Рішення № 90750151, 03.08.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

415/1775/20

2/415/874/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2020 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Калмикової Ю.О.,

за участю секретаря Кравченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лисичанську в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайка Євгена Вікторовича, Акціонерного товариства «Банк Форвард», Приватного виконавця Павелків Тетяни Леонідівни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Зміст позовних вимог

10.03.2020 року позивач - ОСОБА_1 звернулась до Лисичанського міського суду із позовною заявою до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайка Євгена Вікторовича, Акціонерного товариства «Банк Форвард», Приватного виконавця Павелків Тетяни Леонідівни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в кінці січня 2020 року ОСОБА_1 , дізналась про те, що по відношенню до неї приватним виконавцем Павелків Т.Л., відкрите виконавче провадження №60793908 на підставі виконаного напису № 7222 від 09.11.2019 р., вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В., щодо стягнення із Позивача грошових коштів на користь AT «Банк Форвард».

Позивач з`ясовуючи обставини щодо виникнення боргу та вчинення виконавчого напису в письмовій формі звернулась до Приватного виконавця Павелків Т.Л.. На свій запит Позивач отримала відповідь, ознайомившись із якою їй стало відомо, що її статус як боржник виник у зв`язку із тим, що АТ «Банк Форвард» звернувся до Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В., із заявою, щодо стягнення боргу із Позивача та вчинення виконавчого напису. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В., за поданими АТ «Банк Форвард» документами було 09.11.2019 р. вчинено виконавчий напис, який зареєстровано за № 7222 про стягнення боргу з Позивача на користь АТ «Банк Форвард» в розмірі - 52147,88 грн., на користь Приватного виконавця Павелків Т.Л. винагороди в розмірі - 5299,78 грн.

З приводу отриманих Позивачем документів, проведеного аналізу та вимог діючого законодавства України, Позивач дійшла висновків, що дії Відповідачів є незаконними та такими, що суперечать вимогам діючого законодавства України. Позивач висловлює свою незгоду із складеними Відповідачами документами, та обґрунтовує свою позицію наступним.

Відповідно правової позиції Верховного суду України, висловленій у постанові № 6- 70цс12 від 03 жовтня 2012 року: «...Статтею 26 Закону України від 18 листопада 2003 року № 1255-IV "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень " визначено позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження...». Така ж правова позиція міститься у постанові № 6-79цс12 від 12 червня 2013 року. Відповідно ст. 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»... Вищевказаних вимог Відповідачем 2 - стягувачем, виконано не було. Жодних письмових вимог про добровільне виконання зобов`язань на адресу Позивача не надходило. Такими діями стягувач позбавив Позивача можливості бути проінформованим про існуючу заборгованість та вразі погодження з такою заборгованістю, добровільно виконати вимогу протягом 30-ти днів.

Позивач зазначає, що вона на день складання виконавчого напису не мала боргових зобов`язань перед AT «Банк Форвард». Позивач зазначає, що боргові зобов`язання є не підтвердженими, строки давності, щодо стягнення боргу (за наявності підтверджених фактів виникнення боргу) скінчились із збігом строків давності.

Позивач повністю погасила заборгованість за кредитом в 2015 році, у зв`язку із чим здійснила сплату рахунку за отримання послуги з надання відомостей про погашення боргу перед фінансовою установою - AT «Банк Форвард». Таким чином, Позивач доводить суду про наявність спору щодо боргу.

Також Позивач зазначає, що Приватним виконавцем Павелків Т.Л. в незаконний спосіб було відкрито виконавче провадження, оскільки заява про примусове виконання рішення подана до іншого ніж ОСОБА_2 виконавця, а саме заява подана приватному виконавцю - Вольф Тетяні Леонідівні.

Для вчинення нотаріусом виконавчого напису є безспірність наявності боргу та його розміру.

Таку ж саму правовому позицію, висловив і Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду (справа № 310/9293/15ц від 23.01.2018)

В разі наявності фінансових претензій у AT «Банк Форвард» до Позивача, вищезазначені претензії повинні були бути направлені на адресу Позивача, після чого в разі ігнорування або визнання вимог AT «Банк Форвард», у останнього з`являлись законні підстави звертатись до нотаріуса для вчинення виконавчого напису щодо стягнення боргу в позасудовому порядку.

На підставі викладеного, позивач просив суд визнати незаконним та таким, що не підлягає виконанню - виконавчий напис виданий/вчинений 09.11.2019 р. та внесений до реєстру за № 7222 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В. щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь AT «Банк Форвард» щодо стягнення заборгованості в розмірі 52147,88 (п`ятдесят дві тисячі сто сорок сім) грн. 88 коп.

Надходження позовної заяви та інших заяв до суду

11.03.2020 року ухвалою суду відкрито провадження у цивільній справі № 415/1775/20.

03.08.2020 року позивач надала письмове клопотання, в якому просила справу розглядати без її участі.

Доводи особи, яка подала позов

Позовна заява мотивована тим, що позивач вважає виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, надала письмове клопотання, в якому просила розглядати справу без її участі, на позовних вимогах наполягає, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В. в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, у встановлений судом строк, на адресу суду клопотань про відкладення розгляду справи або відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

Відповідач ТА «Банк Форвард» в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, у встановлений судом строк, на адресу суду клопотань про відкладення розгляду справи або відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

Відповідач - приватний виконавець Павелків Т.Л. в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомила, у встановлений судом строк, на адресу суду клопотань про відкладення розгляду справи або відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за наявності всіх наступних умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечував проти такого вирішення справи.

Позивач не заперечувала проти розгляду справи за відсутності відповідачів.

У зв`язку з наведеним, суд вважає за можливе слухати справу за відсутністю відповідачів, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

З матеріалів справи вбачається, що згідно з виконавчого напису, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайком Євгеном Вікторовичем, за реєстром №7222 від 09.11.2019 р., з ОСОБА_1 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , яка є Боржником та кредитним договором № 101598859 від 15.11.2012 року, укладеним нею із ПАТ «Банк Русский Стандарт», правонаступником якого є АТ «Банк Форвард». Стягнення заборгованості проводиться за період з 17.11.2017 року по 15.02.2018 року. Сума заборгованості складає 52147,88 грн. в тому числі:

заборгованість за сумою кредиту - 52138,00 грн.

заборгованість за процентами становить - 9,88 грн.

плата за пропуск мінімальних платежів становить - 0,00 грн.

Виконавчий напис набирає чинності з дня його вчинення, тобто з 19.11.2019 року.

За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом отримано плати із стягувача АТ «Банк Форвард» в розмірі 850,00 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача.

Загальна сума, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» складає 52997,88 грн.

Згідно з заявою від 27.11.2019 року, АТ «Банк Форвард» звернувся до Приватного виконавця виконавчого округу міста Київ, Вольф Тетяни Леонідівни з вимогою відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В. за № 7222 від 09.11.2019 року із ОСОБА_1 коштів у розмірі 52997, 88 грн.

Згідно з постановою про відкриття виконавчого провадження від 05.12.2019 р. ВП №60793908, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Певелків Тетяна Леонідівна відкрила виконавче провадження з виконання виконавчого напису №7222 від 09.11.2019 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» заборгованість в розмірі 52997,88 грн.

Згідно з повідомлення від 07.02.2020 року, наданого приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павелків Т.Л. повідомлено ОСОБА_1 про те що на примусовому виконанні у приватного нотаріуса Павелків Тетяни Леонідівни перебувало виконавче провадження №60793908 з примусового виконання виконавчого напису №7222 від 09.11.2019 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Євгеном Вікторовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» заборгованості в розмірі 52977,88 грн.

Мотивувальна частина

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 09.11.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В. на підставі ст.ст. 87-91 ЗУ «Про нотаріат» та відповідно до п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою КМУ 29.06.1999 року за № 1172, видано виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 7222.

Відповідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

У п. 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

Згідно з п. 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року, № 1172 для одержання виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості кредитором надаються оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі № 754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, приймаючи до уваги, що виконавчий напис приватного нотаріуса був вчинений в порушення вимог Закону «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.

За встановлених обставин оспорюваний виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст. 12, 13, 141, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайка Євгена Вікторовича, Акціонерного товариства «Банк Форвард», Приватного виконавця Павелків Тетяни Леонідівни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати виконавчий напис № 7222, виданий 09.11.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Євгеном Вікторовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ « Банк Форвард» заборгованості в розмірі 52147,88 грн., таким, що не підлягає виконанню.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в загальному порядку в Луганському апеляційному суді шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року) апеляційні скарги подаються до або через суд першої інстанції, тобто апеляційна скарга може бути подана до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Відповідач: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Євген Вікторович, місцезнаходження за адресою: вул. Еспланадна, буд. 32В, м. Київ, реєстраційний номер невідомо.

Відповідач: Акціонерне товариство «Банк Форвард», місцезнаходження за адресою: вул. Саксаганського, буд. 105, м. Київ, Україна, код ЄДРПОУ 34186061.

Відповідач: Приватний виконавець Павелків Тетяна Леонідівна, місцезнаходження за адресою: вул. Юрія Поправки, буд. 6, оф. 15, м. Київ, 02094, реєстраційний номер невідомо.

СУДДЯ Ю. О. КАЛМИКОВА