Рішення № 90748663, 04.08.2020, Володарський районний суд Київської області

Справа № 364/538/20

Провадження № 2/364/196/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2020 року, Володарський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Моргун Г. Л.,

за участі секретаря судового засідання Сіваченко Л.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, справу за позовом

ОСОБА_1

(РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , засоби зв`язку: № тел. НОМЕР_2 )

до ОСОБА_2

( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , засоби зв`язку: не зазначено)

про зміну розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ:

16.06.2020 року позивач звернулась до суду із даною позовною заявою вказуючи, що 09.01.2018 року рішенням Володарського районного суду Київської області було розірвано шлюб між нею та ОСОБА_2 та стягнуто на її користь аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі у розмірі - 1000,00 гривень, щомісячно, починаючи з 10.11.2017 року і до повноліття дитини. На даний час розмір аліментів є недостатнім для належного утримання дитини та такий розмір є нижчим ніж п`ятдесят відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позивач, посилаючись на ст. ст. 7, 150, 180, 182, 192 СК України, ст. ст. 175-177, 247, 276 ЦПК України, просить суд збільшити розмір аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та стягувати у розмірі 3000,00 гривень, починаючи з дня подачі заяви до суду і до повноліття дитини. Розгляд справи проводити в спрощеному позовному провадженні.

Позивач та відповідач належним чином повідомлені про розгляд справи судом. Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.

З огляду на вказане суд, на підставі ч.5 ст.279 ЦПК України, розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки розгляд справи відповідно до положень цього Кодексу здійснювався судом за відсутності учасників справи.

Суд, ознайомившись із позовною заявою, розглянувши матеріали справи, взявши до уваги позицію позивача викладену у позові, за відсутності заперечень відповідача, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що сторони з 31.01.2004 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який 09.01.2018 року було розірвано. Від спільного подружнього життя сторони мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Володарського районного суду Київської області від 09.01.2018 року з ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі у розмірі - 1000,00 гривень, щомісячно, починаючи з 10.11.2017 року і до повноліття дитини ( а.с. 11-13).

Згідно із ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 pоку та набула чинності для України 27 вересня 1991 pоку, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 27 Конвенції про захист прав дитини визначено, що батько(- ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно із ст. 18 Конвенції про захист прав дитини суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.

Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно вимог ч. 1, 2 ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ч. ч. 7, 10 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Крім того, згідно ч.ч. 1, 2 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає, розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст.ст. 183, 184 СК України.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст ст. ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним, а тому у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

Суд враховує, що відповідно до вимог закону сторони нарівні зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття і створювати для них необхідні передумови для їх розвитку і забезпечення організації їх життя.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеній у справі № 6-143цс13 від 05 лютого 2014 року, з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»)».

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до наведених вище положень закону, зміна розміру аліментів можлива.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

При цьому, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», встановлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2020 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2189 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня 2020 року - 1779 гривень, з 1 липня - 1859 гривень, з 1 грудня - 1921 гривня; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень .

Як встановлено судом відповідач сплачує аліменти, визначені рішенням Володарського районного суду Київської області від 09.01.2018 року у розмірі 1000,00 грн, починаючи з 10.11.2017 року.

При наведених вище обставинах і з їх урахуванням суд дійшов висновку, що є підстави для збільшення розміру аліментів, які стягуються з відповідача на користь позивача на утримання дитини, визначених судовим рішенням.

Разом з тим, визначаючи розмір аліментів, суд виходить з того, що батьки мають рівні обов`язки щодо утримання дитини.

Так, позивач у своєму позові просила суд збільшити розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини, встановивши розмір аліментів у твердій грошовій сумі, але у розмірі 3000,00 грн, вказуючи на те, що на даний час неповнолітня дитина потребує значно більшого догляду та матеріальних коштів, збільшуються витрати в навчанні, у зв`язку з підготовкою до школи, розвитком дитини та іншому, а тому для забезпечення належних умов для повноцінного життя доньки доцільним є збільшення розміру стягуваних з відповідача аліментів.

Відповідач, своїм правом на подання відзиву на позов не скористався та проти вимог позивача не заперечив.

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів в твердій грошовій сумі, які підлягають збільшенню та стягненню з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини, суд виходить з вимог ст. 192 СК України у їх системному зв`язку з положеннями ч. 2 ст. 182 СК України, оскільки утримання дитини, яка підростає, потребує від позивача зусиль та матеріальних витрат, з урахуванням зростання цін на споживчі товари і послуги, інфляцію тощо.

При визначенні розміру аліментів суд враховує мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину, який не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 СК України), встановлені обставини справи.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Отже, вимога позивача щодо стягнення аліментів, починаючи саме з 16.06.2020 року не ґрунтується на вимогах чинного законодавства .

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов слід задовольнити частково та збільшити розмір аліментів на утримання дитини, що стягуються з відповідача на користь позивача за судовим рішенням щомісячно з 1000,00 грн до 3000,00 грн до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили, оскільки, наведений розмір аліментів відповідатиме інтересам дитини, враховуючи встановлені судом обставини справи.

Щодо посилань позивача відносно витрат на лікування дитини суд вважає за необхідне зазначити, що батьки зобов`язані брати участь й у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою тощо), стягнення яких в судовому порядку передбачено ст.185 СК України. Отже, в разі відсутності в подальшому з боку відповідача матеріальної допомоги на лікування дитини, позивач не позбавлена можливості звернутися до суду з відповідним позовом.

Таким чином встановлені судом обставини вказують, що вимоги позивача базуються на законі, тому вони підлягають задоволенню.

Позивача звільнено від сплати судових витрат, отже відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача стягуються судові витрати у розмірі судового збору визначено державою для розгляду справ даної категорії, що складає - 840,80 грн.

Керуючись ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 7, 141, 180-184, 192 СК України, ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 258, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, - задовольнити частково.

Збільшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначивши в розмірі 3000,00 гривень щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішенням суду законної сили і до повноліття дитини.

Припинити з часу набрання рішенням законної сили стягнення аліментів з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 за рішенням Володарського районного суду Київської області від 09.01.2018 року та відкликати виконаний виконавчий лист виданий у справі № 364/1225/17 виконаний станом на час набрання даного рішення суду законної сили.

Стягнути з з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 - на користь держави судовий збір в розмірі 840,80 грн (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 , рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код отримувача ( код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106).

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до Володарського районного суду Київської області протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного рішення або безпосередньо до апеляційної інстанції.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Г. Л. Моргун