Ухвала суду № 90761312, 04.08.2020, Токмацький районний суд Запорізької області

Справа № 328/2227/18

04.08.2020

1-в/328/55/20

УХВАЛА

Іменем України

04 серпня 2020 року м.Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Коваленко П.Л., за участю секретаря судового засідання Баздирь О.Л., представника органу пробації Щербакової Ю.С., прокурора Саврана О.М., засудженого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Токмак подання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання, у випадках, передбачених частинами 2 і 3 ст.74 Кримінального кодексу України засудженому:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Токмак, Запорізької області, який є громадянином України, українець, маючий середню технічну освіту, непрацюючий, не одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

в с т а н о в и в:

До суду надійшло подання Токмацького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області подання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання, у випадках, передбачених частинами 2 і 3 ст.74 Кримінального кодексу України засудженому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В поданні зазначено, що за вироком Токмацького районного суду Запорізької області від 12 квітня 2019 у справі ОСОБА_1 засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.1 ст.185 КК України до двох років позбавлення волі.

Орган пробації звернувся до суду з поданням про вирішення питання про приведення вказаного вироку суду у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 № 2617-VIII ( далі - Закон № 2617-VIII) щодо зниження покарання до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового Закону або пом`якшення призначеного покарання.

Представник органу пробації в судовому засіданні підтримала подання в повному обсязі по тих підставах, що в ньому викладені, просила його задовольнити.

Засуджений ОСОБА_1 проти задоволення клопотання заперечував.

Прокурор проти задоволення подання заперечував, посилаючись на його неконкретність.

Суд, дослідивши подання, заслухавши думку учасників судового провадження, дійшов наступного висновку.

Як встановлено судом вироком Токмацького районного суду Запорізької області від 12 квітня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.1 ст.185 КК України (в редакції, яка діяла до 01 липня 2020 року), та призначено покарання на підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді 2 (двох) років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки.

Законом № 2617-VIII з 01 липня 2020 року до абзацу другого частини першої ст.185 КК України внесено зміни, згідно з якими слова "або позбавленням волі на строк до трьох років" замінено словами "або обмеженням волі на строк до п`яти років".

Отже, згідно з Законом № 2617-VIII за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, з 01 липня 2020 року встановлений більш м`який вид покарання ніж був застосований до засудженого ОСОБА_1 , а саме обмеження волі. При цьому максимальна межа обмеження волі за ч.1 ст.185 КК України встановлена на строк до 5 років. Тоді як ОСОБА_1 засуджено до позбавлення волі на строк 2 роки.

Як слідує з подання органу пробації, його скеровано до суду на підставі п.13 ч.1 ст.537 КПК України, за якою під час виконання вироків, суд має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

У поданні орган пробації просить вирішити питання щодо зниження покарання до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового Закону або пом`якшення призначеного покарання засудженому.

При цьому орган пробації не навів конкретних вимог щодо виду та міри покарання на яке він просить замінити засудженому ОСОБА_1 призначене останньому покарання. Відтак подання не містить і мотивів, з яких виходив орган пробації звертаючись до суду з вказаним поданням.

В свою чергу за правилами ч.3 ст.74 КК України призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м`який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.

Засуджений ОСОБА_1 покарання не відбував, оскільки він на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки.

При цьому, у відповідності до ч.2 ст.4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Згідно зі ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Тобто необхідно застосовувати найбільш сприятливий для винуватого закон із усіх, що були чинними у цей період.

За положеннями ч.3 ст.74 КК України суд замінює призначене покарання на максимальний строк (розмір) передбаченого в санкції більш м`якого виду покарання.

Якщо засуджений звільнений від відбування покарання з випробуванням, а новий закон, що має зворотну дію, передбачає як найбільш суворий вид покарання такий, від відбування якого особа теж може бути звільнена з випробуванням (наприклад, обмеження волі чи виправні роботи), призначена їй міра покарання теж підлягає заміні на максимальний розмір покарання, передбаченого новою санкцією. При цьому рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не скасовується і засуджений продовжує далі відбувати визначений судом іспитовий строк.

З урахуванням правил ч.3 ст.74 КК України та положень Закону № 2617-VIII покарання у виді позбавлення волі строком на два роки ОСОБА_1 може бути замінено на обмеження волі строком на 5 років (максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону) із звільненням від відбування покарання з випробуванням.

Міра покарання це якісна і кількісна характеристика визначеного судом згідно з законом покарання за злочин. Отже, міра покарання охоплює не лише строк та розмір покарань, але і їхній вид та кількість, визначену судом.

З урахуванням змін, внесених Законом №2617-VIII до санкції ч.1 ст. 185 КК України, пом`якшується вид покарання, проте, згідно з правилами ч.3 ст.74 КК України, продовжується строк покарання.

Враховуючи, що максимальна межа покарання у виді обмеження волі, що може бути призначене за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, згідно з Законом №2617-VIII значно перевищує (у п`ять разів) строк призначеного засудженому вироком суду покарання у виді позбавлення волі, суд дійшов висновку, що у даному випадку приведення вироку суду від 12 квітня 2019 року у відповідність до вимог Закону № 2617-VIII погіршує становище засудженого.

Також судом взято до уваги вимоги ч.1 ст.72 КК України, а саме, що при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з того, що одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі. Тобто, при необхідності складання покарань, ОСОБА_1 5 років обмеження волі було б переведено у 2 роки 6 місяців позбавлення волі, замість 2 років позбавлення волі, до яких його було засуджено.

За таких обставин, враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для задоволення подання органу пробації.

Враховуючи викладене, керуючись ст.74 КК України, ст.ст.537-539 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні подання Токмацького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області про приведення вироку суду від 12 квітня 2019 року у справі №328/2227/20 у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 № 2617-VIII щодо зниження покарання до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового Закону або пом`якшення призначеного покарання, відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Токмацький районний суд Запорізької області протягом 7 (семи) діб з дня її проголошення.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Cуддя