Ухвала суду № 90762726, 31.07.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.07.2020 Справа №607/15301/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого Ромазана В.В.

з участю секретаря Мотиль Б.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі подання головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Сухарського Р. про примусове проникнення до нежитлового приміщення боржника ОСОБА_1 , -

В С Т А Н О В И В:

Головний державний виконавець Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Роман Сухарський звернувся до суду із поданням, у якому просить вирішити питання про примусове проникнення до нежитлового приміщення боржника ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ід. код НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), яке знаходиться за адресю: АДРЕСА_2 , з метою опису майна для подальшої реалізації на електронних торгах з метю погашення боргу за попередній договором купівлі-продажу нерухомого майна від 02 листопада 2017 року.

Подання обґрунтовує тим, що на виконанні у Тернопільському міському відділі державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) перебуває виконавче провадження №61033251 з примусового виконання виконавчого листа №607/15301/18, виданого 30 травня 2019 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області про стягнення з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волхонтет-Граніт» штрафу за попереднім договором купівлі-продажу нерухомого майна від 02 листопада 2017 року в розмірі 804 881, 70 грн. та 13 835,23 грн. судового збору. Добровільно боржник рішення суду не виконує.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 439 ЦПК України суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.

Дослідивши та оцінивши зібрані докази у справі, суд встановив наступні обставини.

30 травня 2019 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області видано виконавчий лист №607/15301/18 про стягнення з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волхонтет-Граніт» штрафу за попереднім договором купівлі-продажу нерухомого майна від 02 листопада 2017 року в розмірі 804 881, 70 грн. та 13 835,23 грн. судового збору.

22 січня 2020 року головним державним виконавцем Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Сухарським Р.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №61033251 з примусового виконання виконавчого листа №607/15301/18 від 30.05.2019 р.

Повідомлення про вручення боржнику ОСОБА_1 вищевказаної постанови при матеріалах справи відсутні.

22.01.2020 р., 28.01.2020 р., 28.05.2020 р. державним виконавцем зроблено запити в реєструючі органи та, згідно отриманих відповідей, за ОСОБА_1 не зареєстровано будь-якого рухомого та нерухомого майна, за трудовим та цивільно-правовим договором він не працює, пенсії не отримує, на обліку в органах ДФС не перебуває.

28.01.2020 р. головним державним виконавцем Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Сухарським Р.С. винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Також, 28.01.2020 р. головним державним виконавцем Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Сухарським Р.С. винесено постанову про арешт майна боржника.

11.02.2020 р. 28.01.2020 р. головним державним виконавцем Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Сухарським Р.С. винесено постанову про зміну назви сторони виконавчого провадження

28 травня 2020 року головним державним виконавцем Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Сухарським Р.С. направлено боржнику вимогу з`явитися для проведення виконавчих дій 16.06.2020 р. о 14:30 год.

Докази про отримання даної вимоги боржником ОСОБА_1 при матеріалах справи відсутні.

Згідно акта державного виконавця від 16.06.2020 року встановлено, що боржник на вимогу державного виконавця не з`явився, виходом державного виконавця за адресою: АДРЕСА_2 11 встановлено що ОСОБА_2 орендує дане приміщення у ОСОБА_1 із 2017 року. У приміщення для належного опису майна для подальшої реалізації в погашення боргу, відмовився впускати. Описати майно не було можливості. Працівники поліції які були належно повідомлені згідно відмітки із Тернопільського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області від 01.07.2020 року про проведення виконавчих дій, призначених на 16.06.2020 р. о 14:30 год., про що державним виконавцем складено відповідний акт.

Згідно відповіді із ТзОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» від 24.06.2020 р. ОСОБА_1 власник приміщення площею 3 716,5 кв.м по АДРЕСА_2 , на підставі Свідоцтва посвідченого приватним нотаріусом Салій Г.Я. 04.09.2012р. за реєстром №2054.

Згідно договору оренди нежитлового приміщення за №01/03/20, який дійсний від 01.03.2020 року по 31.12.2020 року, фізична особа ОСОБА_1 - орендодавець, що діє на підставі свідоцтва про права власності № НОМЕР_2 з одного боку і фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , надалі орендар, що діє на підставі свідоцтва платника ПДВ №200069246 з іншого боку, разом сторони уклали цей договір в якому зазначено що об`єктом оренди є частина нежитлового приміщення, розташоване за адресою АДРЕСА_2 площею 400кв. м. відповідно до плану, який складає не від`ємну частину того договору.

01 липня 2020 року головним державним виконавцем Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Сухарським Р.С. направлено боржнику вимогу з`явитися для проведення виконавчих дій 09.07.2020 р. о 10:00 год.

Докази про отримання даної вимоги боржником ОСОБА_1 при матеріалах справи відсутні.

Згідно акта державного виконавця від 09.07.2020 року встановлено, що боржник на вимогу державного виконавця не з`явився, виходом державного виконавця за адресою АДРЕСА_2 11 встановлено що ОСОБА_2 орендує приміщення у ОСОБА_1 . В приміщення для належного опису майна для подальшої реалізації в погашення боргу, відмовився впускати. Описати майно не було можливості.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Під час здійснення виконавчого провадження, серед іншого, виконавець має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.

Частиною 1 статті 439 ЦПК України встановлено, що питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

При матеріалах подання відсутні відомості про місце реєстрації ОСОБА_1 , докази того, що боржник ОСОБА_1 повідомлений про наявність виконавчого провадження та про намір державного виконавця здійснювати виконавчі дії з приводу виконання рішення суду про стягнення коштів, не надано жодних доказів на підтвердження отримання боржником вимог державного виконавця про необхідність з`явитися на місце вчинення виконавчих дій.

Крім цього, матеріали подання не містять доказів на підтвердження того, що боржник ОСОБА_1 свідомо та умисно перешкоджає державному виконавцю проведенню вказаних виконавчих дій, не даючи доступу до належного йому нежитлового приміщення.

Інших доказів в підтвердження того, що боржник ОСОБА_1 перешкоджає у здійсненні державним виконавцем виконавчих дій, та, зокрема, доказів стосовно того, що ним чиняться перешкоди у доступі державному виконавцю до його власності, якими, на переконання суду, можуть бути документи, що підтверджують факт не допуску державного виконавця до житла чи іншого володіння особи - акти державного виконавця за участю понятих, виклики, які скеровувалися боржнику, про явку до державного виконавця, копії повідомлень про вручення зазначених документів боржнику, письмові пояснення боржника, державним виконавцем до подання не надано, та не надано доказів того, що державний виконавець вичерпав всі можливості виконати рішення без примусового проникнення до житла, проте це не дало результатів.

Таким чином, наведене також може свідчити про необізнаність боржника по вчиненню щодо нього виконавчих дій, оскільки матеріали справи не містять жодного повідомлення, яке йому було вручено особисто.

Відтак, судом не встановлено підстав для проникнення до зазначеного нежитлового приміщення.

Крім цього, судом, взято до уваги конституційне право особи, закріплене ст. 30 Конституції України, згідно якої не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

При вирішенні подання про надання дозволу на примусове проникнення до володіння боржника суд має переконатися, що боржник злісно та свідомо перешкоджає державному виконавцю у вчиненні виконавчих дій з метою опису та арешту майна, чим порушує права стягувача.

Відповідно до положень статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч. 6 ст. 81 ЦПК України, рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд, розглянувши матеріали подання, вважає, що воно до задоволення не підлягає.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 259, 260, 261, 269, 352-354, 439 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Сухарського Р. про примусове проникнення до нежитлового приміщення боржника ОСОБА_1 – відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий суддяВ. В. Ромазан