Рішення № 90743432, 04.08.2020, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2020 року м. Черкаси справа № 925/243/20

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Євтушенко Б.В., без участі представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом фізичної особи-підприємця Петриченка Миколи Павловича до товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕКСТРАНС ГРУП" про стягнення 93955 грн. 08 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - фізична особа-підприємець Петриченко Микола Павлович звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕКСТРАНС ГРУП" (далі - відповідач) про стягнення, на підставі договору про замовлення послуги експедирування вантажів № 72 від 28.08.2019 року, 82774 грн. боргу, 992 грн. 3% річних, 495 грн. 90 коп. інфляційних втрат, 9693 грн. 18 коп. пені, що разом становить 93955 грн. 08 коп., та відшкодування судових витрат.

Позов мотивований неналежним виконанням відповідачем свого обов`язку з оплати наданих позивачем транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажу згідно з договором про замовлення послуги експедирування вантажів № 72 від 28.08.2019 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 05.03.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/243/20 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 02.04.2020 року.

Ухвалою суду від 02.04.2020 року розгляд справи по суті у зв`язку з введенням карантинних заходів перенесено на 08.05.2020 року.

Відповідач в особі свого представника подав 06.04.2020 року:

клопотання (вх. № 5318/20, а.с. 53-54), в якому просив відкласти розгляд справи у зв`язку з карантинними заходами в країні;

заяву (вх. № 5319/20, а.с. 56-57), в якій просив розгляд справи проводити за участі відповідача.

Ухвалою суду за клопотанням представника відповідача розгляд справи по суті відкладено на 04.06.2020 року.

Сторони явку представників у судове засідання не забезпечили. Від представника позивача надійшла 18.05.2020 року засобами електронного зв`язку та на паперових носіях 21.05.2020 року заява (вх. № 7425/20, а.с. 66, 67-68) про розгляд справи в порядку письмового провадження за відсутності сторони позивача. Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін не заперечував, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, причини неявки не повідомив, про дату, час та місце судового засідання судом був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, судом підписано рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє частково з таких підстав.

28.08.2019 року відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "ІМПЕКСТРАНС ГРУП", як експедитор-1, та позивач - фізична особа-підприємець Петриченко Микола Павлович, як експедитор-2, уклали договір № 72 про замовлення послуги експедирування вантажів (далі - Договір, а.с. 11-16), згідно з умовами п. 1.1. якого експедитор-2 зобов`язується організувати доставлення або прийняти і доставити погоджений із експедитором-1 вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій особі, а експедитор-1 зобов`язується сплатити за експедирування/перевезення вантажу погоджену плату.

Сторони погодили усі істотні умови Договору, і зокрема, домовилися про таке:

п. 1.2. - вартість перевезення, порядок розрахунків, форма оплати та інші істотні умови договору погоджуються сторонами і вказуються в заявці на перевезення вантажу (додаток № 1 до договору, далі-заявка);

п. 1.3. - експедитор-2 виступає/діє від свого імені, а експедитор-1 виступає/діє від свого імені, але в інтересах, за завданням/дорученням та за рахунок первісного замовника транспортно-експедиторської послуги (Замовник);

п. 1.4. - експедитор-2 має право доставити вантаж до пункту призначення власними силами /засобами, або залучити на договірній основі до процесу перевезення окремого (фактичного) перевізника, який повинен бути резидентом України (якщо інше не зазначено у заявці);

п. 1.5. - факт організації /виконання кожного автомобільного перевезення підтверджується шляхом підписання сторонами відповідних актів виконаних робіт (надання послуг) (далі-акт);

1.7.1. - заявка є невід`ємною (обов`язковою) та пріоритетною частиною договору, а сканована (фото) копія підписаної заявки, яка передана за допомогою засобів електронного зв`язку має юридичне та/або доказове значення і силу оригінального (паперового) примірника заявки;

п.п. 2.1.1.- 2.1.4. експедитор-1 зобов`язаний: своєчасно передавати експедитору-2 заявки; інформувати експедитора-2 про зміни в умовах перевезення вантажу; на погоджених умовах, за рахунок замовника та його коштами оплатити послуги експедитора-2; за рахунок замовника та його коштами компенсувати експедитору-2 усі погоджені, документально підтверджені додаткові витрати експедитора-2, які обумовлені договором/заявкою;

п.п. 2.2.1., 2.2.9. - експедитор-2 зобов`язаний: при досягненні згоди надати експедитору-1 підписану та підтверджену своїм штампом/печаткою заявку (із зазначенням перевізника, ПІП водія та актуального способу зв`язку із ним, реєстраційного номера (-ів) транспортного засобу); перевірити наявність у перевізника відповідного страхування вантажу на умовах СМR - страхування (при міжнародних автомобільних перевезеннях);

3.1. - ціни в договорі є договірними, встановленими в національній валюті України - гривні. Загальна сума договору становить сума усіх цін фрахтів/заявок (ставок за перевезення) за підтвердженими заявками, які було виконано протягом строку дії договору;

п. 3.2. - ціна фрахту/заявки (ставка за перевезення) і строк її оплати узгоджуються сторонами та зазначаються в заявках. Якщо ціну фрахту (ставку за перевезення) визначено в іноземній валюті, то остаточні розрахунки між сторонами здійснюються в гривні за офіційним курсом НБУ на день розвантаження (якщо інше не вказано в заявці), а у випадку, коли сторони визначили розмір неустойки/компенсації в іноземній валюті, то її сплата здійснюється також у гривні за офіційним курсом НБУ на день порушення/події (якщо інше не вказано в заявці);

п. 3.3. - погоджено, що у ціну фрахту/заявки (ставки за перевезення), яка вказана у підтвердженій заявці експедитором-2 враховані усі витрати пов`язані із здійсненням перевезення (на персонал (виконавців), на паливно-мастильні матеріали, на декларації/дозволи/збори/мита тощо); в подальшому вона не переглядається, додаткові платежі експедитором-1 не сплачуються;

п. 3.5. - розрахунки за договором здійснюються у безготівковій формі, протягом п`яти банківських днів після підписання сторонами акту (якщо інше не передбачено у заявці). Надання неповного комплекту документів для здійснення оплати та/або наявність помилок у їх оформленні прирівнюються до їх неподання;

п. 5.4. - експедитор-1 розраховується з експедитором-2 виключно коштами замовника, та виключно після їх отримання експедитором-1;

п. 5.5. - договір набирає чинності з моменту підписання і діє протягом року. Якщо жодна із сторін за тридцять днів до закінчення строку дії договору письмово не попередить іншу сторону про припинення договору на майбутнє, то даний договір зберігає свою чинність для сторін кожного разу ще на один рік (є пролонгованим) Кількість пролонгацій сторонами не обмежується.

Договір підписаний обома сторонами, підписи посвідчені їхніми печатками.

Відповідач подав заявку № 201-2 від 28.08.2019 року на перевезення вантажу міжнародного сполучення (Додаток № 1 до Договору, а.с. 17), відповідно до якої: експедитор-2 - позивач, перевізник - ТзОВ «Рівнетранссервіс», маршрут руху - Італія-Україна; дата і час завантаження: 30.08.2019 року, 09:00; назва вантажу: пластикові деталі із поліпропілену в картонних коробках; адреса завантаження: 51036 LARCIANO (PT), Італія, Via Biccimurri 614/616; відповідальна особа за завантаження: ОСОБА_1 НОМЕР_7; об`єм, вага вантажу: 5.2т. 25 куб. 8 піддонів розміром 1.2*1.00*2.20м; спосіб завантаження: 1.- бокова; адреса митного контролю: вільне; погранперехід: Захонь/Чоп; адреса митного очищення: м. Івано-Франківськ, вул. Польова, 6; адреса розвантаження - Івано-Франківська обл., м. Тлумач, вул. Винниченка, 68б; відповідальна особа за розвантаження - ОСОБА_1 НОМЕР_8; термін доставки вантажу 09.09.2019; ставка за перевезення - 40509 грн.; умови оплати: безготівковий розрахунок, протягом 14 банківських днів при отриманні оригіналів документів (заявка - 2шт., рахунок, акт - 2 шт., CMR - 2шт.- оригінали, договір - 2 шт., реєстраційні документи, завірені мокрою печаткою (копія вірна), та за умови відсутності помилок у їх оформленні; ПІП водія, марка та номер авто: ОСОБА_2, MAN НОМЕР_2/ НОМЕР_1 ; додаткові умови: 1. - Факт підписання цієї заявки сторонами одночасно свідчить про те, що експедитор-2 гарантує що у перевізника наявні/чинні усі дозволи, ліцензії, погодження тощо, які дають право здійснення перевезення вантажу за обумовленим маршрутом та/або він (його транспортний засіб) не перебуває під дією заборон/санкцій тощо будь-яких уповноважених органів та будь-якої країни до/по території якої буде пролягати маршрут. Порушення експедитором-2 вимог цієї умови є достатньою підставою для розірвання заявки експедитором1 у односторонньому порядку без сплати експедитору 2 будь-якої компенсації. Якщо експедитором-2 буде допущено прострочення доставлення вантажу, з цих причин, то експедитор-2 сплачує на користь експедитора -1 штраф у розмірі 200 доларів США (еквівалент) за кожну розпочату добу такого прострочення. Експедитор-2 зобов`язаний у погоджений строк (термін0 прийняти та доставити довірений йому вантаж до пункту призначення, а також видати вантаж особі, яка має право на його одержання (зазначена як така у CMR, або іншому погодженому товарно-транспортному документі). 2. - В складі консолідованого вантажу. 3.- Сторонами погоджено, що експедитор-2 особисто або за допомогою перевізника повинен/зобов`язаний: здійснити митне оформлення (замитнення) вантажу євро 1 та ЕХ в країні завантаження (відповідно до інструкцій), власними силами і за свій рахунок. Витрати на митне оформлення вантажу експедитором-1 не компенсуються.

Із міжнародної товарно-транспортної накладної № 029648 (а.с. 18), складеної 30.08.2019 року вбачається, що вантаж завантажено відправником - Neri Geom. Alessandro & C.s.a.s., Via Biccimurri 614/616 - 51036 LARCIANO (PT), одержувач - ТОВ «МайГал», перевізник - товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнетранссервіс», місце розвантаження вантажу -- 78000, м. Тлумач, Україна; шляховий лист - 15412 від 23.08.20019, прізвище водіїв - ОСОБА_2 ; вантаж одержано 05.09.2019 року, що підтверджується підписом у графі «вантаж одержано». 04.09.2019 року пройдено митний контроль Закарпатської митниці ДФС і доставлено вантаж вантажоодержувачу.

05.09.2019 року позивач виставив відповідачу рахунок на оплату № 193 (а.с. 19) на суму 40509 грн. на підставі договору № 72 від 28.08.2019 року та заявки № 201-2 від 28.08.2019, а/м держ. № НОМЕР_2 /НОМЕР_1 за надані транспортно-експедиційні послуги з міжнародного перевезення вантажу за маршрутом LARCIANO (Італія), Івано-Франківська обл., м. Тлумач (Україна).

05.09.2019 року сторонами складено та підписано акт надання послуг № 223 про надання позивачем відповідачу послуг з транспортно-експедиційні послуги з міжнародного перевезення вантажу за маршрутом LARCIANO (Італія), Івано-Франківська обл., м. Тлумач (Україна) на суму 40509 грн.(а.с. 20).

Крім того, відповідач подав заявку № 243-2 від 17.09.2019 року на перевезення вантажу міжнародного сполучення (Додаток № 1 до Договору, а.с. 21), відповідно до якої: експедитор-2 - позивач, перевізник - ФОП Улашин О.П., маршрут руху - Італія-Україна; дата і час завантаження: 19.09.2019 року, 09:00; назва вантажу: пластикові деталі із поліпропілену в картонних коробках; адреса завантаження: Mileva s.r/l Via 8 Marzo,18/20-4619 Viadana (MN); відповідальна особа за завантаження: ОСОБА_1 НОМЕР_7; об`єм, вага вантажу: 6.4т. 38 куб. 12 палет, 6 палет розміром 1115*115*205 та 6 палет розміром 100*125*220; спосіб завантаження: 1.- бокова, 2.- задня; адреса митного оформлення: уточнюється; погранперехід: Захонь/Чоп; адреса митного очищення: м. Івано-Франківськ, вул. Польова, 6; адреса розвантаження - Івано-Франківська обл., м. Тлумач, вул. Винниченка, 68б; відповідальна особа за розвантаження - ОСОБА_1 НОМЕР_8; термін доставки вантаж 26.09.2019; ставка за перевезення - 42265 грн.; умови оплати: безготівковий розрахунок, протягом 14 банківських днів при отриманні оригіналів документів (заявка - 2шт., рахунок, акт - 2 шт., CMR - 2шт.- оригінали, договір - 2 шт., реєстраційні документи, завірені мокрою печаткою (копія вірна), та за умови відсутності помилок у їх оформленні; ПІП водія, марка та номер авто: ОСОБА_3, НОМЕР_3 , VOLVO НОМЕР_5/ НОМЕР_4 ; додаткові умови: 1. - Факт підписання цієї заявки сторонами одночасно свідчить про те, що експедитор-2 гарантує що у перевізника наявні/чинні усі дозволи, ліцензії, погодження тощо, які дають право здійснення перевезення вантажу за обумовленим маршрутом та/або він (його транспортний засіб) не перебуває під дією заборон/санкцій тощо будь-яких уповноважених органів та будь-якої країни до/по території якої буде пролягати маршрут. Порушення експедитором-2 вимог цієї умови є достатньою підставою для розірвання заявки експедитором1 у односторонньому порядку без сплати експедитору 2 будь-якої компенсації. Якщо експедитором-2 буде допущено прострочення доставлення вантажу, з цих причин, то експедитор-2 сплачує на користь експедитора -1 штраф у розмірі 200 доларів США (еквівалент) за кожну розпочату добу такого прострочення. Експедитор-2 зобов`язаний у погоджений строк (термін0 прийняти та доставити довірений йому вантаж до пункту призначення, а також видати вантаж особі, яка має право на його одержання (зазначена як така у CMR, або іншому погодженому товарно-транспортному документі). 2. - В складі консолідованого вантажу. 3. - Сторонами погоджено, що експедитор-2 особисто або за допомогою перевізника повинен/зобов`язаний: здійснити митне оформлення (замитнення) вантажу євро 1 та ЕХ в країні завантаження (відповідно до інструкцій), власними силами і за свій рахунок. Витрати на митне оформлення вантажу експедитором-1 не компенсуються.

Із міжнародної товарно-транспортної накладної (а.с. 22), складеної 19.09.2019 року вбачається, що вантаж завантажено відправником - MILEVA s.r.l., Via Gerbolina, 36 46019 VIADANA (MN), одержувач - ТОВ «МайГал», перевізник - ФОП Улашин О.П., місце розвантаження вантажу -- 78000, м. Івано-Франківськ, Україна; вантаж одержано 27.09.2019 року, що підтверджується підписом у графі «вантаж одержано». 26.09.2019 року пройдено митний контроль Закарпатської митниці ДФС і доставлено вантаж вантажоодержувачу.

27.09.2019 року позивач виставив відповідачу рахунок на оплату №234 (а.с. 23) на суму 42265 грн. на підставі договору № 72 від 28.08.2019 року та заявки №243-2 від 17.09.2019, а/м держ. № НОМЕР_5 /НОМЕР_4 за надані транспортно-експедиційні послуги з міжнародного перевезення вантажу за маршрутом VIADANA (Італія), м. Тлумач, Івано-Франківська обл. (Україна).

27.09.2019 року сторонами складено та підписано акт надання послуг № 262 про надання позивачем відповідачу з транспортно-експедиційних послуг з міжнародного перевезення вантажу за маршрутом VIADANA (Італія), м. Тлумач, Івано-Франківська обл. (Україна) на суму 42265 грн.(а.с. 24).

Отже, позивачем надано транспортно-експедиційні послуги з міжнародного перевезення вантажу автомобільним транспортом за заявками відповідача: № 201-2 від 28.08.2019 року, № 143-2 від 17.09.2019 року, про що свідчать оформлені міжнародні товарно-транспортні накладні: № 029648 від 30.08.2019, від 19.09.2019 року, акти надання послуг № 223 від 05.09.2019 року, № 262 від 27.09.2019 року.

Позивачем виставлено рахунки на оплату транспортно-експедиційних послуг № 193 від 05.09.2019 року на суму 40509 грн., № 234 від 27.09.2019 на суму 42265 грн. щодо оплати транспортно-експедиційних послуг з міжнародного автоперевезення вантажу, які погоджені відповідачем у актах надання послуг № 223 від 05.09.2019 року, № 262 від 27.09.2019 року.

Відповідач не оплатив надані позивачем транспортно-експедиційні послуги з міжнародного автоперевезення вантажу.

28.01.2020 року позивач направив на адресу відповідача претензію за вих. № 28/01-1 з вимогою про сплату до 10.02.2020 року заборгованості за договором про замовлення послуги експедирування вантажів № 72 від 28.08.2019 року у розмірі 89091 грн. 89 коп., з якої 82774 грн. сума боргу та 6317 грн. 89 коп. пеня за несвоєчасну оплату.

Претензія позивача залишена відповідачем без відповіді.

Таким чином, спірні правовідносини сторін виникли із договору про замовлення послуги експедирування вантажів № 72 від 28.08.2019 року і заявок: № 201-2 від 28.08.2019 року, № 143-2 від 17.09.2019 року на перевезення вантажу міжнародного сполучення автомобільним транспортом, вимоги позивача витікають із суті прав та обов`язків сторін за цим договором.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов`язань перевезення вантажів, транспортного експедирування і послуг, загальні положення про послуги, перевезення і транспортне експедирування визначені главами 63-65 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), главою 32 Господарського кодексу України (далі - ГК України), загальні положення про договір - розділом ІІ книги 5 ЦК України, главою 20 ГК України, загальні положення про правочини - розділом IV книги 1 ЦК України, правові наслідки порушення зобов`язання, відповідальність за порушення зобов`язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України. Крім того, відповідно до ст. 3 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", відносини в галузі транспортно-експедиторської діяльності регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, законами України "Про транспорт", "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про транзит вантажів", цим Законом, іншими законами, транспортними кодексами та статутами, а також іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них. Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ст. 11 ч. ч. 1, 2 п. 1, ст. 16 ч. 2 п. п. 5, 8 Цивільного кодексу (далі -ЦК) України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. 316 ГК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Плата за договором транспортного експедирування здійснюється за цінами, що визначаються відповідно до глави 21 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 908 ЦК України визначено, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 307 ГК України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України: зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ч. 1, ст. 611, ст. 612 ч. 1 ЦК України: порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання; у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. ч. 1. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до викладених обставин справи та наведених норм законодавства суд вбачає, що договір про замовлення послуги експедирування вантажів № 72 від 28.08.2019 року укладений сторонами з дотриманням норм законодавства, що регулює спірні правовідносини, ними виконувався. Відповідач, у встановлені заявками на перевезення вантажу міжнародного сполучення № 201-2 від 28.08.2019 року, № 143-2 від 17.09.2019 року згідно Договору строки, свій обов`язок з оплати отриманих від позивача послуг, не виконав. Наявність і розмір спірної заборгованості у сумі 82774 грн. позивачем доведено належними і допустимими доказами, відповідачем не спростовані, тому вимога позивача в цій частині позову підлягає задоволенню.

У зв`язку з простроченням відповідачем грошового зобов`язання з оплати наданих послуг позивач нарахував і заявив до стягнення: за заявкою на перевезення вантажу міжнародного сполучення № 201-2 від 28.08.2019 року за період прострочення з 20.09.2019 року по 24.02.2020 року 523 грн. 3% річних, 242 грн. інфляційних втрат, 5155 грн. 19 коп. пені; за заявкою на перевезення вантажу міжнародного сполучення № 243-2 від 17.09.2019 року за період прострочення з 12.10.2019 року по 24.02.2020 року 469 грн. 3% річних, 253 грн. 21 коп. інфляційних втрат, 4537 грн. 99 коп. пені.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок розміру 3% річних та інфляційних втрат за період прострочення з 20.09.2019 року по 24.02.2020 року на суму 523 грн. і відповідно 242 грн. та за період з 12.10.2019 року по 24.02.2020 року на суму 469 грн. і відповідно 253 грн. 21 коп. позивачем проведено з дотриманням обставин справи, умов Договору, арифметично і методологічно є правильним, тому вимога позивача і в цій частині позову підлягає задоволенню.

Щодо стягнення пені у розмірі 9693 грн. 18 коп. суд зазначає наступне.

У зв`язку з простроченням відповідачем строків оплати послуг позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 9693 грн. 18 коп. пені на підставі ст. 549 ЦК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення з дня спливу строку на виконання зобов`язання встановленого згідно із заявками на перевезення вантажу міжнародного сполучення № 201-2 від 28.08.2019 року, № 143-2 від 17.09.2019 року.

Відповідно до ст.ст. 611, 625 ч. 1 ЦК, 216 ГК України, неможливість виконання зобов`язання не звільняє сторони від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій.

Відповідно до ст. 610,ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України: порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання; у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частинами 1, 3 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (частини 1, 2 ст. 215, частина 1 ст. 216 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України, виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 546, ч. 1 ст. 547, ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Договір про замовлення послуги експедирування вантажів № 72 від 28.08.2019 року, на який посилається позивач як на підставу своїх позовних вимог, між сторонами укладено у письмовій формі, на розсуд сторін в ньому погоджено всі умови його виконання та відповідальності за його невиконання. Проте, цим договором умови застосування заходу забезпечення виконання зобов`язання щодо повноти і своєчасності проведення розрахунків за послуги неустойкою у виді пені не передбачено, розмір та умови її нарахування за це порушення не погоджено.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Статтею 549 ЦК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", на норми яких позивач також послався в обґрунтування своїх вимог, визначено поняття неустойки, її розміри за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, підстави ж застосування неустойки (штрафу, пені) обумовлюються сторонами у договорі (правочині) з обов`язковим дотриманням його письмової форми. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Відтак, внаслідок недотримання форми правочину щодо забезпечення виконання зобов`язання у виді пені, цей правочин, відповідно до норм ч. 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 547 ЦК України, є нікчемним і не створює юридичних наслідків у виді зобов`язання сплатити пеню за порушення основного зобов`язання.

Враховуючи те, що між сторонами відсутній правочин яким було б передбачено застосування заходу забезпечення виконання зобов`язання неустойкою у виді пені, погоджено розмір та умови її нарахування, вчинений у письмовій формі та відсутня пряма вказівка закону щодо такого виду забезпечення виконання зобов`язання, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 9693 грн. 18 коп. пені є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відтак, з огляду на встановлені обставини справи, умови договору та наведені норми законодавства суд позов в частині вимог про стягнення 82774 грн. основного боргу, 992 грн. 3% річних та 495 грн. 90 коп. інфляційних втрат визнає обґрунтованим, доказаним і задовольняє, у задоволенні вимог в частині стягненні 9693 грн. 18 грн. пені відмовляє за безпідставністю.

На підставі статті 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати, а саме, судовий збір в розмірі 2102 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 255-256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Імпекстранс груп", код ЄДРПОУ 39505251, місцезнаходження: 18001, м. Черкаси, вул. Пушкіна, 100, офіс 1, на користь фізичної особи-підприємця Петриченка Миколи Павловича, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків НОМЕР_6 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 - 82774 грн. основного боргу, 992 грн. 3% річних, 495 грн. 90 коп. інфляційних втрат, 2102 грн. судових витрат.

У задоволенні решти позову в частині вимог про стягненні 9693 грн. 18 грн. пені - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту.

Суддя В.М. Грачов