Постанова № 90772129, 03.08.2020, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

03.08.2020

Справа №489/1854/20

Провадження №2-а/489/182/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2020 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Румянцевої Н.О.,

із секретарем судового засідання – Матяєвою С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЕАК № 2350266 від 06 квітня 2020 року

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови серії ЕАК № 2350266 від 06 квітня 2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою його притягнено до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. Зазначає, що з вказаною постановою не погоджується та вважає її необґрунтованою, безпідставною та незаконною. Зазначає, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, ним було заявлено клопотання, яким просив залучити до розгляду справи адвоката для забезпечення йому права на отримання правничої допомоги. Однак, інспекторами було відмовлено у задоволенні клопотання, чим порушено його права, закріплене Конституцією України та КУпАП. Під час розгляду справи були присутні інспектори Мілевський А.Ю ОСОБА_2 та Долгоклятий А.В ОСОБА_2 , в той час оскаржувана постанова винесена інспектором Білоконем М.М., тобто особою, яка не приймала участі у розгляді справи. Крім того, оскаржувана постанова не містить: даних про місце народження особи, щодо якої розглядається справа; належність транспортного засобу; пункт про роз`яснення прав за статтею 268 КУпАП та строку оскарження за ст. 289 КупАП, в якому особа, притягнута до адміністративної відповідальності повинна поставити підпис. Також оскаржувана постанова не містить відомостей про технічний запис, яким здійснено відеозапис, що надавався йому для ознайомлення інспекторами поліції.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначає, що під час патрулювання 06.04.2020 інспекторами управління патрульної поліції у Миколаївські області було виявлено порушення правил дорожнього руху. А саме водій автомобіля Skoda Rapid з номерним знаком НОМЕР_1 , здійснив проїзд перехрестя просп. Богоявленський та вул. Братська в місті Миколаєві на заборонний сигнал світлофору, а саме, жовтий. Було прийнято рішення зупинити вищевказаний транспортний засіб на підставі ст. 35 ЗУ "Про національну поліцію". Після чого поліцейський підійшов до водія, ким виявився ОСОБА_1 , належним чином представився, пояснив суть правопорушення, причину та підставу перевірки документів та попросив пред`явити документи, зазначені в п. 2.1 ПДР України та підставі ст. 32 ЗУ "Про національну поліцію" та пункту 2.4 а) ПДР України. Водій виконав закону вимогу поліцейського. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог п. 16.8 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП, було прийнято рішення винести оскаржувану постанову відносно позивача. За клопотанням водія було ознайомлено з відеозаписом факту вчиненого ним правопорушення. Інших клопотань водій не заявляв.

Від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. Проти задоволення позову заперечує.

Статтею 268 ч. 3 КАС України встановлено, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.

Згідно ст. 269 у справах визначених зокрема ст. 286 КАС України заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Враховуючи наявність позовної заяви з викладеним обґрунтуванням та підставами для оскарження постанови, наявність відзиву, відсутності необхідності заслуховувати додаткові пояснення, з урахуванням особливого порядку розгляду даної категорії справ, суд не вбачає визначених нормами КАС України підстав для відкладання судового розгляду, та вважає за необхідне розглянути справи за наявними матеріалами без участі сторін по справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Пунктом 16.8 ПДР України, передбачено, що водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді. Проте, якщо на перехрестях перед світлофорами на шляху руху водія є дорожня розмітка 1.12 (стоп-лінія) або дорожній знак 5.62, він повинен керуватися сигналами кожного світлофора.

Положеннями ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Відповідальність за порушення вказаних правил передбачених ч. 2 ст. 122 КУпАП тягне за собою накладання штрафу в розмірі 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі у розмірі 425 (чотириста двадцять п`ять) гривень.

06 квітня 2020 року о 18:47:38 в м. Миколаєві по вул. Братській, 110, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Skoda Rapid з державним номерним знаком НОМЕР_1 не зупинився перед дорожнім знаком 5.62 та дорожньою розміткою 1.12 та проїхав перехрестя на забороняючий сигнал світлофора, а саме жовтий, чим порушив п. 16.8 ПДР України - порушення водієм транспортного засобу, який виїхав на перехрестя проїзної частини згідно із сигналом світлофора, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Внаслідок цього 06 квітня 2020 року постановою інспектора патрульної поліції Управління патрульної поліції в Миколаївській області, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних до нього причин.

З відеозапису з нагрудного відеореєстратора "Факт правопорушення" зафіксовано, що для транспортних засобів, які рухалися по пр-ту Богоявленському, ввімкнувся жовтий сигнал світлофору, в цей час на перехрестя (зліва на право) виїжджає транспортний засіб під керуванням позивача, який не зупиняючись, повільно перетинає дорожню розмітку 1.12 (стоп - лінія) на забороняючий жовтий сигнал світлофору та здійснює поворот праворуч в той час, коли ввімкнувся червоний сигнал світлофору.

Вказаний відеозапис є, по-суті, єдиним доказом скоєння правопорушення позивачем, але відповідно до вимог ч. 1 ст. 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить інформації про будь - яку фіксацію правопорушення та щодо технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис.

Зокрема, апеляційний суд звертає увагу, що приписами ч.3 ст. 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, з точки зору процесуального законодавства, зокрема статті 74 КАС України, відеозапис з пристрою не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення та не береться судом до уваги як доказ, одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного суду від 11 грудня 2019 року по справі №761/41786/16-а.

Представник відповідача у своєму відзиві зазначає, що позивача було ознайомлено з відеозаписом факту вчинення ним правопорушення. Проте, судом дане твердження не береться до уваги, оскільки з наданих суду відеодоказів, не вбачається факту ознайомлення позивача з відеодоказами.

Щодо твердження позивача про те, що оскаржувана постанова не містить: даних про місце народження особи, щодо якої розглядається справа; належність транспортного засобу; пункт про роз`яснення прав за статтею 268 КУпАП та строку оскарження за ст. 289 КупАП, в якому особа, притягнута до адміністративної відповідальності повинна поставити підпис, суд зазначає наступне.

В постанові серії ЕАК № 2350266 від 06 квітня 2020 року містяться відомості щодо дати народження позивача, місце проживання та посвідчення водія. Зі зворотної частини оскаржуваної постанови містяться строки оскарження за ст. 289 КупАП.

Щодо твердження позивача про те, що ним було заявлено клопотання, яким просив залучити до розгляду справи адвоката для забезпечення йому права на отримання правничої допомоги. Однак, інспекторами було відмовлено у задоволенні клопотання, чим порушено його права, закріплене Конституцією України та КУпАП, суд приходить до наступного.

У відповідності до частини другої статті 271 КУпАП інтереси потерпілого може представляти представник - адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Позивачем не долучено до матеріалів справи письмового клопотання про забезпечення йому права на отримання правничої допомоги та не надано належного доказу про те, що інспектором не вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги. А тому дані твердження позивача суд не бере до уваги.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, а відповідачем не надано достатніх доказів на вчинення правопорушення позивачем, тому суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 143 КАС України судовий збір відноситься на рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 242-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЕАК № 2350266 від 06 квітня 2020 року – задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАК № 2350266 від 06 квітня 2020 рокупро накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 – закрити.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Кодексу про адміністративне судочинство України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 297 КАС України безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1-б/1.

Суддя Ленінського районного

суду міста Миколаєва Н.О. Рум`янцева

Повний текст судового рішення складено «03» серпня 2020 року.