасувати постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження № 45377199 від 10 квітня 2015 року та відновити виконавче провадження по примусовому виконанню судового рішення про поновлення на роботі (а.с.а.с. 13-17).

У відповідь на вказану скаргу листом від 24 березня 2020 року за № 4-90/12.1-15/778 позивача повідомлено, що підстав для скасування постанови про закінчення виконавчого провадження № 45377199 не має (а.с.а.с. 18, 19).

Як зазначає позивач вказану відповідь нею було отримано 02 квітня 2020 року (а.с. 7)

Разом з тим, від дати з якою позивач пов`язує початок перебігу строку звернення до суду з приводу оскарження дій заступника начальника Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень в Закарпатській області Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - 02 квітня 2020 року до дати звернення до суду - 14 квітня 2020 року минуло 12 днів.

Судом враховується, що 10 день припадав на 12 квітня 2020 року - неділя. У відповідності до статті 120 частини 6 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Таким чином в розумінні зазначеної норми першим робочим днем був понеділок 13 квітня 2020 року.

Однак позивач звернувся до суду 14 квітня 2020 року (вівторок). Із врахуванням того що у даній категорії справ законодавцем встановлені скорочені (обмежені) строки звернення до суду - 10 днів, то пропуск звернення до суду хоча б на один день (10 відсотків від встановленого стоку) є суттєвим.

Необхідно зазначити, що законодавцем пов`язано початок перебігу строку звернення до адміністративного суду саме із днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а не наявністю висновку суду щодо правильності чи неправильності обраного способу захисту.

Окрім того, наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не слід розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.

З наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Інших доказів поважності пропуску строку звернення до суду позивачем не надано

Необхідно зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Незнання про можливе порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не вказує на поважність причин пропуску строку звернення до суду.

У публічно-правових відносинах строки особливо актуальні для оцінки правомірності поведінки суб`єктів з погляду на її своєчасність.

Відповідно до статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження ("Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

Поважність причин пропуску строку звернення до суду може бути обґрунтовано та врахована судом у випадку наявності обставин, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2019 року у справі № 826/17879/17 (ЄДРСР 80168959).

Оскільки, суд дійшов висновку про недостатність вказаних причин пропуску строку звернення до суду для визнання їх поважними, у суду відсутні підстави для поновлення строку звернення до суду із заявлених підстав.

Відповідно до статті 240 частини 1 пункту 8 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Проаналізувавши подані учасниками справи матеріали, суд приходить до висновку, що вказані позивачем підстави пропуску строку на звернення до суду є неповажними.

На підставі вищенаведеного, суд вважає відсутні підстави для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, а тому вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду.

Одночасно, суд вважає за необхідне вказати, що норма статті 240 частини 1 пункту 8 КАС України є імперативною і у суду існує обов`язок, при встановленні судом факту пропуску строку звернення до адміністративного суду, залишити позовну заяву без розгляду.

Керуючись статтями 122,123, 240, 248 256, 287 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Ш. Петефі, 14, код ЄДРПОУ 43316386) про визнання протиправними дій та скасування постанови - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

СуддяС.Є. Гаврилко