Ухвала суду № 90763379, 30.07.2020, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/3130/18

УХВАЛА

Іменем України

30 липня 2020 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Бондаренко О.І.,

секретаря судового засідання Нагірняк Т.А.,

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниця в режимі відеоконференції заяву представника ОСОБА_3 – адвоката Моленя Р.Б. про перегляд заочного рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 17.04.2019 року по цивільній справі № 128/3130/18 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

17.04.2019 року Вінницьким районним судом Вінницької області було винесено заочне рішення, яким задоволено позов ОСОБА_4 , та вирішено змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 05.05.2011 року, на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі 350 грн. щомісяця і до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 05.04.2011 року і до її повноліття. Стягувати з ОСОБА_3 , ІПН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили до досягнення дитиною повноліття. Припинено стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до Зборівського районного суду Тернопільської області від 05.05.2011 року. Судові витрати по сплаті судового збору компенсувати за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Представник відповідача ОСОБА_3 – адвокат Молень Р.Б. звернувся до суду із заявою про перегляд вказаного заочного рішення, в якій просив переглянути та скасувати заочне рішення суду від 17.04.2019 року з наступних підстав.

ОСОБА_3 стало відомо про вище зазначене заочне рішення лише після консультації адвокатів адвокатського об`єднання «Молень, Багранюк та партнери» 9 січня 2020 року з єдиного державного реєстру судових рішень та сайту судова влада. Копія заочного рішення станом на 9 січня 2020 року на адресу ОСОБА_3 не надходила. У зв`язку з цим представником відповідача - адвокатом Моленем Ростиславом Богдановичем було надіслано заяву про видачу копії судового рішення від 9.01.2020 року.

Поштове відправлення було надіслано Вінницьким районним судом Вінницької області простим поштовим відправленням, а тому підтвердження дати отримання немає, проте на відправленні є печатка (відмітка) Вінницького відділення Укрпошти датована 31.01.2020 року. Рішення отримано представником відповідача - 03.02.2020 року.

Відповідач просить суд поновити пропущений на подачу заяви про перегляд заочного рішення строк у зв`язку з отриманням повного тексту рішення лише 03.02.2020 року. Заява про перегляд судового рішення подана в межах двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.

В заочному рішенні зазначається, що відповідач був ознайомлений про дату, час та місце розгляду справи шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, що-належним повідомленням в силу вимог статті 128 Цивільного процесуального кодексу України, адже відповідач має зареєстроване місце проживання, і про це позивачу і суду було відомо, адже позивач у позовній заяві зазначає відомості про це. Отже, в даному випадку належним повідомленням про розгляд справи є надіслання судової повістки про виклик на адресу зазначену позивачем, а не оголошення на сайті судової влади України.

Також слід зазначити, що ОСОБА_3 надав суду відзив на позовну заяву, і в абзаці 8 заочного рішення Вінницького районного суду. Наявність відзиву виключає можливість ухвалення заочного рішення в силу вимог ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

В позовній заяві позивач просив суд змінити спосіб стягнення аліментів на утримання дочки ОСОБА_6 з фіксованого розміру - 350 грн. на одну четверту заробітку (доходу) платника аліментів, та не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

З необхідністю збільшення розміру аліментів відповідач частково згоден, що і зазначав у відзиві на позовну заяві, проте оскільки він не має постійного місця роботи/доходу то недоцільно визначати аліменти в частці від його доходу.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків податків доходів та утриманих податків сформованих Тернопільською державною податковою інспекцією 02.01.2020 р. № 2, ОСОБА_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , в період з першого 2018 року по 3 квартал 2019 року станом на 26.12.2019 р. - інформація про доходи відсутня. Г

Відповідно до довідки форма ОК-5, відомості про страхувальника застрахованої особи ( ОСОБА_3 ) наявні лише за звітні роки 1999 р. і 2010 р.

Дохід відповідача є нестабільний, тимчасові підробітки в повній мірі не задовольняють його потреб. А тому слід визначити розмір аліментів в твердій сумі - 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Отже, в силу безпідставності ухвалення заочного рішення, неврахування наявності відзиву та обставин викладених у нього, заочне рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 17 квітня 2019 року по справі № 128/3130/18 слід переглянути.

За наведених обставин відповідач звертається до суду заявою, в якій просить поновити строк на оскарження заочного рішення, винесеного по справі №128/3130/18.

Представник відповідача - адвокат Молень Р.Б. підтримав заяву про перегляд заочного рішення, мотивуючи її обставинами, викладеними в самій заяві, просив рішення скасувати та призначити справу до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 проти заяви про перегляд заочного рішення заперечувала, вважаючи її необгрунтованою, просила залишити дану заяву без задоволення.

Дослідивши матеріали заяви про перегляд заочного рішення, оглянувши матеріали цивільної справи № 128/3130/18, врахувавши позицію та думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п`ятнадцяти днів з дня її надходження.

Згідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто, скасування заочного рішення судом, який виніс рішення, можливе у випадку встановлення одночасно двох обставин: 1) відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин; 2) докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Заочним рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 17.04.2019 року задоволено позов ОСОБА_4 , та вирішено змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 05.05.2011 року, на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі 350 грн. щомісяця і до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 05.04.2011 року і до її повноліття. Стягувати з ОСОБА_3 , ІПН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили до досягнення дитиною повноліття. Припинено стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до Зборівського районного суду Тернопільської області від 05.05.2011 року. Судові витрати по сплаті судового збору компенсувати за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала про відкриття провадження разом з позовною заявою та додатками до неї, направлялися судом за адресою місця реєстрації відповідача: м АДРЕСА_2 .

Відповідно до положень ст. 130 ЦПК України судова повістка фізичній особі вручається особисто під розписку, яка з відміткою про дату вручення в той самий день повертається до суду.

Відповідно до ст. 128 ЦПК України, судова повістка фізичним особам надсилається за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку; у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно пункту 116 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Водночас строк зберігання поштового відправлення в один місяць дає можливість особі, якій направлено поштове відправлення вжити заходів для отримання відправлення та ознайомлення з ним протягом цього строку.

При цьому, суд звертає увагу, що ухвала про відкриття провадження разом з позовною заявою та додатками до неї надсилалися за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача та відповідно до вищевказаних положень ст. ст. 128, 130 ЦПК України.

Під час розгляду вказаної цивільної справи позивачем ОСОБА_4 26.02.2019 року була подана заява про зменшення позовних вимог, з доказами направлення її копії відповідачу (а.с. 39 - 43).

Ухвалою суду від 26.02.2019 року вказана заява позивача була прийнята до розгляду.

В судове засідання на 17.04.2019 року відповідач викликався шляхом направлення повістки на вищевказану адресу та шляхом оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. Однак, до суду відповідач не з`явився.

В порушення вимог п.3 ч.2 ст. 285 ЦПК України заявником не зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки відповідача в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, зокрема, щодо місця проживання (перебування) ОСОБА_3 , який згідно зворотного поштового повідомлення розписався за отримання повістки в судове засідання, призначене на 17.04.2019 року на 12 год. 30 хв., тобто, належним чином і в установленому законом порядку був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, згідно положень п.2 ч.7 ст. 128 ЦПК України, за адресою місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку, а також додатково згідно положень ч.11 ст.128 ЦПК України, шляхом оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Також не зазначено причин неподання відзиву на заяву позивача про зменшення позовних вимог, і докази про це.

Тобто, у суду були всі передбачені нормами ЦПК України, зокрема, ст. 280, підстави для винесення заочного рішення.

Крім того, заявник не зазначив та не надав жодних доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Посилання заявника в заяві на наявність у нього доказів та відомостей, які мають істотне значення для справи, що згідно доводів заяви напряму пов`язані з позовом, не знайшли жодного відображення в ході судового розгляду, будь-яких доказів в цій частині суду не представлено.

Вирішуючи питання щодо можливості визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення до суду, суд виходить з того, що сам по собі інститут строку на звернення до адміністративного має на меті полегшення надання учасниками адміністративного процесу доказів, підвищує їх достовірність, а також забезпечує правову визначеність учасників спірних правовідносин. Іншими словами, обмеження строку реалізації права на судовий захист покликане передусім дисциплінувати учасників адміністративних правовідносин.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема з п. 30 рішення від 25 жовтня 2007 року у справі «Балацький проти України», неможливо припустити, щоб п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод детально описував процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не гарантував сторонам, що спір щодо їх прав та обов`язків цивільного буде остаточно вирішено.

Відповідно пунктів 22-23 рішення від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України» право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги; однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність; ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. Правила регулювання строків подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту.

У рішеннях по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від жовтня 1998 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Тому, з урахуванням приписів статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", відповідно до якої суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права суд вважає, що навіть якби позивач пропустив строк звернення встановлений ст. 284 ЦПК України, це не може бути перешкодою для надання судового захисту порушеним правам особи, у даних спірних вимогах. На переконання суду, наслідки пропуску строку позовної давності в адміністративному процесі, підлягають застосуванню виключно у разі наявності сумніву можливості встановлення об`єктивної істини в розглядуваній справі внаслідок значного спливу часу.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що відповідач був належним чином повідомленим про дату, час, місце розгляду справи, відзиву на заяву про зменшення позовних вимог суду не надав, докази, на які він посилається, не мають істотного значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку, що заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 247, 259, 287, 288 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Поновити представнику ОСОБА_3 – адвокату Моленю Р.Б. строк про перегляд заочного рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 17.04.2019 року по цивільній справі № 128/3130/18 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів.

Заяву представника відповідача ОСОБА_3 – адвоката Моленя Р.Б. про перегляд заочного рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 17.04.2019 року по цивільній справі № 128/3130/18 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів – залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст ухвали складено 03.08.2020 року.

Суддя О.І. Бондаренко