Рішення № 90775194, 05.08.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2020 року ЛуцькСправа № 140/7460/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ковальчука В.Д.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.08.2019 №0015821302, № 0015831302.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковим органом було проведено документальну невиїзну перевірку, за результатами якої складено акт про результати документальної невиїзної перевірки ОСОБА_1 з питань дотримання вимог законодавства України з питань правильності визначення бази оподаткування, повноти нарахування та сплати митних платежів при оформленні товару за митною декларацією ІМ40ДЕ № UA205090/2018/094157 від 17.07.2019, яким встановлено заниження позивачем митної вартості товару, який ввозився на територію України, що потягло за собою недоплату обов`язкових платежів. Позивач вказує, що діяла добросовісно та пред`явила до митного оформлення виключно ті документи, які були їй передані продавцем. Такі документи ніким не скасовані чи визнані судом недійсними. Будь-яких доказів, що свідчать про їх підробку, виправлення чи підміну в акті перевірки не наведено. Водночас податковий орган неправомірно надає перевагу документам та відомостям, які отримані із Литви над документами, які були подані при проведенні митних процедур, які відповідач взагалі не використовував. Крім того, позивач вказує, що сама по собі експортна декларація, на яку посилається відповідач, доводить лише факт оформлення експорту транспортного засобу іншою особою із Європейського Союзу в Литовській Республіці, оскільки як вбачається з запиту митних органів Литовської Республіки вони просять підтвердження ввезення на митну території України автомобіля марки "CITROEN", модель "C4 PICASSO". А тому експортна декларація жодним чином не виключає можливості переходу прав на автомобіль після такого оформлення до інших осіб, в тому числі до продавця, зазначеного в поданих до митного оформлення документах. Крім того, як вбачається з інформації з мережі інтернет-сайту щодо стану експортних декларацій MRN (для міжнародних перевезень), ця експортна декларація перебуває у стані підтвердження експорту.

Також позивач зауважує, що документи, надані Литовською стороною стосуються виключно автомобіля, проте відправники та покупці у таких документах відрізняються, а тому висновки про заниження вартості саме позивачем є передчасними та не можуть слугувати законною підставою для донарахування податкових зобов`язань. Крім того, податковий орган не довів причетності чи безпосередньої участі ОСОБА_1 у створенні чи використанні документів, які були надані Литовською стороною. Податковим органом не доведено, що позивач придбала автомобіль за вищими цінами та у суб`єктів господарювання, які вказані у литовських документах. При проведенні митних формальностей митний орган самостійно досліджував та встановив митну вартість на автомобіль, який переміщувався на митну територію України.

Позивач звертає увагу на те, що податковий орган здійснював перевірку по документах, які не перекладені на державну мову.

Додатково зазначає, що рішенням Любомльського районного суду від 29.11.2019р. у справі № 163/1181/19, яке набрало законної сили скасовано постанову Волинської митниці про притягнення ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 485 Митного кодексу України.

На підставі наведеного просить визнати протиправними та скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29.05.2020 відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У відзиві на позовну заяву від 17.06.2020 вих. № 2834/03-20-08-02-11 представник відповідача з даним позовом не погоджується та вважає його безпідставним, оскільки перевіркою встановлено порушення позивачем вимог Митного кодексу України та Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податкове зобов`язання за митною декларацією ІМ40ДЕ № UA205090/2018/094157 від 06.11.2018, яке підлягає перерахуванню до Держбюджету України на загальну суму 20895,82 грн. Представник відповідача вказує, що в ході проведення аналізу електронних копій митних декларацій встановлено факт оформлення позивачем автомобіля марки "CITROEN", модель "C4 PICASSO", календарний рік виготовлення 2011, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 . Аналогічний номер кузова та характеристики були зазначені в експортній декларації Литовської Республіки від 02.11.2018 №18LTLC0100EK132522 на експорт в Україну, з якою також надано копію касового ордера (інвойса) LUV18 000 №2094 від 02.11.2018 на суму 4000 EUR про сплату від гр. ОСОБА_2 (чоловіка позивачки) коштів за автомобіль. Разом з тим, у договорі купівлі-продажу транспортного засобу, складеного у Німеччині, та який надала позивач, вказано ціну даного транспортного засобу у розмірі 1800,00 євро. З отриманих відомостей випливає, що при митному оформленні транспортного засобу його вартісні показники в Україні були задекларовані недостовірно. Позивачем не надано акту приймання-передачі чи будь-яких підтверджень факту оплати товару. Вартість транспортного засобу значно нижча ніж задекларована в країні відправлення - Литві до країни призначення - України. Представник відповідача зазначає, що таким способом, шляхом напрацювання численних договорів та інших документів і подання їх до митного оформлення, позивач намагається занизити базу оподаткування.

Щодо посилання позивача на рішення Любомльського районного суду Волинської області від 29.11.2019 у справі №163/1181/18, яким позов ОСОБА_1 про скасування постанови про порушення митних правил №1630/20500/19 від 15.05.2019 задоволено повністю є безпідставним, оскільки правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи не є обов`язковою для суду. При цьому, звертає увагу на те, що ГУ ДПС у Волинській області не було стороною і не брало участі у судовому розгляді справи № 163/1181/19. Таким чином вважає, що адміністративний суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально- правових норм.

Також на думку представника відповідача не заслуговують на увагу посилання позивача на те, що документи, отримані від митних органів Литовської Республіки, та які не перекладені на державну мову є недопустимими доказами, оскільки з цих документів можливо ідентифікувати товар, що переміщувався через митний кордон, а тому такі документи не потребують перекладу.

З наведених підстав представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 05.08.2020 відмовлено в задоволенні клопотань представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні та витребування доказів.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, позивачем на митну територію України був ввезений транспортний засіб - "Легковий автомобіль, призначений для перевезення людей, бувший у використанні, марки - CITROEN; модель - C4 PICASSO; календарний рік виготовлення - 2011; модельний рік виготовлення - 2011; призначення - пасажирський; кузов №VF7UD9HR8BJ638489; тип двигуна-дизельний; об`єм двигуна - 1560 смі.; потужність 82 кВт; тип кузова - універсал; колір - сірий; категорія TЗ - М1; кількість місць, включаючи водія - 5; колісна формула 4 х 2; Виробник: "CITROEN", FR; Виробник: "CITROEN", що оформлений за митною декларацією ІМ40ДЕ №UA205090/2018/094157 від 06.11.2018 року. Згідно договору купівлі-продажу від 01.11.2018 №6631 даний автомобіль був придбаний у "WEКNER EGERLAND" Automobilistik GmbH & Co. KG (Німеччина) за ціною 1800,00 євро.

У свою чергу, контролюючим органом була проведена документальна невиїзна перевірка Залевської К.Р., за результатами якої складено акт від 17.07.2019 №14898/03-20-13-02/2452819667 "Про результати документальної невиїзної перевірки гр. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) дотримання вимог законодавства України з питань правильності визначення бази оподаткування, повноти нарахування та сплати митних платежів при оформленні товару за митною декларацією від 06.01.2018 №UA205090/2018/094157".

Документальною невиїзною перевіркою встановлено порушення ОСОБА_1 пункту 1 статті 49, пункту 2 частини другої статті 52, частини першої статті 257, частини першої статті 295 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-VI із змінами та доповненнями (далі - МК України); пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755VІ із змінами та доповненнями (далі - ПК України), у результаті чого занижено податкове зобов`язання за митною декларацією IM40ДЕ №UA205090/2018/094157 від 06.11.2018, які підлягають перерахуванню до Державного бюджету України на загальну суму 20895,82 грн., в тому числі ввізне мито - 6529,94 грн., податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів - 14365,88 грн.

Зокрема, у акті перевірки зазначено, що Митний орган Литовської Республіки на підставі Угоди між Урядом України і Урядом Литовської Республіки про співробітництво у боротьбі з порушеннями митного законодавства та Меморандуму про порядок надання взаємодопомоги між Державним митним комітетом України та Митним департаментом при Міністерстві фінансів Литовської Республіки від 18.04.1995, що діє на період цієї Угоди, звернувся до Державної фіскальної служби України в частині надання адміністративної допомоги щодо підтвердження фактів ввезення на митну територію України та митного оформлення транспортного засобу легковий автомобіль марки CITROEN, модель - C4 PICASSO (кузов № НОМЕР_1 ). Під час опрацювання та порівняння документів, отриманих від митних органів Литовської Республіки, та документів, на підставі яких здійснено митне оформлення на Волинській митниці ДФC за митною декларацією типу ІМ40ДЕ №UА205090/2018/094157 від 06.11.2018, встановлено заниження митної вартості вищевказаного транспортного засобу на загальну суму 65299,49 грн.

У результаті порівняння та співставлення відомостей, задекларованих гр. ОСОБА_1 у митній декларації типу ІМ 40ДЕ UA205090/2018/094157 від 06.11.2018 і супровідних документів до неї, та митній декларації, отриманій від уповноважених органів Литовської Республіки, що стосуються експорту транспортного засобу з території іноземної держави встановлено повну ідентичність транспортного засобу.

Вказаний транспортний засіб експортовано з території Литовської Республіки від продавця-компанії UAB "LUVESA" (VYTAUTO 14А, TAURAGE LT) на підставі завіреної копії касового-ордера (інвойс) LUV18 000 №2094 від 02.11.2018 на суму 4000 EUR, сплата від гр. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ).

Перевіркою встановлено, що автомобіль, вказаний в отриманих від митних органів Литовської Республіки документах, можна однозначно ідентифікувати як такий, що був оформлений за митною декларацією ІМ40ДЕ UA205090/2018/094157 від 06.11.2018.

Повна відповідність номерів кузовів за ідентифікаційним номером (VIN-код - це унікальний серійний номер, що застосовується в автомобільній промисловості для індивідуального розпізнання кожного механічного транспортного засобу) та інших характеристик автомобілів (співпадають марка, модель, рік випуску, об`єм двигуна, тип двигуна, потужність тощо) із оформленими в Україні дає підстави однозначно ідентифікувати транспортні засоби, зазначені у документах, як ідентичні товари, митне оформлення яких здійснювалося за МД, що підлягали перевірці та стверджувати: дані транспортні засоби були оформлені в Литовській Республіці на експорт для відправлення в країну призначення - Україну (згідно графи 17 експортних декларацій країна призначення заявлена - UA).

Умови поставки в ІМ40ДЕ №UA205090/2018/094157 від 06.11.2018, згідно якої здійснено ввезення товару зазначені 5456 AJ DE (Німеччина).

За інформацією бази даних ПІК АСМО «Інспектор» 1С «Перегляд пропуску через митний кордон України» ввезення товарів на митну територію України здійснено самоходом, код виду транспорту - 90 «Транспортний засіб, що переміщується своїм ходом як товар» згідно класифікатора видів транспорту, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій».

Згідно даних експортної декларації Литовської Республіки (графа 8 «Отримувач») транспортний засіб був оформлений на покупця - громадянина України ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ).

За даними опису товару в гр. 31 МД, відомості про неналежний стан транспортного засобу (поломка, аварія, тощо...), які б підтверджували втрату у своїй вартості від дати продажу/експорту в Литві, та дати купівлі/продажу в Україні відсутні.

Перевіркою встановлено, що при митному оформленні товарів їх митна вартість в Україні була задекларована недостовірно. Вартість товарів нижча, ніж задекларована в країні відправлення - республіці Литва.

На підставі акта перевірки від 17.07.2019 №14898/03-20-13-02/2452819667 ГУ ДФС у Волинській області 30.08.2019 прийняті податкові повідомлення-рішення: №0015831302, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності на 8162,42 грн., в тому числі: за податковими зобов`язаннями - 6529,94 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1632,48 грн., та №0015821302, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ з ввезених на територію України товарів на 17957,35 грн., в тому числі: за податковими зобов`язаннями - 14365,88 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 3591,47 грн.

Вважаючи дані податкові повідомлення-рішення протиправними позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, на думку суду, відповідач довів правомірність оскаржуваних в даній справі податкових повідомлень-рішень, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Пунктами 23 та 29 частини першої статті 4 Митного кодексу України передбачено, що митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частини першої статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Згідно з частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.

Пунктом 7 частини першої статті 336 Митного кодексу України передбачено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Відповідно до частини першої статті 345 Митного кодексу України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів. Частиною третьої вказаної статті передбачено, що органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо, зокрема, правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі.

Положеннями статті 272 Митного кодексу України, підпункту "в" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України визначено, що ввезення товарів на митну територію України є об`єктом оподаткування митними платежами - ввізним митом та податком на додану вартість.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 279 Митного кодексу України базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, є: для товарів, на які законом встановлено адвалорні ставки мита, - митна вартість товарів; для товарів, на які законом встановлено специфічні ставки мита, - кількість таких товарів у встановлених законом одиницях виміру.

Відповідно до статті 278 Митного кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання органом доходів і зборів у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.

Пунктом 190.1 статті 190 Податкового кодексу України передбачено, що базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Згідно з пунктом 187.8 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що митну вартість імпортованого товару, вказану декларантом позивача у митній декларації №UА205090/2018/094157 від 06.11.2018 визначено за резервним (6) методом. До митної декларації позивачем подано всі документи, необхідні для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість ввезеного для здійснення митного оформлення товару.

Частиною другою статті 351 Митного кодексу України передбачено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі, зокрема, надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Посадовими особами органів доходів і зборів під час проведення перевірок можуть бути використані, зокрема, отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення (пункт 5 частини першої статті 352 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 54.4 статті 54 Податкового кодексу України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, митний орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Таким чином, підставою для висновку про заниження суб`єктом господарювання податкових зобов`язань під час ввезення товарів на митну територію України може слугувати лише офіційна документально-підтверджена інформація від уповноважених органів іноземних держав щодо, зокрема, вартості ввезених товарів. Крім того, така інформація повинна підтверджувати або не підтверджувати автентичність поданих документів щодо ввезених товарів і стосуватись зовнішньоекономічних операцій, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Разом з тим, як встановлено судом, отримана відповідачем від Литовської Республіки інформація, а саме: експортна митна декларація від 02.11.2018 №18LTLC0100EK132522 стосуються іншого зовнішньоекономічного контракту, по яких позивач не є стороною правовідносин, що свідчить про безпідставність тверджень податкового органу про порушення гр. ОСОБА_1 положень митного та податкового законодавства.

Так, згідно експортної декларації від 02.11.2018 №18LTLC0100EK132522 товар поставлявся від компанії UAB "LUVESA" (VYTAUTO 14А, TAURAGE LT) до гр. ZALEVSKYI MYKOLA, SCEDRINA 4A, LUCKAS, UA.

Згідно з частиною першою статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 Митного кодексу України).

Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною першою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 цього Кодексу).

Судом встановлено, що під час митного контролю уповноважені митні органи, з урахуванням поданих декларантом документів, не мали зауважень до заявленої декларантом (представником позивача) митної вартості товару, а не громадянином ОСОБА_2 , який не є суб`єктом правовідносин щодо ввезення та митного оформлення імпортованого транспортного засобу. Крім того, доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації відповідачем не надано.

Крім того, приймаючи рішення у даній справі, суд також враховує ту обставину, що за наслідками розгляду протоколу про порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, складеного Волинською митницею ДФС відносно гр. ОСОБА_1 , Любомльським районним судом Волинської області прийнято рішення від 29.11.2019 у справі №163/1181/19, яке набрало законної сили 10.12.2019, позов ОСОБА_1 задоволено повністю, постанову про порушення митних правил від 15.05.2019 №1630/20500/19 скасовано, закрито провадження у даній справі у зв`язку з відсутністю в діях гр. ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України. В даному рішенні суд зазначив, що самі по собі документи митних органів Литовської Республіки не є виключними, беззаперечними і визначальними доказами винуватості ОСОБА_1 у порушенні митних правил та не доводять наявності в її діях умислу на неправомірне звільнення від сплати митних платежів в повному обсязі шляхом надання неправдивих відомостей щодо вартості товару. Такі документи лише свідчать, що литовська компанія UAB "LUVESA" задекларувала, але не здійснила експорт транспортного засобу з ЄС.

За вказаних обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач не довів належними та допустимими доказами факт порушення позивачем вимог податкового та митного законодавства в частині заниження податкових зобов`язань під час ввезення товару на митну територію України, а тому проведення відповідачем донарахувань з податку на додану вартість та ввізного мита є безпідставними та необґрунтованими, з огляду на що прийняті за наслідками перевірки позивача податкові повідомлення-рішення від 30.08.2019 №0015821302, №0015831302.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 840,80 грн., що сплачений відповідно до квитанції від 28.05.2020 №27934582.

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 30 серпня 2019 року №0015821302, №0015831302.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код 43143484) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням пункту 3 розділу VI "Прикінцевих положень" КАС України.

Суддя В.Д. Ковальчук