Рішення № 90769921, 03.08.2020, Харківський районний суд Харківської області

03.08.2020

Справа № 635/406/20

Провадження № 2/635/1304/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2020 року Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Шинкарчука Я.А.,

секретар судового засідання - Желізова О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Покотилівка Харківського району Харківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Мерефянська міська рада Харківського району Харківської області про визнання особи таким, що втратив право користування житловим приміщенням, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: Мерефянська міська рада Харківського району Харківської області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Позов обґрунтовано тим, що вона згідно з витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, за номером витягу № 170027396 є власником житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Відповідно до умов спадкового договору ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 заповідав їй, ОСОБА_1 , вказаний житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 11 червня 2019 року, виданого державним нотаріусом Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області. Відповідно до довідки виконавчого комітету Мерефянської міської ради Харківського району Харківської області № 222 від 25 листопада 2019 року у вказаному житловому будинку зареєстровані: ОСОБА_2 , 1982 року народження, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_2 , 1982 року народження зареєстрований у спірному будинку з 19 жовтня 2001 року, однак з 2002 року в ньому не проживає, його фактичне місце перебування на теперішній час не відоме, будинком не цікавиться, стосунки з власником будинку не підтримує. Факт його не проживання в будинку за адресою АДРЕСА_1 підтверджується актом обстеження домоволодіння від 25 листопада 2019 року, складеного депутатом Мерефянської міської ради Харківського району Харківської області Колінько В.В . за участю сусідів. Реєстрація місця проживання ОСОБА_2 в спірному будинку збільшує її витрати на оплату комунальних послуг, позбавляє права отримати субсидію на оплату комунальних послуг, оскільки для цього необхідно надати довідку про доходи усіх осіб, зареєстрованих в житловому приміщенні.

На підставі наведеного просила визнати ОСОБА_2 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , із зняттям його з реєстраційного обліку за вказаною адресою.

На підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 14 лютого 2020 року позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи призначений в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 17 квітня 2020 року підготовче провадження у цивільній справі закрито, справа призначена до судового розгляду по суті.

Учасники справи в судове засідання не з`явились.

Позивач ОСОБА_1 надала до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримує, у разі неявки відповідача не заперечує прти розгляду справи в заочному порядку.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився повторно, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся своєчасно і належним чином, причини не явки суду не повідомив. Відзив не надав, а також будь яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому відповідно до частини четвертої названої статті Кодексу у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З огляду на це та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у частині першій статті 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд за згодою позивача, наданою нею у письмовій заяві про розгляд справи без її участі, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, яка належно повідомлялась про судове засідання, у порядку заочного провадження з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.

Представник третьої особи - Мерефянської міської ради Харківського району Харківської області надав до суду заяву в якій просить розгляд справи проводити без участі їх представника, за наявними в матеріалах справи документами.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши матеріали справи і оцінивши наявні в справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, виходить з такого.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зареєстрованого в реєстрі за номером 2-632, виданого 11 червня 2019 року державним нотаріусом Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області Богуновою Надією Валентинівною, ОСОБА_1 отримала спадщину, яка складається з житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 170027396 від 11 червня 2019 року ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину, зареєстрованого в реєстрі за номером 2-632, виданого 11 червня 2019 року державним нотаріусом Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області Богуновою Надією Валентинівною є власником житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 .

У вказаному житловому будинку зареєстровані: ОСОБА_2 , 1982 року народження, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується довідкою виконавчого комітету Мерефянської міської ради Харківського району Харківської області № 222 від 25 листопада 2019 року.

Факт не проживання відповідача ОСОБА_2 , 1982 року в спірному будинку з 2002 року підтверджується актом обстеження домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 від 25 листопада 2019 року, складеного депутатом Мерефянської міської ради Харківського району Харківської області Колінько В.В. за участю сусідів.

Актом обстеження домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 від 25 листопада 2019 року, складеного депутатом Мерефянської міської ради Харківського району Харківської області Колінько В.В. за участю сусідів встановлено, що у домоволодінні мешкає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , 1982 р.н. у вказаному домоволодінні не проживає з 2002 року, його особисті речі в будинку відсутні, комунальні послуги не сплачує, участі в утриманні житлового будинку не приймає, спірним житловим будинком не користується без поважних причин більше 17 років, перешкод у користуванні будинком йому не чинили.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України).

За змістом статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з нормою статті 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не повинні суперечити закону і не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства.

За змістом статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Положення статей 383, 391 ЦК України передбачають право вимоги власника про захист порушеного права власності на жиле приміщення, будинку, квартири тощо, від будь-яких осіб, у тому числі осіб, які не є і не були членами його сім`ї.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь яких осіб будь яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

З матеріалів справи вбачається, що на момент набуття права власності ОСОБА_1 і на момент звернення до суду з цим позовом ОСОБА_2 у спірному будинку як член сім`ї позивача не проживав, його реєстрація будинку порушує права ОСОБА_1 як власника, в зв`язку з чим спір підлягає вирішенню з підстав статей 383, 391 ЦК України.

Отже, судом встановлено, що власником спірного житлового будинку є позивач, реєстрація місця проживання відповідача у вказаному житловому будинку перешкоджає позивачу у розпорядженні майном, що є визначальним для захисту права на підставі норми статті 391 ЦК України, а тому має права вимагати усунення свого порушеного права від відповідача шляхом визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

Таким чином, з огляду на встановлені судом фактичні обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо зняття відповідача з реєстраційного обліку суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою .

Таким чином підставою зняття ОСОБА_2 з реєстраційного обліку є наявність рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, відповідно до вищезазначеного закону є підставою для зняття особи з реєстрації.

Слід зауважити, що у вищевказаному Законі України наявна пряма вказівка на те, що рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, є підставою для зняття особи з реєстраційного обліку. Відтак, потреби дублювати і встановлювати це рішенням суду немає.

Враховуючи заяву позивача щодо залишення за нею судових витрат питання щодо розподілу судових витрат у порядку частини 1 статті 141 ЦПК України суд не вирішує.

Керуючись ст. ст. 141, 247, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Мерефянська міська рада Харківського району Харківської області про визнання особи таким, що втратив право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

відповідач - ОСОБА_2 , 1982 р.н., зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

третя особа: Мерефянська міська рада Харківського району Харківської області, адреса місцязнаходження: місто Мерефа, вулиця Дніпровська, будинок № 212, Харківського району, Харківської області, 62481, код ЄДРПОУ - 40968364.

Повне рішення складено 04 серпня 2020 року.

Суддя - Я.А. Шинкарчук