Рішення № 90752781, 04.08.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2020 року м. Київ № 826/2226/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши за правилами письмового провадження адміністративну справуза позовомОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.10.2014 № 0001631701.

Позиція позивача.

Обґрунтовуючи позовну заяву позивач зазначив, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 ОСОБА_1 , з результатами якої складено акт від 26.09.2014 № 4401/26-58-17-01-17-2942202330, яким встановлено порушення позивачем вимог п/п 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, п. 46.1 ст. 46, п. 49.1 ст. 49, п. 57.1 ст. 57, п. 163.1 ст. 163, п. 164.1, п/п 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 176.1 ст. 176 ПК України, з огляду на те, що позивачем за 2012 рік не сплачено податок на доходи фізичних осіб у розмірі 79 037,46 грн., за анулювання ТОВ «Кредитні ініціативи» позивачу заборгованості за кредитним договором.

Пояснює, що на підставі вказаного акту перевірки податковим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 20.10.2014 № 0001631701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання у розмірі 98966,83, у тому числі за основним платежем 79 037,46 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 19 929,37 грн.

Разом з тим, позивач наголошує на протиправності такого податкового повідомлення рішення, з огляду на те, що при проведенні перевірки не були використані та не були витребувані документи, які б підтверджували те, що до ТОВ «Кредитні ініціативи» від ПАТ «Альфа-Банк» переходило право вимоги по заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 27.06.2008 № 800004511 в повному обсязі та не перевірило взагалі, чи мало право ТОВ «Кредитні ініціативи» здійснювати анулювання (прощення) кредитного боргу та в якому розмірі.

Крім іншого, позивач також акцентує увагу суду, що податковим органом при проведення перевірки не встановлено на підставі яких саме правочинів та в якому розмірі таке право вимоги щодо заборгованості за договором передавалося від ПАТ «Альфа-банк» до ТОВ «Кредитні ініціативи». Додає, що податковим органом не було перевірено, чи відбувається анулювання (прощення) суми боргу в розмірі 466 188,61 грн.

При цьому, позивач наполягає, що податковий орган при проведенні перевірки не досліджував документи, які б підтверджували яка саме сума боргу була у ОСОБА_1 перед первісним кредитором - ПАТ «Альфа Банк» на момент передачі права вимоги за цим зобов`язанням ТОВ «Кредитні ініціативи»

ОСОБА_1 пояснює, що суму у розмірі 466188,61 грн. він повинен був відобразити в податковій декларації про майновий стан і доходи лише у тому випадку, коли ТОВ «Кредитні ініціативи» було включено суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на його користь за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощенно).

Наголошує на тому, що ТОВ «Кредитні ініціативи» не підтверджений факт включення суми анульованого боргу позивача до податкового розрахунку суми доходу, що, на думку позивача, є однією з обов`язкових умов для того, щоб у позивача виник обов`язок щодо сплати податку на доходи фізичних осіб від отриманого додаткового блага, згідно з абз. «д» п/п 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України.

Також позивач звертає увагу суду, що в акті перевіри зазначено, що ТОВ «Кредитні ініціативи» листом від 29.07.2014 № 204/07/Б-29 надано підтвердження щодо нарахування (виплати) доходу громадянину ОСОБА_1 за ознакою « 126» у вигляді боргу, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, з врахуванням боржнику відповідного повідомлення про таке анулювання (прощення).

Відтак, позивач наголошує на тому, що податковим органом не було витребувано у ТОВ «Кредитні ініціативи» відповідного податкового розрахунку банком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податків і сум утриманого з них податку (форми 1 ДФ) за 2012 рік з ознакою « 126» (дохід, отриманий платником податку як додаткове благо).

При цьому позивач додає, що беручи до уваги той факт, що податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податків у сумі утриманого з них податку в грошовій формі, матеріальній чи нематеріальній формі відсутній, у відповідача було відсутнє право визнавати суму 466188,61 грн., як додаткове благо, отримане ОСОБА_1 та донараховувати йому суму податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, з огляду на що позивач наголошує на відсутності порушення ним абз. «д» п/п 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України, оскільки були відсутні обов`язкові умови для декларування позивачем отриманого доходу у формі додаткового блага.

Підсумовуючи викладене позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Позиція відповідача.

30.05.2015 відповідач надіслав до суду заперечення проти позовної заяви, в якій просив відмовити у задоволенні позовних вимог (том 1 а.с. 52-53).

Разом з тим, вказані заперечення не беруться судом до уваги, зважаючи на те, що в порушення вимог, передбачених ч. 10 ст. 44 КАС України, такі заперечення не скріплені власноручним підписом уповноваженої особи.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалами судді Окружного адміністративного суду м. Києва Літвінової А.В. від 20.02.2015 відкрито провадження у даній адміністративній справі, закінчено підготовче провадження.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.03.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2015 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верхового Суду від 13.03.2018 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково та скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.03.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2015, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи вказані рішення, Верховний Суд зауважив, що суди першої та апеляційної інстанції передчасно дійшли висновку про правомірність збільшення позивачу суми грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у розмірі 98966,83 грн. з огляду на те, що судами не було досліджено правовий статус усієї суми заборгованості позивача за кредитом, а також які саме складові вказаної заборгованості були анульовані кредитом (основна сума кредиту (тіло кредиту), відсотки, штрафи, пеня), що є визначальним для розрахунку суми доходу позивача та оплати з такого доходу податку на доходи фізичних осіб.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.05.2018 дану справу розподілено на суддю Окружного адміністративного суду м. Києва Кармазіна О.А.

Ухвалою суду від 07.05.2018 адміністративну справу № 826/2226/15 прийнято до провадження судді Кармазіна О.А. та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 07.05.2018 витребувано у Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» письмові пояснення щодо структури прощеної суми заборгованості ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) за кредитом (кредитним договором від 27.06.2008 № 800004511), а також інформація - які саме складові вказаної заборгованості були анульовані кредитом (основна сума кредиту (тіло кредиту), відсотки, штрафи, пеня).

Ухвалою суду від 17.03.2020 здійснено заміну відповідача на належного: з Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві на ГУ ДПС у м. Києві.

При цьому, вказаною ухвалою витребувано у Головного управління ДПС у м. Києві пояснення щодо структури прощеної суми боргу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) за кредитом (кредитним договором від 27.06.2008 № 800004511), а також які саме складові прощеного боргу було анульовано (основна сума кредиту (тіло кредиту), відсотки, штрафи, пеня).

Однак, станом на момент розгляду даної справи, відповідачем на виконання вимог ухвали суду не надано будь-яких пояснень з приводу складових прощеного боргу та на підставі яких саме складових прощеної суми боргу було нараховано позивачу податок на доходи фізичних осіб.

Крім того, ухвалою суду від 17.03.2020 у Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» витребувано належним чином засвідчені копії: 1) договору факторингу від 20.12.2020, укладеного між ТОВ "Кредитні ініціативи" та ПАТ "Альфа-Банк", відповідно до якого ТОВ "Кредитні ініціативи" набуло всі права кредитора за кредитним договором від 27.06.2008 № 800004511, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ "Альфа-Банк"; 2) докази повідомлення ОСОБА_1 про відступлення до ТОВ "Кредитні ініціативи" права вимоги за кредитним договором від 27.06.2008 № 800004511; 3) докази повідомлення ОСОБА_1 про анулювання боргу у розмірі 466188,61 грн. (надати рекомендоване повідомлення про вручення такого повідомлення)ж 4) пояснення щодо структури прощеної суми боргу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) за кредитом (кредитним договором від 27.06.2008 № 800004511), а також інформацію - які саме складові прощеного боргу було анульовано (основна сума кредиту (тіло кредиту), відсотки, штрафи, пеня).

Встановлені судом обставини.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

27.06.2008 між ЗАТ «Альфа-Банк» (Банк, Кредитор) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено кредитний договір № 800004511, відповідно до умов якого Банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання Кредит, а Позичальник приймає його на умовах даного договору. Сума кредиту 145 000 доларів США.

Також, 27.06.2008 між ЗАТ «Альфа-Банк» (Іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (Іпотекодавець) укладено іпотечний договір № 800004511-И, відповідно до умов якого Іпотекодавець, у забезпечення виконання кредитного договору від 27.06.2008 № 800004511, передає Іпотекодержателю у іпотеку нерухоме майно - земельну ділянку, площею 0,0660 гектара, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , садове товариство «Берковець-2», що іменується предмет іпотеки, а Іпотекодержатель приймає у іпотеку та набуває право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки у повному обсязі переважно перед іншими кредиторами Іпотекодержателя, якщо інше не встановлено законом.

20.12.2012 між ПАТ «Альфа-Банк» (Банк, Кредитор) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено додаткову угоду № 5 до кредитного договору від 27.06.2008 № 800004511 про те, що підписанням цієї угоди сторони, з метою врегулювання відносин, що склалися між сторонами на підставі кредитного договору, погоджуються змінити порядок виконання зобов`язань Позичальника за кредитним договором щодо повернення кредиту, процентів та його користування, комісій, якщо сплата таких комісій передбачена умовами кредитного договору та/або інших платежів, сплата яких передбачена умовами кредитного договору, враховуючи наступні умови цієї додаткової угоди, зокрема, на момент укладення даної додаткової угоди загальна сума заборгованості позичальника перед ПАТ «Альфа-Банк» за кредитним договором від 27.06.2008 № 800004511 становить 153 324,61 доларів США (тіло, відсотки), що на момент укладення даної додаткової угоди еквівалентно 1 225 523,61 грн., виходячи з курсу НБУ продажу долару США, встановленого банком на дату укладення цієї додаткової угоди у розмірі 7,993 гривень за 1 долар США;

Також, 20.12.2012 між ПАТ «Альфа-Банк» (Клієн) та ТОВ «Кредитні ініціативи» (Фактор) уклали договір факторингу, відповідно до порядку та умов якого, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт зобов`язується відступити Факторові свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, перелік яких міститься у додатку № 1 до договору.

За основним договором відступаються наступні права:

право вимоги повернення заборгованості за основною сумою кредиту відповідно до основного договору у розмірі 143 501,58 доларів США, що за офіційно встановленим курсом Національного банку України на дату укладення цього договору та становить 1 147 008,13 грн.;

право вимоги сплати процентів за користування кредитом в розмірі, встановленому основним договором нарахованих та несплачених станом на дату підписання цього договору у розмірі 9 823,03 доларів США, що за офіційно встановленим курсом Національного банку України на дату укладення цього договору та становить 78 515,48 грн.

Відповідно до додатку № 1 до договору факторингу від 02.12.2012 до ТОВ «Кредитні ініціативи» від ПАТ «Альфа-Банк» перейшло право грошової вимоги за кредитним договорам від 27.06.2008 № 800004511, укладеного між ЗАТ «Альфа-Банк» (Банк, Кредитор) та ОСОБА_1 (Позичальником) на загальну суму заборгованості 153 324,61 доларів США, що еквівалентно 1 225 523,61 грн.

Того ж дня, 20.12.2012 між ТОВ «Кредитні ініціативи» (Кредитор), що є правонаступником ПАТ «Альфа-Банк» у правовідносинах, що випливають з умов Кредитного договору № 800004511 від 27.06.2008 та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено договір про внесення змін і доповнень № 6 до кредитного договору від 27.06.2008 № 800004511, відповідно до якого всі терміни, що окремо не визначені в цьому договорі про внесення змін і доповнень, вживаються у тому самому значені, як і в кредитному договорі. Зазначено, що відповідно до договору факторингу від 20.12.2012 ТОВ «Кредитні ініціативи» заміняє ПАТ «Альфа-Банк» у всіх правовідносинах, які виникають під час виконання Позичальником умов Кредитного договору від 27.06.2008 № 800004511, з усіма змінами та доповненнями до нього.

Відтак судом встановлено, що починаючи з 20.12.2012 ТОВ «Кредитні ініціативи» є кредитором за кредитним договором від 27.06.2008 № 800004511, укладеним між ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 .

При цьому, станом на 20.12.2012 сума кредиту ОСОБА_1 перед ТОВ «Кредитні ініціативи» становить 153 324,61 доларів США, що еквівалентно 1 225 523,61 грн., з яких 143 501,58 доларів США (1 147 008,13 грн.) тіло кредиту та 9 823,03 доларів США (78 516,48 грн.) відсотки.

Листом (том 1 а.с. 114) ТОВ «Кредитні ініціативи» повідомило ОСОБА_1 про отримання останнім доходу у вигляді прощення боргу у сумі 58 324,61 доларів США. За курсом Національного банку України станом на 20.12.2012 (7,993 гривень за 1 долар США) сума доходу ОСОБА_1 складає 466 188,61 грн.

При цьому, вказаним листом ТОВ «Кредитні ініціативи» повідомило позивача про те, що товариством будуть повідомленні органи Державної податкової служби України.

Вказаний лист отримано ОСОБА_1 20.12.2012, про що свідчить розписка останнього на вказаному листі.

В подальшому, Державною податковою інспекцією у Солом`янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на підставі п/п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п/п. 78.1.1 та п/п 78.1.2 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ПК України, наказу ДПІ у Солом`янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 28.08.2014 № 1928 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на доходи фізичних осіб фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 за період з 01.01.2012 по 31.12.2012.

В ході проведення перевірки податковим органом встановлено, що фізичною особою ОСОБА_1 до податкового органу - ДПІ у Солом`янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві не подано декларацію про майновий стан та доходи за 2012 рік щодо отримання додаткового блага у вигляді суми боргу, анульованого кредитором за вказаний період, що призвело до недекларування доходу в вигляді додаткового блага у сумі 466 188,61 грн.

Також у вказаному акті зазначено, що дані за формою 1-ДФ свідчить про отриманий дохід за ознакою « 126» (дохід отриманий платником податку, як додаткове благо, сума боргу платника податку анульована кредитором за його самостійним рішенням) на суму 466 188,61 грн. від ТОВ «Кредитні ініціативи» та доходів за ознакою « 101» - доходи отримані за основним місцем роботи.

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт перевірки від 26.09.2014 № 440/26-58-17-01-172942202330 (том 1 а.с. 9-17), у якому зроблено висновок про те, що фізична особа-платник податків ОСОБА_1 за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 отримав та не задекларував дохід (дохід отриманий як додаткове благо) в сумі 466 188,61 грн., у зв`язку з чим порушено вимоги п/п 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, п. 46.1 ст. 46, п. 49.1 ст. 49, п. 57.1 ст. 57, п/п 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, п/п 164.2.17, п. 164.2, п. 164.1 ст. 164, п. 176.1 ст. 176 ПК України, оскільки ОСОБА_1 не нараховано та не сплачено до бюджету ПДФО в сумі 79 037,46 грн.

На підставі акту перевірки від 26.09.2014 № 440/26-58-17-01-172942202330 податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.10.2014 № 0001631701, яким ОСОБА_1 визначено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 98966,83 грн., у тому числі: за основним платежем 79037,46 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 19 929,37 грн.

В порядку адміністративного оскарження скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржуване рішення, без змін.

Разом з тим, позивач, вважаючи свої права порушеними, а оскаржуване рішення протиправним, звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно з п. 15.1. ПК України (в редакції на час виникнення спірних відносин та прийняття оскаржуваного рішення) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з п/п. 162.1.1 ПК України платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з п/п 163.1.1. ПК України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

За загальним правилом, визначеним п/п. 14.1.56. ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до п/п. 14.1.47. ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. (п. 164.1. ПК України).

Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу (п/п. 164.1.3. ПК України).

Відповідно до п/п. «д» п/п. 164.2.17 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Системний аналіз вищенаведених норм дає підстави стверджувати, що у разі прощення боргу у платника податку - боржника, виникає обов`язок щодо самостійної сплати податку з доходу у вигляді суми боргу, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, отриманого як додаткове благо, за наявності таких умов: а) отримання платником податку доходу у вигляді суми боргу такого платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням; б) надіслання платнику податку повідомлення про анулювання боргу або шляхом укладення відповідного договору або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу; в) включення кредитором суми анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого на користь платника податку, за підсумками звітного періоду.

Як вже було встановлено судом 27.06.2008 між ЗАТ «Альфа-Банк» (Банк, Кредитор) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено кредитний договір № 800004511, відповідно до умов якого Банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання Кредит, а Позичальник приймає його на умовах даного договору. Сума кредиту 145 000 доларів США.

Також, 27.06.2008 між ЗАТ «Альфа-Банк» (Іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (Іпотекодавець) укладено іпотечний договір № 800004511-И, відповідно до умов якого Іпотекодавець, у забезпечення виконання кредитного договору від 27.06.2008 № 800004511, передає Іпотекодержателю у іпотеку нерухоме майно - земельну ділянку, площею 0,0660 гектара, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , садове товариство «Берковець-2», що іменується предмет іпотеки, а Іпотекодержатель приймає у іпотеку та набуває право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки у повному обсязі переважно перед іншими кредиторами Іпотекодержателя, якщо інше не встановлено законом.

20.12.2012 між ПАТ «Альфа-Банк» (Банк, Кредитор) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено додаткову угоду № 5 до кредитного договору від 27.06.2008 № 800004511 про те, що підписанням цієї угоди сторони, з метою врегулювання відносин, що склалися між сторонами на підставі кредитного договору, погоджуються змінити порядок виконання зобов`язань Позичальника за кредитним договором щодо повернення кредиту, процентів та його користування, комісій, якщо сплата таких комісій передбачена умовами кредитного договору та/або інших платежів, сплата яких передбачена умовами кредитного договору, враховуючи наступні умови цієї додаткової угоди, зокрема, на момент укладення даної додаткової угоди загальна сума заборгованості позичальника перед ПАТ «Альфа-Банк» за кредитним договором від 27.06.2008 № 800004511 становить 153 324,61 (тіло, відсотки) доларів США, що на момент укладення даної додаткової угоди еквівалентно 1 225 523,61 грн., виходячи з курсу НБУ продажу долару США, встановленого банком на дату укладення цієї додаткової угоди у розмірі 7,993 гривень за 1 долар США;

Також, 20.12.2012 між ПАТ «Альфа-Банк» (Клієнт) та ТОВ «Кредитні ініціативи» (Фактор) уклали договір факторингу, відповідно до порядку та умов якого, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт зобов`язується відступити Факторові свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, перелік яких міститься у додатку № 1 до договору.

За основним договором відступаються наступні права:

право вимоги повернення заборгованості за основною сумою кредиту відповідно до основного договору у розмірі 143 501,58 доларів США, що за офіційно встановленим курсом Національного банку України на дату укладення цього договору та становить 1 147 008,13 грн.;

право вимоги сплати процентів за користування кредитом в розмірі, встановленому основним договором нарахованих та несплачених станом на дату підписання цього договору у розмірі 9 823,03 доларів США, що за офіційно встановленим курсом Національного банку України на дату укладення цього договору та становить 78 515,48 грн.

Відповідно до додатку № 1 до договору факторингу від 02.12.2012 до ТОВ «Кредитні ініціативи» від ПАТ «Альфа-Банк» перейшло право грошової вимоги за кредитним договорам від 27.06.2008 № 800004511, укладеного між ЗАТ «Альфа-Банк» (Банк, Кредитор) та ОСОБА_1 (Позичальником) на загальну суму заборгованості 153 324,61 доларів США, що еквівалентно 1 225 523,61 грн.

Того ж дня, 20.12.2012 між ТОВ «Кредитні ініціативи» (Кредитор), що є правонаступником ПАТ «Альфа-Банк» у правовідносинах, що випливають з умов Кредитного договору № 800004511 від 27.06.2008 та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено договір про внесення змін і доповнень № 6 до кредитного договору від 27.06.2008 № 800004511, відповідно до якого всі терміни, що окремо не визначені в цьому договорі про внесення змін і доповнень, вживаються у тому самому значені, як і в кредитному договорі. Зазначено, що відповідно до договору факторингу від 20.12.2012 ТОВ «Кредитні ініціативи» заміняє ПАТ «Альфа-Банк» у всіх правовідносинах, які виникають під час виконання Позичальником умов Кредитного договору від 27.06.2008 № 800004511, з усіма змінами та доповненнями до нього.

Відтак судом встановлено, що починаючи з 20.12.2012 ТОВ «Кредитні ініціативи» є кредитором за кредитним договором від 27.06.2008 № 800004511, укладеним між ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 .

При цьому, станом на 20.12.2012 сума кредиту ОСОБА_1 перед ТОВ «Кредитні ініціативи» становить 153 324,61 доларів США, що еквівалентно 1 225 523,61 грн., з яких 143 501,58 доларів США (1 147 008,13 грн.) тіло кредиту та 9 823,03 доларів США (78 516,48 грн.) відсотки.

Листом (том 1, а.с. 114) ТОВ «Кредитні ініціативи» повідомило ОСОБА_1 про отримання останнім доходу у вигляді прощення боргу у сумі 58 324,61 доларів США. За курсом Національного банку України станом на 20.12.2012 (7,993 гривень за 1 долар США) сума доходу ОСОБА_1 складає 466 188,61 грн.

Вказаний лист отримано ОСОБА_1 20.12.2012, про що свідчить розписка останнього на вказаному листі.

В той же час, слід зауважити, що згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

При цьому, згідно з ч. 2 ст. 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом з тим, в порушення вказаних норм, відповідачем не надано суду жодних доказів, які б підтверджували те, що ТОВ «Кредитні ініціативи» відобразило у податковому розрахунку форми № 1ДФ виплату (нарахування) ОСОБА_1 доходу у розмірі 466 188,61 грн., що в свою чергу зобов`язує позивача самостійно сплатити податок з таких доходів та відобразити їх у річній податковій декларації шляхом її подання до податкових органів.

Більш того, відповідно до п/п. 165.1.49 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються інші доходи, які згідно з цим Кодексом не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Згідно з нормами п/п. 164.2.14 ПК України відсотки, нараховані у вигляді неустойки (штрафу) за неналежне виконання кредитного договору не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Згідно з ч. 2, ч. 3 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями ч. 1 ст. 546 ЦК України визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Зважаючи на викладене, відносини, що виникли між кредитором та позичальником з питань надання кредиту є цивільно-правовими відносинами, які регулюються актами цивільного законодавства України. В свою чергу, нарахування пені та штрафів є лише засобом забезпечення виконання основного зобов`язання перед третьою особою - банком, а відтак нарахування відсотків є лише засобом забезпечення виконання зобов`язання перед банком. Штрафні санкції та пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, нарахована кредитором відповідно до умов договору та анульована за його рішенням не є доходом платника податків в розумінні ПК України, що підлягає оподаткуванню, а тому для нарахування відповідачем позивачу податку на доходи фізичних осіб та, як наслідок прийняття податкового повідомлення-рішення податковому органу необхідно було дослідити структуру прощеної суми боргу та, відповідно на суму основного прощеного боргу - тіло кредиту нарахувати позивачу податок на доходи фізичних осіб за наявності відображенням кредитором такої суми у податковому розрахунку форми № 1ДФ.

Верховний Суд, скасовуючи своєю постановою від 13.03.2018 рішення судів першої та апеляційної інстанцій зауважив, що суди передчасно дійшли висновку про правомірність збільшення позивачу суми грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у розмірі 98966,83 грн. з огляду на те, що судами не було досліджено правовий статус усієї суми заборгованості позивача за кредитом, а також які саме складові вказаної заборгованості були анульовані кредитом (основна сума кредиту (тіло кредиту), відсотки, штрафи, пеня), що є визначенням для розрахунку суми доходу позивача та оплати з такого доходу податку на доходи фізичних осіб.

На виконання зауважень Верховного Суду, ухвалою від 07.05.2018 Окружний адміністративний суд м. Києва запропонував учасникам справи надати пояснення з приводу заявлених позовних вимог, зокрема, відповідачу було запропоновано надати відзив на позовну заяву. Однак, на виконання вимог ухвали суду податковим органом так і не було надано жодних документів.

Крім того, ухвалою суду від 17.03.2020 здійснено заміну відповідача з Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві на ГУ ДПС у м. Києві.

При цьому, вказаною ухвалою було витребувано у Головного управління ДПС у м. Києві пояснення щодо структури прощеної суми боргу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) за кредитом (кредитним договором від 27.06.2008 № 800004511), а також які саме складові прощеного боргу було анульовано (основна сума кредиту (тіло кредиту), відсотки, штрафи, пеня). Вказана ухвала була отримана ГУ ДПС у м. Києві 22.03.2020, підтвердженням чого є рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за штриховим ідентифікатором № 01051 04918553.

Однак, станом на момент розгляду даної справи, відповідачем на виконання вимог ухвали суду так і не було надано будь-яких пояснень з приводу складових прощеного боргу та на підставі яких саме складових було нараховано позивачу податок на доходи фізичних осіб.

Варто також зазначити, що ухвалою суду від 17.03.2020 у Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» було витребувано належним чином засвідчені копії: 1) договору факторингу від 20.12.2020, укладеного між ТОВ "Кредитні ініціативи" та ПАТ "Альфа-Банк", відповідно до якого ТОВ "Кредитні ініціативи" набуло всі права кредитора за кредитним договором від 27.06.2008 № 800004511, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ "Альфа-Банк"; 2) докази повідомлення ОСОБА_1 про відступлення до ТОВ "Кредитні ініціативи" права вимоги за кредитним договором від 27.06.2008 № 800004511; 3) докази повідомлення ОСОБА_1 про анулювання боргу у розмірі 466188,61 грн. (надати рекомендоване повідомлення про вручення такого повідомлення)ж 4) пояснення щодо структури прощеної суми боргу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) за кредитом (кредитним договором від 27.06.2008 № 800004511), а також - які саме складові прощеного боргу було анульовано (основна сума кредиту (тіло кредиту), відсотки, штрафи, пеня).

14.07.2020 ТОВ «Кредитні ініціатив» надано суду клопотання, в якому обґрунтовано прощення Товариством, як кредитором у 2014 році позивачу суми боргу у розмірі 294 491,86 грн. та зазначено про те, що структура прощеної суми боргу у розмірі 294 491,86 грн. є тілом кредиту та надано податковий розрахунок форми № 1ДФ, в якому ТОВ «Кредитні ініціатив» відобразило нарахування на користь платника податку, за підсумками звітного періоду, вказану суми прощеного боргу.

Разом з тим, суд зазначає, що вказані обставини не мають жодного відношення до даної справи, оскільки предметом розгляду даної справи є оскарження податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами суми, яка позивачу була прощена у 2012 році у розмірі 466188,61 грн.

Варто також наголосити, що ТОВ «Кредитні ініціатив» так і не було надано суду жодних пояснення щодо структури прощеної у 2012 році суми боргу у розмірі 466188,61 грн.

Таким чином, оскільки в порядку виконання обов`язку, передбаченого ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем не доведено правомірності прийняття спірного рішення, оскільки не надано суду доказів відображення ТОВ «Кредитні ініціативи» у податковому розрахунку форми № 1ДФ виплати (нарахування) ОСОБА_1 доходу у розмірі 466 188,61 грн., а також не надано жодних пояснень та обґрунтувань з приводу структури прощеної суми боргу у розмірі 466 188,61 грн. з яких суду можливо було б встановити правомірність застосування до позивача податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 79 037,46 грн., зокрема те, що вказана сума податкового зобов`язання сформована виключно на підставі прощеної суми основного кредиту, тобто його тіла, підсумовуючи встановлені судом обставини у сукупності, в контексті викладених норм права, суд приходить до висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 20.10.2014 № 0001631701, у зв`язку з чим, таке рішення підлягає скасуванню.

У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Відтак, виходячи з меж заявлених позовних вимог та їх обґрунтування, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на з`ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_5 ) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.10.2014 № 0001631701, прийняте Державною податковою інспекцією у Солом`янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (правонаступник Головне управління ДПС у м. Києві).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Кармазін