Ухвала суду № 90766858, 04.08.2020, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 04.08.2020

Справа № 334/4322/20

Провадження № 1-кс/334/1508/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2020 року Ленінський районний суд м.Запоріжжя, у складі:

слідчого судді - Добрєва М.В.;

при секретарі - Череп М.О.;

прокурора - Пучкова О.С.;

слідчого - Ніколаєвої Е.В.

підозрюваного - ОСОБА_1

адвоката - Тульчевської Н.В.;

розглянув клопотання слідчого СВ Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Ніколаєвої Е.В. у кримінальному провадженні № 12020080050002319 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тбілісі Грузія, громадянина Грузії, має посвідку на постійне мешкання в Україні № 900012926 від 10.06.2019, одруженому, який має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, працює акушером-гінекологом в КУ «Пологовий будинок № 4», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.115 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання слідчого СВ Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Ніколаєвої Е.В. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим відділом Дніпровського ВП Головного управління Національної поліції в Запорізькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020080050002319 від 01.08.2020 за підозрою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.115 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 01.08.2020 приблизно о 17 годині 20 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи навпроти під`їзду № 3 будинку № 16 по проспекту Металургів в місті Запоріжжя, діючи умисно, з метою протиправного заподіяння смерті ОСОБА_5 , під час сварки з останнім, яка виникла на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин між ними, використовуючи пістолет системи револьвер під патрон Флобера марки «Сталкер», який мав при собі та утримуючи його в правій руці, здійснив не менше шести пострілів в область тулубу ОСОБА_5 , внаслідок чого спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді чисельних вогнепальних поранень грудної клітини з обох боків, проникаючого поранення грудної клітини зліва, поранення серця, наскрізного поранення лівої легені, поранення підключичної артерії, гемопневмоторакс 3 ступеню, які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, однак смерть потерпілого не настала на місці події, оскільки останній, з метою врятування власного життя та здоров`я, зник з місця вчинення кримінального правопорушення та йому вчасно була надана необхідна медична допомога.

Таким чином, ОСОБА_4 , прагнучи заподіяти смерть ОСОБА_5 здійснюючи постріли з пістолета в область життєво важливих органів останнього, не виконав всі необхідні дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки ОСОБА_5 зміг вчасно покинути місце вчинення кримінального правопорушення та йому вчасно була надана необхідна медична допомога.

01.08.2020 року о 21:22 годині ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

02.08.2020 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,повідомлено про підозру у незакінченому замаху на умисне вбивство, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, а саме у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

Таким чином, у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_2 .

Причетність ОСОБА_1 до вчинення вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

-протоколом допиту потерпілої ОСОБА_6 ;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;

-протоколом огляду мобільного телефону марки «Xiaomi» моделі «Redmi 4x» в корпусі рожевого кольору, IMEI 1 – НОМЕР_1 , IMEI 2 - НОМЕР_1 добровільно виданого ОСОБА_6 ;

-протоколом огляду відеозапису із назвою «VID_20200801_172240» тривалістю 1 хвилина 30 секунд об`ємом пам`яті 113 МБ;

-протоколом затримання ОСОБА_1 ;

-довідкою-діагнозом з КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗОР на ім`я ОСОБА_5 .

Згідно вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час проведення досудового розслідування, встановлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_10 може:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на потерпілого або свідків кримінальному провадженні;

- продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Окрім того, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1ст. 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовний до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Враховуючи вищевикладене, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні;

- продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_11 кримінального правопорушення, а також, наявність вищезазначених ризиків, визначених п.п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, спрямовані на переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого або свідків, а також продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Сторона обвинувачення звертає увагу на:

- наявність вагомих доказів щодо вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення;

- тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_12 у разі визнання його винуватим за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України – позбавлення волі на строк до десяти років;

- вік та стан здоров`я ОСОБА_1 : підозрюваний є молодою працездатною особою, має стан здоров`я, достатній для продовження вчинення ним інших кримінальних правопорушень, а також кримінального правопорушення, в якому підозрюється.

Наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та /або суду орган досудового розслідування оцінює, виходячи із обставин кримінального провадження та особистої ситуації підозрюваного, тобто фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання підозрюваного та наявні у нього засоби до існування. З матеріалів досудового розслідування вбачається, що підозрюваний ОСОБА_10 має постійне місце роботи, одружений, має на утриманні неповнолітніх дітей, а отже відповідно і має стійкі соціальні зв`язки. Однак, не зважаючи на їх існування, підозрюваний все ж таки вчинив кримінальне правопорушення, яке Кримінальним кодексом України віднесено до категорії особливо тяжких злочинів. Щодо особливостей характеру та моральних принципів підозрюваного, слід врахувати той факт, що кримінальне правопорушення було вчинено у громадському місці у денний час доби, за наявності при конфліктній ситуації сторонніх осіб, яким, враховуючи спосіб вчиненого кримінального правопорушення, також могла бути заподіяна шкода.Зокрема свідок події у своїх показах зазначає, що після подій стан її здоров`я погіршився, оскільки газ, випущений підозрюваним ОСОБА_11 з балончику має властивості дратівливої дії на організм людини та потрапив відповідно свідкові в очі. Також, підозрюваного не зупинив той факт, що він сам є лікарем, однак вчинив кримінальне правопорушення спрямоване на позбавлення найціннішого права кожної людини – права на життя та здоров`я.

Окрім того, вказаний ризик обумовлюється можливістю притягнення підозрюваного до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для нього наслідками - суворістю передбаченого покарання. За кримінальне правопорушення, у якому він обґрунтовано підозрюється за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років. І така тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності. При оцінці ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, слід врахувати той факт, що останній є громадянином Грузії та документований паспортом даної країни, через що матиме можливість виїхати за кордон у будь-який момент, тим самим буде переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується поведінкою підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення в конкретному випадку, яка характеризується, в можливій спробі вмовляння, переконання, примусу та погрози вплинути на дії потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, оскільки останні мешкають неподалік від місця вчиненого кримінального правопорушення. Крім того, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що напередодні між підозрюваним ОСОБА_11 та ОСОБА_5 відбулась сварка, після якої підозрюваний придбав пістолет марки «Сталкер» та за його допомоги вчинив кримінальне правопорушення відносно ОСОБА_5 , а саме незакінчений замах на умисне вбивство. Проте, смерть останнього не настала на місці події, оскільки, з метою врятування власного життя та здоров`я, ОСОБА_5 зник з місця вчинення кримінального правопорушення та йому своєчасно була надана медична допомога. На даний час ОСОБА_5 знаходиться у вкрай важкому стані у реанімаційному відділенні лікарні.

Наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КК України обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_10 мав умисел, направлений на позбавлення життя ОСОБА_5 , однак виконав всі дії, які вважав за необхідне, для доведення злочину до кінця, однак у зв`язку з тим, що потерпілий вчасно покинув місце події та йому була надана медична допомога, останній вижив, однак знаходиться у тяжкому стані. Враховуючи викладене, з метою доведення злочину до кінця, підозрюваний, знаючи де на лікуванні перебуває ОСОБА_5 , може закінчити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, а саме позбавити життя останнього.

При вирішенні питання про доцільність обрання щодо ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно враховувати практику Європейського суду з прав людини.

Стороні обвинувачення неодноразово вказувалося на неприпустимість врахування тяжкості пред`явленого обвинувачення, як єдиної обставини, що підтверджує наявність вищезазначених ризиків, однак Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Разом з тим, інші більш м`які запобіжні заходи неможливо застосувати до підозрюваного наступних причин:

- особисте зобов`язання - не можливо застосувати у зв`язку з тим, що воно фактично не зможе забезпечити реальне запобігання спробам вчинити ним дії, передбачені п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України;

- особиста порука – на адресу Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області та Запорізької місцевої прокуратури № 3 не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за ОСОБА_14 . Також вказаний запобіжний захід буде недостатнім, оскільки ОСОБА_10 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину.

- домашній арешт–підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований, житла, в якому проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, а також той факт, що він є громадянином Грузії, та з метою уникнення відповідальності за вчинене, знаходячись на свободі, може залишити своє місце проживання, та покинути територію України, тим самим буде переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Також, місцем вчинення кримінального правопорушення є територія двору за місцем мешкання підозрюваного та потерпілого, а мотивом вчиненого злочину є конфлікт з приводу особистих не притягнених відносин, при цьому, після закінчення лікування ОСОБА_5 , та в подальшому випадкової зустрічі біля будинку за місцем мешкання останніх, знову між ними може виникнути конфлікт, який приведе до тяжких непоправних наслідків.

Таким чином, у разі застосування до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, не можливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки вони передбачають перебування на волі, що дає можливість негативно впливати на повне та всебічне встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні, ухилитися від органів досудового розслідування, суду, а також продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні підтримали клопотання та просять його задовольнити.

ОСОБА_10 свою провину у нанесені тілесних пошкоджень потерпілому не заперечував. Зазначив, що він не погоджується з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення. Умислу на вбивство потерпілого він не мав. Постріли в потерпілого він зробив в цілях самозахисту та захисту своєї дружини та малолітньої дитини. Зазначив, що 30.07.2020 р. між ним та потерпілим виникла конфліктна ситуація з при воду того, що останній ледве не зробив наїзд, на своєму авто, на його дітей у дворі будинку де він мешкає, після словесної перепалки потерпілий сказав йому чекати на нього та покинув місце сварки. Приблизно через 15 хвилин потерпілий повернувся, разом з невідомим чоловіком, до нього, та почав бити його, приблизно 7 хвилин. Після чого він звернувся до лікарні №3, де констатували отримані ушкодження. 02.08.2020 р. він, разом з дружиною, звернулися до органів поліції, по факту нанесення йому тілесних ушкоджень, внаслідок чого, органом досудового слідства, було внесено відомості до ЄРДР по факту нанесення ОСОБА_12 тілесних ушкоджень. З боку потерпілого, на адресу дружини підозрюваного, поступали погрози. Крім того, у потерпілого знаходився ніж, який він носив за поясом. У скоєному він шкодує, в подальшому має намір допомагати потерпілому матеріально.

Допитана у судовому засіданні ОСОБА_15 – дружина підозрюваного, пояснила, що проживає разом із чоловіком та трьома дітьми за адресою: АДРЕСА_2 . 30.07.2020 р. між її чоловіком та потерпілим виник конфлікт, внаслідок чого, її чоловіка було побито, та він вимушений був звернутися до лікарні. 01.08.2020 р. вона, разом з дитиною, поверталася до дому, та почала крики її чоловіка та потерпілого. Потерпілий крикнув на її чоловіка, що він вб`є його, після чого чоловік почав стріляти у потерпілого. Останній вийняв лезо із кармана, після чого її чоловік бризнув йому в обличчя із газового балончика.

Захисник у судовому засіданні зазначила, що вона не погоджується з стороною обвинувачення, ризики вказані слідчим у клопотанні про обрання запобіжного заходу не обґрунтовані. Просила суд, при винесення рішення, врахувати особу підозрюваного, який раніше не судимий, понад 18 років працює лікарем, має на утриманні трьох малолітніх дітей та двох непрацездатних батьків, позитивно характеризується на роботі та по місцю мешкання; та врахувати той факт, що рідними та друзями підозрюваного були придбані ліки потерпілому, зроблено добровільний внесок на адресу лікарні де перебуває на лікуванні потерпілий, та сім друзів обвинуваченого здали кров для нужд потерпілого, що підтверджується відповідними документами.

Вислухавши доводи та пояснення слідчого, думку прокурора, захисника, пояснення підозрюваного, дослідивши надані матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність відмовити слідчому та прокурору у задоволенні клопотання щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Як вбачається з доданих до клопотання про застосування запобіжного заходу матеріалів, підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність ризиків, передбачених п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Однак, в матеріалах провадження, наданих суду, не достатньо доказів, які б давали підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 п.1,3,5 ст. 177 КПК України.

Заяв від потерпілого, свідків про можливий вплив на них з боку підозрюваного, до правоохоронних органів або суду не надходило.

Підозрюваний раніше не судимий, понад 18 років працює лікарем, має на утриманні трьох малолітніх дітей 2012,2016,2019 року народження, позитивно характеризується на роботі та по місцю мешкання, що підтверджує його стійки соціальні зв`язки.

У судовому засіданні підозрюваний завірив суд про те, що він не буде переховуватись від органів досудового розслідування, має намір всіляко допомагати потерпілому.

Таким чином, доводи слідчого та прокурора про існування ризиків необхідних для застосування що до підозрюваного запобіжного заходу – тримання під вартою, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Проте, суд вважає, що самим підозрюваним та його адвокатом надані суду обґрунтовані підстави вважати, що до ОСОБА_1 можливо застосувати більш м`який запобіжний захід.

Вирішуючи питання щодо застосування до ОСОБА_1 іншого виду запобіжного заходу, суд приходить до висновку, що належна процесуальна поведінка підозрюваного може бути забезпечена шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

При цьому застосування електронних засобів контролю з покладенням обов`язку, передбаченого ч.5 ст.194 КПК України, в умовах здійснення нагляду з боку працівників поліції надасть додаткових гарантій дотримання підозрюваним ОСОБА_11 належної процесуальної поведінки та покладеного обов`язку явки до слідчого, прокурора та суду.

Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 184, 194 КПК України,

У X В А Л И В:

У клопотанні слідчого СВ Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Ніколаєвої Е.В. у кримінальному провадженні № 12020080050002319 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.115 КК України – відмовити.

Застосувати до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 , заборонивши йому цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 без дозволу слідчого, прокурора, або суду, та покласти на підозрюваного ОСОБА_3 , обов`язки:

- носити електронний засіб контролю;

- прибувати до слідчих СВ Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, прокуратури, суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками.

Виконання ухвали слідчого судді доручити співробітникам Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області.

Строк домашнього арешту визначити ОСОБА_3 , строком на два місяці: з 01.08.2020 року до 17 год. 30 хв. 30.09.2020р.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Запорізької місцевої прокуратури №3 Запорізької області Пучкова О.С.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили але не зупиняє її виконання.

Суддя: Добрєв М. В.