Ухвала суду № 90749608, 03.08.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/879/20

УХВАЛА

03 серпня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Аракелян М.М., розглянувши матеріали адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Військової частини А3519 (код ЄДРПОУ 26614490; пров. Штабний, 1, м. Одеса, 65012) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

05 лютого 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини А3519, в якій позивачка просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини А3519, яка полягає у не здійсненні нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 05.03.2018 року по 23.06.2018 року;

- зобов`язати Військову частину А3519 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 05.03.2018 року по 23.06.2018 року.

Ухвалою суду від 10.02.2020 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі №420/879/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини А3519 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії на підставі п.2 ч.1 ст.170 КАС України.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 10.02.2020 року скасовано та справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А3519 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії направлено до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

15 квітня 2020 року адміністративна справа №420/879/20 надійшла до Одеського окружного адміністративного суду після закінчення апеляційного провадження.

Згідно Розпорядження №83 від 02.06.2020 року призначено повторний автоматичний розподіл справи №420/879/20, за результатами якого визначено головуючого суддю Аракелян М.М.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з підстав необхідності подання заяви про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду із зазначенням причин поважності його пропуску.

30.06.2020 року за вх.№25109/20 від позивачка надійшла заява про поновлення пропущеного строку для звернення з позовом до адміністративного суду. В обґрунтування заяви позивачка зазначає, що предметом даного спору є нездійснення фактичного розрахунку при звільненні з військової служби (в тому числі матеріальної допомоги, індексації, одноразової грошової допомоги при звільненні у запас, грошової компенсації за неотримане речове майно) станом на добу виключення зі списків частини. При цьому, судом розглядалась справа №420/5426/19, де предметом спору була правомірність невиплати середнього заробітку за час затримки виплати індексації (за період 05.03.2018 року, тобто момент звільнення, по 26.07.2019 року, тобто момент фактичної виплати індексації). Залишення вказаних позовних вимог без задоволення, на переконання позивачки, і слугувало підставою для звернення до суду із позовом у справі №420/879/20, а окремо подавати позов за період 05.03.2018-26.06.2018 було передчасним до остаточного рішення суду у справі №420/5426/19.

Проаналізувавши матеріали справи та доводи позивачки, викладені у заяві про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, суд дійшов наступного.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Зазначеною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас, у силу приписів ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів

Відповідно до частини першої статті 233 КЗпП, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

За частиною другою статті 233 КЗпП, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

При цьому, згідно з частиною першою статті 117 КЗпП, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

У частині другій статті 2 Закону України “Про оплату праці” передбачено, що додаткова заробітна плата це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

У структуру заробітної плати входять інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми (частина третя статті 2 цього Закону).

Як встановлено матеріалами справи та пояснюється позивачкою, на розгляді Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа №420/5426/19, де предметом спору була правомірність невиплати середнього заробітку за час затримки виплати індексації (за період 05.03.2018 року, тобто момент звільнення, по 26.07.2019 року, тобто момент фактичної виплати індексації). У задоволенні позову було відмовлено, із чим погодився суд апеляційної інстанції.

Суд не погоджується із тим, що саме момент набрання чинності рішенням у справі №420/5426/19 слугував підставою для звернення до суду із даним позовом.

Суд наводить доводи позовної заяви, викладені самостійно позивачкою: «Лише після звернення 15.06.2018 року на гарячу лінію Міністерства оборони України позивачу був здійснений розрахунок при звільненні у запас 23.06.2018 року (крім індексації, яка виплачена у порядку виконання судового рішення)» (а.с.2).

Отже, позивачці остаточний розрахунок було здійснено 23.06.2018 року, крім сум індексації. Вважаючи неправомірною невиплату індексації при звільненні, позивачка звернулась до суду із відповідним позовом (справа №815/3182/18), а рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2018 року по справі № 815/3182/18 визнано протиправною бездіяльність військової частини А 3519 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.08.2016 року по 28.02.2018 року; зобов`язано військову частину А3519 виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.08.2016 року по 28.02.2018 року в розмірі 33068,42 грн. відповідно довідки військової частини А 3519 про розміри індексації грошового забезпечення за 2016-2018 роки підполковнику ОСОБА_1 від 16.05.2018 року № 119.

Фактичне виконання рішення суду у справі №815/3182/18 відбулося 26.07.2019 року.

Вважаючи затримку виплати індексації протиправною, позивачка звернулась до суду із відповідним позовом (справа №420/5426/19), і у задоволенні позову було відмовлено.

Фактично, позивачка у судовому порядку захищала своє право на отримання сум індексації грошового забезпечення, а щодо затримки виплати інших складових остаточного розрахунку 23.06.2018 року із позовом звернулась тільки 05.02.2020 року шляхом подання даної позовної заяви, в той час як для подання такого позову строк закінчився 23.09.2018р.

При цьому, у заяві про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду позивачка вказує, що предметом даного спору є нездійснення фактичного розрахунку при звільненні з військової служби (в тому числі матеріальної допомоги, індексації, одноразової грошової допомоги при звільненні у запас, грошової компенсації за неотримане речове майно) станом на добу виключення зі списків частини, а тому звернення до суду раніше із даним позовом вона вбачала неможливим.

В той же час, у Постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2020 року у цій справі зазначено наступне: «Позиція скаржниці побудована на тому, що предмет даного позову та предмет позову, що розглядався у справі №420/5426/19 є різним. Так, вимоги, що заявлені в даному позові стосуються невиплати ВЧ А3519 при звільненні грошової допомоги та компенсації замість речового майна. Період затримки складає з моменту звільнення до отримання належних сум в повному обсязі.

Водночас предметом позову у справі №420/5426/19 було стягнення середнього заробітку за час затримки виплати індексації, що присуджена судовим рішенням».

Тобто, предмет даного спору не включає в себе питання правомірності затримки виплати індексації грошового забезпечення, а тому для звернення із даним позовом результати вирішення справи №420/5426/19 не мали значення.

При цьому, позивачка не заперечує, що про остаточний розрахунок при звільненні (крім сум індексації), що відбулось 23.06.2018 року, вона дізналась в той же день, а інших доводів для поновлення прощеного строку звернення до суду, крім зв`язку із розглядом справи №420/5426/19, у своїй заяві не наводить.

Таким чином, суд вважає, що вказані ОСОБА_1 підстави для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не можуть бути прийняті до уваги, оскільки наведені причини пропуску строку не є поважними.

Згідно ч.1, 2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

З огляду на вказане суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви згідно ст.123 КАС України.

Керуючись ст.ст. 122,123, 169, 243, 248, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд –

УХВАЛИВ:

Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Військової частини А3519 (код ЄДРПОУ 26614490; пров. Штабний, 1, м. Одеса, 65012) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – повернути позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення у повному обсязі до суду апеляційної інстанції.

Ухвалу постановлено 03.08.2020р. у зв`язку із перебуванням судді М.М.Аракелян у щорічній відпустці з 29.06.2020р. по 31.07.2020р.

Суддя М.М. Аракелян