Рішення № 90775482, 05.08.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2020 року Справа № 160/3820/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича ,

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік-Дніпро" до Київської митниці Держмитслужби, Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними та відшкодування спричиненної шкоди.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить:

визнати протиправними дії Житомирської митниці ДФС щодо проведення форми митного контролю у вигляді проведення огляду та взяття проб (зразків) товару та бездіяльність щодо не здійснення митного оформлення товару ТОВ «Органік-Дніпро» за електронною митною декларацією № UA101020/2019/019099 від 07.10.2019 року;

стягнути з Київської митниці, як правонаступника Житомирської митниці ДФС, 70770 грн. на відшкодування заподіяної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- позивач здійснив введення товару на митну територію України шляхом подання попередньої митної декларації та митної декларації;

- до документів, які надано до митного оформлення товару, позивачем додано лист ІУТПП «Естика-Інвест» № 80 від 10.09.2019 року із зазначенням детальних характеристик товару та висновок експертного дослідження від 01.08.2019 року № 142005704-0126, яке провадилось ДПМЕ ДФС на запит Житомирської митниці ДФС, і в якому встановлено, що товар позивача не належить до прекурсорів, а вміст толуолу становить 13,8%;

- позивачем отримано протокол обробки електронної митної декларації, в якому міститься запит головного державного інспектора відділу митних оформлення № 2 митного посту «Коростень» Цибулі О .М . про надання Сертифіката комітету з контролю за наркотиками при МОЗ України, відповідно до Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речових та прекурсорів»;

- позивач вказує на те, що жодна норма чинного законодавства України не передбачає такого документу як «Сертифікат комітету з контролю за наркотиками при МОЗ України»;

- 08.10.2019 року позивачем подана тимчасова митна декларація № UA101020/2019/019202 з метою випуску товару до моменту отримання висновку експертизи; однак відповідач за вказаною тимчасовою митною декларацією видав картку відмови № UA101020/2019/00234, а товар залишено під митним контролем;

- позивачем направлено скаргу на картку відмови № UA101020/2019/00234, однак вказана скарга залишена без задоволення;

- лише 07.11.2019 року Департамент податкових та митних експертиз ДФС надав висновок дослідження взятих проб, яким підтверджено правильність зазначених позивачем у митній декларації характеристик товару та відсутність наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів;

- лише 08.11.2019 року позивачем подав митну декларацію № UA101020/2019/021267 з урахуванням висновку експертизи та раніше поданою митною декларацією UA101020/2019/019202; тобто митне оформлення було завершено та товар випущений з- під митного контролю лише 08.11.2019 року, тобто через 31 день;

- митний огляд товару проведено головним державним інспектором відділу митних оформлення № 2 митного посту «Коростень» Цибулі О.М . з порушенням вимог ч.5 ст. 338 МК України, оскільки товар, який ввозився позивачем, не підпадає під перелік, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 467 від 23.05.2012 року «Про затвердження вичерпного переліку підстав, за наявності яких може провадитися огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення органами доходів і зборів»;

- взяття проб (зразків) товарів проведено головним державним інспектором відділу митних оформлення № 2 митного посту «Коростень» Цибулі О.М. з порушенням вимог ч.2 ст.356 МК України, оскільки відсутнє вмотивоване рішення керівника митного посту «Коростень» про взяття проб;

- митне оформлення за митною декларацією від 07.10.2019 року № UA10-1020/2019/019099 фактично завершене 08.11.2019 року, чим порушено вимоги статті 255 МК України;

- протиправні дії та бездіяльність відповідача спричинили виникнення у позивача збитків у загальному розмірі 70770 грн. (витрати на оренду цистерни протягом додаткових 31 днів у розмірі 19 530 грн. та 51 240 грн. - відшкодування вартості залізничного тарифу та додаткових зборів, що є двократним розміром збору за понаднормове зберігання вантажів у вагонах на залізничних копіях протягом 32 діб); сума коштів 70770 грн. сплачена позивачем ПП «Планета-2000» (власник цистерни) та ТОВ «Торгівельна компанія Нафтогазімпекс» (експедитор); сума коштів 70770 грн. є саме збитками позивача, а не штрафними санкціями, а тому відсутні підстави для застосування форс-мажору в вигляді дій державних органів;

- позивач наголошує на тому, що у разі відсутності в результаті проведення митних процедур порушення вимог законодавства України, витрати вантажовідправника (власника вантажу) на їх проведення підлягають відшкодуванню органом, за ініціативою якого проведено вказані операції , що мало наслідком затримання вантажу та спричинило збитки власнику цього вантажу (вантажовідправнику), зокрема, додаткові витрати на послуги перевізника, пов`язані з виконанням передбачених зазначеними нормами дій, пов`язаних із проведенням митних операцій.

Ухвалою суду від 21.04.2020 року відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі в якості співвідповідача - Державну казначейську службу України та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідач 1 - Державна казначейська служба України, надав відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки між позивачем та відповідачем ніяких правовідносин не виникло; позивач не вказує у позові з чого саме складається розмір шкоди у розмірі 70770 грн.; шкода завдана діями органів державної влади відшкодовується за рахунок коштів Державного бюджету України через Державну казначейську службу України та її органи.

Відповідач 2 - Київська митниця Держмитслужби, надав відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволенні позову з наступних підстав:

- висновок експертного дослідження від 01.08.2019 року № 142005704-0126, яке провадилось ДПМЕ ДФС на запит Житомирської митниці ДФС не розповсюджується на нові партії товару, оскільки хімічний склад речовин може змінюватися;

- після прийняття митної декларації від 07.10.2019 року № UA10-1020/2019/019099 до митного оформлення спрацював профіль ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) «107-3 Контроль правильності класифікації товару згідно УКТ ЗАД» (коментар може містити прекурсори у кількості понад 50%. У такому випадку необхідне надання Сертифіката комітету з контролю за наркотиками при МОЗ України)»;

- письмове рішення керівника митного посту «Коростень» надавалось шляхом накладення письмової резолюції на листі - зверненні посадової особи, щодо необхідності проведення митного огляду»; жодним нормативним документом не передбачено посилання на рішення керівника органу в Акті митного огляду та в Акті відбору проб;

- огляд товару проведено на підставі ч.5 ст. 338 МК України через спрацювання профілю ризику ПСПУР 202-1, 908-1;

- 07.10.2019 року позивачем подана митна декларація, 08.10.2019 року позивачем надано додатково технічні умови з детальним описом товару; 08.10.2019 року митницею відібрано зразки товарів; 09.10.2019 року зразки товару направлено митницею до Департаменту податкових та митних експертиз ДФС; 07.11.2019 року вказаним Департаментом по товару позивача винесено високо № 142005704-0200; 08.11.209 року товар позивача випущений у вільний обіг;

- оскільки дії працівників митниці є законними та відсутній причинно-наслідковий зв`язок, який є необхідний для задоволення позову про відшкодування збитків.

17.06.2020 року позивач через відділ діловодства суду подав заяву про стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 17.06.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та після дослідження письмових доказів подав клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження, а також повідомив суд про те, що документи на підтвердження витрат на правничу допомогу будуть надані у відповідності до вимог ч.7 ст. 139 КАС України протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відповідачі у судове засідання вдруге не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідач 2 - Київська митниця Держмитслужби, подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

Позивач здійснив введення товару (розчинники та розріджувачі складні органічні в основі ізобутиловий спирт технічний: розріджувач-розчинник спирто-ароматичний «МАРТА» марка Б) на митну територію України шляхом подання попередньої митної декларації та митної декларації від 07.10.2019 року № UA101020/2019/019099.

Після прийняття митної декларації від 07.10.2019 року № UA10-1020/2019/019099 до митного оформлення спрацював профіль ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) «107-3 Контроль правильності класифікації товару згідно УКТ ЗАД» (коментар може містити прекурсори у кількості понад 50%. У такому випадку необхідне надання Сертифіката комітету з контролю за наркотиками при МОЗ України)».

У матеріалах справи знаходиться лист - звернення для отримання дозволу на проведення митного огляду товару від 08.10.2019 року, який підписано головним державним інспектором відділу митних оформлення № 2 митного посту «Коростень» Цибулею О.М.

На вказаному вище листі - зверненні мітиться резолюція «відібрати зразки та направити до Департаменту податкових та митних експертиз ДФС» та підпис керівника митного посту «Коростень».

Жодного вмотивованого рішення про відібрання проб (зразків) товару керівника митного органу відповідачами суду не надано.

08.10.2019 року митницею складено Акт про проведення огляду (переогляду) товару, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу стосовно товару позивача.

08.10.2019 року митницею складено Акт про взяття проб (зразків) товарів стосовно товару позивача.

09.10.2019 року митницею складено запит про проведення дослідження (аналізу, експертизи) стосовно товару позивача, який скеровано до Департаменту податкових та митних експертиз ДФС.

07.11.2019 року до митниці надійшов висновок від 07.11.2019 року № 142005704-0200, у якому вказано, що за результатами дослідження у складі наданої проби виявлено толуол 7,95 мас. %. Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 770 речовини, що містять не менш як 50% таких прекурсорів як толуол, підлягають тим же заходам контролю як і прекурсори.

У матеріалах справи міститься складений митницею документ під назвою «Перелік митних формальностей за ВМД від 07.10.2019 року № UA101020/2019/019099», у якому вказано, що митні формальності закінчились 08.11.2019 року, не відповідностей (порушень) стосовно класифікації товару не виявлено.

У матеріалах справи міститься також лист Держлікслужби від 29.10.2020 року № 7989-001.3/006.0/17-19, який адресовано позивачу та який надавався до митниці, про те, що товар позивача, який вказано у митний декларації від 07.10.2019 року № UA10-1020/2019/019099 містить підконтрольну речовин у кількості 13,8%, а тому не потребує дозволу Держлікслужби.

Також у матеріалах справи містяться Технічні умови на розріджувач-розчинник спирто-ароматичний «МАРТА», які надавалися позивачем під час митного оформлення товару.

Судом також встановлено, що головний державний інспектор відділу митних оформлення № 2 митного посту «Коростень» Цибуля О.М. склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA101020/2019/00234, яким у митному оформленні (випуску) товару позивача за тимчасовою митною декларацію № UA101020/2019/019202 відмовлено та вказано про те, що випуск товару можливий лише після отримання дозволу МОЗ України чи висновку лабораторного дослідження на відібрані зразки/проби.

Також судом під час розгляду справи встановлено, що Київська митниці Держмитслужби є правонаступником Житомирської митниці ДФС, до якої відноситься також і митний пост «Коростень», згідно постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 року № 858 «Про утворення територіальних органів Державної митної служби»

Щодо позовної вимоги - визнати протиправними дії Житомирської митниці ДФС щодо проведення форми митного контролю у вигляді проведення огляду та взяття проб (зразків) товару та бездіяльність щодо не здійснення митного оформлення товару ТОВ «Органік-Дніпро» за електронною митною декларацією № UA101020/2019/019099 від 07.10.2019 року, то суд зазначає наступне.

Згідно вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, пов`язані зі здійсненням митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України, законами України з питань оподаткування та іншими нормативно-правовими актами з питань державної митної справи, чинні на день прийняття митної декларації органом доходів і зборів України.

Здійснення державної митної справи базується на принципах, передбачених статтею 8 Митного Кодексу України, зокрема, принципів: законності та презумпції невинуватості; визнання рівності та правомірності інтересів усіх суб`єктів господарювання незалежно від форми власності; додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб; відповідальності всіх учасників відносин, що регулюються цим Кодексом.

Заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою відповідальність, перебачену статею 485 Митного кодексу України.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 356 та ч.2 ст. 356 МК України (в редакції станом на день виникнення спірних правовідносин, тобто станом на 08.10.2019 року) взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами органу доходів і зборів в рамках процедур митного контролю та митного оформлення з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД; взяття проб (зразків) товарів проводиться уповноваженими посадовими особами органу доходів і зборів на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов`язки.

У матеріалах справи знаходиться лист - звернення для отримання дозволу на проведення митного огляду товару від 08.10.2019 року, який підписано головним державним інспектором відділу митних оформлення № 2 митного посту «Коростень» Цибулею О.М.

На вказаному вище листі - зверненні мітиться резолюція «відібрати зразки та направити до Департаменту податкових та митних експертиз ДФС» та підпис керівника митного посту «Коростень».

Поняття «резолюції» міститься у п.38 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 року № 55, у відповідності до якої «резолюція є основною формою реалізації управлінських доручень у письмовій формі».

Отже, резолюцію це є дорученням керівника, а не його вмотивованим рішенням.

Водночас, взяття проб (зразків) спірного товару митним органом може бути здійснено виключно за наявності відповідного вмотивованого рішення керівника цього органу, яким резолюція на листі - зверненні для отримання дозволу на відбір проб (зразків) від 08.10.2019 року вважатися не може.

Аналогічну позицію займав Вищий адміністративний суд України у постанові від 03.02.2016 року по справі № 826/7135/15.

За вказаних обставин взяття зразків (проб) посадовими особами митниці здійснено з порушенням вимог ч.2 ст. 356 МК України.

В силу положень статей 336 та 338 Митного кодексу України, відповідно до Порядку проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2012 № 1316, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.02.2013 за №318/22850 (далі - Порядок № 1316), огляд і переогляд є способами здійснення митного контролю, що вчиняються з однією й тією ж метою, в однакових формах за єдиним порядком.

Так, відповідно до Порядку № 1316 огляд та переогляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення (далі - огляд) здійснюються шляхом: візуального огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення; розкриття пакувальних місць, обстеження транспортного засобу комерційного призначення. Огляд проводиться з метою: ідентифікації товарів у цілях митного контролю та митного оформлення; перевірки дотримання законодавства України з питань державної митної справи; перевірки наявної інформації про порушення законодавства України з питань державної митної справи.

Отже, зазначений огляд не передбачає вилучення товару або його отримання поза межами часу, необхідного для його проведення.

З аналізу статті 338 Митного кодексу України та Порядку № 1316 убачається, що підставою для проведення огляду (переогляду) товарів є рішення митного органу, прийняте в установленій формі.

Так, пунктами 1.2, 1.3 розділу II Порядку № 1316 передбачено, що рішення про проведення огляду у випадках, визначених частиною третьою статті 338 Митного кодексу України, приймає керівник митного органу або особа, яка виконує його обов`язки, в зоні діяльності якого знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення. Рішення про проведення огляду оформляється шляхом: проставляння в АСМО керівником підрозділу митного оформлення або особою, яка виконує його обов`язки, відмітки щодо проведення огляду (має бути вказано обсяг огляду, а також необхідні для його проведення технічні засоби митного контролю у разі, якщо ці відомості не визначені за результатами застосування системи управління ризиками); надання посадовій особі митного органу доручення про проведення огляду (далі - доручення) шляхом проставляння відміток в АСМО.

Вичерпний перелік підстав для проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення органами доходів і зборів України встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 467 від 23.05.2012 року.

Аналіз викладених вище положень чинного законодавства дає підстави для висновку про те, що здійснювати огляд та переогляд товарів відповідний митний орган має право за наявності хоча б однієї з передбачених постановою Кабінету Міністрів України № 467 від 23.05.2012 року відповідних підстав.

Судом під час розгляду справи не встановлено підстав для огляду та переогляду товарів, які передбачені постановою Кабінету Міністрів України № 467 від 23.05.2012 року.

Зважаючи на викладене, суд доходить до висновку про те, що митницею не наведено підстав для проведення митного огляду та відбору проб спірного товару позивача, не надано документального підтвердження наявності та законності прийняття рішення про відбір проб (зразків) відповідно до положень статей 338 та 356 МК України, Постанови № 467, Порядку № 1316/2012 та Порядку № 1066/2012.

За таких обставин, суд доводить до висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог в частині: протиправними дії Житомирської митниці ДФС щодо проведення форми митного контролю у вигляді проведення огляду та взяття проб (зразків) товару.

Оскільки позовна вимога - визнати протиправною бездіяльність щодо не здійснення митного оформлення товару ТОВ «Органік-Дніпро» за електронною митною декларацією № UA101020/2019/019099 від 07.10.2019 року, є похідною позовною вимогою від задоволеної вище позовної вимоги позивача, то остання також підлягає задоволенню в т.ч. і з огляду на те, що митниця безпідставно допустила порушення вимоги ч.1 та ч.3 ст. 255 КАС України в частині чотирьох годинного строку для завершення митного оформлення товару; у разі якщо товар декларується з використанням попередньої або періодичної митних декларацій, митне оформлення за цими деклараціями завершується у строк, що не перевищує чотирьох робочих годин з моменту їх подання.

Судом під час розгляду справи встановлено, що також не заперечується сторонами, що позивач раніше ввозив на митну територію України товар, аналогічний товару у митній декларації № UA101020/2019/019099 від 07.10.2019 року, що підтверджується висновком Департаменту податкових та митних експертиз ДФС від 01.08.2019 року № 142005704-0126.

Щодо позовної вимоги - стягнути з Київської митниці Держмитслужби, як правонаступника Житомирської митниці ДФС, 70770 грн. на відшкодування заподіяної шкоди, то суд зазначає наступне.

У відповідності до вимог частини перша-третя статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі;

Частиною першрю статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Стаття 1173 ЦК України визначає, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів

Частина друга статті 30 МК України встановлює, що шкода, заподіяна особам та їх майну неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю органів доходів і зборів або їх посадових осіб чи інших працівників при виконанні ними своїх службових (трудових) обов`язків, відшкодовується цими органами, організаціями у порядку, визначеному законом.

За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 12.03.2019 у справі № 920/715/17, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України. Питання наявності між сторонами деліктних зобов`язань та цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду перебуває у площині цивільних правовідносин потерпілого та держави, а суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.

У постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 906/374/17 та від 03.09.2019 року по справі № 910/11153/17 викладена наступна правова позиція: «враховуючи імперативні приписи частини другої статті 325, частини п`ятої статті 338 Митного кодексу України у разі відсутності встановлення в результаті проведення митних процедур порушення вимог законодавства України витрати вантажовідправника (власника вантажу) на їх проведення підлягають відшкодуванню органом, за ініціативою якого проведено вказані операції, що мало наслідком затримання вантажу та спричинило збитки власнику цього вантажу (вантажовідправнику), зокрема додаткові витрати на послуги перевізника, пов`язані з виконанням передбачених зазначеними нормами дій, пов`язаних з проведенням митних операцій».

Згідно з пунктами 21, 29 частини першої статті 4 Митного кодексу України митна процедура - зумовлені метою переміщення товарів через митний кордон України сукупність митних формальностей та порядок їх виконання. Митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

З аналізу вказаних положень Митного кодексу України вбачається, що статті 325, 338 Митного кодексу України, включені у глави 47 "Організація митного контролю" відповідно, які містять загальні принципи та норми проходження процедури митного контролюю та здійснення огляду (переогляду) транспортних засобів комерційного призначення.

Суд виходить з того, що причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою полягає у тому, що наслідки у вигляді шкоди настають лише в результаті неправомірної поведінки відповідача, і є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Враховуючи встановлені фактичні обставини справи, а саме: протиправність дії митниці щодо проведення огляду та взяття проб (зразків) товару та бездіяльність щодо не здійснення митного оформлення товару ТОВ «Органік-Дніпро» за електронною митною декларацією № UA101020/2019/019099 від 07.10.2019 року у строки встановлені ч.1 ст. 255 МК України, суд доходить до висновку про відсутність порушення митного законодавства позивачем, та протиправність поведінки Житомирської митниці ДФС, правонаступником якої є Київська митниця Держмитслужби.

Розмір збитків заподіяних позивачу становить 70770 грн. та складається з витрат на оренду цистерни, у якій перебував товар під час митного оформлення, у сумі 19530 грн. та витрат понесених позивачем у зв`язку з компенсацією експедитору витрат на оплату зборів залізниці за зберігання вантажу та коліях загального користування у розмірі 51 240 грн.

Розмір витрат позивача підтверджується копіями:

договору оренди залізничних цистерн від 01.07.2019 року № 01/07/19Ц, який укладений позивачем з ПП «Планета 2000», актом прийняття вагонів від 04.10.2019 року до нього, актом повернення вагонів від 10.11.2019 року до нього, актом наданих послуг від 10.11.2019 року № 28 до нього, копією платіжного доручення позивача від 07.02.2020 року № 77, а також актами приймання - передачі вагонів-цистерн в оренду від 12.08.2019 року, від 16.01.2020 року, актами повернення вагонів-цистерн з оренди від 10.02.2020 року, актом надання послуг № 2 від 10.02.2020 року;

договором про транспортне - експедиційне обслуговування вантажів від 08.01.2019 року № 0801/ТЕО-2019, який укладено позивачем з ТОВ «Торгівельна компанія Нафтагазімпекс», актом наданих послуг № 94 від 13.11.2019 року до нього, розшифровкою до акту № 94 від 13.11.2010 року, листом ТОВ «Торгівельна компанія Нафтагазімпекс» від 01.04.2020 року № 0104, Переліком № 20191112 від 12.11.2019 року Філії Єдиного розрахункового центру залізничних перевезень АТ «Укрзалізниця», Накопичувальною карткою № 12116224 від 12.11.2019 року, платіжним дорученням позивача від 11.11.2019 року № 510.

Також у матеріалах справи містяться листи ТОВ «Торгівельна компанія Нафтагазімпекс» від 01.06.2020 року № 0106 та ПП «Планета 2000» від 29.05.2020 року № 01/06, про те, що позивач оплатив всі надані послуги вказаним юридичним особам та заборгованості немає в т.ч. і за період оренди одного вагону з 07.10.2019 року по 08.11.2019 року, витрати на зберігання вантажу у вагоні у період з 07.10.2019 року по 08.11.2019 року.

Оскільки шкода, яка заподіяна позивачу, виступає об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди - відповідача, то суд вважає, що існує причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою.

В силу вимог 1173 ЦК України шкода повинна бути відшкодована саме Державою Україна, а не Київською митницею Держмитслужби.

Судом відхиляються посилання митниці на положення договору оренди вагонів-цистерн стосовно форс-мажору у вигляді дій державних органів, оскільки наявність форс-мажору впливає лише на відповідальність особи, тобто на обов`язок сплатити штрафні санкції та пеню, а не на обов`язок оплатити надані послуги.

У відповідності до вимог ч.2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи те, що позивачем невірно сформульовано позовні вимоги в частині стягнення заподіяних збитків, то суд вважає за необхідне вийти за межу заявлених позовних вимог та стягнути з рахунків Державного бюджету України на користь позивча заподіяну шкоду в сумі 70770 грн.

У відповідності до вимог ч.3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

За вказаних обставин Київська митниці Держмитслужби повинна за рахунок своїх бюджетних асигнувань відшкодувати позивачу судові витрати у розмірі 2102 грн. Судові витрати з Державної казначейської служби України не стягуються оскільки суд не визнавав протиправними її дій (бездіяльності) або рішень.

Також позивачем у відповідності до частини 7 статті 139 КАС України подано заяву до закінчення судових дебатів про надання часу для надання суду доказів понесення витрат на оплату правничої допомоги.

За вказаних обставин суду відповідності до частини 6 статті 246 КАС України вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на правничу допомогу на 13 серпня 2020 року на 10-00 год. та зобов`язати позивача надати суду належним чином засвідчені докази понесення витрат на правничу допомогу до 11.08.2020 року включно.

Керуючись ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Органік - Дніпро» (51900, м. Кам`янське, вул. Матросова, буд. 53, кв. 19, код ЄДРПОУ 40337361) до Київської митниці Держмитслужби (03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, буд. 8-А, код ЄДРПОУ 43337359) та Державної казначейської служби України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 6, код ЄДРПОУ 37567646) про визнання дій протиправними та відшкодування спричиненої шкоди - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Житомирської митниці ДФС щодо проведення форми митного контролю у вигляді проведення огляду та взяття проб (зразків) товару та бездіяльність щодо не здійснення митного оформлення товару ТОВ «Органік-Дніпро» за електронною митною декларацією № UA101020/2019/019099 від 07.10.2019 року.

Стягнути з рахунків Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Органік - Дніпро» заподіяну шкоду в сумі 70770 грн.

В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Київської митниці Держмитслужби за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Органік - Дніпро» сплачену суму судового збору у розмірі 2102 грн.

Призначити на 13 серпня 2020 року на 10-00 год. судове засідання у даній адміністративній справі для вирішення питання про судові витрати на правничу допомогу та зобов`язати позивача до 11 серпня 2020 року включно надати суду докази понесення витрат на правничу допомогу та докази направлення відповідача вказаних документів. Судове засідання відбудеться у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, буд. 4, зала № 10.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) С.В. Златін

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Помічник судді Лісна А.М.

Рішення не набрало законної сили станом на 05.08.2020 року

Помічник судді Лісна А.М.