Ухвала суду № 90771192, 03.08.2020, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа №521/11821/20

Пр. №2-з/521/188/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2020 року м. Одеса

Суддя Малиновського районного суду м. Одеси Сегеда О.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи на ліквідацію Акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_2 про застосування наслідків недійсності правочину незаконного набуття права власності шляхом визнання проведення електронних торгів продажу лоту GL22N018529, що відбулися 25 червня 2020 року, частково недійсними та скасування його результатів в частині продажу квартири,

встановила:

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи на ліквідацію Акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - АТ «Дельта Банк») Кадирова В.В., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_2 про застосування наслідків недійсності правочину незаконного набуття права власності шляхом визнання проведення електронних торгів продажу лоту GL22N018529, що відбулися 25 червня 2020 року, частково недійсними та скасування його результатів в частині продажу квартири,

30 липня 2020 року позивач надав до суду заяву про забезпечення позову, згідно якої просив суд забезпечити позов, шляхом встановлення заборони суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо спірного майна, а саме квартири за реєстраційним №1510571151101, загальною площею 46,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , яку було продано на відкритому аукціоні 25 червня 2020 року АТ «Дельта Банк».

В обґрунтування заяви зазначав, що предметом позову є квартира за реєстраційним №1510571151101, загальною площею 46,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , яку було продано на «голландському» аукціоні 25 червня 2020 року незаконним набувачем права власності на неї -АТ «Дельта Банк».

Зазначав, що на цей час очікується підписання договору із переможцем ОСОБА_2 , що підтверджується протоколом електронного аукціону №UA-EA-2020-06-07-000006-b від 25 червня 2020 року та роздруківкою з сайту PROZORRO ПРОДАЖІ, де зазначено підписання договору погоджено до 24 серпня 2020 року.

Крім того, 03 серпня 2020 року ОСОБА_1 надав через канцелярію суду заяву про забезпечення позову, згідно якої просив суд забезпечити позов, шляхом встановлення заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій (у тому числі реєстрації відчуження) щодо спірного майна, а саме квартири за реєстраційним №1510571151101, загальною площею 46,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , яку було продано на відкритому аукціоні 25 червня 2020 року АТ «Дельта Банк».

В обґрунтування заяви зазначав аналогічні підстави.

Отже, заявник просив суд забезпечити позов, шляхом встановлення заборони суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо спірного майна та встановлення заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій (у тому числі реєстрації відчуження) щодо спірного майна, а саме квартири за реєстраційним №1510571151101, загальною площею 46,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , яку було продано на відкритому аукціоні 25 червня 2020 року АТ «Дельта Банк».

Стверджував, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить ефективний захист та поновлення його порушених та оспорюваних прав, у разі реалізації нерухомого майна, шляхом укладення договору купівлі-продажу зОСОБА_2 , право власності на яке наразі оспорюється, що унеможливіть виконання рішення суду, що, за його думкою, має бути ухвалено на його користь згідно вимог діючого законодавства.

Крім того, заявник просить не застосовувати зустрічне забезпечення, так як він має зареєстроване місце мешкання у відповідності до вимог ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

Дослідивши подану заяву, матеріали справи та надавши їм належну оцінку, суд вважає, що заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

За положенням ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права, щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що заява про забезпечення позову подана для забезпечення позовних вимог ОСОБА_1 , предметом яких є застосування наслідків недійсності правочину незаконного набуття права власності шляхом визнання проведення електронних торгів продажу лоту GL22N018529, що відбулися 25 червня 2020 року, частково недійсними та скасування його результатів в частині продажу квартири, за реєстраційним №1510571151101, загальною площею 46,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , яка станом на час звернення позивача до суду належить на праві власності АТ «Дельта Банк», тобто спору, який розглядається за правилами позовного провадження.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про заміну одного виду забезпечення іншим зупиняє виконання цієї ухвали.

Відповідно до ч. 6 ст. 153 ЦПК України суд залежно від обставин справи може забезпечити позов повністю або частково.

Судом встановлено, що на даний час між сторонами по справі існує спірпро застосування наслідків недійсності правочину незаконного набуття права власності шляхом визнання проведення електронних торгів продажу лоту GL22N018529, що відбулися 25 червня 2020 року, частково недійсними та скасування його результатів в частині продажу квартири за реєстраційним №1510571151101, загальною площею 46,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , яка станом на час звернення позивача до суду належить на праві власності АТ «Дельта Банк» на підставі заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 15 вересня 2014 року, за яким було задоволено позов ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 та в рахунок погашення заборгованості останнього за Кредитним договором №11347858000 від 19 травня 2008 року було звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі набуття у власність.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача (кредиторів та інших учасників у справі про банкрутство) від можливих недобросовісних дій із боку відповідача (боржника) чи інших учасників у справі про банкрутство з тим, щоб забезпечити позивачам (кредиторам у справі про банкрутство) реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом (заявою у справі про банкрутство), в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Суд вважає, що заходи забезпечення позову шляхом встановлення заборони суб`єктам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо спірного майна, а саме квартири за реєстраційним №1510571151101, загальною площею 46,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , яку було продано на відкритому аукціоні 25 червня 2020 року АТ «Дельта Банк», не відповідають критеріям обґрунтованості та необхідності їх застосування, а також застосовані у спосіб, що не передбачений законом, оскільки стосуються осіб, які не є власниками спірного нерухомого майна. При цьому, застосування щодо такого майна заборони вчинення дій іншими особами не може бути визнано обґрунтованим, оскільки створює загрозу порушення у зв`язку із їх вжиттям, прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є сторонами спору.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об`єкта нерухомого майна.

Про зупинення реєстраційних дій на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об`єкта нерухомого майна . Судове рішення або заява власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій реєструється у Державному реєстрі прав. Державний реєстратор приймає рішення про відновлення реєстраційних дій на підставі судового рішення про скасування судового рішення, що було підставою для прийняття рішення про зупинення проведення реєстраційних дій та/або судового рішення про скасування заборони вчинення реєстраційних дій, або на підставі заяви власника об`єкта нерухомого майна про відкликання власної заяви про заборону вчинення реєстраційних дій, зареєстрованих у Державному реєстрі прав.

Державний реєстратор також приймає рішення про відновлення реєстраційних дій, якщо власником об`єкта нерухомого майна, яким подано заяву про заборону вчинення реєстраційних дій, у строк, що не перевищує п`ятнадцяти календарних днів, не подано судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.

Отже, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову.

Забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, тому у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника, забезпечення збалансованості інтересів сторін, імовірність настання вищезазначених негативних наслідків в разі невжиття таких заходів.

За наявності спору про право власності на нерухоме майно, похідним від якого є державна реєстрація прав титульного власника у визначеному законодавцем державному реєстрі нерухомого майна, суд може вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам виконувати покладені на них законодавцем функції з реєстрації, перереєстрації даних про зміну власності на нерухоме майно.

Суд вважає, що питання щодо правомірності реалізації спірного майна на даний час судом не вирішено.

З урахуванням обставин справи, суд дійшов висновку, що спірне нерухоме майно може бути вільно відчужене новими власниками в подальшому іншим особам, а також протягом строку розгляду позову ОСОБА_1 про застосування наслідків недійсності правочину незаконного набуття права власності шляхом визнання проведення електронних торгів продажу лоту GL22N018529, що відбулися 25 червня 2020 року, частково недійсними та скасування його результатів в частині продажу квартири за реєстраційним №1510571151101, загальною площею 46,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , яку було продано на відкритому аукціоні 25 червня 2020 року АТ «Дельта Банк».

Вищенаведене може призвести до неможливості повернення вказаного нерухомого майна, у разі прийняття рішення на користь позивача.

З метою недопущення дій щодо нерухомого майна, яке відчужене на спірних торгах, а також для запобігання в подальшому можливому ускладненню чи унеможливленню ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд дійшов до висновку про наявність підстав для забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії щодо реєстрації будь-яких речових прав щодо спірного майна, а саме квартири за реєстраційним №1510571151101, загальною площею 46,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд вважає, що обрані заходи забезпечення позову за своїм змістом не є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, оскільки на цій стадії судом не оцінюється правомірність та обґрунтованість заявлених позовних вимог, а лише вживаються заходи по збереженню нерухомого майна, яке є предметом оспорюваного аукціону, а також не мають своїм наслідком будь-якого перешкоджання господарській діяльності відповідачів.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Отже, суд вважає, що підстави для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення (ч. 3 ст. 154 ЦПК) відсутні та зустрічне забезпечення не підлягає застосуванню.

За таких обставин, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову підлягає задоволення частково, а самев частині забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії щодо реєстрації будь-яких речових прав щодо спірного майна, а саме квартири за реєстраційним №1510571151101, загальною площею 46,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

Керуючись ст. ст. 149-153, 353 ЦПК України, суддя

ухвалила:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи на ліквідацію Акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_2 про застосування наслідків недійсності правочину незаконного набуття права власності шляхом визнання проведення електронних торгів продажу лоту GL22N018529, що відбулися 25 червня 2020 року, частково недійсними та скасування його результатів в частині продажу квартири – задовольнити частково.

Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії щодо реєстрації будь-яких речових прав щодо спірного майна, а саме квартири за реєстраційним №1510571151101, загальною площею 46,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

В інший частині заяви про забезпечення позову – відмовити.

Зустрічне забезпечення не застосовувати.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Копію ухвали направити до Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради ( вул. Черняховського, 6, м. Одеса, 65009) – для виконання, та сторонам у справі – для відома.

Уповноважити ОСОБА_1 або його представника, за умови наявності документів, що підтверджують його повноваження, вжити необхідні заходи для виконання ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: О.М. Сегеда