Рішення № 90752855, 04.08.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2020 року м. Київ № 640/1200/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом доОСОБА_1 Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києвіпро визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДР: 42098368), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка виразилась у відмові здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 у розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», починаючи з 06.09.2018;

зобов`язати відповідача перерахувати ти виплатити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 у розмірі 80% його середньої заробітної плати згідно з ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», визначеної відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з 06.09.2018.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що перебуває на обліку у відповідача та з 10.08.2009 отримує пенсію за на пільгових умовах відповідно до п. а) ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Пояснює, що 06.09.2018 звернувся до відповідача із заявою щодо обчислення його пенсії у розмірі 80% середнього заробітку відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», оскільки його стаж на підземних роботах в особливо важких та особливо шкідливих умовах за Списком № 1 становить більше 21 року.

Однак, листом від 27.09.2018 № 83949/03 відповідач відмовив позивачу у проведенні останньому перерахунку пенсії. За словами позивача, підставою для відмови позивачу у проведені такого перерахунку слугувало те, що відповідно до трудової книжки позивача його стаж роботи безпосередньо в шахті складає 12 років 5 місяців 2 дні.

Разом з тим, як наголошує позивач, його шахтарський стаж за Списком № 1 відповідно до трудової книжки складає 21 рік 3 місяці. Що, за словами позивача, так підтверджується і довідкою пенсійного органу від 25.07.2016 № 7812, копія якої додана до матеріалів справи.

Отже, як наголошує позивач, виходячи з аналізу ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а також беручи до уваги те, що шахтарський стаж за Списком № 1 складає 21 рік 3 місяці, він має право на перерахунок та виплату пенсії у розмірі 80% його середньої заробітної плати, у зв`язку з чим позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі .

Позиція відповідача.

Відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідно до копії трудової книжки позивача, страховий стаж за роботу безпосередньо в шахті становить 12 років 5 місяців 2 дні за Списком № 1.

Тобто, як наголошує відповідач, з трудової книжки не вбачаються умови зазначені в статті 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а відтак відсутні підстави для призначення позивачу пенсії в розмірах, передбачених ст. 8 вказаного Закону.

Щодо стягнення судового збору, то відповідач наголосив на протиправності такої вимоги, оскільки стягнення судового збору з відповідача призведе до нецільового використання коштів та порушення вимог ч. 2 ст. 73 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Процесуальні дії, вчинені у справі.

Ухвалою судді від 29.01.2019 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. На усунення недоліків позивачем подано заяву з додатком, у зв`язку з чим визначені судом недоліки позову були усунуті.

Ухвалою суду від 11.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду у судовому засіданні. Вказану справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Встановлені судом обставини.

Розглянувши подані документи і матеріали, враховуючи пояснення позивача, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

З 10.08.2009 позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком по Списку № 1 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

06.09.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив згідно зі ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» провести обчислення його пенсії у розмірі 80% середнього заробітку, обчисленого відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Листом від 27.09.2018 № 83949/03 відповідач відмовив позивачу у проведенні останньому перерахунку пенсії, оскільки відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 його стаж роботи безпосередньо в шахті складає 12 років 5 місяців 2 дні.

Разом з тим, позивач вважаючи свої права порушеними, звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 46 Конституції України, норми яка є нормою прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами по справі врегульовано Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV); Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 № 345-VI (далі - Закон № 345-VI).

Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Частина 3 статті 4 Закону № 1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Положенням ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до статті 1 Закону № 345-VI (у редакції на час звернення позивача з заявою), дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Частинами 1 та 2 статті 10 Закону 345-VI встановлено, цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. Дія частини першої статті 7 і статті 8 цього Закону поширюється також на пенсіонерів, пенсія яким була призначена до набрання чинності цим Законом.

В той же час, статтею 8 Закону 345-VI (у редакції чинній на момент звернення позивача із заявою) визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону 1058-IV в редакції на час звернення позивача з заявою, мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Проаналізувавши зазначені норми, суд приходить до висновку, що дія цього Закону поширюється на працівників, які зайняті на підземних роботах повний робочий день за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та членів їх сімей. При цьому, мінімальний розмір пенсії таких осіб встановлюється у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність у разі якщо такі особи відпрацювали на підземних роботах повний робочий день не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за Списком № 1.

Перевіряючи наявність у позивача не менше 15 років праці на підземних роботах повний робочий день, суд виходить з наступного.

Так, відповідно до трудової книжки позивача від 16.08.1976 серія НОМЕР_2:

запис № 3 - з 06.07.1977 по 28.11.1977 працює підземним електрослюсарем третього розряду з повним робочим днем під землею (стаж на підземних роботах за вказаний період 4 місяці 22 дні);

запис № 5 - з 26.12.1977 по 28.11.1978 працює підземником електрослюсарем третього розряду з повним робочим днем під землею (стаж на підземних роботах за вказаний період 11 місяці 2 дні);

запис № 9 - з 22.06.1982 по 10.08.1982 прийнятий учнем-прохідником підземником з повним робочим днем (стаж на підземних роботах за вказаний період 1 місяць 18 днів);

запис № 11 - з 18.08.1982 по 30.09.1982 учень-гірник очисного забою з повним робочим днем під землею (стаж на підземних роботах за вказаний період 1 місяць 12 днів);

запис № 13 - з 09.06.1983 по 02.09.1983 гірник очисного забою з повним робочим днем під землею (стаж на підземних роботах за вказаний період 2 місяці 29 днів);

запис № 15 - з 06.02.1984 по 30.04.1984 гірничий майстер підземник з повним робочим днем під землею (стаж на підземних роботах за вказаний період 2 місяці 24 дні);

запис № 17 - з 30.08.1984 по 21.07.1985 помічник начальника на дільниці під землею з повним робочим днем під землею (стаж на підземних роботах за вказаний період 10 місяців 22 дні);

запис № 20 - з 09.08.1986 по 20.05.1987 - виконуючий обов`язки начальника дільниці підземних робіт (стаж на підземних роботах за вказаний період 11 місяців 11 днів);

запис № 21 - з 21.05.1987 по 09.05.1988 виконавчий обов`язки заступника головного інженера по виробництву, пов`язаний з підземними роботами (стаж на підземних роботах за вказаний період 11 місяців 19 днів); трудова книжка не містить запису про зайнятість позивача на вказаній посаді під землею повний робочий день, що є вирішальним при призначені пенсії відповідно до ст. 8 Закону.

запис № 22 - з 10.05.1988 по 10.10.1988 гірничий майстер підземник з повним робочим днем під землею на видобувній дільниці № 3 (стаж на підземних роботах за вказаний період 5 місяців); трудова книжка не містить запису про зайнятість позивача на вказаній посаді під землею повний робочий день, що є вирішальним при призначені пенсії відповідно до ст. 8 Закону.

запис № 23 - з 27.10.1988 по 25.11.1988 гірник очисного забою з повним робочим днем під землею на горноочисній дільниці (стаж на підземних роботах за вказаний період 28 днів);

запис № 24 - з 26.11.1988 по 11.05.1989 виконуючий обов`язки гірського майстра з повним робочим днем під землею (стаж на підземних роботах за вказаний період 5 місяців 15 днів);

запис № 28 - з 09.10.1989 по 31.07.1994 гірничий майстер з повним робочим днем під землею на гірничій дільці (стаж на підземних роботах за вказаний період 4 роки 9 місяців 22 дні);

запис № 29 - з 01.08.1994 по 26.09.1994 виконуючий обов`язки начальника дільниці з повним робочим днем під землею (стаж на підземних роботах за вказаний період 1 місяць 25 днів);

запис 30 - з 27.09.1994 по 04.10.1996 начальник дільниці з повним робочим днем під землею (стаж на підземних роботах за вказаний період 2 роки 7 днів);

Тобто, дослідивши вказані записи трудової книжки позивача судом встановлено, що стаж ОСОБА_1 під землею з повним робочим днем складає 13 років 3 місяці 15 днів.

Натомість суд акцентує увагу на тому, що зі змісту інших записів у трудовій книжці позивача №№ 1, 2, 7, 8, 18, 19, 26, 27, 32-40 судом не вбачається, що позивач працював під землею повний робочий день.

Крім того, судом не встановлено, а позивачем в порядку виконання обов`язку, визначеного ч. 1 ст. 77 КАС України не доведено, що відповідно до записів у трудовій книжці №№ 1, 2, 7, 8, 18, 19, 26, 27, 32-40 позивач працював повний робочий день на підземних роботах, зокрема, відсутні будь-які довідки відносно підтвердження зайнятості позивача на підземних роботах з повним робочим днем.

Відтак, беручи до уваги все вищевикладене, суд дійшов висновку, що у позивача менше 15 років стажу роботи на підземних роботах з повним робочим днем, що позбавляє позивача права на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 у розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Посилання позивача на довідку пенсійного органу від 25.07.2016 № 7812, якою начебто підтверджується стаж позивача на підземних роботах - 21 рік 3 місяці, є безпідставним, оскільки за результатами аналізу записів у трудовій книжки позивача судом не встановлено наявності у ОСОБА_1 достатнього стажу роботи (15 років або більше) на підземних роботах з повним робочим днем, що б надало позивачу права на призначення йому відповідної пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Таким чином, підсумовуючи викладене у сукупності, в контексті викладених обставин та проаналізованих норм права, судом не встановлено обставин, які б надали суду можливість пересвідчитись у протиправності відмови відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 у розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», починаючи з 06.09.2018.

Доводи позивача, що викладені у позовній заяві, як підстави для задоволення позовних вимог, спростовуються висновками суду, викладеними у даному рішенні.

Враховуючи вищевикладене, а також виходячи із заявлених вимог та підстав позову, суд приходить до висновку, що в порядку виконання обов`язку, визначеного ч. 1 ст. 77 КАС України, позивачем не доведено обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги та, враховуючи положення ч. 2 ст. 77 КАС України, судом не встановлено порушень прав чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин з боку відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог та їх обґрунтування, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на з`ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України .

Суддя О.А. Кармазін