Рішення № 90769973, 31.07.2020, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/2511/20

Провадження № 2-а/711/59/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2020 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді: Позарецька С.М.

при секретарі - Осадчій А.Ю.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до помічника чергового СРПП Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській області капрала поліції Яхнівського Едуарда Володимировича, Головного управління Національної поліції в Полтавській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в Придніпровський районний суд м. Черкаси із адміністративним позовом до помічника чергового СРПП Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській області капрала поліції Яхнівського Едуарда Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та закриття провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Позовні вимоги мотивує тим, що 30.03.2020 о 10 год. 55 хв. на автодорозі Т-1904 на виїзді з м. Гадяч Полтавської області, він, керуючи своїм автомобілем Nissan Qashqai, д.н.з. НОМЕР_1 , був зупинений помічником чергового СРПП Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській області Яхнівським Е.В., який заявив, що позивач порушив вимоги Правил дорожнього руху, а саме, - керував автомобілем за межами населеного пункту, не ввімкнувши ближнє світло фар. Ним було надано пояснення інспектору поліції про те, що ПДР не порушував, оскільки рухався із ввімкненим ближнім світлом фар, про що в подальшому також надав письмове пояснення.

На його вимогу надати докази вчинення ним правопорушення працівник поліції Яхновський Е.В. показав йому відеозапис на своєму телефоні. Однак, позивач зазначив, що такий відеозапис не може слугувати доказом порушення ним ПДР, оскільки з нього неможливо встановити час та місце запису такого відео, а також відсутня прив`язка до місцевості, що унеможливлює встановлення місця руху транспортного засобу.

Проте, незважаючи на вказані обставини, працівник поліції Яхновський Е.В. склав відносно нього постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 223484, в якій зазначив, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Nissan Qashqai, д.н.з. НОМЕР_1 , 30.03.2020 о 10:55 год. рухався по автодорозі Гадяч - Красна Лука, не використовував ближнє світло фар за межами населеного пункту у денну пору доби, чим порушив п. 9.8 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Тож, позивач вважає вказану постанову про накладення на нього адміністративного стягнення незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки вимоги ПДР він виконав та 30.03.2020 рухався по автодорозі Т-1904 за межами населеного пункту із ввімкненим ближнім світлом фар, тобто в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

Крім того зазначає, що оскаржувана постанова не містить ані доказів про вчинення ним правопорушення, ані мотивів відхилення його доводів. Більше того, помічник чергового СРПП Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській області Яхнівський Е.В. взагалі не встановлював обставин справи та не здійснював її належний та об`єктивний розгляд, а навпаки, перевіривши документи, відразу почав складати оскаржувану постанову. І лише на його вимогу, після винесення постанови від 30.03.2020 серії БАА № 223484, записав його пояснення.

До того ж, ця постанова по справі про адміністративне правопорушення від серії БАА №223484 не містить жодних посилань на технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, який би підтверджував вчинення ним адміністративного правопорушення, що свідчить про відсутність таких доказів. І навіть у разі наявності фото або відеозапису, яким зафіксовано порушення ПДР, такий відеозапис не є належним та допустимим доказом у справі, у разі якщо постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено такий фото або відеозапис.

Таким чином, враховуючи викладене вище, позивач звернувся до суду та просить постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 30.03.2020 серії БАА № 223484 помічника чергового СРПП Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській області Яхнівського Е.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою суду від 13.04.2020 року позовна заява прийнята до провадження та вирішено розгляд справи провести у позовному провадженні з особливостями, встановленими параграфом 2 глави 11 КАСУ.

14.05.2020 відповідачем до суду подано відзив на позов, в якому він повністю заперечував проти доводів позивача та просить в задоволенні позовних вимог відмовити. Так, завданнями і функціями СРПП в Полтавській області наказом НП України від 18.11.2015р. №96с є реалізація державної політики у сфері забезпечення публічної безпеки громадського порядку, безпеки дорожнього руху, виявлення та припинення фактів порушення безпеки дорожнього руху тощо. Повноваженнями поліцейського патрульної поліції (відповідно до посадової інструкції, затвердженої наказом №796 02.07.2015р.) під час несення служби припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення, застосовуючи для цього передбачені законодавством права і повноваження; у випадках та в спосіб, передбачені законодавством, розглядає справи про адміністративні правопорушення і застосовує заходи адміністративного впливу до правопорушників. Зазначено, що позивачем були порушені вимоги п. 9.8 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.2 ст. 122 КУпАП. Відеозапис фіксування порушення позивачем ПДР здійснювався нагрудною відеокамерою (бодікамери б/н). Повідомивши причину зупинки та суть вчиненого правопорушення, ОСОБА_1 відповів, що проїхав невелику відстань від населеного пункту. Позивач був ознайомлений із матеріалами справи, давав пояснення, мав можливість надати докази, заяви та клопотання, а також користуватися правовою допомогою адвоката.

Ухвалою суду від 20.05.2020 співвідповідачем до участі у справі залучено Головне управління Національної поліції в Полтавській області, враховуючи що від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Відзив на позов подано не було.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, враховуючи доводи, що викладені у позові і скасувати постанову.

Відповідач помічник чергового СРПП Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській області капрал поліції Яхнівський Е.В. в судове засідання не з`явився, до початку надав заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі.

Представник відповідача ГУНП в Полтавській області в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про день і час розгляду справи.

Заслухавши думку позивача, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, переглянувши відеозапис, що наданий відповідачем, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення за таких підстав:

спірні правовідносини врегульовані нормами Конституції України, Законом України «Про Національну поліцію», Кодексом України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як передбачено ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно - правовими актами.

За змістом п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 6 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень» належить перевірити, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

В судовому засіданні встановлено, що 30.03.2020 помічником чергового СРПП Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській області капралом поліції Яхнівським Е.В. винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 223484 відносно ОСОБА_1 за те, що він, керуючи транспортним засобом Nissan Qashqai, д.н.з. НОМЕР_1 , 30.03.2020 о 10:55 год. рухався по автодорозі Гадяч - Красна Лука, не використовував ближнє світло фар за межами населеного пункту у денну пору доби, чим порушив п. 9.8 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП та постановив застосувати штраф у розмірі 425 гривень. У постанові зазначено, що до неї додається відео.

При цьому, не зазначено, які технічні засоби застосовувалися працівником поліції, за допомогою яких здійснювалося фіксування вчинення особою адміністративного правопорушення, незважаючи на норми ч.2 ст. 258 КУпАП.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306, та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Частина 2 статті 122 КУпАП (в редакції, що діяла на час події) передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Відповідно до п.9.8 Правил дорожнього руху України, під час руху механічних транспортних засобів у світлу пору доби з метою позначення транспортного засобу, що рухається, ближнє світло фар повинно бути увімкнене: а) у колоні; б) на маршрутних транспортних засобах, що рухаються по смузі, позначеній дорожнім знаком 5.8, назустріч загальному потоку транспортних засобів; в) на автобусах (мікроавтобусах), що здійснюють перевезення організованих груп дітей; г) на великовагових, великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів; ґ) на транспортному засобі, що буксирує; д) у тунелях.

З 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар. В умовах недостатньої видимості на механічних транспортних засобах можна ввімкнути дальнє світло фар або додатково протитуманні фари за умови, що це не буде засліплювати інших водіїв.

Частиною 1 статті 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають, зокрема, справи про адміністративні правопорушення: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, передбачені частиною другою статті 122 КУпАП.

Згідно з п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення, в т.ч. передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, без складання відповідного протоколу.

Відповідно до положень п. 2 розділу III Інструкції, постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене, зокрема, ч. 2 ст.122 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Положеннями ч. 2 ст. 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

До того ж, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Слід зазначити, що Законом України від 14.07.2015 року № 596-УІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» внесено зміни до ст. 258 КУпАП, зокрема, доповнено абзацом 4, зі змісту якого вбачається, що у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 283 КУпАП.

Зазначені норми права вказують на те, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення правопорушення. При цьому, не здійснюється провадження у справі про адміністративне правопорушення у порядку та за правилами, встановленими розділом IV КУпАП.

Згідно із нормами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, у тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем, на якого в силу ч. 2 ст. 77 КАС України, покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, не надано до суду належних та переконливих доказів (даних відеофіксації, даних фотофіксації, даних пояснень-опитування очевидців події тощо), у розумінні ст. 251 КУпАП та ст. 73 КАС України, які б підтверджували наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, за яке його було притягнуто до відповідальності і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. У постанові не зазначено, яким саме технічним приладом (засобом) здійснювалося фіксування події правопорушення. Крім того, навіть при перегляді відеозапису, що наданий відповідачем, не вбачається даних, які б підтверджували факт порушення позивачем правил дорожнього руху. Сам по собі факт пояснень ОСОБА_1 про те, що він проїхав невелику відстань від населеного пункту, як доказ порушення ним п. 9.8 ПДР, не може свідчити про встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення.

Варто зазначити, що презумпція невинуватості застосовується і до адміністративних правопорушень. Таку позицію констатував і Європейський суд з прав людини, зокрема у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008 року.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи прирівнюються до доведеної невинуватості цієї особи.

Таким чином, суд вважає, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, не надав до суду жодних належних і допустимих, у розумінні ст. 72 КАС України, доказів, які б підтверджували правомірність винесення оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, не спростував тверджень позивача щодо відсутності в його діях складу правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, факт вчинення позивачем ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, є недоведеним, а тому притягнення його до адміністративної відповідальності не може вважатися законним, внаслідок чого оскаржувана позивачем постанова піддягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю, враховуючи норми п.3 ч.3 ст. 286 КАС України та п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

На думку суду, таке рішення відповідає висновкам Верховного Суду, що викладені у постановах від 30.05.2018р. (справа №337/3389/16-а), від 15.05.2019р. (справа №537/2088/17).

Враховуючи норми ч.1 ст. 139 КАСУ, за якими при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, та висновки, що викладені у постанові ВП ВС від 18.03.2020р. по справі №543/775/17, з відповідача Головного управління Національної поліції в Полтавській області в дохід держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 9, 33, 122, 251, 252, 256, 258, 276, 279, 280, 283, 288, 293, 247 КУпАП, ст. ст. 6, 8, 9, 20, 77, 122, 139, 211, 222, 268, 286, 227, 228, 241-246, 294, 295 КАС України, Правилами дорожнього руху України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги задовольнити.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАА № 223484 від 30.03.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн., винесену помічником чергового СРПП Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській області Яхнівським Е.В., - скасувати.

Провадження по адміністративній справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повний текст судового рішення складений 31.07.2020.

Головуючий: С. М. Позарецька