Рішення № 90750965, 04.08.2020, Гребінківський районний суд Полтавської області

Гребінківський районний суд Полтавської області

__________________

Справа № 528/264/19

Провадження № 2/528/182/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04 серпня 2020 року м. Гребінка

Гребінківський районний суд Полтавської області у складі:

судді Шевченко В.М.,

за участю секретаря судового засідання Коваленко О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні Гребінківського районного суду Полтавської області

цивільну справу № 528/264/19

за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

учасники справи - не з`явились,

УСТАНОВИВ:

до Гребінківського районного суду Полтавської області надійшов позов АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в особі представника за довіреністю Кіріченка В.М. до ОСОБА_1 з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 11.08.2014 в розмірі 11 937 грн 64 коп та 1921 грн 00 коп в рахунок повернення судового збору. Позовна заява мотивована тим, що між позивачем та відповідачем у справі – ОСОБА_1 11.08.2014 був укладений кредитний договір № б/н, на підставі якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 2 000 грн 00 коп у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідачем не виконано взяті на себе зобов`язання відповідно до умов договору, у зв`язку із чим станом на 25.02.2019 заборгованість відповідача за кредитним договором становить 11 937 грн 64 коп з яких: 1 675 грн 55 коп – заборгованість за тілом кредиту; 2 390 грн 07 коп – заборгованість за простроченим тілом кредита; 0, 00 грн – заборгованість за нарахованими відсотками; 5 477 грн 37 коп – нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 1 350 грн 00 коп – нараховано пені за несвоєчасність сплати богру на суму від 100 грн; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн – штраф (фіксована частина); 544 грн 65 коп – штраф (процентна складова).

11.04.2019 суддею Гребінківського районного суду Полтавської області постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху /42-43/.

24.05.2019 усунуто недоліки позовної заяви зазначені в ухвалі суду /а.с. 45-79/.

28.05.2019 постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі. Справа призначена до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін /а.с. 81/.

10.06.2019 від представника відповідача адвоката Гудзь В.М. надійшло клопотання про зміну підсудності /а.с. 87, 88, 89/.

Ухвалою Гребінківського районного суду Полтавської області від 24.06.2019 цивільну справу за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості направлено за підсудністю до Дарницького районного суду м. Києва /а.с. 91/.

09.07.2019 ухвалою Дарницького районного суду м. Києва справу прийнято до провадження, призначено судове засідання по справі /а.с. 99/.

11.10.2019 суддею Дарницького районного суду м. Києва постановлено ухвалу про витребування доказів /а.с.104/.

29.10.2019 до Дарницького районного суду м. Києва надійшла довідка про реєстрацію місця проживання відповідача ОСОБА_1 /а.с. 113, 114/.

11.12.2019 винесено ухвалу про передачу справи на розгляд за підсудністю до Гребінківського районного суду Полтавської області /а.с. 122-124/.

Постановою Київського апеляційного суду від 25.02.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 подану на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 11.12.2019 – залишено без задоволення, а ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 11.12.2019 – залишено без змін /а.с. 143-146/.

09.04.2020 ухвалою Гребінківського районного суду Полтавської області справу прийнято до провадження, призначено судове засідання /а.с. 161/.

18.05.2020 від представника відповідача адвоката Гудзь В.М. до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та витребування та витребування доказів /а.с. 169-177/.

Ухвалою суду від 27.05.2020 задоволено клопотання представника відповідача адвоката Гудзь В.М. про витребування доказів /а.с. 179/.

17.06.2020 позивачем АТ КБ «ПРИВАТБАНК» виконано вимоги викладені в ухвалі Гребінківського районного суду Полтавської області від 27.05.2020 /а.с. 189-203/.

09.06.2020 судом копію позовної заяви та додатки, що були витребувані у відповідача, надіслано представнику позивача ОСОБА_2 /а.с. 185/.

13.07.2020 від представника відповідача адвоката Гудзь В.М. до суду повторно надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, судове засідання призначено на 09.07.2020 об 11 год 00 хв /а.с. 206/.

29.07.2020 від представника відповідача адвоката Гудзь В.М. до суду в чергове надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, судове засідання призначено на 04.08.2020 о 10 год 00 хв /а.с. 211/.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними (п.п. 1,2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України).

Згідно із ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідач та його представник у судове засідання повторно не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Судом задоволено клопотання адвоката відповідача, витребувано належним чином у позивача докази, ухвала суду останнім виконана, копії витребуваних матеріалів скеровано адвокату відповідача. Водночас, після отримання копії позовної заяви та додатків сторона відповідача правом подання відзиву не скористалася. Як вбачається із клопотання, судова повістка була отримана адвокатом 23.07.2020. Положеннями ст. 212 ЦПК України передбачено можливість учасникам справи брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, учасник справи подає відповідну заяву суду. Враховуючи те, що судовий розгляд цієї цивільної справи призначено на 04.08.2020 о 10 год 00 хв, а судовий розгляд іншої цивільної справи, яка перебуває в провадженні Дарницького районного суду м. Києва, - на 04.08.2020 о 12 год 30 хв, то перешкоди для проведення судового розгляду цивільної справи № 528/264/19 в режимі відеоконференції за умови скерування до Гребінківського районного суду Полтавської області учасником справи чи його представником відповідної заяви щодо цього – відсутні. Крім цього, в суду є технічна можливість проводити відеоконференцію через систему Easycon.

Позовна заява у цій цивільній справі надійшла до Гребінківського районного суду Полтавської області 22.03.2019, провадження відкрито – 28.05.2019, прийнято в провадження судді Шевченко В.М. – 09.04.2020.

За правилом ч. 1 ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розумність строків розгляду справи судом є одним із основних засад цивільного судочинства (ст. 2 ЦПК України).

З огляду на викладене, відсутні підстави для відкладення судового розгляду справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за відсутності позивача.

Судовий розгляд здійснено на підставі наявних у суду матеріалів, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає правилам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності заперечень відповідача, прийшов таких висновків.

Згідно із витягом із статуту /а.с.75-76/ позивач є правонаступником Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК». А, випискою з ЄДРПОУ /а.с.72/ та банківською ліцензією /а.с.73/ підтверджується, що він є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку та має право на здійснення банківських операцій.

Судом встановлено, що 11.08.2014 між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір б/н /а.с. 54, 56-70/, за яким відповідач отримав кредит у сумі 2 000 грн. 00 коп у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Укладений між сторонами договір складається із заяви /а.с.54/, Умов та правил надання банківських послуг /а.с.56-70/. За своєю правовою природою вказаний договір є одним із видів кредитного договору. Відповідач взяв на себе зобов`язання повернути суму кредиту, відсотків, винагороди відповідно до Заяви та Умов.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а відповідач всупереч договірним зобов`язанням, в установлені терміни не повернув належні грошові суми, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, яка підтверджується розрахунком /а.с. 51-53/ та не спростована відповідачем.

За наданим позивачем розрахунком розмір заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем станом на 25.02.2019 заборгованість відповідача за кредитним договором становить 11 937 грн 64 коп з яких: 1 675 грн 55 коп – заборгованість за тілом кредиту; 2 390 грн 07 коп – заборгованість за простроченим тілом кредита; 0, 00 грн – заборгованість за нарахованими відсотками; 5 477 грн 37 коп – нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 1 350 грн 00 коп – нараховано пені за несвоєчасність сплати богру на суму від 100 грн; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн – штраф (фіксована частина); 544 грн 65 коп – штраф (процентна складова).

Предметом судового розгляду є стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

За приписом ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно із ч. 1 ст. 638 та ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (статті 629 ЦК України).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України). Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк. При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов`язання» (стаття 530 ЦК України).

Статтею 525 ЦК заборонено односторонню відмову від зобов`язання або односторонню зміну його умов.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У заяві позичальника процентна ставка не зазначена, також відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути пеню за прострочене зобов`язання та за несвоєчасність сплати боргу.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/як невід`ємні частини спірного договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Як вбачається з матеріалів справи, витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, не містять підпису ОСОБА_1 .

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Крім цього, безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII«Про захист прав споживачів».

Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 цього Закону споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 вказаного Закону про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

При дослідженні підстав для стягнення з відповідача такої складової як заборгованість за простроченим тілом кредиту, суд виходить з того, що банк не надав суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження домовленості сторін щодо додаткової відповідальності позичальника у разі несвоєчасного або не у повному обсязі внесення ним щомісячного мінімального платежу, внаслідок якого сума кредиту буде вважатись простроченою.

Правова природа заборгованості за простроченим тілом кредиту позивачем не доведена, тому відповідні позовні вимоги не можна визнати обґрунтованими.

Дослідження правової природи заборгованості за простроченим тілом кредиту міститься у постанові Полтавського апеляційного суду від 13.01.2020 у справі № 544/1257/19.

Враховуючи те, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тобто банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилом ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи наявні у матеріалах справи докази, керуючись положеннями чинного цивільного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту, стороною відповідача не надано доказів щодо погашення заборгованості по тілу кредиту, а також заперечень щодо наявності відповідних договірних правовідносин, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в межах фактично отриманої та використаної відповідачем суми кредитних коштів, що становить 1 675,55 грн. За недоведеністю слід відмовити у стягненні заборгованості за простроченим тілом кредиту, нарахованій пені за прострочене зобов`язання та за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн, а також штрафів.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

При розгляді цих спірних правовідносин судом враховано висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 342/180/17 від 03.07.2019.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене підлягає стягненню із відповідача сума судового збору за ставками 2019 року у розмірі 1 921,00 грн, сплаченого відповідно до платіжного доручення № PROM7BDY85 від 07.03.2019.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 209, 258, 264, 268, 354, пп.15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України,

УХВАЛИВ:

позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 11.08.2014 у розмірі 1 675,55 грн (одна тисяча шістсот сімдесят п`ять грн 55 коп).

В іншій частині - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» судовий збір в розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Гребінківський районний суд Полтавської області у строки, встановлені статтею 354 ЦПК України.

Інформацію стосовно справи, що розглядається, можна отримати за адресою: м. Гребінка, вул. Я. Мудрого, 4, та на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud1605.

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_1 , МФО № 305299, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Гребінківським РВ ГУ МВС України в Полтавській області 06.08.2009, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 04.08.2020.

Суддя В. Шевченко