Ухвала суду № 90752033, 04.08.2020, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 04.08.2020 Справа № 554/10397/16-ц

Провадження №2/554/1276/2020

У Х В А Л А

04 серпня 2020 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави в складі головуючого – судді Гольник Л.В.,

за участю секретаря судового засідання – Плаксюк І.Ю.,

представника позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача Виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради, Шевченківської районної у місті Полтаві ради – Акатової А.Г.,

представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань Октябрського районного суду м.Полтави у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури до виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради, Шевченківської районної у місті Полтаві ради, ОСОБА_2 , треті особи : Полтавська міська рада, Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру, управління з питань містобудування та архітектури про визнання недійсним та скасування рішення про надання у власність земельної ділянки, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, зобов`язання вчинити дії з повернення земельної ділянки,-

в с т а н о в и в:

В провадженні судді Октябрського районного суду м.Полтави Гольник Л.В. перебуває цивільна справа за позовом першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури до виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради, Шевченківської районної у місті Полтаві ради, ОСОБА_2 , треті особи : Полтавська міська рада, Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру, управління з питань містобудування та архітектури про визнання недійсним та скасування рішення про надання у власність земельної ділянки, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, зобов`язання вчинити дії з повернення земельної ділянки.

Представник позивача ОСОБА_1 заявила клопотання про зупинення провадження у справі на підставі п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, оскільки ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.06.2020 у справі № 554/10517/16 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою заступника прокурора Полтавської області на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 21.11.2019 та постанову Полтавського апеляційного суду від 12.03.2020 у справі за позовом першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури до Виконавчого комітету у м. Полтаві ради, Шевченківської районної у м. Полтаві ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 треті особи : Полтавська міська рада та ін. про визнання недійсним та скасування рішень, визнання недійсним державного акту, повернення земельної ділянки. Проти заявленого клопотання представника відповідача заперечувала, зазначивши, що прокурор звернувся з позовною заявою як самостійний суб`єкт. Крім того, касаційна інстанція під час перегляду судових рішень не вказувала як підставу для скасування рішень питання щодо представництва прокуратури в суді.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Буглак В.В. заявила про залишення без руху позовну заяву та надання строку для усунення недоліків позовної заяви шляхом зобов`язання прокурора усунути недоліки та надання документального підтвердження виконання вимог Закону України «Про прокуратуру» та надання повідомлення про звернення до суду направленого на адресу Полтавської міської ради до моменту направлення позовної заяви до суду відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», подавши заяву відповідача з процесуальних питань. Звернула увагу суду, що питання суб`єктного складу у рішенні касаційного суду не перевірялося, оскільки не було предметом касаційного перегляду, яке здійснювалося в межах касаційної скарги. Вказала як на правову підставу застосування правової позиції Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18, висловлену у Постанові від 26.05.2020 року. Представник відповідача проти задоволення клопотання прокурора заперечувала, оскільки вважає, що спочатку необхідно розглянути клопотання про залишення без руху позову прокурора, а тому клопотання прокурора є передчасним.

Представник відповідача Виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради, Шевченківської районної у місті Полтаві ради Акатова А.Г. підтримала клопотання адвоката Буглак В.В. Стосовно клопотання прокурора – поклалася на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до такого.

13.12.2016 року перший заступник керівника Полтавської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради, Шевченківської районної у місті Полтаві ради, ОСОБА_2 , треті особи: Полтавська міська рада, Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру, управління з питань містобудування та архітектури про визнання недійсним та скасування рішення про надання у власність земельної ділянки, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, зобов`язання вчинити дії з повернення земельної ділянки.

Як вбачається зі змісту позовної заяви прокурор обґрунтував звернення до суду тим, що «Полтавська міська рада як орган, що представляє інтереси територіальної громади міста Полтави та є законним власником зазначеної земельної ділянки, яка на момент розпорядження нею відповідачем належала до земель комунальної власності, заходи щодо її повернення до комунальної власності не вживала, більше того, заперечувала проти позовних вимог прокурора у справі за № 554/9106/15-ц». Також, із січня 2016 року Полтавською міською радою не вжито жодних заходів на повернення земельних ділянок у комунальну власність міста, що на думку прокурора, свідчить про бездіяльність органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Проте прокурор у позові також зазначає про відсутність відповідного органу державної влади, до повноважень якого відносяться функції контролю за додержанням земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності.

Суд бере до уваги правову позицію Великою Палати Верховного Суду (постанова від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18): відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду.

Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що клопотання представника відповідача – адвоката Буглак В.В. підлягає задоволенню, позовна заява залишенню без руху та надання строку для усунення її недоліків шляхом зобов`язання прокурора усунути недоліки та надання документального підтвердження виконання вимог Закону України «Про прокуратуру», а саме надання повідомлення про звернення до суду направленого на адресу Полтавської міської ради до моменту направлення позовної заяви до суду відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

У зв`язку з цим, суд вважає, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню, оскільки є передчасним.

На підставі викладеного, керуючись ст.187 ЦПК України,суд, –

п о с т а н о в и в:

Заяву представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Буглак В.В. задовольнити.

Позовну заяву першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури до виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради, Шевченківської районної у місті Полтаві ради, ОСОБА_2 , треті особи : Полтавська міська рада, Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру, управління з питань містобудування та архітектури про визнання недійсним та скасування рішення про надання у власність земельної ділянки, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, зобов`язання вчинити дії з повернення земельної ділянки залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позов вважається неподаним і повертається позивачу.

У задоволенні клопотання представника прокуратури відмовити.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя Л.В.Гольник