Рішення № 90765385, 27.07.2020, Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 729/650/20

2/729/308/20 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

27 липня 2020 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Демченко Л.М.,

за участю секретарки Горлач Д.А.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Бобровиця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Бобровицької міської об`єднаної територіальної громади в особі Бобровицької міської ради Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме майно,

У С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулися до суду із позовом до відповідача про визнання права власності на нерухоме майно. Свої вимоги обгрунтовують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько, ОСОБА_3 , який на день смерті проживав в АДРЕСА_1 . Після його смерті відкрилася спадщина на ј частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташована за вищезазначеною адресою. Вони прийняли спадщину після смерті батька, подавши заяви до Бобровицької районної державної нотаріальної контори, а їх мати - ОСОБА_4 від прийняття спадщини відмовилася. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла їх мати, після її смерті відкрилася спадщина на належну їй ј частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в с. Козацьке. ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті матері, подавши заяву до нотаріальної контори; ОСОБА_2 відмовився від прийняття спадщини на користь брата. Отримати у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину після смерті батьків на Ѕ частину будинку вони не можуть, так як право власності на будинок не зареєстроване, а тому Бобровицькою районною державною нотаріальною конторою у видачі свідоцтв про право на спадщину їм відмовлено. Також вони мають право на Ѕ частину (по ј частні за кожним) житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за вищевказаною адресою як члени колгоспного двору, так як станом на 15.04.1991 року проживали в даному будинку разом із батьками. Однак у здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно їй було відмовлено. Тому просять визнати за ними право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, в АДРЕСА_2 частин за ОСОБА_1 та 3/8 частин за ОСОБА_2 ).

Позивачі в судове засідання не з`явилися, через канцелярію суду подали заяви, в яких просять справу розглядати за їх відсутності, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити.

Відповідач в судове засідання також не з`явився, через канцелярію суду подав заяву, в якій просить справу розглядати за відсутності його представника, позовні вимоги визнає.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Враховуючи те, що сторони до суду не з`явились, суд вважає за необхідне розгляд справи провести відповідно до вимог ст.247 ч.2 ЦПК України без проведення фіксування судового засідання технічними засобами.

Судом встановлено, що в домоволодінні (колгоспному дворі), розташованому в АДРЕСА_1 станом на ІНФОРМАЦІЯ_3 року проживали: голова двору - ОСОБА_4 , її чоловік ОСОБА_3 та сини - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.17).

Відповідно до ч.1 ст. 120 ЦК УРСР, що була чинною на момент виникнення правовідносин, майно колгоспного двору належить його членам на праві

сумісної власності. Розмір частки члена двору встановлювався виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних (ч.2 ст. 123 ЦК УРСР).

Згідно роз`яснень, викладених в п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні; розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Враховуючи викладене, всі члени сім`ї, які мешкали в житловому будинку по АДРЕСА_1 мали право на частку у майні, по ј частині за кожним.

Рішенням від 22.06.2020 № 52772791, державним реєстратором прав на нерухоме майно Бобровицької міської ради, ОСОБА_5 , позивачам було відмовлено у державній реєстрації права власності на 1/2 частину житлового будинку у зв`язку із ненаданням правовстановлюючих документів (а.с 24).

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , який на день смерті проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 . Разом з ним на день смерті проживала його дружина, ОСОБА_4 . За життя спадкодавець заповіту не склав (а.с.15).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належну йому ј частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за вищезазначеною адресою.

Як видно із постанови державного нотаріуса Бобровицької районної державної нотаріальної контори від 24.06.2020, після смерті ОСОБА_3 було заведено спадкову справу №62/2017. Із заявами про прийняття спадщини звернулися діти спадкодавця - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , із заявою про відмову від прийняття спадщини звернулася дружина спадкодавця ОСОБА_4 .

Згідно даної постанови, у видачі свідоцтва про право на спадщину на ј частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було відмовлено у зв`язку з ненаданням правовстановлюючих документів на нерухоме майно (а.с.22).

Як убачається з довідки про технічний стан нерухомого майна від 15.06.2020 року №313, право власності на вищевказаний житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами не зареєстроване (а.с.18).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , разом з нею на день смерті ніхто не проживав та не був зареєстрований За життя спадкодавиця заповіту не склала (а.с.11, 16).

Спадщину після її смерті, до складу якої входити ј частина житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 прийняв її син, ОСОБА_1 , подавши заяву про прийняття спадщини до Бобровицької районної державної нотаріальної контори. Із заявою про відмову від прийняття спадщини на користь ОСОБА_1 звернувся його брат, ОСОБА_2 . У зв`язку з ненаданням необхідних для оформлення спадщини документів, постановою нотаріуса від 24.06.2020 ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину було відмовлено (а.с.23).

Відповідно до ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі припинення юридичної особи чи смерті власника.

Відповідно до вимог ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків( спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб ( спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з приписами ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Враховуючи те, що позивачі як колишні члени колгоспного двору, мають право по ј частині житлового будинку за кожним, а рішенням державного реєстратора їм відмовлено у державній реєстрації права власності на житловий будинок, та те, що нотаріус відмовив їм у видачі свідоцтв про право на спадщину на частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами після смерті батьків і вони не можуть в іншому порядку, ніж шляхом ухвалення судового рішення про визнання за ними права власності на майно реалізувати своє право, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76- 81,89, 95, 258,259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 346, 1216, 1218, 1261 ЦК України,

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 право власності на ј частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , загальною площею 98,1 кв.м., житловою площею 47,7 кв.м. по праву спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 - по 1/8 частині за кожним.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ј частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , загальною площею 98,1 кв.м., житловою площею 47,7 кв.м. по праву спадкування за законом після смерті матері, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , загальною площею 98,1 кв.м., житловою площею 47,7 кв.м. як за членами двору, які до 15.04.1991 року не втратили права на частку в його майні - по ј частині за кожним.

Найменування сторін: позивачі: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_3 ); ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , рнокпп НОМЕР_4 ); відповідач - Бобровицька міська об`єднана територіальна громада в особі Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області (17400, вул. Незалежності, 46, м.Бобровиця Чернігівська область, код ЄДРПОУ 04061990).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Бобровицький районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Л.М.Демченко