Ухвала суду № 90774154, 04.08.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

04.08.2020Справа № 910/16292/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦ Діамант Хол"

до Органу самоорганізації населення "Будинковий комітет "Вулиця Круглоуніверситетська,2/1" про визнання недійсним рішення

Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін: згідно з протоколом судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернувся позивач з позовом до відповідача про визнання недійсним рішення загальних зборів Органу самоорганізації населення "Будинковий комітет "Вулиця Круглоуніверситетська,2/1" від 21.07.2017, оформленого Протоколом №4 разом із додатками (списком учасників) від 21.07.2017.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що Орган самоорганізації населення "Будинковий комітет "Вулиця Круглоуніверситетська,2/1", який раніше звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦ Діамант Хол" не маючи для цього належних підстав, оскільки рішення загальних зборів Органу самоорганізації населення "Будинковий комітет "Вулиця Круглоуніверситетська,2/1" від 21.07.2017, суперечать вимогам, встановлених законом, і не можуть вважатися проведеними у відповідності до закону, а тому прийняті на них рішення не можна вважати дійсними та законними.

У відзиві на позовну заяву від 11.02.2020 Орган самоорганізації населення "Будинковий комітет "Вулиця Круглоуніверситетська,2/1" зазначає, що позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню, так як Позивач посилається, як на підставу недійсності протоколу Загальних зборів на рішення Київської міської ради від 19.04.2018 №494/4558 "Про затвердження Положення про загальні зборів членів територіальної громади за місцем проживання у місті Києві", проте протокол, який оскаржується Позивачем датований 21.07.2017, що прийнятий значно раніше, ніж Положення Київською міською радою.

У підготовчих судових засіданнях неодноразово, за клопотаннями сторін оголошувались перерви.

24.07.2020 позивачем через відділ діловодства суду подано Клопотання про витребування доказів, а саме докази направлення кожному жителю будинку №2/1 по вулиці Круглоуніверситетській у місті Києві повідомлень про проведення 21.07.2017 загальних зборів Органом самоорганізації населення "Будинковий комітет "Вулиця Круглоуніверситетська,2/1" із запрошенням жителів (мешканців) вказаного будинку прийняти у них участь, а саме квитанції оператора поштового зв`язку, опис вкладення у цінний лист та/або повідомлення про вручення поштового відправлення (оригінали для огляду) судом та належним чином засвідчені копії для залучення до матеріалів справи) та сам документ, що містить повідомлення про проведення вказаних загальних зборів із запрошенням жителів вказаного будинку прийняти у них участь (оригінали для огляду) судом та належним чином засвідчені копії для залучення до матеріалів справи).

В підготовчому судовому засіданні 28.07.2020 представник Відповідача заявив усне клопотання про оголошення в засіданні перерви для надання йому часу ознайомитись з Клопотанням Позивача про витребування доказів та підготувати письмові заперечення на зазначене клопотання.

Суд, керуючись ст. 183 ГПК України, усне клопотання відповідача про оголошення перерви в підготовчому засіданні задовольнив, в судовому засіданні оголошувалася перерва до 04.08.2020.

В підготовчому засіданні 04.08.2020 представником Відповідача подані письмові пояснення на Клопотання позивача про витребування доказів , які долучені судом до матеріалів справи.

Суд розглянувши в підготовчому засіданні подане позивачем Клопотання про витребування доказів та заслухавши думку представника Відповідача, прийшов до висновку що Клопотання Позивача не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити доказ, який не може бути подано, причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк та докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання даного доказу.

Відповідно до ст.81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій ст. 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку коли особа яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідачем доведено суду, що про той факт, що 21.07.2017 відбулись загальні збори Органу самоорганізації населення "Будинковий комітет "Вулиця Круглоуніверситетська,2/1" представникам позивача було відомо ще у 2017 році, оскільки на обґрунтування своїх повноважень, ОСН подав до суду у справі №910/14672/17.

Тому, у позивача були відсутні будь які перешкоди отримати інформацію про сповіщення членів Органу самоорганізації населення "Будинковий комітет "Вулиця Круглоуніверситетська,2/1" про загальні збори 21.07.2017.

В даному випадку, позивач просить суд допомогти йому збирати докази, які позивач мав би зібрати до подання даного позову до суду.

Позивач не обґрунтував неможливість подання клопотання у встановлений строк з причин, що не залежали від нього.

Тому, суд зазначає, про відсутність поважних причин в силу приписів ч.5 ст.80 ГПК України щодо встановлення додаткового строку для подання доказів.

Після оголошення в підготовчому засіданні 04.08.2020 протокольної ухвали про залишення Клопотання Позивача про витребування доказів, без задоволення, представник Позивача подав до суду заяву про відвід судді.

Подана заява мотивована тим, що суддею Борисенко І.І. після того, як позивачем 24.07.2020 було подано клопотання про витребування доказів та 28.07.2020 під час судового засідання на якому мало розглядатися подане клопотання "здійснила" оголошення перерви в судовому засіданні з обґрунтуванням, що стороні відповідача необхідний час для відповіді на вказане клопотання.

Частинами першою і четвертою статті 35 ГПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно з частинами першою - третьою статті 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Відповідно до частини третьої статті 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Так, протокольною ухвалою господарського суду міста Києва від 28.07.2020 в підготовчому засіданні оголошено перерву у справі №910/16292/19 до 04.08.2020.

Заяву про відвід судді від участі у розгляді справи №910/16292/19 подано 04.08.2020, під час розгляду справи в підготовчому судовому засіданні.

Враховуючи те, що заява про відвід судді Борисенко І.І. була подана представником позивача 04.08.2020 року, тобто в день проведення судового засідання 04.08.2020, суд дійшов до висновку про її розгляд у судовому засіданні без передачі цієї заяви на розгляд іншого судді.

Розглянувши заяву представника відповідача про відвід судді Борисенко І.І. у справі № 910/16292/19, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, з огляду на наступне.

Розглядаючи кожну конкретну судову справу (здійснюючи правосуддя) судді самостійно визначають коло законодавства, що регулює спірні правовідносини, застосовують його, здійснюють його тлумачення, вирішують питання про розгляд заяв та клопотань учасників судового процесу та надають правову оцінку обставинам справи на підставі саме внутрішнього переконання, що ґрунтується на приписах закону. Крім того, законом встановлено право учасників судового процесу на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення у випадку незгоди з прийнятим судовим рішенням з мотивів саме невірного застосування матеріального чи (або) процесуального права.

Суд звертає увагу, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" (Заява N21722/11) від 09.01.2013 було зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

У рішенні по справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 (Заява N33949/02) Європейський суд з прав людини зауважив, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного; стосовно об`єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність - це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Вирішення питань про застосування чинного законодавства є виключним правом судді, в провадженні якого знаходиться справа. При цьому результат вирішення вказаних питань не може свідчити про упереджене ставлення судді відповідно до позивача чи відповідача, інших учасників судового процесу, оскільки наявність чи відсутність підстав для відводу судді не може ставиться в залежність від результату застосування судом норм чинного законодавства.

Викладені в заяві про відвід обставини за своєю суттю є незгодою заявника з судовими рішеннями прийнятими суддею Борисенко І.І. по даній справі та перераховані заявником зауваження відносяться суто до процесуальних моментів здійснення правосуддя суддею.

Згідно з ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Крім того, в порушення приписів статті 74 Господарського процесуального кодексу України (кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) заявником не надано доказів упередженості судді Борисенко І.І.

Відсутність таких доказів унеможливлює висновок про те, що такі побоювання є об`єктивно обґрунтованими, а не власними суб`єктивними припущеннями заявника.

Таким чином, оскільки заява про відвід не містить даних про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або необ`єктивності судді Борисенко І.І., а обставини, наведені у ст. 35 ГПК України як підстава для відводу, судом не встановлені, заявлений відвід судді Борисенко І.І. є необґрунтованим та заява представника відповідача про відвід судді Борисенко І.І. задоволенню не підлягає.

Після оголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини ухвали про відмову у задоволенні заяви №б/н від 04.08.2020 року представника позивача про відвід судді Борисенко І.І., представник позивача Богайчук В.І. заявив усне клопотання про розгляд справи без участі представника позивача та без дозволу суду покинув зал судового засідання.

Відповідно до п.2 ч. 5 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, суд може оголосити перерву у підготовчому засіданні у разі необхідності, зокрема у випадках:

- невиконання учасником справи вимог ухвали про відкриття провадження у справі у встановлений судом строк, якщо таке невиконання перешкоджає завершенню підготовчого провадження.

Враховуючи, що в підготовчому засіданні не вирішені всі клопотання сторін, зокрема клопотання про виклик свідків, враховуючи основні засади (принципи) господарського судочинства, в тому числі рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та з`ясування всіх обставин справи, характеру спірних правовідносин, та з`ясування заперечень проти позовних вимог усіх сторін спору, суд вважає за доцільне оголосити у підготовчому засіданні перерву.

Керуючись статтями 35, 39, 120, 182, 183, 185, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви №б/н від 04.08.2020 року представника позивача про відвід судді Борисенко І.І. - відмовити.

Оголосити перерву в підготовчому засіданні у справі №910/16292/19 до 17.09.2020 об 11:30 год.

Повідомити Товариство з обмеженою відповідальністю "БЦ Діамант Хол" (позивача) та відповідача про оголошення в підготовчому засіданні перерви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення. Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвалу підписано 05.08.2020.

Суддя І.І. Борисенко