Ухвала суду № 90747956, 04.08.2020, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/1248/20

Провадження № 1-кп/346/405/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2020 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі: головуючого судді Беркещук Б.Б.,

з участю: секретаря Матушевської Г.Д.,

прокурора Вишиванюк І.І.

потерпілої ОСОБА_1

захисника Жичицької С.Р.

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №№12020090180000162 від 21 лютого 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.1 ст. 357 , ч.2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 10 червня 2020 року обвинуваченому ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначеними розміром застави та обов`язками у разі внесення застави на строк - по 08 серпня 2020 року.

Прокурор підтримав подане клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою оскільки такий закінчується 08 серпня 2020 року, на даний час ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України не зменшились, а саме: можливість переховуватися від суду оскільки обвинувачений усвідомлює про неминучість покарання за вчинення злочинів так як в ході досудового розслідування СВ Коломийського ВП ГУНП в Івано-Франківській області у кримінальному провадженні з причин ухилення від слідства ОСОБА_4 приймалось рішення про зупинення досудового розслідування та оголошення підозрюваного в розшук, що обвинувачений обвинувачується у вчиненні в тому числі кримінального правопоршуення, яке відносяться до категорії середньої тяжкості за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі; що відбував покарання у місцях позбавлення волі, тому з метою уникнення кримінальної відповідальності може ухилятися від суду; може незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою схилити їх до зміни показів для уникнення кримінальної відповідальності так як свідки і потерпілі йому відомі і відоме місце проживання їх, що перебуваючи на волі може вчинити нові злочини так як неодноразово вчиняв середньої тяжкості та тяжкі корисливі злочини. Крім того, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є неможливим з огляду на антисоціальний спосіб життя обвинуваченого, відсутністю міцних соціальних зв"язків та постійного місця проживання на території м. Коломия та Коломийського району, застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки або особистого зобов"язання є неможливим з огляду на відсутність осіб, що заслуговують на довіру, які готові та можуть поручитися за виконання обвинуваченим покладених на нього обов"язків та забезпечити його явку до суду на першу вимогу, а також через невідповідність характеру вчиненого кримінального правопорушення та особи обвинуваченого даним запобіжним заходам. Вищенаведене у сукупності свідчить про неможливість запобігання вищезазначеним ризикам інакше як продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу- тримання під вартою.

Потерпіла ОСОБА_1 підтримала клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_2 та захисник Жичицька С.Р. заперечили щодо задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважають за можливе змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на домашній арешт так як у обвинуваченого є постійне місце проживання.

Заслухавши клопотання прокурора та думку інших учасників судового розгляду, суд доходить висновку про доцільність задоволення клопотання виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого такого заходу.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно із положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують.

Обвинувачений ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість покарання, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду поскільки в ході досудового розслідування СВ Коломийського ВП ГУНП у кримінальному провадженні з причин ухилення від слідства стосовно ОСОБА_4 приймалось рішення про зупинення досудового розслідування та оголошення в розшук, що останній обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі, що може незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні з метою схилити їх до зміни показів для уникнення кримінальної відповідальності так як свідки і потерпілі йому відомі і відоме їхнє місце проживання, що перебуваючи на волі може вчинити нові злочини так як неодноразово вчиняв середньої тяжкості та тяжкі корисливі злочини, що не допитані сторони, свідки, не досліджено письмові та речові докази у даному кримінальному провадженні, тому суд вважає, що з урахуванням особи обвинуваченого, характеру пред`явленого обвинувачення, тяжкості покарання, що загрожує йому, відсутністю міцних соціальних з' язків є реальними та триваючими ризики можливого переховування від суду, незаконного впливу на потерпілих, свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Продовжуючи обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою, суд також вважає, що продовження вказаного запобіжного заходу в цьому випадку виправдано, оскільки в наявності конкретний суспільний інтерес у виді права на справедливий судовий розгляд, а також унеможливлення переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на потерпілих, свідків, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважують над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначав Європейський Суд з прав людини у своєму Рішенні від 10 лютого 2011 року "Харченко проти України", п.79.

Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що в судовому засіданні доведено відсутність можливості зміни на більш м`який запобіжний захід, тому клопотання слід задовільнити та продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначеним ухвалою суду від 13 травня 2020р. розміром застави у виді 15 (п`ятнадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб з покладенням на обвинуваченого ОСОБА_2 , передбачених ст. 194 КПК України обов`язків, і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

На підставі наведенного та керуючись ст.ст. 331, 372 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовільнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк, який не може перевищувати 60 днів - по 01 жовтня 2020 року із визначеним ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 13 травня 2020 року розміром застави у виді 15 (п`ятнадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 31 530 (тридцять одну тисячу п`ятсот тридцять) гривень, яка може бути внесена, як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок : Одержувач коштів: МФО : 820172, Код отримувача : 26289647, Банк отримувача: ДКС України, м. Київ, Рахунок: UA158201720355259002000002265 за ОСОБА_2 .

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 на строк - по 01 жовтня 2020 року обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися з м. Коломия без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утриматись від спілкування з потерпілим, усіма свідками в даному кримінальному провадженні, та роз"яснити, що в разі невиконання таких обовязків може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_2 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Коломийської місцевої прокуратури Івано-Франківської області.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня оголошення.

Суддя: Беркещук Б. Б.