Ухвала суду № 90770045, 28.04.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/16835/20-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2020 року суддя Печерського районного суду м. Києва Підпалий В.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, для розгляду якої визначено суддю, для розгляду справи у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення та ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), та передано, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Як вбачається, позивач просить у своїх позовних вимогах, зокрема:

1) перевірити законні підстави скорочення його посади в Департаменті комунікації МВС (наказ МВС від 24.04.2018 року № 497 о/с), згідно з наказами МВС від 13.11.2017 року № 921 «Про внесення змін до Структури апарату МВС України» та від 14.11.2017 року № 922 «Про організаційно-штатні зміни у МВС», якими скорочену посаду, переведено на декретну посаду і що стало наслідком його звільнення 06.04.2020 року;

2) перевірити наявність вільних посад у Департаменті комунікації МВС станом на 01 березня -30 квітня 2018 року згідно штатного розпису;

3) перевірити наявність вільних посад (в тому числі, декретних) у МВС по всіх підрозділах станом на 04 лютого-06 квітня 2020 року згідно штатного розпису. Отримати пояснення підрозділу персоналу щодо недотримання ними вимог законодавства про їх обов`язок пропонувати посади;

4) перевірити чи є законними підстави скорочення штату та звільнення, частина часового проміжку якого припадає на час введення режиму карантину.

Суддя, перевіривши позовну заяву, прийшов до наступного висновку.

Так, згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

За таких обставин, позивачу необхідно конкретизувати вищевказані позовні вимоги та зазначити конкретні способи захисту прав та інтересів та який позивач просить визначити у рішенні.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач ОСОБА_1 , посилаючись на п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» вказала, що позивач звільнений від сплати судового збору у справі про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати, тому не сплачувала судовий збір щодо подання позовної заяви, в якій просила стягнути з Міністерства внутрішніх справ України на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 07.04.2020 року до дня поновлення на роботі.

Проте, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто входять до структури заробітної плати.

За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Такий висновок щодо застосування норм права сформувала Велика Палата Верховного Суду у справі № 910/4518/16.

За таких обставин, тільки одна вимога щодо поновлення на посаді відноситься до пільги про звільнення від сплати судового збору.

Крім того, відповідно до ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Проте, позивач не зазначив розмір суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який просить стягнути та не надав його обґрунтованого розрахунку.

Так, відповідно до Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За таких обставин, позивачу необхідно вказати ціну позову, а саме суму середнього заробітку за період затримки розрахунку, сплатити судовий збір за вимогу щодо стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу як за вимогу майнового характеру.

Відповідно, при зверненні до Печерського районного суду м. Києва судовий збір заявнику слід сплатити на реквізити: отримувач коштів: УК (Управління казначейства) у Печерському районі; код отримувача (код за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України): 38004897; рахунок отримувача: 31210206026007; банк отримувача: ГУ ДКСУ (Головне управління Державної казначейської служби України) у м. Києві; код банку отримувача: 899998; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: 22030101;050; «Судовий збір», Печерський районний суд м. Києва, вид звернення, пункт з таблиці ставок судового збору.

У відповідності до частини першої ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Недоліки позовної заяви підлягають усуненню шляхом подання до суду оригіналу платіжного документу про сплату судового збору, відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України, зазначення ціни позову.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини третьої ст. 185 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-19, 23, 33, 34, 49, 174-177, 184, 185, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, залишити без руху, надавши позивачу строк у десять днів для усунення зазначених недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно після її підписання суддею, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В.В. Підпалий