Ухвала суду № 90769642, 31.07.2020, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/814/18

Провадження № 4-с/338/3/20

31 липня 2020 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Рибки Л.Я.,

з участю секретаря Полек Х.В.,

представника скаржниці ОСОБА_1 ,

приватного виконавця Ткачука Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_2 на дії приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачука Любомира Михайловича,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернулась до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачука Л.М., в якій просить визнати неправомірними його дії по передачі на реалізацію майна боржника, тобто її, у зведеному виконавчому провадженні №61321355 з примусового виконання рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 08 липня 2019 року у справі № 338/814/18.

Вимоги скарги обгрунтовані тим, що 08 липня 2019 року Богородчанським районним судом Івано-Франківської області ухвалено рішення у справі №338/814/18 за позовом Кредитної спілки "Станіславська" (далі - КС "Станіславська") до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором. Зазначеним рішенням з відповідачів солідарно стягнуто на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 953 від 26 листопада 2010 року (станом на 26 листопада 2018 року) в розмірі 137 988 грн 27 к. та заборгованість по процентах за користування кредитом в розмірі 75631 грн 40 к, а також судовий збір в сумі по 1594 грн. 21 к. з кожного. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 20 листопада 2019 року вказане рішення від 08 липня 2019 року змінено в частині розміру процентів та судових витрат. Зокрема, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь кредитної спілки проценти проценти за користування кредитними коштами станом на 18 травня 2018 року в розмірі 46 597 грн 16 к., а також по 923 грн судових витрат з кожного відповідача.

На виконання рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 08 липня 2019 року та постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 20 листопада 2019 року Богородчанським районним судом Івано-Франківської області 23 грудня 2019 року видано відповідні виконавчі листи щодо кожного відповідача.

18 лютого 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачуком Л.М. відкрито три виконавчі провадження щодо боржника ОСОБА_2 , які згодом об`єднано в одне зведене виконавче провадження №61321335.

Ухвалою Богородчанського районного суду Івно-Франківської області від 13 травня 2020 року, яка набрала законної сили 28 травня 2020 року, і на день звернення до суду з даної скаргою не скасована, розстрочено погашення заборгованості за зазначеним вище рішенням суду рівними частками по 26 369 грн 34 к. щомісячно, починаючи з 20 квітня 2020 року по 20 листопада 2020 року.

Скаржниця вказує, що ухвала про розстрочку виконання судового рішення нею виконується у встановлені строки, зокрема, проведено оплату заборгованості за травень, червень та липень 2020 року. Однак приватний виконавець, незважаючи на ухвалу суду від 13 травня 2020 року, про яку його було проінформано, описав та передав на реалізацію її (скаржниці) майно - нежитлове приміщення та земельну ділянки. Про передачу майна на реалізацію дізналась ІНФОРМАЦІЯ_1 липня 2020 року від батька, який на офіційному сайті ДП "СЕТАМ" побачив оголошення про проведення 10 серпня 2020 року торгів з реалізації зазначеного майна.

Вважає, що такі дії приватного виконавця порушують її права, що й стало підставою для звернення до суду з даною скаргою.

В судовому засіданні представник скаржниці вимоги скарги підтримав з наведених у ній підстав, просив таку задоволити та визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачука Л.М. по передачі на реалізацію майна належного боржниці ОСОБА_2 у зведеному виконавчому провадженні №61321355. Зазначив, що рішення суду у цивільній справі №338/814/18 виконується в частині та у строки, встановлені ухвалою Богородчанського районного суду від 13 травня 2020 року про його розстрочку, яка набрала законної сили 28 травня 2020 року. Зокрема боржником сплачено на рахунки КС "Станіславська" в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №953 від 26 листопада 2010 року платежі за травень, червень та липень 2020 року по 26 400 грн на загальну суму 79 200 грн. Крім того, ОСОБА_1 пояснив, що про передачу на реалізацію описаного та арештованого майна боржниці та призначення електронних торгів їй стало відомо 17 липня 2020 року з його слів після перегляду ним оголошення на сайті ДП "СЕТАМ", приватний виконавець про реалізацію майна ОСОБА_2 їх не повідомляв.

Приватний виконавець Ткачук Л.М. в судовому засіданні заперечував щодо задоволення скарги ОСОБА_2 . Зазначив, що про існування ухвали Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 13 травня 2020 року про розстрочку рішення суду у справі №338/814/18 дізнався з письмових пояснень КС "Станіславська" від 30 липня 2020 року, поданих в межах зазначеної скарги. До цього часу така ухвала на його адресу не надходила, про її постановлення судом сторони виконавчого провадження, зокрема, боржник, його не інформували. Окрім того, ухвала про розстрочку виконання судового рішення на даний час переглядається в суді апеляційної інстанції, тому твердження представника скаржниці, що вона набрала законної сили, необґрунтоване. Як з`ясувалось, боржниця перераховує кошти на виконання рішення суду безпосередньо на рахунки стягувача КС "Станіславська", тому про проведення зазначених платежів на виконання рішення суду йому не відомо. За таких обставин переконаний, що всі дії, здійснені ним з метою примусового виконання рішення суду у справі №338/814/18, є правомірними, відповідають вимогам ЗУ "Про виконавче провадження". Просив відмовити в задоволені скарги. До того ж просив суд звернути увагу на той факт, що ОСОБА_2 пропустила визначений ст. 449 ЦПК України строк подачі скарги, оскільки описане та арештоване майно було передано на реалізацію 09 липня 2020 року, а скарга подана 22 липня 2020 року. Доказів того, що ОСОБА_2 стало відомо про проведення електронних торгів саме 17 липня 2020 року, нею не надано.

Представник КС "Станіславська" в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлявся у встановленому законом порядку. На адресу суду 30 липня 2020 року надійшли письмові пояснення представника стягувача, в яких зазначено, що ухвала Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 13 травня 2020 року про розстрочку виконання рішення суду у справі №338/814/18 оскаржена КС "Станіславська" в апеляційному порядку, розгляд апеляційної скарги призначено на 10 год 00 хв 05 серпня 2020 року. Таким чином, вищевказана ухвала суду першої інстанції не набрала законної сили та не підлягає виконанню, отже процесуальні підстави для подання скарги на дії приватного виконавця відсутні. З огляду на викладене, представник КС "Станіславська" просить відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_2 .

Заслухавши пояснення представника скаржниці, приватного виконавця, дослідивши скаргу та письмові матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, оглянувши надані приватним виконавцем матеріали зведеного виконавчого провадження №61321335, суд приходить до висновку, що така задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Скаржниця стверджує, що про порушення своїх прав діями приватного виконавця Ткачука Л.М. їй стало відомо 17 липня 2020 року зі слів її батька про призначення проведення прилюдних торгів та передачу її майна на торги для реалізації. 22 липня 2020 року до суду надійшла скарга ОСОБА_2 на дії приватного виконавця.

Суд не приймає до уваги твердження приватного виконавця щодо пропуску строку звернення до суду зі скаргою, з огляду на наступне.

Згідно з п. "а" ч. 1 ст. 449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у 10-денний строк з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення її права або свободи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на всій території України установлено карантин, який постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" продовжено до 22 червня 2020 року. Згідно постанови Кабінету Міністрів України №500 від 17 червня 2020 року "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" внесено зміни у постанову Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 та продовжено дію карантину до 31 липня 2020 року.

На момент прийняття приватним виконавцем Ткачуком Л.М. рішення про передачу на реалізацію описаного та арештованого майна боржниці ОСОБА_2 - 09 липня 2020 року - п.3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" ЦПК України було викладено в наступній редакції: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину".

17 липня 2020 року, коли, як стверджує скаржниця, вона дізналась по передачу належного їй майна на реалізацію, набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" відповідно до якого п. 3 розділу XII "Прикінцеві положення" ЦПК України викладено в такій редакції: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Водночас пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень цього ж Закону передбачено, що процесуальні строки, які були продовжені, зокрема відповідно до п. 3 розділу XII "Прикінцеві положення" ЦПК України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом. Вказаний 20-денний строк спливає 06 серпня 2020 року.

З огляду на вищевикладене, ОСОБА_2 , яка звернулась до суду зі скаргою на дії приватного виконавця 22 липня 2020 року, відповідний процесуальний строк не пропущено.

Судом встановлено, що 08 липня 2019 року Богородчанським районним судом Івано-Франківської області ухвалено рішення у цивільній справі №338/814/18 за позовом КС "Станіславська" до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, ухвалено стягнути солідарно з відповідачів на користь КС "Станіславська" заборгованість за кредитним договором № 953 від 26 листопада 2010 року (станом на 26 листопада 2018 року) в розмірі 137 988 грн 27 к. та заборгованість по процентах за користування кредитом в розмірі 75 631 грн. 40 к. А також стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь КС "Станіславська" судовий збір в сумі по 1594 грн 21 к. з кожного.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 20 листопада 2019 року рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 08 липня 2019 року змінено в частині розміру стягнутих процентів за користування кредитом та судових витрат: стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь КС "Станіславська" проценти за користування кредитними коштами станом на 18 травня 2018 року в розмірі 46597 грн 16 к., а також судові витрати по 923 грн з кожного відповідача.

На виконання рішення Богородчанського районного суду від 08 липня 2019 року та постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 20 листопада 2019 року Богородчанським районним судом Івано-Франківської області 23 грудня 2019 року видано відповідні виконавчі листи.

18 лютого 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачуком Л.М. на підставі заяв стягувача КС "Станіславська" від 17 лютого 2020 року про примусове виконання рішення та постанови суду винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень за №№ 61311608, 61311791, 61311967 (боржник ОСОБА_2 ) про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь стягувача заборгованості за кредитним договором №953 від 26 листопада 2010 року (станом на 26 липня 2018 року) в розмірі 137 988 грн 27 к.; процентів за користування кредитними коштами станом на 18 травня 2018 року в розмірі 46 597 грн 16 к. та про стягнення з ОСОБА_2 судових витрат в розмірі 923 грн, відповідно (а.с. 5, 6, 7).

Постановою від 18 лютого 2020 року зазначені виконавчі провадження об`єднано у зведене виконавче провадження № 61321335 (а.с. 8).

Постановою від 11 березня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачуком Л.М. у зведеному виконавчому провадженні винесно постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника ОСОБА_2 , якою описано її майно та накладено арешт на приміщення магазину по АДРЕСА_1 , загальною площею 19,1 кв.м та земельну ділянку площею 0,0022 га, цільове призначення - для обслуговування магазинку по АДРЕСА_1 .

13 травня 2020 року Богородчанським районним судом Івано-Франківської області постановлено ухвалу про розстрочку рішення, згідно з якою розстрочено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виконання рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 08 липня 2019 року, яке змінене постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 20 листопада 2019 року, у справі № 338/814/18 за позовом КС "Станіславська" про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь КС "Станіславська" боргу за кредитним договором № 953 від 26 листопада 2010 року (станом на 26 листопада 2018 року), яким з відповідачів солідарно стягнуто на користь кредитної спілки "Станіславська" заборгованість в розмірі 137988 грн 27 к. та заборгованість по процентах за користування кредитними коштами станом на 18 травня 2018 року в розмірі 46597 грн 16 к., всього на загальну суму 184585 грн 43 к., рівними частинами, починаючи з 20 квітня 2020 року по 20 листопада 2020 року, по 26369,34 грн (а.с. 9 - 10).

На вказану ухвалу Богородчанського районного суду від 13 травня 2020 року КС "Станіславська" 19 червня 2020 року подано апеляційну скаргу. Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 26 червня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою від 19 червня 2020 року, рішення за результатами розгляду скарги судом апеляційної інстанції на даний час не прийнято.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Статтею 30 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження. Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.

Порядок звернення стягнення на майно боржника регламентовано розділом VII Закону України "Про виконавче провадження". Так, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову (ч. 1 ст. 48 Закону).

Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження", звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.

Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку (ч. 4 ст. 50 Закону)

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження", арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Порядок реалізації майна, на яке звернено стягнення, передбачений ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема частиною 1 якої визначено, що реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Суд не приймає до уваги твердження представника скаржниці, що ухвала Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 13 травня 2020 року про розстрочення рішення суду у справі №338/814/18 набрала законної сили, оскільки на даний час така переглядається судом апеляційної інстанції, що підтверджується копією ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 26 червня 2020 року та судовою повісткою про виклик до суду на 05 серпня 2020 року, які додані представником КС "Станіславська" до письмових пояснень. Щодо тверджень скаржниці, що про постановлення вищевказаної ухвали вона повідомляла приватного виконавця, то належні та допустимі докази на підтвердження цього факту в матеріалах скарги відсутні, в ході розгляду скарги в суді такі також надані не були, отже посилання приватного виконавця на те, що він не був обізнаний про існування зазначеної вище ухвали, залишились неспростованими.

Також в ході розгляду скарги встановлено, що платежі в рахунок погашення боргу за кредитним договором №953 від 26 листопада 2010 року боржницею здійснювались на рахунки КС "Станіславська", а не на рахунки, вказані приватним виконавцем, відповідні квитанції в матеріалах зведеного виконавчого провадження відсутні, таким чином твердження приватного виконавця Ткачука Л.М. про відсутність у нього інформації про зазначені платежі на рахунки стягувача також не спростовані скаржницею.

З огляду на вищевикладене, проаналізувавши дії приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачука Л.М., проведені в межах зведеного виконавчого провадження № 61321335 з метою примусового виконання судового рішення у справі №338/814/18, судом не встановлено порушення останнім вимог Закону України "Про виконавче провадження" в ході звернення стягнення на майно боржниці, в тому числі в частині передачі такого на реалізацію шляхом електронних торгів.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин суд дійшов висновку, що підстави для задоволення скарги ОСОБА_2 на дії приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачука Л.М. відсутні, так як оскаржувані дії вчинені відповідно до вимог закону, в межах повноважень приватного виконавця. У задоволенні скарги слід відмовити за недоведеністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 260, 354, 447, 450, 451 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачука Любомира Михайловича щодо передачі на реалізацію її майна у зведеному виконавчому провадженні №61321355 з примусового виконання рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 08 липня 2019 року, яке було змінено постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 20 листопада 2019 року, у справі № 338/814/18.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення через Богородчанський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя Л.Я. Рибка