Рішення № 90750536, 30.07.2020, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1214/20

30 липня 2020 рокум.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Подлісної І.М.

за участю:

секретаря судового засідання Павловського Ю.Б.

представника позивача Свиріпа-Депутат В.З.

представника відповідача Мудрий О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі пп.54.3.3 Податкового кодексу України і абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» та постанови Кабінету Міністрів України №790 від 02.06.2003 «Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», до позивача застосовано штрафні санкції, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, у розмірі 250 000 грн.

Дане рішення суб`єкта владних повноважень - ГУ ДПС у Тернопільській області є протиправним, прийнятим Відповідачем не в порядку та спосіб, що визначені чинним законодавством.

Ухвалою від 29.05.2020 судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою від 22.06.2020 судом ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено судове засідання на 21.07.2020 о 10:30 год.

06.07.2020 від Головного управління ДПС в Тернопільській області через відділ документального забезпечення суду поступив відзив на позовну заяву, в якому просять відмовити в задоволенні позову.

15.07.2020 до суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача, відповідно до якої вказано на безпідставність та необґрунтованість відзиву відповідача, оскільки зазначені в ньому відомості не відповідають дійсності.

Ухвалою суду від 21.07.2020 року відкладено розгляд справи на 27.07.2020 о 11:00 год., у зв`язку із неявкою позивача та його представника.

27 липня 2020 року в порядку ст.164 КАС України надійшло на адресу суду заперечення на відповідь на відзив на адміністративний позов.

Ухвалою суду від 27.07.2020, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) оголошено перерву до 30.07.2020 о 10:45 год. для підготовки до надання нових пояснень по справі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги і просив їх задовольнити з мотивів викладених в позовній заяві, відповіді на відзив та в додаткових поясненнях по справі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову, просив в його задоволенні відмовити повністю, посилаючись на відзив на позовну заяву, заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.

Суд, заслухавши в судовому засіданні думку представника позивача та представника відповідача, з`ясувавши усі обставини справи та перевіривши їх доказами приходить до переконання, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.01.2020 року за вхідним номером 599/10 до Головного управління ДПС у Тернопільській області надійшов лист від Збаразького відділення поліції Підволочиського відділу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, відповідно до якого працівниками Збаразького відділення поліції виявлено факт роздрібної торгівлі дизельним пальним без відповідних дозвільно-ліцензійних документів ФОП ОСОБА_1 .

Так, 03.02.2020 року за вхідним номером 1077/10 до Головного управління ДПС у Тернопільській області надійшов лист від Збаразького відділення поліції Підволочиського відділу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, до якого долучено світлокопії матеріалів справи про адміністративне правопорушення, що враховувались при винесені оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 18.09.2019 року складеного на ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , 18.09.2019 р о 12:30 год. по вул. Січових Стрільців, м Збараж із автомобіля марки «Mersedes» номерний знак НОМЕР_1 , який обладнаний як заправляюча станція. ОСОБА_1 здійснив продаж дизпалива за ціною (24 грн. за 1л.) ОСОБА_2 без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

ОСОБА_2 надано 18.09.2019 року пояснення, у яких останній зазначає, що 19.09.2019 року близько 13:30 години будучи в м. Збаражі по вул. Січових Стрільців підійшов до автомобіля жовтого кольору марки «Мерседес», який належить ОСОБА_1 для того щоб придбати у нього дизельне паливо. ОСОБА_1 сказав, що дизельне паливо у нього за ціною 24 грн. за один літр. ОСОБА_2 погодився і ОСОБА_1 налив у останньому в бочки вісім літр дизельного палива. Також, ОСОБА_2 зазначає, що про те, що ОСОБА_1 торгує дизельним паливом із автомобіля йому було відомо, оскільки неодноразово його бачив.

ОСОБА_1 також надано працівникам правоохоронних органів пояснення, у яких зазначає, що він є приватним підприємцем і здійснює роздрібну торгівлю паливно-мастильними матеріалами із автомобіля марки «Mercedes» з номерним знаком НОМЕР_2 . Вказане пальне він купує на нафтобазі в м. Тернопіль за ціною 23 грн. та продаж здійснює по ціні 24 грн. Так, 18.09.2019 о 12:30 до нього підійшов ОСОБА_2 та попросив продати йому дизпаливо 8 літрів за ціною 24 грн. Після цього ОСОБА_1 взяв каністру білого кольору та влив йому 8 літрів дизпалива, а за це ОСОБА_2 сплатив 200 грн.

На підставі матеріалів наданих Збаразьким відділенням поліції Підволочиського відділу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області прийнято рішення від 05.02.2020 року №0000623200 про застосування до ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 250 000,00 грн. за продаж пально-мастильних матеріалів без наявності ліцензії з посиланням на абз. 9 ч. 2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

На думку позивача, дане рішення суб`єкта владних повноважень - ГУ ДПС у Тернопільській області є протиправним, прийнятим Відповідачем не в порядку та у спосіб, що визначені чинним законодавством, а тому і звернувся до суду за захистом своїх прав.

Крім цього, відповідно до Постанови Тернопільського апеляційного суду від 20 травня 2020 року, Постанову Збаразького районного суду Тернопільської області від 19 грудня 2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП скасовано, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ч. 1 ст. 164 КУпАП закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, що на думку позивача унеможливлює притягнення його до відповідальності, відповідно до оскаржуваного ним податкового повідомлення-рішення.

Однак, суд вважає помилковим такий висновок позивача, оскільки сам по собі факт наявності вказаної постанови Тернопільського апеляційного суду від 20 травня 2020 року та висновків, які в ній містяться про те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, не може бути беззастережною підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В даному випадку контролюючим органом встановлено порушення позивачем норм Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" та застосовано штраф, що є порушенням податкового законодавства, тому наявність в іншій справі про адміністративне правопорушення висновків щодо неправильності позицій викладених в протоколі про адміністративне правопорушення не може бути підставою для скасування рішення.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2003 р. № 790 затверджено Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Порядок), ч. 2 якого зазначає, що Фінансові санкції застосовуються за порушення, передбачені статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Відповідно до ч. 3 Порядку до суб`єктів господарювання, винних у вчиненні порушень, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, передбачених Законом.

Згідно ч.20 ст.15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі Закон №481) роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Відповідальність за вчинене порушення передбачена абз.9 ч.2 ст.17 Закону №481, а саме, до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії в розмірі 250000 гривень.

Згідно ч.5 Поряду, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є:

акт перевірки додержання суб`єктом господарювання встановлених законодавством вимог, обов`язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства;

результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб`єкта господарювання, пов`язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Від так, протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали адміністративного провадження можуть слугувати підставою для прийняття рішення про застосування до суб`єкта господарювання фінансових санкцій, визначених ч. 2 ст. 17 Закону №491/95-ВР.

ОСОБА_1 , помилково вважає, що на підставі матеріалів правоохоронних органів виносять виключно рішення про застосування фінансових санкцій, а податкові повідомлення-рішення форми «С» лише на підставі акта перевірки, проте, у зв`язку з виникненням у судовій практиці питань, пов`язаних з оскарженням рішень про застосування штрафних санкцій за порушення вимог законодавства, яке регулює обіг спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також питань, пов`язаних зі стягненням відповідних сум Вищим адміністративним судом України видано Інформаційний лист від 28.03.2014 року №375/11/14-14, у якому зазначено наступне.

Приписи статті 17 Закону не встановлюють форми та вимог до рішень про застосування санкцій за порушення законодавства, яке регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Такі норми містить Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790. Зокрема, додатком до цього Порядку визначено форму рішення про застосування фінансових санкцій, яке виноситься в разі виявлення порушення вимог законодавства, що регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Разом із тим відповідно до пункту 10 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (Перехідні положення) нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, Державної податкової адміністрації України та інших центральних органів виконавчої влади, прийняті до набрання чинності цим Кодексом на виконання законів з питань оподаткування, та нормативно-правові акти, які використовуються при застосуванні норм законів про оподаткування (в тому числі акти законодавства СРСР), застосовуються в частині, що не суперечить цьому Кодексу, до прийняття відповідних актів згідно з вимогами цього Кодексу.

У свою чергу згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Наведена норма в імперативному порядку зобов`язує контролюючий орган визначити суму грошових зобов`язань за штрафними санкціями платникові податку в тому разі, якщо таким платником порушено норми законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідний орган.

Визначений аналізованою законодавчою нормою обов`язок контролюючого органу є безумовним і виникає в тому разі, коли контролюючим органом виявлено відповідні порушення, що тягнуть за собою застосування до платника податків штрафних санкцій. Водночас статтею 113 Податкового кодексу України передбачено, що штрафні (фінансові) санкції застосовуються також і за порушення вимог іншого, крім податкового, законодавства, якщо контроль за дотриманням відповідних норм покладено на контролюючі органи.

Таким чином, обов`язком контролюючих органів у розумінні Податкового кодексу України є визначення суми грошових зобов`язань у вигляді штрафних санкцій за порушення норм іншого, крім податкового, законодавства, якщо контроль за дотриманням відповідних норм покладений на контролюючі органи.

Зазначене поширюється також і на санкції за порушення норм законодавства, що регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, оскільки контроль за дотриманням відповідних норм покладено на органи доходів і зборів України.

При цьому відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

З наведеного визначення випливає, що поняття грошового зобов`язання охоплює всі суми коштів, які підлягають сплаті як штрафні санкції за порушення вимог законодавства, дотримання якого контролюють контролюючі органи. Не є винятком і штрафні санкції за порушення законодавства, яке регулює обіг спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі, коли сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі, коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішения.

Зазначена норма чітко встановлює, що в разі, коли контролюючий орган діє на підставі статті 54 цього Кодексу (тобто коли він зобов`язаний визначити, зокрема, суму штрафу за порушення вимог законодавства, дотримання якого ним контролюється), такий орган приймає податкове повідомлення-рішенпя.

При цьому в пункті 58.1 статті 58 Податкового кодексу України безпосередньо зазначено, що податкове повідомлення-рішення приймається в разі визначення суми грошового зобов`язання, у тому числі за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідні органи.

Зазначене цілком стосується органів доходів і зборів України, які контролюють дотримання вимог законодавства щодо обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Варто зауважити, що розглядувана законодавча норма є імперативною.

З огляду на аналіз викладених законодавчих приписів контролюючий орган у разі виявлення порушення вимог законодавства, яке регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, якщо таке порушення тягне за собою визначення грошових зобов`язань у вигляді адміністративно-господарських санкцій, зобов`язаний прийняти податкове повідомлення-рішення.

Тому, прийняття будь-яких інших рішень контролюючим органом у розумінні Податкового кодексу України в разі виявлення порушення вимог законодавства, що регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, суперечитиме Податковому кодексу України.

Приписи статті 17 Закону у розглядуваному контексті можуть застосовуватися лише в частині, що не суперечить нормам Податкового кодексу України. Тому форма та порядок направлення відповідних рішень визначаються нормами Податкового кодексу України.

Зазначене стосується також і норм зазначеного раніше Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Форма рішення про застосування фінансових санкцій, передбачена цим підзаконним нормативно-правовим актом, не може застосовуватися контролюючими органами в розумінні Податкового кодексу України, оскільки відповідні норми Порядку в цій частині суперечать приписам Податкового кодексу України, який має вищу юридичну силу та підлягає застосуванню до цих правовідносин з урахуванням Перехідних положень до Кодексу.

Тому з 1 січня 2011 року (від часу набрання чинності Податковим кодексом України) у контролюючих органів в розумінні Податкового кодексу України відсутні повноваження щодо прийняття інших рішень, крім податкових повідомлень-рішень, якими можуть бути визначені грошові зобов`язання.

Також, п. 2 розділу II Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1204 від 28.12.2015 року передбачено, що у випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за такими формами: "С" - у разі застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та/або пені за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, в тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» №2628-VIII від 22.05.2019 внесено зміни до Закону України «про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним з 1 липня 2019 року.

Відтак, суд вважає, що викладені в Інформаційному листі від 28.03.2014 №375/11/14-1 роз`яснення необхідно застосовувати комплексно до Закону України №481/95-ВР, а не окремих об`єктів його регулювання.

Аналогічна позиція викладена у Листі Державної податкової служби України від 3131/7/99-00-02-02-07 від 25.02.2020 року.

Підсумовуючи вище викладене, суд зазначає, що покликання ОСОБА_1 у позовній заяві на протиправність застосування до скаржника фінансових санкцій на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №790 від 02.06.2003 є недоцільними та абсолютно безпідставними. Оскільки, податкове повідомлення-рішення винесене на підставі протоколу про адміністративне правопорушення Серії АПР18 №097576 від 18.09.2019 р. відповідає визначеній законом формі, направлено в порядку передбаченому законом та не підлягає скасуванню.

Доводи викладені у позовній заяві, щодо відсутності підстав застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій викладених у абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону України №481/95-ВР, у зв`язку з припиненням останнім підприємницької діяльності є необґрунтованими, оскільки, долучений до позовної заяви додаток «Інформація з ЄДРЮОФОПГФ» не відображає жодної інформації окрім ПІБ позивача, місцезнаходження реєстраційної справи, та статусу «припинення» підприємницької діяльності. Проте, Відповідно до інформації щодо ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), яка міститься у інформаційній системі, діяльність ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця припинено 31.01.2020 року. Протокол про адміністративне правопорушення складено 18.09.2019 року щодо обставин, які виникли того ж дня. Відтак, правопорушення вчинено задовго до припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 .

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 9, 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, досліджені в судовому засіданні докази, норми законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, доказів, які б спростовували правомірність дій відповідача позивачем не представлено, а судом таких доказів не здобуто, у зв`язку з чим суд приходить до переконання, що в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 05.02.2020 року №0000623200 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03 серпня 2020 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 місцезнаходження/місце проживання АДРЕСА_1 ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3

відповідач:

-Головне управління ДПС у Тернопільській області місцезнаходження/місце проживання вул. Білецька, 1,м. Тернопіль,46003 ЄДРПОУ/РНОКПП 43142763;

Головуючий суддя Подлісна І.М.