Ухвала суду № 90751636, 03.08.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/2105/20

УХВАЛА

03 серпня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд головуючого-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Хмельницького міського відділу УМВС України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області в особі ліквідаційної комісії Управління МВС України в Хмельницькій області про визнання протиправною бездіяльності Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області в особі ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області щодо не нарахування та виплати грошового забезпечення, компенсації за невикористану відпустку, одноразової грошової допомоги при звільнені в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, та зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України в Хмельницькій області в особі ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити грошове забезпечення, компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 2700,09 гривень та одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби у розмірі 2207,20 гривень, та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити середній заробіток за весь час затримки (з 26 вересня 2014 року по день ухвалення рішення).

Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 04 червня 2020 року Хмельницький окружний адміністративний суд замінив відповідача по адміністративній справі №560/2105/20, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області в особі ліквідаційної комісії Управління МВС України в Хмельницькій області, на належного відповідача - ліквідаційну комісію Хмельницького міського відділу УМВС України в Хмельницькій області.

Ліквідаційна комісія Хмельницького міського відділу УМВС України в Хмельницькій області надіслала до суду клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду у зв`язку із пропуском місячного строку звернення до суду.

Ухвалою від 13 липня 2020 року Хмельницький окружний адміністративний суд в задоволенні клопотання Ліквідаційної комісії Хмельницького міського відділу УМВС України в Хмельницькій області про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду відмовив. Позовну заяву ОСОБА_1 , залишив без руху в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільнені в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити середній заробіток за весь час затримки. Вказав, що недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом надання обґрунтованого пояснення щодо причин пропуску строку звернення до суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільнені в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити середній заробіток за весь час затримки, або заяви про поновлення цього строку.

На виконання вимог ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 липня 2020 року позивач надіслав пояснення, в яких вказує, що при звільнені йому не виплачена одноразова грошова допомогу в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, на яку він мав право. У частині другій статті 233 КЗпП зазначено, що в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Отже, в разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, не обмежується будь-яким строком. Оскільки грошове забезпечення на момент звільнення 25.09.2014 року в повному обсязі не виплачене, вважає що строк звернення до суду не пропустив.

Вирішуючи заяву про поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільнені в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити середній заробіток за весь час затримки, суд враховує таке.

Строки звернення до суду визначені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

У даній категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

Оскільки спірні відносини пов`язані зі звільненням з публічної служби, тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України, як норми спеціального процесуального закону.

За змістом частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме : забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №22083/93, №22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Отже, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Законодавством передбачено, що у разі, якщо особа не знала про порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав.

З урахуванням положень статей 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.

Позивач не виконав вимогу суду та не надав належні та допустимі докази існування обставин, які перешкоджали йому звернутись до суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільнені в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити середній заробіток за весь час затримки.

Суд встановив, що ОСОБА_1 звільнений зі служби в органах внутрішніх справ наказом №236о/с від 25.04.2014.

Згідно з довідкою ліквідаційної комісії Хмельницького міського відділу УМВС України в Хмельницькій області №22 від 27.08.2019 року, платіжним дорученням № 606 від 22.09.2014 позивачу нараховане і виплачене грошове забезпечення в розмірі 127,50 грн, з яких оклад за спеціальним званням - 100,00 грн, надбавка за вислугу років 25% - 25,00 грн, індексація - 12,12 грн.

Оскільки виплату грошового забезпечення проведено згідно з платіжним дорученням від 22.09.2014, тому саме з цієї дати позивачу достеменно стало відомо про невиплату одноразової грошової допомоги при звільненні, а тому саме з цієї дати починається перебіг строку зверненням до суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільнені в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити середній заробіток за весь час затримки. До суду з вказаними вимогами позивач звернувся лише 15.04.2020 року, тобто більше як через місяць після його звільнення.

Належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивач суду не надав.

При цьому, суд зазначає, що незнання чи небажання вчасно отримати у відповідача інформацію про те, які кошти та за що були нараховані та виплачені позивачу після звільнення зі служби, не є об`єктивною причиною пропуску позивачем встановленого процесуальним законом строку звернення до суду.

Посилання позивача на частину 2 статті 233 КЗпП суд вважає безпідставними, оскільки спірні правовідносини пов`язані із стягненням одноразової грошової допомоги при звільнені та нарахуванням середнього заробітку за час затримки виплати грошового забезпечення при звільненні з публічної служби, тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають положення КАС України, як норми спеціального закону, а не положення КЗпП України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач без поважних причин пропустив строк звернення до суду з позовними вимогами в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільнені в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити середній заробіток за весь час затримки.

Пунктом 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільнені в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити середній заробіток за весь час затримки необхідно залишити без розгляду.

Згідно з пунктом 14 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу.

Пояснення позивача щодо строку звернення до суду з вказаним позовом не усувають недоліки позовної заяви, тому позов необхідно залишити без розгляду.

Керуючись частиною 14 статті 171, статтями 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволені клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду відмовити.

Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільнені в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити середній заробіток за весь час затримки.

Позов ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Хмельницького міського відділу УМВС України в Хмельницькій області в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільнені в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити середній заробіток за весь час затримки залишити без розгляду.

Розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Хмельницького міського відділу УМВС України в Хмельницькій області продовжити в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Ліквідаційної комісії Хмельницького міського відділу УМВС України в Хмельницькій області щодо не нарахування та виплати грошового забезпечення, компенсації за невикористану відпустку та зобов`язання Ліквідаційної комісії Хмельницького міського відділу УМВС України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити грошове забезпечення, компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 2700,09 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддя О.К. Ковальчук