Ухвала суду № 90774128, 05.08.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

05.08.2020Справа № 910/18420/19

За позовом ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити

певні дії,

Суддя Ломака В.С.

Без виклику представників учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач) про:

- визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 3465/5 від 08.11.2019 "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань";

- зобов`язання Міністерство юстиції України вчинити дії щодо відновлення становища, яке існувало до моменту порушення прав ОСОБА_1 шляхом відновлення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційних дій щодо ТОВ "Торговий Сервіс" від 24.10.2019.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на те, що внаслідок скасування оскаржуваним наказом Міністерства юстиції України реєстраційних дій ОСОБА_1 . позбавлена можливості реалізовувати свої корпоративні права як єдиний учасник Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Сервіс". У зв`язку з цим, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.12.2019 року подану позовну заяву було залишено без руху на підставі статті 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків.

09.01.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.01.2020 відкрито провадження у справі № 910/18420/19, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, на підставі статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , підготовче засідання призначено на 11.02.2020 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.02.2020 підготовче засідання відкладено на 03.03.2020 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.03.2020 в порядку частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/18420/19, підготовче засідання відкладено на 25.03.2020 року.

Водночас, згідно з Указом Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 ", постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19: 1, на всій території України установлено карантин.

Враховуючи вищевикладене, ухвалою від 19.03.2020 господарський суд міста Києва повідомив учасників справи про те, що підготовче засідання, призначене на 25.03.2020 року, не відбудеться та зазначив, що про дату і час судового засідання учасників справи буде повідомлено додатково.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.05.2020 підготовче засідання призначено на 03.06.2020 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.06.2020 підготовче засідання відкладено на 17.06.2020 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.06.2020 підготовче засідання відкладено на 08.07.2020 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.07.2020 підготовче засідання відкладено на 22.07.2020 року.

21.07.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано заяву про залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

У підготовчому засіданні 22.07.2020 року судом розглянуто заяву позивача про залишення позову без розгляду та вирішено її задовольнити.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.07.2020 позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 , у справі № 910/18420/19 залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з поданням позивачем заяви про залишення його позову без розгляду.

28.07.2020 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, подано заяву від 28.07.2020 року про відшкодування судових витрат, в якій останній на підставі частин 8, 13 статті 129, частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь фізичної особи ОСОБА_2 137 811, 47 грн. витрат на професійну правничу допомогу. До означеної заяви представником третьої особи долучено докази на підтвердження розміру наведених судових витрат, а саме: копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Бориса Станіслава Андрійовича; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Бойка Максима Геннадійовича; копію додаткової угоди до Договору про надання правової допомоги № 2 від 23.12.2019; копію попереднього плану роботи від 23.12.2019; копію звіту від 30.06.2020; копію попереднього плану роботи від 30.06.2020; копію звіту від 24.07.2020; копію рахунку від 24.07.2020; копію акту здачі-приймання робіт № 138 від 24.07.2020; копію листа про відстрочення оплати; виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо перейменування.

Крім того, разом із означеною заявою представником ОСОБА_2 подано клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку від 28.07.2020 року, в якому останній просив суд поновити йому пропущений процесуальний строк для подання заяви про відшкодування судових витрат та доказів, які підтверджують їх понесення.

Розглянувши вищевказану заяву третьої особи про поновлення процесуального строку, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, враховуючи наступне.

Згідно з приписами статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Оскільки ухвалу господарського суду міста Києва про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 у справі № 910/18420/19 постановлено 22.07.2020, останнім днем п`ятиденного строку для подання відповідних доказів понесення витрат на правову допомогу адвоката є 27.07.2020.

Разом з тим, заяву третьої особи про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, а також заяву про поновлення пропущеного процесуального строку для подання доказів понесення таких витрат представником ОСОБА_2 було подано 28.07.2020 року, тобто поза межами вищенаведеного строку.

В обґрунтування підстав для поновлення пропущеного третьою особою строку на подання доказів на підтвердження розміру судових витрат, у своїй заяві представник ОСОБА_2. посилався на те, що 25.07.2020 третій особі стало відомо про те, що державним реєстратором Поберезької сільської ради Тисменицького району Федориним Мирославом Михайловичем 23.07.2020 року проведено державну реєстрацію змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Сервіс", що не пов`язані зі змінами в установчих документах, змін складу або інформації про засновників, а також 24.07.2020 року проведено державну реєстрацію зміни керівника цієї юридичної особи. За результатами проведених реєстраційних дій засновника (учасника) Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Сервіс" ОСОБА_2. змінено на юридичну особу нерезидента - Товариство з обмеженою відповідальністю "Танкмар Шипінг Ко ЛТД", а також змінено керівника Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Сервіс" ОСОБА_2. на ОСОБА_4 . Оскільки вищенаведені реєстраційні дії, на думку третьої особи, направлені на протиправне позбавлення частки ОСОБА_2 в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Сервіс" та були здійснені поза його волею, фізичною особою ОСОБА_2 та його представниками здійснювався оперативний збір доказів для звернення до Колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України, а також підготовка та подання такої скарги. Вищенаведені обставини, на думку третьої особи, свідчать про поважність причин пропуску строку на подання цієї заяви та наявність правових підстав для поновлення цього строку.

Зі змісту статті 119 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06.

Відтак, при зверненні особи до суду з заявою про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, заявником повинно бути доведено наявність поважних причин пропуску такого строку. У даному випадку господарський суд зауважує, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій. Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Проте судом встановлено, що до заяви про поновлення пропущеного процесуального строку третьою особою не було долучено належних доказів, які свідчать про об`єктивну неможливість подання доказів на підтвердження розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу в установлений законом строк.

Водночас суд констатує, що подання третьою особою скарг до уповноважених органів з вимогами про скасування реєстраційних дій, а також зайнятість представників заявника підготовкою та поданням таких заяв не може свідчити про наявність правових підстав для звільнення ОСОБА_2 від обов`язку подання доказів та вчинення певних дій у встановлений законом строк.

Крім того, суд зазначає, що у заяві про поновлення пропущеного процесуального строку ОСОБА_2 був визнаний факт прострочення останнім подання заяви та доказів на підтвердження понесених судових витрат у справі № 910/18420/19, а також зазначено, що останнім днем такого строку є 27.07.2020, тоді як у самій заяві про відшкодування судових витрат третьою особою вказано, що останнім днем наведеного строку є 28.07.2020, що свідчить про суперечливість обґрунтування цих клопотань третьої особи.

Положеннями статті 118 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За змістом частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України докази на підтвердження розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні поданої третьою особою заяви про поновлення пропущеного процесуального строку та залишає заяву ОСОБА_2 про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу без розгляду відповідно до частини 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України.

У той же час суд звертає увагу заявника на наступне.

Частиною 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу (частина 6 статті 130 Господарського процесуального кодексу України).

Зі змісту приписів статті 130 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що право на відшкодування судових витрат, у тому числі й витрат на оплату професійної правової допомоги, надане виключно сторонам спору, якими згідно з положеннями статті 45 Господарського процесуального кодексу України є позивач та відповідач, тоді як треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору в силу приписів частини 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України не відносяться до сторін у справі та є лише її учасниками.

Також суд зазначає, що положення частини 13 статті 129 Господарського процесуального кодексу України не можуть бути застосовані у випадку залишення позову без розгляду з огляду на таке.

Відповідно до частини 13 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлені загальні правила розподілу судових витрат, відповідно до яких інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (у тому числі витрати на професійну правничу допомогу), покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас за умови залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України та за відсутності рішення суду, як процесуального документа, яким даний спір був би вирішений по суті, тобто яким були б задоволені позовні вимоги або було б відмовлено у задоволенні заявлених позивачем вимог (повністю чи частково), відсутня можливість визначити сторону, на яку слід покласти судові витрати інших сторін та учасників справи (третіх осіб), а також встановити правомірність покладення витрат третьої особи на позивача.

Крім того, оскільки дана справа по суті не розглядалася та спір у ній не вирішувався, суд позбавлений можливості дійти однозначного висновку про те, заперечував чи підтримував заявник (третя особа) заявлені у справі позовні вимоги та, в залежності від цього, розподілити відповідні судові витрати.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.08.2018 у справі № 910/23235/17.

Також суд зазначає, що положеннями частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України передбачено право у випадку залишенням позову без розгляду заявити вимоги про компенсацію здійснених витрат, пов`язаних з розглядом справи, лише внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Водночас сам факт подання позову, а також заяви про залишення його без розгляду, не є необґрунтованими діями, оскільки ці диспозитивні права, передбачені нормами господарського процесуального законодавства, не містять жодних обмежень в їх реалізації. Разом із тим, у матеріалах справи відсутні докази того, що відповідні дії позивача мали протиправну мету чи були направлені на ущемлення прав та інтересів відповідача чи третьої особи.

Керуючись статтями 118, 119, 129, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 від 28.07.2020 про поновлення пропущеного процесуального строку.

2. Залишити без розгляду заяву ОСОБА_2 про відшкодування судових витрат.

3. Згідно з положеннями статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та відповідно до підпункту 17.5 п. 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складання.

Суддя В.С. Ломака