Ухвала суду № 90766898, 28.07.2020, Городоцький районний суд Львівської області

441/155/20

2/441/355/2020

УХВАЛА

с у д о в о г о з а с і д а н н я

28.07.2020 року Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Українець П.Ф.,

за участі секретаря Лихоносової Д.В.

представників ОСОБА_1. , Гриньо М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ДП «Рава-Руське лісове господарство» до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, -

в с т а н о в и в :

ДП «Рава-Руське лісове господарство» звернулось в суд із позовом до ОСОБА_4 про відшкодування 19 471 грн. 86 коп. шкоди, завданої незаконною порубкою.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 подав заяву про відвід судді Українець П.Ф. від розгляду вищеозначеної справи, мотивуючи тим, що на його вимогу суддя не пред`явив посвідчення, тому він не довіряє судді, має сумніви в його неупередженості і об`єктивності при розгляді справи.

Представник відповідача - адвокат Гриньо М.І., покликаючись на право відповідача заявити відвід, при вирішенні заяви покладається на рішення суду.

Представник позивача висловився на відмову у задоволенні заяви позивача про відвід судді.

Заслухавши учасників справи, вивчивши заяву, оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

З урахуванням наведеного, заява ОСОБА_4 від 28.07.2020р. про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Частиною 1 ст. 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований в результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до п. 1.1. Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.

Згідно ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Неупередженість є необхідною умовою виконанням суддею своїх обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Згідно ч. 2 ст. 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли як підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

У заяві відповідача ОСОБА_4 від 28.07.2020р. про відвід судді Українець П.Ф. не зазначено, а в суді не наведено обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Визначаючись щодо наявності підстав для відводу суддя, суд враховує, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці виділяє наступні критерії оцінки неупередженості: суб`єктивний - беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі; об`єктивний - визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справах П`єсак проти Бельгії, Кіпріану проти Кіпру, Грівз проти Сполученого Королівства).Суб`єктивний критерій полягає у з`ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Оскільки доказів протилежного не надано, то по суб`єктивному критерію особиста безсторонність головуючого судді презюмується.

Щодо об`єктивного критерію оцінки неупередженості, то необхідно визначити, поза межами особистої поведінки судді, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості судді. При вирішенні питання про те, чи існують обгрунтовані причини вважати, що цих вимог не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об`єктивно виправданим (рішення Європейського суду з прав людини у справі Клейн та інші проти Нідерландів).

Таким чином, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного суду в ухвалах від 10.05.2018р. у справі № 800/592/17 та від 01.10.2018р. у справі № 9901/673/18.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відповідачем відводу судді у справі.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 252, 253 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

у задоволенні заяви ОСОБА_4 про відвід судді Українець П.Ф. від розгляду справи за позовом ДП «Рава-Руське лісове господарство» до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно, після її проголошення. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включається до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 03.08.2020.

Суддя Українець П.Ф.