Ухвала суду № 90763407, 04.08.2020, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/135/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2020 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді: Шевчук Л.П.,

при секретарі судового засідання: Славич К.В.,

за участі: прокурора Панченка В.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисників Кобзіної А.С., Коваленко Я.А.,

розглянувши в порядку підготовчого судового засідання обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.02.2016 за №12016020100000257 відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.02.2016 за №12016020100000257 відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

У підготовче засідання з`явились прокурор Панченко В.О., обвинувачений ОСОБА_1 , захисники обвинуваченого – адвокат Кобзіна А.С. та адвокат Коваленко Я.А..

Представник потерпілого - Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області в підготовче судове засідання не з`явився, хоча про день, час та місце судового розгялду повідомлений належним чином.

12.02.2020 в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області А.Шалагінов подав до суду письмові пояснення, відповідно до яких вважає недоцільним представництво інтересів потерпілої сторони у даному кримінальному провадженні Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області, оскільки в провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває цивільна справа №128/394/19 за позовом Вінницької місцевої прокуратури в інтересах ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, Вінницької ОДА до Вінницької РДА, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсними розпоряджень та державних актів на право власності на земельні ділянки, а також повернення земельних ділянок. Предметом позову є повернення земельних ділянок водного фонду у власність держави в особі Вінницької обласної державної адміністрації та оскільки справа №128/394/19 є взаємопов`язаною із даною справою, вважає, що потерпілою стороною у кримінальному провадженні №12016020100000257 має виступати Вінницька ОДА відповідно до повноважень, передбачених ст. 122 ЗК України, про що такожбуло повідомлено слідчого Вінницького РВП Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області В.П. Глушко (а.с. 33-34).

Прокурор Панченко В.О. просив призначити судовий розгляд кримінального провадження на підставі обвинувального акту, вважаючи, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту немає. Розгляд справи проводити у відкритому судовому засіданні з участю обвинуваченого, його захисників та потерпілого.

Захисником обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокатом Кобзіною А.С. заявлено клопотання про повернення обвинувального акту прокурору для усунення його недоліків, посилаючись на наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити відомості про потерпілого. В даному обвинувальному акті потерпілим зазначено Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Відповідно до ч. 7 ст. 55 КК України, якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок. В даному кримінальному провадженні представником головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області не подавалося жодної заяви про вчинення відносно юридичної особи злочину, а також не подавалося жодної заяви про залучення такої юридичної особи до провадження в якості потерпілого, що підтверджується листом ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 17.02.2020 за №0-2-0.6-1570/2-20.

Крім того, у відповіді ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області на адвокатський запит від 17.02.2020 за № 0-2-0.6-1570/2-20 зазначено, щодо повноважень ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області станом на 17.02.2020, то відповідно до положень ч. 4 ст. 122 ЗК України, Головне управління є розпорядником земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Вінницької області.

Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник Коваленко Я.А. підтримали клопотання захисника обвинуваченого – адвоката Кобзіної А.С. та просили його задоволити, обвинувальний акт повернути прокурору. Також захисник Коваленко Я.А. зазначила, що в обвинувальному акті мова йде про земельні ділянки рекреаційного призначення, а на час вчинення злочину ні ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області ні Вінницька РДА не були розпорядниками таких земельних ділянок.

Прокурор Панченко В.О. проти повернення обвинувального акту заперечував, оскільки обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Потерпілим визнано ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, оскільки на час вчинення злочину, земельні ділянки, які були об`єктом злочину, перебували у віданні Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, як органу уповноваженого представляти інтереси держави в частині розпорядження земельними ділянками на території Вінницького району, тому саме цей орган був визначений досудовим розслідуванням як потерпіла сторона. Враховуючи, що представник ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області не бажав приймати участі в кримінальному провадженні в якості потерпілого, досудове розслідування проводилося без участі представника потерпілого – юридичної особи.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти зокрема і рішення про повернення обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 КПК України підготовка до судового розгляду проводиться судом, лише якщо не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч.3 ст. 314 КПК України.

Суд, врахувавши позицію учасників кримінального провадження, викладену в судовому засідання та надану письмово, оглянувши обвинувальний акт, дійшов до наступного висновку.

Обвинувальний акт не відповідає вимогам п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України. Усунення недоліків обвинувального акту у судовому засіданні, представництво інтересів держави прокурором не може замінити встановлену законом процедуру визначення та визнання потерпілими від кримінального правопорушення конкретних фізичних чи юридичних осіб, не усуває встановлені недоліки обвинувального акту, що направлений до суду та перешкоджають його призначенню до судового розгляду. Вказані недоліки мають бути усунуті після повернення обвинувального акту прокурору та не перешкоджають його повторному направленню до суду після приведення у відповідність вимогам КПК України.

Відповідно до вимог п. 3, 5 ч. 2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт має містити зокрема і анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства.

Частиною сьомою статті 55 КПК України визначено, що якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.

Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області згоду на визнання його потерпілою стороною слідчому не надавало. Окрім того, як слідує із листів, поданих ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області до слідчого, суду та адвокату Кобізіній А.С., дана юридична особа не вважає себе потерпілою стороною та заперечує щодо участі в даному кримінальному провадженні в якості потерпілого.

Таким чином, судом у підготовчому судовому засіданні встановлено невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, а саме, що при складанні обвинувального акту, слідчим СВ Вінницького РВП Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області В.П. Глушко не дотримано вимог п.п. 3, 5 ч.2 ст. 291 КПК України, оскільки обвинувальний акт містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення без жодного з`ясування питань, які входять до обов`язкових обставин, що входять в предмет доказування відповідно до ст. 91 КПК України із врахуванням специфіки інкримінованого злочину, а саме з`ясування в особі якого державного органу заподіяно державі матеріальної шкоди у сумі 777 461,00 грн. та не вказано визначені в п.3 ч.2 ст. 291 КПК України відомості про потерпілого, з огляду на те, що ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області не визнаний в порядку ст. 55 КПК України потерпілою особою, що унеможливлює виклик представника даної особи до суду. Ці дані також не відображені і в реєстрі досудових розслідувань.

Відповідно до ч.4 ст. 314 КПК України про повернення обвинувального акта прокурору суд постановляє відповідну ухвалу.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що розгляд справи проводиться в межах пред`явленого обвинувачення, відповідно до ст. 337 КПК України, з метою недопущення порушення прав обвинуваченого та беручи до уваги, що органами досудового розслідування не дотримано вимог п.п. 3, 5 ч. 2 ст.291 КПК України при складанні обвинувального акту, суд вважає що обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.02.2016 за №12016020100000257 відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК Українипідлягає поверненню до Вінницької місцевої прокуратури в порядку передбаченому п.3 ч.3 ст.314 КПК України для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. ст. 55, 291, 314 КПК України, суд –

п о с т а н о в и в:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.02.2016 за №12016020100000257 відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України- повернути прокурору Вінницької місцевої прокуратури Панченку В.О..

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд на протязі семи днів з дня її оголошення.

Суддя Л.П. Шевчук