Рішення № 90749882, 30.07.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/2128/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Протас О.М.,

представника відповідача - Тур Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -

В С Т А Н О В И В:

17 квітня 2020 року (згідно відбитку поштового штампу на конверті) ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 15.03.2019 №Ф-2313-51/1145.

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що 23.06.2018 вона зареєструвалася як фізична особа-підприємець, а 25.02.2019 вже подала заяву про проведення реєстраційної дії «Внесення рішення фізичної особи-підприємця про припинення підприємницької діяльності». Одночасно позивач являлася учасником системи загальнообов`язкового державного соціального страхування як найманий працівник і у спірний період єдиний соціальний внесок за неї сплачувався її роботодавцем ТОВ «Кременчуцький хлібокомбінат», що підтверджується відомостями з форми ОК-5. Таким чином, позивач наполягає на відсутності у неї обов`язку сплачувати єдиний соціальний внесок самостійно за себе, як за особу зі статусом фізичної особи-підприємця, враховуючи сплату за неї єдиного соціального внеску її роботодавцем як за найманого працівника.

Ухвалою суду від 24.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/2128/20.

При цьому, вказаною ухвалою суд, враховуючи характер спірних правовідносин, склад учасників та предмет доказування, що не вимагають проведення підготовчого провадження для повного та всебічного встановлення її обставин, дійшов висновку про те, що дана справа є справою незначної складності, не підпадає під винятки, передбачені частиною четвертою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому у відповідності до пункту 10 частини шостої статті 12 цього ж Кодексу може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

14.05.2020 від ГУДПС у Полтавській області надійшов відзив на позов (а.с. 42-43), в якому управління посилається на те, що ОСОБА_1 23.06.2018 було взято на облік в Кременчуцькій ДПІ Кременчуцького управління ГУ ДФС у Полтавській області як платника податків. З моменту реєстрації ОСОБА_1 перебувала на спрощеній системі оподаткування (3 група). Станом на 07.05.2020 згідно інтегрованої картки платника по єдиному внеску по коду платежу 71040000 рахується заборгованість, яка виникла за рахунок щоквартальних нарахувань (абзац 3 частини 8 статті 9 Закону №2464) в сумі 819,06 грн. Недоїмка виникла за рахунок того, що згідно з ІКП платника по строку сплати 21.01.2019 в автоматичному режимі нараховано за 4 квартал 2018 року ЄСВ в сумі 2457,18 грн, з них не сплачено 819,06 грн. Станом на 01.01.2019 згідно ІКП ФОП ОСОБА_1 за кодом платежу 71010000 рахувалась переплата у розмірі 324,08 грн. Згідно звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за грудень 2018 року (реєстраційний №2315290 від 10.01.2019) в ІКП платника 21.01.2019 проведені нарахування у розмірі 14523,38 грн. Зазначена сума єдиного внеску сплачена не була. Згідно аналогічного звіту за січень 2019 року (реєстраційний №22984 від 19.02.2019) в ІКП платника 20.02.2019 проведені нарахування у розмірі 8529,37 грн. Зазначена сума єдиного внеску також сплачена не була. З урахуванням переплати станом на 07.05.2020 недоїмка за кодом платежу 71010000 становить 22728,67 грн. За кодом платежу 71040000 не сплачено ЄСВ за грудень 2018 року, за рахунок чого станом на 07.05.2020 недоїмка становить 819,06 грн. Таким чином, оскільки станом на 28.02.2019 в ІКП ОСОБА_1 рахувалася заборгованість з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в загальній сумі 23547,73 грн, контролюючим органом правомірно на ім`я позивача винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 15.03.2019 №Ф-2313-51/1145 на суму 23547,73 грн.

Згідно із частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши матеріали справи №440/2128/20, а також відзив Головного управління ДПС у Полтавській області на позовну заяву, який, окрім заперечень проти задоволення позовних вимог, містив також прохання розглядати справу за участі представника управління, суд з метою повного та всебічного з`ясування обставин справи, а також прийняття законного і обґрунтованого рішення, ухвалою від 19.05.2020 призначив справу №440/2128/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) до розгляду у судовому засіданні на 12:00 год 02.06.2020 у приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду за адресою: 36039, Полтавська область, м. Полтава, вул. Пушкарівська, 9/26 з викликом учасників справи; зобов`язав відповідача у строк до 01.06.2020 надати до суду звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за грудень 2018 року та січень 2019 року, які стосуються позивача, а також письмові пояснення (з підтверджуючими документами) стосовно того, чи займалася у спірному періоді ОСОБА_1 підприємницькою діяльністю та чи отримувала дохід від здійснення такої підприємницької діяльності.

Судове засідання, призначене на 12:00 год 02.06.2020, відкладалося спочатку на 10:00 год 17.03.2020, а у подальшому, на 10:40 год 30.07.2020.

Позивач в судове засідання 30.07.2019 не з`явилася, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлялася належним чином за адресою, зазначеною нею особисто у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні 30.07.2019 проти позову заперечувала, просила суд відмовити у його задоволенні.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Згідно даних виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 23.06.2018 ОСОБА_1 зареєструвалася в якості фізичної особи-підприємця, номер запису про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця 25850000000028558 (а.с. 17-18).

23.06.2018 позивач взята на облік в Кременчуцькій ДПІ Кременчуцького управління ГУ ДФС у Полтавській області як платник податків (а.с. 18).

За даними контролюючого органу з моменту реєстрації ОСОБА_1 перебувала на спрощеній системі оподаткування (3 група).

Згідно опису документів, що надаються фізичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Внесення рішення фізичної особи-підприємця про припинення підприємницької діяльності», 25.02.2019 позивач подала заяву про припинення підприємницької діяльності (а.с. 19).

За результатами розгляду вказаної заяви діяльність ОСОБА_1 в якості фізичної особи-підприємця була припинена 26.02.2019, номер запису 25850060002028558, проти чого учасники справи не заперечують.

15.03.2019 Головним управлінням ДПС у Полтавській області на ім`я ОСОБА_1 сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2313-51/1145 У на суму 23547,73 грн (а.с. 15).

Зазначена вимога не містить посилань на підстави виникнення недоїмки та її розрахунку.

Разом з цим, зі змісту відзиву на позов та витягів з інтегрованих карток платника ОСОБА_1 суд встановив, що станом на 28.02.2019 згідно інтегрованої картки платника по єдиному внеску по коду платежу 71040000 (діяльність ФОП) рахується заборгованість, яка виникла за рахунок щоквартальних нарахувань в сумі 819,06 грн. Недоїмка виникла за рахунок того, що згідно ІКП платника по строку сплати 21.01.2019 в автоматичному режимі нараховано за 4 квартал 2018 року ЄСВ в сумі 2457,18 грн, з них не сплачено 819,06 грн. Поряд з цим, станом на 01.01.2019 згідно інтегрованої картки платника ФОП ОСОБА_1 по єдиному внеску по коду платежу 71010000 (єдиний внесок, нарахований ФОП як роботодавцем на суми заробітної плати найманих працівників) рахувалась переплата у розмірі 324,08 грн. У подальшому, згідно звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за грудень 2018 року (реєстраційний №2315290 від 10.01.2019) в ІКП платника ФОП ОСОБА_1 21.01.2019 проведені нарахування у розмірі 14523,38 грн. Зазначена сума єдиного внеску сплачена не була. Згідно звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за січень 2019 року (реєстраційний №22984 від 19.02.2019) в ІКП платника 20.02.2019 проведені нарахування у розмірі 8529,37 грн. Зазначена сума єдиного внеску також сплачена не була. З урахування переплати станом на 07.05.2020 недоїмка ФОП ОСОБА_1 за кодом платежу 71010000 становить 22728,67 грн. За кодом платежу 71040000 не сплачено ЄСВ за грудень 2018 року, за рахунок чого станом на 07.05.2020 недоїмка становить 819,06 грн. Таким чином, станом на 28.02.2019 в ІКП ОСОБА_1 рахувалася заборгованість з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в загальній сумі 23547,73 грн.

Не погодившись з вказаною вимогою, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

До вказаного Закону №2464-VI Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VІІІ, який набрав чинності з 01.01.2017 були внесені зміни, які запровадили, серед іншого, сплату єдиного внеску для ФОП (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування) та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, у сумі, що не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску, незалежно від отримання доходу (прибутку) у місяці нарахування єдиного внеску.

Згідно пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI визначено, що платниками єдиного внеску, є ФОП, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 2 частини 1 статті 7 Закону №2464-VI).

Пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону №2464-VI встановлено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.05.2018 №469) та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953 (далі - Інструкція №449).

Згідно пункту 1 розділу VІ Інструкції №449 до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

Абзацом 2 пункту 2 розділу VI Інструкції №449 встановлено, що у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

Відповідно абзацу 3 пункту 3 розділу VI Інструкції №449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається) платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій). Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень (пункт 3 розділу VI Інструкції №449).

Тобто, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Недоїмкою ж є сума єдиного внеску, своєчасно не сплачена у строки, встановлені Законом №2464-VI.

Разом з тим, суд зауважує, що відносини щодо адміністрування єдиного внеску при одночасному перебуванні фізичної особи в трудових відносинах та наявності у неї статусу ФОП Законом №2464-VI не врегульовано.

З огляду на предмет спору у даній справі, суд вважає за необхідне зазначити, що особа, яка зареєстрована як ФОП та фактично веде господарську діяльність і отримує від неї доходи, зобов`язана сплачувати єдиний внесок не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від того, що така особа одночасно є найманим працівником, за якого єдиний внесок сплачується роботодавцем.

Так, матеріалами справи підтверджується, що у спірному періоді позивач працювала в ТОВ «Кременчуцький хлібокомбінат» і вказаним підприємством за неї здійснювалася сплата єдиного внеску (а.с. 21-22).

Разом з тим, одночасно позивач являлася також зареєстрованою в якості фізичної особи-підприємця та здійснювала свою підприємницьку діяльність, в тому числі, отримувала дохід від здійснення такої підприємницької діяльності, а також мала ряд найманих працівників, що підтверджується поданою останньою до контролюючого органу звітністю.

Так, згідно поданої позивачем податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2018 рік загальна сума доходу останньої за вказаний період складає 541488,00 грн (а.с. 76-77).

Відповідно до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за грудень 2018 року (а.с. 70-75):

1. в таблиці 1 «Нарахування єдиного внеску»: - в рядку 3 «Нарахованого єдиного внеску, усього (р.3.1 + р.3.2 + р.3.3 + р.3.4 + р.3.5)» вказано суму 14523,38 грн; - в рядку 6 «Загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, всього (р.3 + р.4 + р5)» дорівнює сумі 14523,38 грн;

2. в таблиці 6 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» ОСОБА_1 вказано перелік працівників в кількості 18 осіб (колонка 12), отриманий кожним працівником дохід (колонка 18).

Загальна сума нарахованого доходу по працівникам в сумі 66015,35 грн та загальна сума нарахованого єдиного внеску в сумі 14523,38 грн.

З наявних у матеріалах справи ІКП платника ОСОБА_1 слідує, що згідно поданого звіту про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за грудень 2018 року по строку сплати 21.01.2019 сплата єдиного внеску в сумі 14523,38 грн останньою не проведена і заборгованість з урахуванням переплати в розмірі 324,08 грн складає 14199,30 грн.

Згідно поданої позивачем податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за І квартал 2019 року загальна сума доходу останньої за вказаний період складає 50000,00 грн (а.с. 78-80).

Відповідно до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за січень 2019 року (а.с. 62-69):

1. в таблиці 1 «Нарахування єдиного внеску»: - в рядку 3 «Нарахованого єдиного внеску, усього (р.3.1 + р.3.2 + р.3.3 + р.3.4 + р.3.5)» вказано суму 8529,37 грн; - в рядку 6 «Загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, всього (р.3 + р.4 + р5)» дорівнює сумі 8529,37 грн;

2. в таблиці 6 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» ОСОБА_1 вказано перелік працівників в кількості 17 осіб (колонка 12), отриманий кожним працівником дохід (колонка 18), суму нарахованого єдиного внеску за звітний місяць (колонка 21).

Загальна сума нарахованого доходу по працівникам в сумі 38770,00 грн та загальна сума нарахованого єдиного внеску в сумі 8529,37 грн.

З наявних у матеріалах справи ІКП платника ОСОБА_1 слідує, що згідно поданого звіту про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за січень 2019 року по строку сплати 20.02.2019 сплата єдиного внеску в сумі 8529,37 грн останньою не проведена і заборгованість складає 8529,37 грн.

Таким чином, за позивачем рахується заборгованість по єдиному внеску, самостійно нарахованому ОСОБА_1 як роботодавцем на суми заробітної плати своїх найманих працівників (код платежу 71010000), у загальному розмірі 22728,67 грн (14199,30 грн + 8529,37 грн).

Також, матеріалами справи підтверджується, що станом на 28.02.2019 заборгованість позивача по єдиному внеску, що сплачується фізичними особами-підприємцями (код платежу 71040000) становить 819,06 грн (в автоматичному режимі нараховано за 4 квартал 2018 року ЄСВ в сумі 2457,18 грн, з них не сплачено 819,06 грн).

Суд критично оцінює посилання позивача як на підставу для скасування оскаржуваної вимоги зазначення в ній "повідомляємо, що станом на 02.09.2019 заборгованість зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені...", при тому, що вимога датована 15.03.2019.

Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача, при формуванні вимоги про сплату боргу дата, станом на яку обліковувалась заборгованість, зазначена з опискою, оскільки згідно даних ІКП ОСОБА_1 та корінця вимоги про сплату боргу (недоїмки) загальна сума боргу платника єдиного внеску в розмірі 23547,73 грн обліковувалась саме станом на 28.02.2019 (а.с. 47-49). Відтак помилкове зазначення в оскаржуваній вимозі дати "02.09.2019" не може слугувати самостійною підставою для її скасування.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 15.03.2019 №Ф-2313-51/1145, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 43142831) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 04 серпня 2020 року.

Суддя О.В. Гіглава