Ухвала суду № 90770864, 04.08.2020, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/9466/16-ц

Провадження № 2-з/947/557/20

УХВАЛА

04.08.2020 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого – судді Калініченко Л.В.

при секретарі Кириковій О.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Одесі в порядку загального позовного провадження клопотання представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про призначення судово-економічної експертизи по цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Центр Факторингових Послуг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

08 серпня 2016 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «БГ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом по кредитному договору №ОАВ-ПЖ-300408-1 від 30.04.2008 року за період з листопада 2014 року по червень 2016 року в сумі 17744 долари 22 центи США.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2016 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Одеської області від 23 листопада 2016 року, позовні вимоги ПАТ «БГ Банк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 користь ПАТ «БГ Банк» заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом по кредитному договору №ОАВ-ПЖ-300408-1 від 30.04.2008 року за період з листопада 2014 року по червень 2016 року в сумі 17744 долари 22 центи США.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 вересня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 23 листопада 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вказана цивільна справа на підставі ст. 11-1 ЦПК України, розподілена судді Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 15 листопада 2017 року прийнято вказану цивільну справу до свого провадження та призначено дату, час і місце проведення попереднього судового засідання.

Під час розгляду справи, судом було встановлено, що 25 жовтня 2017 року між Публічним акціонерним товариством «БГ Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Центр Факторингових Послуг» був укладений договір №ОАВ-ПЖ300408-1/102017 про відступлення прав вимоги, за умовами якого ПАТ «БГ банк» відступило, а ТОВ «Фінансова компанія «Центр Факторингових Послуг» прийняло право вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором №ОАВ-ПЖ-300408-1 від 30.04.2008 року, укладеним з ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, судом було встановлено, що ТОВ «Фінансова компанія «Центр Факторингових Послуг» є правонаступником ПАТ «БГ Банк» та набуло право вимоги за кредитним договором №ОАВ-ПЖ-300408-1 від 30.04.2008 року.

У зв`язку зі вказаними встановленими обставинами, судом 20.06.2018 року у підготовчому судовому засіданні було ухвалено замінити позивача – ПАТ «БГ Банк» на його правонаступника - ТОВ «Фінансова компанія «Центр Факторингових Послуг», місцезнаходження якого є: 01034, м. Київ, вул. Прорізна, 9, офіс 20 в літ «А».

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 04 грудня 2018 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Центр Факторингових Послуг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – залишено без розгляду.

Постановою Одеського апеляційного суду від 13 вересня 2019 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Центр Факторингових Послуг» задоволено. Ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 04 грудня 2018 року – скасовано. Цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Центр Факторингових Послуг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

02 жовтня 2019 року матеріали цивільної справи №520/9466/16-ц надійшли до Київського районного суду міста Одеси.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 03 жовтня 2019 року призначено цивільну справу №520/9466/16-ц за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Центр Факторингових Послуг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, до розгляду в порядку загального позовного провадження, у підготовчому судовому засіданні.

22 квітня 2020 року до суду надійшло клопотання представника відповідача про призначення судово-економічної експертизи, проведення якої представник просить суд доручити експерту Бочкарьової Еммілії Іванівні, на розв`язання якої поставити наступне питання: «Чи підтверджується документально сума боргу за кредитним договором №ОАВ-ПЖ-300408-1 від 30.04.2008 року?».

В обґрунтування клопотання представник посилається на незгоду з розрахунком заборгованості, зробленим станом на 01.07.2016 року.

У підготовче судове засідання призначене на 04.08.2020 року відповідач та його представник не з`явились, про дату, час і місце проведення якого повідомлені належним чином.

Представник позивача у підготовчому судовому засіданні заперечувала проти задоволення вказаного клопотання, вважаючи його безпідставним.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надане до суду клопотання та оглянувши матеріали справи, суд вважає клопотання не підлягаючим до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1,2 ст. 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. (ч.1 ст.103 ЦПК України).

В матеріалах справи наявний розрахунок заборгованості за кредитним договором №ОАВ-ПЖ-300408-1 від 30.04.2008 року, відповідно до якого заборгованість ОСОБА_1 станом на 01 серпня 2016 року складає в сумі 17744 долара 22 цента США (а.с.31, І том).

Надалі представник ТОВ «ФК «Центр Факторингових послуг» на вимогу суду 17.04.2020 року надав обґрунтований розрахунок простроченої заборгованості за цим кредитним договором, станом на 01.07.2016 року, яка складає в сумі 17744 долара 22 цента США.

Представник відповідача в обґрунтування клопотання посилається на невідповідність розрахунків один одному, однак жодним разом у клопотанні не зазначено і необґрунтовано в чому полягає невідповідність розрахунків.

Крім того, представником відповідача у клопотанні лише висловлена незгода з наданим розрахунком, без надання до суду жодного доказу та належного доведення цих обставин.

Також щодо заявленого представником відповідача клопотання про призначення експертизи, суд зазначає, що справа перебуває у провадженні суду тривалий час, а саме з 17.08.2016 року.

Пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлює, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Україною Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року і набрала чинності для України 11 вересня 1997 року.

Окрім цього, у відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частини 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України", суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» вказано на те, що строки, встановлені ЦПК України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів.

Під час розгляду зазначеного клопотання, суд враховує, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Суд звертає увагу, що за час перебування справи в провадженні суду, відповідач на протязі більше трьох років, не заявляв відповідного клопотання.

При цьому слід зазначити, що стаття 106 ЦПК України передбачає можливість проведення експертизи на замовлення учасників справи поза межами судового розгляду.

Одночасно ч. 6 вказаної статті встановлено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

У разі наявності волевиявлення будь-кого із сторін у справі щодо призначення експертизи, вони не були позбавлені можливості реалізувати своє право в порядку ст. 106 ЦПК України.

Відповідно до ст.105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров`я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

У разі наявності волевиявлення сторони відповідача щодо призначення у справі експертизи, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості реалізувати своє право в порядку ст. 106 ЦПК України.

Відповідачем так і його представником до клопотання не надано доказів і не зазначено підстав, які перешкоджали їм особисто звернутись до судового експерта для проведення відповідної експертизи, та надати відповідні докази у строки передбачені ст. 83, 177 ЦПК України, що свідчить про неналежне виконання стороною відповідача покладених на нього процесуальних обов`язків.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про призначення судово-економічної експертизи.

Керуючись ст. ст. 103, 104, 106, 113, 352-354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про призначення судово-економічної експертизи по цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Центр Факторингових Послуг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості– залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Головуючий Калініченко Л. В.