Ухвала суду № 90743667, 03.08.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

03 серпня 2020 р. Справа № 120/3728/20-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Слободонюк Михайло Васильович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини А 0549 про визнання дій протиправними та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

29.07.2020 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини А 0549 про визнання дій протиправними та стягнення коштів.

Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу. Водночас, вказані положення поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Згідно п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог та особу, яка має відповідати за такими вимогами.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги - це конкретні юридичні факти, з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв`язку із змістом позовних вимог (з предметом позову).

Суд зазначає, що обов`язок по формулюванню змісту позовних вимог (прохальної частини позову), а також викладу точних обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.

З прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач, зокрема, просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо утримання податку з доходів фізичних осіб (18%) з суми виплаченої позивачу компенсації середнього заробітку за час затримки при звільненні за період з 14.09.2019 року по 20.01.2020 року.

Як на підставу заявлених вимог позивач вказує на приписи п. 168.5 ст. 168 ПК України, де зазначено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" членами сім`ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Тобто, зміст вищенаведеної норми встановлює лише порядок виплати грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу.

Натомість позивачем взагалі не обґрунтовано, в чому саме полягає протиправність дій військової частини А0549 щодо утримання податку з доходів фізичних осіб, адже такі дії прямо випливають з положень податкового законодавства.

Невиплата грошової компенсації втрат доходів при утриманні сум податку на доходи фізичних осіб та дії щодо утримання податку з доходів фізичних осіб при виплаті компенсації середнього заробітку за час затримки при звільненні є різними за своїм змістом та значенням.

А тому позивачу необхідно уточнити перший пункт прохальної частини позовної заяви, привівши зміст позовних вимог у відповідність до обставин, якими позивач обґрунтовує такі вимоги, визначитись із належним способом захисту порушеного права та конкретизувати свої позовні вимоги.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого позову вимогам закону, позовну заяву ОСОБА_1 належить залишити без руху з наданням розумного строку для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви у спосіб, який вказано в мотивувальній частині даної ухвали.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 172, 256, 293 КАС України -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини А 0549 про визнання дій протиправними та стягнення коштів залишити без руху.

2. Встановити позивачеві 5-ти денний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали суду.

3. Копію ухвали направити на адресу позивача.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Слободонюк Михайло Васильович