Ухвала суду № 90757320, 31.07.2020, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 711/5968/19

Номер провадження № 6/699/27/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2020 року Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

в складі :

судді Московченко Т.В.

за участі секретаря судових засідань Сміян А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Корсунь-Шевченківський подання державного виконавця Корсунь-Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лехини А.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області надійшло подання державного виконавця Корсунь-Шевченківського РВ ДВС ЦМУМЮ (м. Київ) Лехини А.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до виконання ним своїх зобов`язань згідно рішення суду.

Вказане подання мотивоване тим, що на виконанні у Корсунь-Шевченківському РВ ДВС ЦМУМЮ (м. Київ) перебуває виконавче провадження № 61469935, яке відкрито 05.03.2020 року на підставі виконавчого листа № 711/5968/19, виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси 11.02.2020 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 збитків у розмірі 32 860 грн. 39 коп.

Після відкриття виконавчого провадження у ході провадження виконавчих дій державним виконавцем вжито заходів до виявлення майна, доходів боржника, встановлення його місця роботи та 06.05.2020 року винесено постанову про арешт рухомого та нерухомого майна боржника ОСОБА_1 .

Крім того, 01.07.2020 року державним виконавцем здійснено виїзд за місцем проживання боржника за адресою: АДРЕСА_1 , однак провести виконавчі дії виявилося неможливим, у зв`язку з відсутністю боржника, оскільки вхідні двері були зачинені, про що складено відповідний акт державного виконавця.

01.07.2020 року державним виконавцем залишено за місцем проживання боржника виклик, однак останній до відділу ДВС не з`явився.

Відповідно до змісту вказаного подання державний виконавець просив провести його розгляд без його участі, однак за участю боржника та стягувача.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 441 ЦПК України, суд негайно розглядає подання державного виконавця про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

З огляду на вказане, враховуючи позицію державного виконавця щодо небажання приймати участь у розгляді поданого нею подання, суд не викликає її у судове засідання, та розглядає подання без повідомлення сторін виконавчого провадження, на підставі наданих матеріалів у межах заявлених вимог.

Відповідно до вимог ч. 14 ст. 7, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснюється.

Дослідивши матеріали подання, всебічно і повно, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлена вимога, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд вважає наступне.

Судом встановлено, що Придніпровським районним судом м. Черкаси 11.02.2020 року видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 збитків у розмірі 32 860 грн. 39 коп.

Постановою державного виконавця Корсунь-Шевченківського РВ ДВС ЦМУМЮ (м. Київ) Лехини А.М. від 05.03.2020 року, на підставі вказаного виконавчого листа, відкрито виконавче провадження № 61469935, у якому боржником вказано ОСОБА_1 , а стягувачем – ОСОБА_2 . Постановою від 06.05.2020 накладено арешт на рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику.

Відповідно до матеріалів, долучених до подання, на адресу ОСОБА_1 , яка вказана у виконавчому листі – АДРЕСА_1 , та адресу стягувача державним виконавцем 05.03.2020 року надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження (вих. №№ 4064, 4065).

Крім того 06.05.2020 за вказаною адресою боржнику направлено постанову про арешт майна (вих. № 5346).

Згідно змісту ч.ч. 1-3 ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.

На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Положеннями ч.ч. 1, 3, 4 ст. 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця.

Згідно п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника – фізичної особи чи керівника боржника – юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Суд враховує, що конституційні та міжнародно-правові гарантії свободи пересування не поширюються на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема, для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. При цьому законодавець збалансував права як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано. Під час здійснення виконавчого провадження обмеження права особи на виїзд слід вважати доцільним у випадках, коли особа ухиляється від виконання зобов`язання, у тому числі, покладеного на неї рішенням посадової особи, що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

При цьому питання про обмеження права вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.

Таким чином, з вище викладеного вбачається, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України виникає лише у разі встановлення факту ухилення боржника від виконання, покладених на нього відповідним рішенням зобов`язань.

Відповідно до змісту ч. 10 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції з особою ведеться за адресою її зареєстрованого місця проживання.

Водночас, суд критично оцінює доводи державного виконавця про обізнаність боржника ОСОБА_1 про наявність виконавчого провадження про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 збитків у розмірі 32 860 грн. 39 коп., оскільки у наданих до суду матеріалах відсутні відомості про те, що місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , на яку надсилалися постанови державного виконавця.

Разом з тим, долучена до подання копія виклику державного виконавця, якою зобов`язано Омельяненка В.А. з`явитися до відділу ДВС на 09:00 год. 28.05.2020 року не містить вихідного номера.

Крім того, за змістом подання державним виконавцем вказано, що документи на ім`я ОСОБА_1 надсилались рекомендованим листом із повідомленням. Однак, до матеріалів справи не долучено відомостей, що такі відправлення були фактично отримані боржником.

Також, матеріали справи не містять підтвердження того, що: державним виконавцем здійснювався виїзд за адресою: АДРЕСА_1 , з метою встановлення факту проживання ОСОБА_1 за вказаною адресою (до подання не долучено акта складеного за результатами виїзду державного виконавця); чи вживалися заходи щодо застосування до боржника приводу у зв`язку з ухиленням від явки за викликом державного виконавця у порядку, передбаченому п. 14 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, матеріали подання не містять достатніх доказів того, що ОСОБА_1 умисно ухиляється від виконання зобов`язань, а також про те, що він взагалі обізнаний про відкриття вказаного виконавчого провадження.

З огляду на вказане, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 247, 258-261, 353-354, 441, пп. 15.5 п. 1 розділу ХІІІ «Перехідних положень» ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні подання державного виконавця Корсунь-Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лехини А.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Ухвала суду може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасники справи, яким ухвала суду не була вручена у день її складення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Московченко Т.В.