Рішення № 90743678, 28.07.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

28 липня 2020 р. Справа № 120/290/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Томчука А.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Кушніренко О.В.

позивача: ОСОБА_1

відповідача: ОСОБА_2

третя особа: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3

до: ОСОБА_4

про: зобов`язання винити дії

ВСТАНОВИВ:

Департамент архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 , відповідач), в якому просив зобов`язати відповідача знести за власний рахунок самочинно збудовану прибудову до квартири АДРЕСА_1 з геометричними параметрами (3,73х5,63), яка влаштована на стрічковому монолітному фундаменті.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що 10.08.2016 посадовими особами ДАБІ у Вінницькій області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудування гр. ОСОБА_4 , який проживає за адресою АДРЕСА_2 , про що складений акт №1120/-ПП. За результатами перевірки встановлено, що в 2010 році власником квартири АДРЕСА_1 виконано будівельні роботи з прибудови до квартири без отриманого будівельного паспорту в порушення ч. 1 ст. 27 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" та відповідно без повідомлення про початок виконання будівельних робіт в порушення п.1 ч.1 ст.34 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності". За вказане правопорушення відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу та видано припис №251-27 від 10.08.2016. Крім того, до Департаменту 13.02.2017 надійшла заява гр. ОСОБА_3 з проханням вжити заходів до відповідача щодо виконання вимог припису, оскільки самочинно збудована прибудова погіршує умови проживання заявника.

На даний час, виявлені порушення відповідачем не усунуто, вони є триваючими, у зв`язку з чим суб`єкт владних повноважень звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою від 04.02.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 . Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.

13.02.2019 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній вказав, що він є власником квартири АДРЕСА_1 площею 51,5 кв.м. по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 31.05.2001. Технічна інвентаризація квартири проводилась у 1999 році, згідно якої інвентаризовано прибудову площею 5,2 кв.м. розміром 3,06 х 2,76 м.

Вказав, що згідно технічного висновку про стан конструкцій, виготовленого ПП "Практик Буд", в 2017 році встановлено відповідність вказаної прибудови вимогам надійності і можливість безпечної експлуатації. Згідно висновку ГУ ДНС у Вінницькій області від 15.08.2017 №04-6944/13 експлуатація вказаного об`єкта можлива за призначенням.

Посилаючись на норми ст. 376 ЦК України, просив відмовити в задоволенні заявленого адміністративного позову.

Крім того, 13.02.2019 позивачем подано до суду клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи та зупинення провадження у справі на час її проведення.

19.02.2019 представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій останній спростовуючи доводи відзиву, просив задовольнити заявлений адміністративний позов.

Ухвалою від 10.04.2019 задоволено клопотання представника відповідача та призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу.

Ухвалою від 05.02.2020 поновлено провадження у справі та призначено судове засідання на 18.02.2020.

18.02.2020 судом постановлено ухвалу про задоволення клопотання судового експерта та витребування додаткових матеріалів для можливості проведення призначеної експертизи.

Ухвалою від 11.03.2020 провадження у справі №120/290/19-а зупинено до одержання результатів експертизи.

02.07.2020 на адресу суду ТОВ "Подільський центр судових експертиз" листом від 01.07.2020 №116 повернуто матеріали адміністративної справи №120/290/19-а у зв`язку з нездійсненням оплати (авансування) судової будівельно-технічної експертизи, призначеної відповідно до ухвали від 10.04.2019.

16.07.2020 провадження у справі поновлено та призначено судове засідання на 28.07.2020.

В судовому засіданні 28.07.2020 представник позивача надав пояснення, що відтворюють зміст позовної заяви, позовні вимоги просив задовольнити повністю.

Представник відповідача заперечив щодо задоволення заявленого позову, посилаючись на обставини, викладені у відзиві. Вказав, що нездійснення оплати призначеної судом експертизи відбулось через скрутний фінансовий стан його довірителя.

Третя особа підтримав позицію представника позивача та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступні фактичні обставини.

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції від 12.10.2015 №1091 та звернення гр. ОСОБА_3 Департаментом ДАБІ у Вінницькій області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ОСОБА_4 на об`єкті, за адресою АДРЕСА_2 щодо будівництва прибудови до квартири.

За результатами перевірки складено акт щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.08.2016 №1120 -ПП, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_4 виконує роботи з будівництва прибудови до квартири без будівельного паспорта та без повідомлення про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованого Департаментом ДАБІ у Вінницькій області. Разом з тим, будівля прибудована біля вікна (на відстані 50 см) та до стіни садибного житлового будинку, яка знаходиться у спільній частковій власності гр. ОСОБА_3 (скаржника) чим порушено його права. Від підписання акту№1120 -ПП ОСОБА_4 відмовився, про що в акті зроблена відмітка посадової особи органу державного нагляду.

Крім того, 10.08.2016 посадовою особою позивача складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 та винесено припис №251-27 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов`язано відповідача у строк до 22.08.2016 демонтувати самочинно збудовану прибудову. Від підписання та отримання протоколу та припису ОСОБА_4 відмовився, про що в акті зроблена відмітка посадової особи органу державного нагляду.

Згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення від 19.08.2016 №280 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 4250,00 грн.

12.12.2016 посадовою особою Департамету ДАБІ у Вінницькій області складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 за невиконання вимог припису від 10.08.2016 №251-27.

Згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення від 21.12.2016 №481 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн.

07.11.2018 третя особа звернувся до міського голови з заявою про порушення прав, заподіяного внаслідок самочинного будівництва прибудови до квартири гр. ОСОБА_4 .

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог в контексті даної спірної ситуації, суд керується та виходить з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який також спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно з частинами 1, 2 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Частиною 3 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають, зокрема, право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт; одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п.5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пункт 11 цього Порядку визначає, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право: безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до п.16 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Згідно з п.17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт. У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Як встановлено судом, 10.08.2016 за результатами проведеної перевірки позивачем виявлено порушення ОСОБА_4 вимог ч.1 ст.27 та п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", виконання робіт з будівництва прибудови до квартири , яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 без будівельного паспорта забудови земельної ділянки та без повідомлення про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованого Департаментом ДАБІ у Вінницькій області.

У зв`язку із чим, відповідачу внесено припис від 10.08.2016 № 251-27 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил шляхом демонтажу самочинно збудованої прибудови до 22.08.2016.

Частиною 1 статті 27 "Про регулювання містобудівної діяльності" ЗУ визначено, що забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

В силу положень статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності;

3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Згідно п. 2, 3 ч.4 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

В той же час, 12.12.2016 за результатами позапланової перевірки, позивачем встановлено, що ОСОБА_4 не виконано вимоги припису від 10.08.2016 №251-27 та не привів об`єкт будівництва до вимог чинного законодавства, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до частини 1 статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Частиною 2 статті 38 цього ж Закону передбачено, що за рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

В даному ж випадку, суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив як факт самочинної прибудови до квартири АДРЕСА_1 , так і факт невиконання припису від 10.08.2016 №251-27 про усунення вчиненого правопорушення у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил гр. ОСОБА_4 .

На переконання суду, під час розгляду адміністративної справи позивачем, як суб`єктом владних повноважень, дотримано умов звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта будівництва, визначених ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", та доведено наявність достатніх правових підстав для постановлення судом рішення про зобов`язання ОСОБА_4 знести за власний рахунок самочинно збудовану прибудову до квартири АДРЕСА_1 розміром 3.74м х 5.65м.

Крім того, згідно ч.7 ст.376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 №6 "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)", під істотним порушенням будівельних норм і правил слід розуміти, зокрема недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про будівельні норми" застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов`язковим для усіх суб`єктів господарювання незалежно від форми власності, які провадять будівельну, містобудівну, архітектурну діяльність.

Згідно до частини 2 статті 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Відповідно до частин четвертої та сьомої статті 376 ЦК України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Системний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що залежно від ознак самочинного будівництва особи, зокрема, органи місцевого самоврядування, можуть вимагати від особи, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво, знесення самочинно збудованого об`єкта або проведення перебудови власними силами або за її рахунок; приведення земельної ділянки в попередній стан або відшкодування витрат. При цьому знесення самочинного будівництва можливе добровільно особою, яка його здійснила (здійснює), а також, за наявності для цього підстав, примусово, однак лише за рішенням суду, зокрема, ухваленим за позовом відповідного органу місцевого самоврядування та у разі неможливості здійснити перебудову такого будівництва.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного суду України, від 19 листопада 2014 року № 6-180цс14, від 24 червня 2015 року № 6-381цс15 та Верховного Суду від 17 липня 2018 року у справі № 20/3183/16.

Разом з тим, у п.26 рішення ЄСПЛ у справі "Надточій проти України" та п.23 рішення ЄСПЛ у справі "Гурепка проти України №2" наголошується на принципі рівності сторін одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.

Крім того, в контексті даної спірної ситуації, суд зважає на позицію третьої особи та не спростування відповідачем порушення прав ОСОБА_3 внаслідок прибудови до квартири АДРЕСА_1 .

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених Департаментом архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради позовних вимог в цій частині.

В той же час, не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення на його користь судових витрат, адже у відповідності до положень ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно ч.1 ст. 90 цього Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_4 знести за власний рахунок самочинно збудовану прибудову до квартири АДРЕСА_1 розміром 3.74м х 5.65м.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Департамент архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради (вул. Театральна, 29, м.Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 41042555)

Відповідач: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 )

Третя особа ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 )

Повний текст рішення складено 04.08.2020

Суддя Томчук Андрій Валерійович