Ухвала суду № 90775011, 04.08.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

04 серпня 2020 р. Справа № 120/3773/20-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Свентух Віталій Михайлович, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про зобов`язання вчинити дії.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Частинами 3, 5 статті 161 КАС України регламентовано, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а у разі необхідності до позовної заяви додається клопотання, заява про звільнення від сплати судового збору.

Згідно положень частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою судовий збір сплачується в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2020 становить 2102,00 грн.

Таким чином, ставка судового збору за подання адміністративного позову із однією вимогою немайнового характеру становить 840,80 грн.

Разом із тим, до матеріалів позовної заяви не додано жодних доказів сплати судового збору.

Натомість позивач у позовній заяві посилається на те, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 18 частини 1 статті 4 ДКМУ від 21.01.1993 року та пункту 8 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Стосовно посилання позивача на положення пункт 18 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державно мито" № 7-93 від 21.01.1993 року, яким визначено, що від сплати державного мита звільняються: громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, суд вважає їх безпідставними, оскільки зазначені положенні не розповсюджуються на сплату судового збору при зверненні до суду з адміністративним позовом.

Суд зазначає, що Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674 визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Тобто, при вирішенні питання стосовно сплати судового збору позивач повинен керуватися Законом України "Про судовий збір".

Щодо застосування пункту 8 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", то ним визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.

Суд зазначає, що позивачем не надано обґрунтування та докази стосовно того, що саме вона є особою з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та членом сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, або є прирівняною до зазначених осіб у встановленому порядку особи.

Разом з тим, позивачем до матеріалів позовної заяви долучено посвідчення №003007 від 20.02.2020 року, видане ОСОБА_1 , дружині померлого громадянина із числа ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою, пред`явник посвідчення має право на пільги і компенсації, передбачені статтею 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до частини 3 статті 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пільги, передбачені пунктами 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23 і 27 частини першої цієї статті, надаються дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов`язана з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт.

При цьому, пільг щодо сплати судового збору положеннями статті 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не визначено.

В той же час, положеннями пункту 10 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Наведені вище статуси, а саме: громадян, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи й дружин померлих громадян із числа ліквідаторів категорії 1, смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою - є різними.

Аналогічні висновки також відображені в ухвалі Верховного Суду від 20 січня 2020 року по справі № 160/4401/19.

З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого адміністративного позову вимогам статтей 161, 169 КАС України, позовну заяву слід залишити без руху, надавши особі яка її подала, строк для усунення недоліків, шляхом надання до позовної заяви документу про сплату судового збору в розмірі 840,80 грн. або обґрунтування та докази стосовно того, що позивач є особою з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та членом сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, або є прирівняною до зазначених осіб у встановленому порядку особи

За правилами визначеними частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до пункту 3 Розділу VI КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Керуючись ст. 160, 161, 169, 171, 172 КАС України, -

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Позивачу у п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Свентух Віталій Михайлович