Рішення № 90762284, 29.07.2020, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/1215/20

Провадження № 2/456/822/2020

РІШЕННЯ

іменем України

29 липня 2020 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бораковського В. М. ,

секретар судового засідання Кміть Х.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «АРС-Кераміка», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «АРС-Кераміка» ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

встановив:

Стислий виклад позиції сторін.

ОСОБА_1 (позивачка) подала до суду позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «АРС-Кераміка»(відповідач), в якому просить скасувати накази ТОВ «Торгова група «АРС-Кераміка»: № 93кп від 19.09.2019, № 136кп від 31.12.2019, №14к від 21 лютого 2020, як незаконні, поновити її на посаді продавця непродовольчих товарів відділу «Інструменти» ТОВ «Торгова група «АРС-Кераміка», стягнути з відповідача на її користь заробітну плату за весь час вимушеного прогулу за період з 22.02.2020 по день поновлення на роботі, із розрахунку 200,89 грн. за один день, моральну шкоду в сумі 80000,00 грн., судовий збір в сумі 840,80 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог щодо предмета спору позивачка покликається на те, що з 12 червня 2019 року по 21 лютого 2020 року вона працювала продавцем непродовольчих товарів відділу «Інструменти» в Стрийському відділенні (наказ про прийняття на роботу № 27 к від 11.06.2019 р.)

Наказом №14к від 21 лютого 2020 року її звільнено згідно з п.3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених трудовим договором. 21.02.2020 позивачка отримала трудову книжку серії НОМЕР_1 , оформлену 12.06.2019 року ТОВ «Торгова група «АРС-Кераміка», в якій містяться наступні записи:

- запис № 01 від 12 червня 2019 року: «Прийнята продавцем непродовольчих товарів Стрийського структурного підрозділу».

- запис № 02 від 21 лютого 2020 року: «Звільнена за систематичне порушення працівником без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором згідно п. З ст.. 40 КЗпП України».

Підставою щодо її звільнення в наказі №14к від 21 лютого 2020 року вказано два інші накази, виданих ТОВ «Торгова група «АРС-Кераміка» а саме:

а)наказ ТОВ «Торгова група «АРС-Кераміка» № 93кп від 19.09.2019 року про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - догана за недотримання посадової інструкції;

б) наказ ТОВ «Торгова група «АРС-Кераміка» № 136кп від 31.12.2019 року про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - догана за недотримання посадової інструкції.

Про два вищевказані накази № 93 від 19.09.2019 року та № 136кп від 31.12.2019 року позивачка дізналася із наказу про своє звільнення 21 лютого 2020 року

Позивачка вважає накази ТОВ «Торгова група «АРС-Кераміка» № 93кп від 19.09.2019 та № 136кп від 31.12.2019 про застосування до неї дисциплінарного стягнення - незаконними, оскільки її з ними ніхто не ознайомлював, підпису її в наказі не має. При оформленні вказаного наказу порушені вимоги статті 149 КЗпП України.

Втрата робочого місця стала предметом моральних страждань та призвела до втрати нормальних життєвих зв`язків, що вимагає додаткових зусиль для організації свого життя. Тому вона змушена звернутися до суду з даним позовом.

Крім цього позивачкою 28.07.2020 подана заява про збільшення розміру позовних вимог в якій просить стягнути з відповідача ТОВ «Торгова група «АРС-Кераміка» на її користь, ОСОБА_1 , заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 22 лютого 2020 року по день поновлення на роботі в сумі 21633,26 грн. із розрахунку 202,18 грн. за один день.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву (а.с.47-51), в якому просить в задоволенні позовних вимог відмовити. Оскільки звільненню позивачки передував ряд порушень з її сторони, що були зафіксовані належним чином, у зв`язку з чим ОСОБА_1 була притягнута до дисциплінарної відповідальності у вигляді доган, а надалі звільнена з займаної посади. Накази оформлені належним чином та відповідають вимогам трудового законодавства.

Позивачкою подано заперечення на відзив (а.с.84-85), покликаючись на те, що всі надані їй документи у якості відзиву на її позовну заяву являються копіями документів, оригіналів яких вона ніколи не бачила, та й судячи з їх змісту ніколи не могла бачити, оскільки на жодному документі, із отриманих відсутня будь-яка інформація, що з тим чи іншим документом її ознайомлювали. При оформленні вказаних наказів порушені вимоги статті 149 КЗпП України: має місце факт незаконного застосування дисциплінарного стягнення, та порушення процедури застосування дисциплінарного стягнення.

Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, суду пояснила, що про існування наказів та накладення на неї стягнень у виді доган вона дізналася тільки під час звільнення, і вважає, що дані накази винесені для підготовки її незаконного звільнення. Крім цього ствердила, що вона не порушувала посадової інструкції, тому накази №93кп від 19.09.2019 та № 136кп від 31.12.2019 є незаконними і підлягають скасуванню.

Крім цього підлягає скасуванню як не законний і наказ № 14к від 21.02.2020 про її звільнення виходячи з наступного: вона підтверджує, те що 05.02.2020 у відділі відбулась крадіжка, однак вона не може нести відповідальність за це. Вона не бачила як зайшов клієнт, який вчинив крадіжку, оскільки виконувала свою роботу відповідно до посадової інструкції розставляла на товари штрих коди та цінники. Її вини у крадіжці не має, оскільки у торговому залі працюють камери відео спостереження, і працівники охорони, які і виявили дану особу. Крім цього крадіжка відбулась на ділянці де працювали інші працівники і які були ближче до місця де відбулась крадіжка. Вона не порушувала посадової інструкції, не винна у тому, що відбулась крадіжка, тому вважає звільнення незаконним. Крім цього по даному факту не проводилось службового розслідування, не з`ясовувались обставини крадіжки та встановлення вини конкретних осіб.

Представник відповідача вважає позовні вимоги безпідставними і такими, що задоволенню не підлягають, оскільки позивачку попередньо було притягнуто до відповідальності і накладено стягнення у виді доган, а саме: накази №93кп від 19.09.2019 та № 136кп від 31.12.2019 за недотримання посадової інструкції. Після цього у магазині відбулась крадіжка, що є порушення позивачем посадової інструкції, а саме п. 2.2 « здійснює контроль за зберіганням товарів, торгового обладнання та інших матеріальних цінностей». По факту крадіжки службове розслідування не проводилось, звільнення відбулось на підставі доповідної записки адміністратора торгового залу ОСОБА_3 . У магазині працюють охоронці і камери відео спостереження.

Третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Заяви та клопотання учасників справи.

Позивачкою подано:

28.07.2020 заяву про збільшення позовних вимог.

Процесуальні дії у справі:

Ухвалою від 30.03.2020 відкрито провадження по справі і призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

З`ясувавши обставини, на які сторони посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому суд доходить такого висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини:

Наказ ТОВ «Торгова група «АРС - Кераміка» №27к від 11.06.2019 про прийняття на роботу ОСОБА_1 (а.с.10).

Наказ ТОВ «Торгова група «АРС - Кераміка» №93кп від 19.09.2019 про оголошення догани ОСОБА_1 (а.с.11).

Наказ ТОВ «Торгова група «АРС - Кераміка» №136кп від 31.12.2019 про оголошення догани ОСОБА_1 (а.с. 12).

Наказ ТОВ «Торгова група «АРС - Кераміка» №14к від 21.02.2020 про звільнення ОСОБА_1 (а.с.13).

Відповідно до Довідки про доходи ОСОБА_1 від 19.03.2020, загальна сума доходу за період з 01.03.2019 по 29.02.2020 41865.76 грн (а.с. 96).

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з незаконним на думку позивача застосуванням заходів стягнення.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

До спірних правовідносин, які виникли між сторони, підлягають застосуванню норми Конституції України та Кодексу законів про працю України.

Так, стаття 43 Конституції України передбачає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.

Відповідно до ст. 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення.

Відповідно до ч.3 ст. 149 КЗпП України, при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок і попередню роботу.

Також, суд враховую норми статей 12 та 81 ЦПК України, згідно з якими кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Суд не погоджується з аргументами сторони позивача в частині позовних вимог про скасування наказів №93к від 19.09.2019 та № 136кп від 31.12.2019 про оголошення їй доган за недотримання посадової інструкції, вважає такі не обґрунтованими, оскільки не підтверджені жодними належними, допустимими та достовірними доказами, які б, у своїй сукупності, були достатніми. Відповідно до вказаних наказів позивачці оголошено догани за порушення нею своїх посадових обов`язків. Накази є мотивовані, вказують на конкретні порушення допущені позивачкою та порушені нею пункти посадової інструкції. Інших даних у судовому засіданні судом не встановлено.

Поряд з цим суд погоджується з аргументами сторони позивача в частині позовних вимог про скасування наказу №14к від 21.02.2020 про її звільнення як незаконного виходячи з наступного:

Позивачка в обґрунтування позовних вимог покликається на те, що вона не винна у тому, що у магазині відбулась крадіжка, так як вона в цей час виконувала свої прямі посадові обов`язки і не бачила, як дана особа зайшла у відділ. Відповідач вказані обставини не спростував. Крім цього позивачка покликається на те, що охорону приміщення здійснюють працівники охорони. Що є їхніми безпосередніми обов`язками і крім цього ведеться відео спостереження приміщення. Такі обставини підтверджені у судовому засіданні представником відповідача і матеріалами справи (доповідна записка ОСОБА_4 від 10.02.2020).

Поясненнями сторін та матеріалами справи встановлено, що 05.02.2020 у відділі інструменту відбулась крадіжка, після чого вказана особа була затримана працівниками охорони. На даний час у Стрийському міськрайонному суді перебуває кримінальне провадження про обвинувачення даної особи у вчиненні крадіжки.

Представник відповідача як у відзиві на позовну заяву, так і у судовому засіданні, вказує на порушення, які допустила позивач під час виконання своїх обов`язків, це факт крадіжки у відділі де працювала позивачка, неналежне на його думку проходження позивачкою навчання працівників товариства, не вихід на роботу 11.02.2020.

В той же час підставою і правовим обґрунтуванням звільнення позивачки з роботи вказує систематичне невиконання нею своїх трудових обов`язків і порушення вимог своєї посадової інструкції. Як підсумок відповідач вказує на те, що позивачка систематично без поважних причин не виконувала свої обов`язки передбачені трудовим договором, до неї раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення у виді догани, а тому вважає, що при застосуванні крайнього заходу, правомірно звільнив ОСОБА_5 на підставі п.3 ст 40 КЗпП. Однак відповідач так і не вказує яке саме порушення є підставою для звільнення позивача з роботи на підставі п.3 ст 40 КЗпП, після того як до неї уже застосовувалися заходи стягнення.

Згідно з роз`ясненнями, наданими у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.92 за передбаченими п.3 ст.40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

У своїх постановах Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов:

- порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку;

- невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності;

- невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним;

- враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів;

- з моменту виявлення порушення до дисциплінарного звільнення може минути не більше місяця.

Тому для звільнення працівника за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України необхідна наявність факту не першого, а повторного (тобто вдруге чи більше разів) здійснення працівником винного невиконання чи неналежного виконання обов`язків після того, як до нього уже застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за вчинення таких дій раніше (постанова ВС від 19.12.2018 у справі № 700/63/18, постанова ВС від 03.04.2019 у справі № 520/3689/16-ц).

Важливим є те, що при звільненні працівника відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України підприємство повинно навести у наказі конкретні факти допущеного працівником невиконання обов`язків, зазначити, коли саме вони мали місце, які проступки вчинив працівник після застосування до нього стягнення та коли.

Так у справі № 456/2368/16 суди дійшли висновку про задоволення позовних вимог про поновлення позивача на роботі, оскільки відповідач в наказі про звільнення не зазначив, у чому проявилось порушення працівником трудових обов`язків, яке стало підставою для звільнення позивача (постанова ВС від 18.07.2019).

Детальним аналізом Наказу ТОВ «Торгова група «АРС - Кераміка» №14к від 21.02.2020 про звільнення ОСОБА_1 , судом встановлено, що ОСОБА_1 звільнена за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором згідно п.3 ст. 40 КЗпПУ 21.02.2020. Підстава: доповідна записка адміністратора торгового залу Тіхонової М.П. від 21.02.2020; Акт про відмову ОСОБА_1 надати письмові пояснення від 21.02.2020; наказ про оголошення догани № від 19.09.2019; наказ про оголошення догани № від 31.12.2019.

Таким чином відповідач у своєму наказі №14к від 21.02.2020 про звільнення позивача не навів жодного порушення трудової дисципліни, невиконання чи неналежного виконання позивачем своїх посадових обов`язків та коли, після того, як до неї уже були застосовані заходи дисциплінарного стягнення у виді догани, що є підставою для застосування заходу стягнення у виді звільнення.

Крім цього відповідач у своєму наказі №14к від 21.02.2020 вказуючи, як на підставу звільнення, наказ про оголошення догани № від 19.09.2019 та наказ про оголошення догани № від 31.12.2019, не зазначає числовий номер наказів і особу працівника якого стосуються дані накази.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що Наказ ТОВ «Торгова група «АРС - Кераміка» №14к від 21.02.2020 про звільнення ОСОБА_1 прийнятий з порушенням вимог статті 43 Конституції України, ст. ст. 40, 147 КЗпП України, тому підлягає скасуванню.

Суд зауважує, що сторони у цій справі не були обмежені у праві подання доказів, в тому числі у поданні відповідних клопотань про витребування доказів чи забезпечення доказів у разі, якщо щодо самостійного їх подання у сторін виникли труднощі.

Так позивачем не надано належного обґрунтування та відповідних доказів того, що їй заподіяно моральну шкоду, тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

На підставі статей 47, 115, 116, 117 Кодексу законів про працю України та керуючись статтями 5, 12, 13, 81, 82, 89, 200, 206, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «АРС-Кераміка» (місце знаходження: Тернопільська область, м. Тернопіль, вул Збаразька, 18, ідентифікаційний код 32549732), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «АРС-Кераміка» ОСОБА_2 про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Скасувати наказ ТОВ «Торгова група «АРС-Кераміка» №14к від 21 лютого 2020 року.

Поновити ОСОБА_1 на роботі, продавцем непродовольчих товарів відділу «Інструменти» ТОВ «Торгова група «АРС-Кераміка».

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 .

Стягнути з Відповідача ТОВ «Торгова група «АРС-Кераміка» на користь, ОСОБА_1 , заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 22 лютого 2020 року по день поновлення на роботі - 29.07.2020 року в сумі 21 633 (двадцять одну тисячу шістсот тридцять три) грн 26 коп.

В задоволенні решти позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини 6 ст. 259 та частини 1 ст. 268 ЦПК України складання повного рішення суду відкладено на п`ять днів.

У зв`язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення - 03 серпня 2020 року.

Головуючий суддя В. М. Бораковський