
04.08.2020
Справа № 642/2594/20
Провадження № 1-кп/642/616/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2020 року м. Харків
Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Гримайло А.М.
за участю:
секретаря судового засідання Конєвої А.О.
прокурора Криворучко В.В.
представника потерпілого Бабича Ю.В.
захисника Горелик О.В.
обвинуваченого ОСОБА_1
розглянувши у судовому засіданні обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрований та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
раніше судимого: 07.08.2019 року Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у вигляді 150 годин громадських робіт; 25.12.2019 Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 389 КК України до покарання у виді 1 місяці 5 днів арешту,-
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Ленінського районного суду м. Харкова перебуває обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України.
Термін дії строку продовженого запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою спливає 07.08.2020.
Судом в порядку ч. 3 ст. 331 КПК України поставлено на обговорення питання доцільності продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 .
Прокурор вважала доцільним продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Представник потерпілого підтримав думку прокурора.
Обвинувачений та його захисник проти обрання запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою заперечували, просили обрати більш м`який запобіжний захід.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту.
Заслухавши учасників судового провадження, суд дійшов висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого з наступних мотивів.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Згідно з положеннями ч.3 ст.331 КПК України суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ст.177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою вищенаведеної статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст.178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Суд враховує, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, санкцією ч.2 ст. 15, ч.3 ст.185 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, не працює, не має офіційного джерела доходу, раніше судимий, тому є підстави вважати, що він може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, вказані ризики не зменшились та продовжують існувати, та застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Так, суд приходить до висновку про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема можливість переховування від суду, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству.
Відповідно до положень ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.
Враховуючи те, що з дня надходження до суду обвинувального акту судове провадження не завершене, тяжкість покарання, що може загрожувати обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, особу обвинуваченого ОСОБА_1 , суд приходить до переконання, що наведені обставини у своєму взаємозв`язку дають підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення. Продовжуючи строк тримання під вартою, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
За таких обставин слід продовжити строк тримання ОСОБА_1 під вартою на 60 днів.
Керуючись ст. ст. 314, 322, 197, 372, 376 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Відкласти розгляд справи за обвинуваченням ОСОБА_1 , за ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України на 11 вересня 2020 до 11 год.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 строк тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів, до 02 жовтня 2020 року включно.
Строк дії даної ухвали в частині продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою до 02 жовтня 2020 року включно.
Ухвала може бути оскаржена лише в частині продовження строку тримання під вартою безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 7 днів з дня оголошення, а обвинуваченим - з дня вручення йому копії ухвали.
В інший частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя - А.М. Гримайло
Судове рішення № 90756870, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова) було прийнято 04.08.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 642/2594/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: