Ухвала суду № 90743206, 30.07.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"30" липня 2020 р.Справа № 922/3713/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Кучко А.В.

розглянувши матеріали справи

за позовом Державної екологічної інспекції у Харківській області (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 1 під`їзд, 2 поверх) до Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція" (62340, Харківська обл., Дергачівський р-н, село Черкаська Лозова) про за участю представників: стягнення 225477,56 грн. позивача - Сосіна І.О., довіреність №4219/01-22/12-16 від 29.10.2018,

відповідача - Сиротенко С.Є., посадова інструкція юрисконсульта та довіреність від 30.01.2020,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 р. на розгляд Господарського суду Харківської області подано позов за вих. № 4965/01-22/1216 від 18.12.18 Державної екологічної інспекції у Харківській області (позивача) до відповідача - Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція", про стягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в загальному розмірі 225477,56 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.04.2019 провадження у справі 922/3713/18 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/1782/19. Також, вказаною ухвалою зазначено сторонам, що після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, письмово повідомити про це Господарський суд Харківської області, додавши відповідні докази на підтвердження.

20.05.2020 до відділу діловодства суду від Державної екологічної інспекції у Харківській області надійшло клопотання про поновлення провадження у справі (вх. № 11338 від 20.05.20) з копією рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2019 по справі № 520/1782/19 з відміткою про набрання вказаного рішення законної сили.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.05.2020 провадження у справі № 922/3713/18 поновлено та підготовче засідання призначено на 02.06.2020 о 10:45.

28.05.2020 до відділу діловодства суду від т.в.о. директора ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція" А.А. Мостепанюк надійшло клопотання (вх. №12048), в якому останній зазначає про те, що в порядку самопредставництва юридичної особи просить допустити до участі в справі як представника відповідача штатного юрисконсульта ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція" Сиротенка С.Є., уповноваженого діяти від імені відповідача відповідно до трудового договору, про що до клопотання подано копії наступних документів:

- наказ від 05.12.2019 № 629-К "Про тимчасове покладення обов`язків директора державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція" на Мостепанюка А.А. , згідно із яким, т.в.о. голови Віталій Дудка наказав покласти тимчасово виконання обов`язків директора ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція" на заступника директора з наукової роботи цього підприємства Мостепанюка Андрія Андрійовича з 05.12.2019 на період призначення керівника в установленому законодавством порядку;

- довіреність від 21.02.2019 № 55, за підписом директора ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція" А.А. Мостепанюк щодо повноважень Сиротенка Сергія Євгеновича представляти інтереси ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція";

- довідку за підписом т.в.о. директора ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція" А.А. Мостепанюк від 26.05.2020 №28, якою вказана посадова особа повідомляє про те, що згідно наказу від 29.09.2019 №136-К Сиротенко Сергій Євгенович з 01.10.2019 прийнятий на роботу юрисконсульта ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція" на умовах трудового договору за сумісництвом;

- статут ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція" (т.с. 3 а.с.61-72).

Також, додатком до вищевказаного клопотання (вх. №12048) відповідачем подано п`ять клопотань. А саме:

1. Клопотання про розгляд справи колегією суддів та проведення відеозапису судового засідання з використанням портативного засобу запису.

2. Клопотання про закриття провадження у справі.

3. Клопотання про повернення позовної заяви.

4. Клопотання про визнання доказів недопустимими.

5. Клопотання про призначення по справі судової експертизи.

При цьому, відповідач у клопотанні (вх. №12048) просить розглянути вищевказані клопотання у їх послідовній системно-логічній нумерації, згідно якої вирішення кожного наступного клопотання залежить від результату розгляду попереднього.

Представник позивача у підготовчому засіданні 24.06.2020 заявлений позов підтримує, проте заперечив проти задоволення клопотань відповідача.

Представник відповідача позов не визнає, заперечує проти його задоволення. У підготовчому засіданні 24.06.2020 підтримав подані клопотання: про розгляд справи колегією суддів та проведення відеозапису судового засідання з використанням портативного засобу запису; про закриття провадження у справі; про повернення позовної заяви; про призначення по справі судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.06.2020 по справі № 922/3713/18 у задоволенні клопотання відповідача про колегіальний розгляд справи відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.06.2020 по справі № 922/3713/18 у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі відмовлено, у задоволенні клопотання відповідача про повернення позовної заяви відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.06.2020 по справі № 922/3713/18 у задоволенні клопотання відповідача про призначення по справі комплексної судово-екологічної та криміналістичної експертизи відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.06.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.07.2020 об 11:00.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.07.2020 в судовому засіданні оголошено перерву до 30.07.20 об 11:00.

30.07.2020 до відділу діловодства суду від представника ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція" надійшло клопотання (вх. №17424), в якому представник відповідача просить суд: призначити по справі судово-екологічну експертизу; викликати та допитати як свідків працівників ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція"; поновити процесуальний строк подання вказаного клопотання, надавши можливість обґрунтувати вказане клопотання в судовому засіданні.

Позивач у судове засідання 30.07.2020 з`явився, про клопотання представника відповідача про поновлення процесуального строку для подання клопотання про призначення по справі судово-екологічної експертизи та про виклик та допит свідків заперечив.

Відповідач у судове засідання 30.07.2020 з`явився та підтримав подане клопотання (вх. №17424 від 30.07.20), яке просить суд задовольнити.

Розглянувши клопотання представника відповідача (вх. №17424 від 30.07.20), у якому відповідач просить: поновити йому строк на подання клопотання про призначення по справі судово-екологічної експертизи та виклику та допиту свідків, заслухавши думку представника позивача, який заперечив по суті проти цього клопотання, суд приходить до висновку про відмову у його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Даний принцип також знайшов своє відображення у статті 13 ГПК України, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтею 76 ГПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. (Рішення ЄСПЛ у справі "Надточий проти України" від 15 травня 2008 року)

При цьому, необхідно враховувати, що процесуальний закон, спрямований на забезпечення своєчасності розгляду справ та правової визначеності, унеможливлення зловживання процесуальними правами та підвищення ефективності судочинства в цілому, з огляду на що встановлено точний порядок та присічні строки вчинення процесуальних дій, чіткі стадії судового процесу, розумні обмеження, в тому числі щодо подання доказів.

Саме тому, всі процесуальні дії суду та учасників процесу повинні вчинятися своєчасно з тим, щоб під час підготовки справи до розгляду не залишилося невирішених питань, які можуть затримати розгляд справи по суті.

Відповідачем клопотання про призначення судово-екологічної експертизи та про виклик та допит свідків заявлено з пропуском встановленого ГПК України строку. Водночас відповідач просить суд поновити йому строк.

Вимогами частини 4 статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненнями нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Разом з тим, право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Наслідки пропуску процесуальних строків передбачені ч.1 ст.118 Господарського процесуального кодексу України, а саме право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Отже, пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Поведінка заявників складає об`єктивний факт /.../ який необхідно брати до уваги для визначення факту перевищення розумного строку, зазначеного у статті 6 § 1 (Poiss v. Austria (Пойсс проти Австрії), § 57; Wiesinger v. Austria (Вісінгер проти Австрії), § 57; Humen v. Poland (Гумен проти Польщі) [ВП], § 66). Кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази, в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands (Домбо Бегеер Б.В . проти Нідерландів § 33).

У поданому клопотанні представником відповідача не зазначено мотивованих та переконливих обґрунтувань стосовно пропуску процесуального строку на подання цього клопотання. Зазначено лише про поновлення процесуального строку подання вказаного клопотання, надавши можливість обґрунтувати клопотання в судовому засіданні. Разом з тим, озвучені представником відповідача в судовому засіданні аргументи жодним чином не підтверджують поважність причин пропуску строку на звернення з клопотанням про призначення судової-екологічної експертизи та про виклик та допит свідків, тому наявності підстав для його поновлення немає.

Відповідачем також залишено поза увагою, що призначення судом експертизи зумовлює зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 228 ГПК України, що на стадії розгляду справи по суті є неприпустимим.

Судом враховано й те, що представником відповідача вже було подано таке клопотання, за результатами розгляду якого ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.06.2020 по справі № 922/3713/18 у задоволенні клопотання відповідача про призначення по справі комплексної судово-екологічної та криміналістичної експертизи було відмовлено.

Окремо суд звертає увагу на те, що розгляд даної справи триває з 2018 року, тоді, як статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку справи, в якій вона є стороною.

Отже відповідач мав достатньо часу для своєчасного подання клопотання про призначення по справі судово-екологічної експертизи та про виклик та допит свідків. Отже, відповідач не був позбавлений можливості звернутись з відповідним клопотанням раніше, в тому числі разом із відзивом на позовну заяву.

З урахуванням наведеного, оскільки представником відповідача не доведено поважність причин пропуску процесуального строку на подання клопотання про призначення по справі судово-екологічної експертизи та про виклик та допит свідків, а також враховуючи, що поновлення пропущеного процесуального строку порушить закладений в основі процесуального законодавства принцип рівності, який є складовою більш широкого розуміння поняття "справедливого судового розгляду", суд відмовляє відповідачеві в поновленні процесуального строку на подання клопотання про призначення по справі судово-екологічної експертизи та про виклик та допит свідків.

Окремо суд також зазначає, що звертаючись із клопотанням про виклик та допит свідків відповідачем взагалі не додано заяв таких свідків, не міститься таких заяв і в матеріалах справи, відтак, вирішення питання про необхідність виклику та допиту свідків, що за частиною 1 статті 89 ГПК України відбувається у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти - позбавлене змісту питання, яке має бути розглянуто судом.

Керуючись ст.119, ч.2 ст.232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання відповідача про поновлення процесуального строку для подання клопотання про призначення по справі судово-екологічної експертизи та про виклик та допит свідків. Залишити клопотання про призначення по справі судово-екологічної експертизи та про виклик та допит свідків (вх. №17424 від 30.07.20) без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256, 257, п.п.17.5 п. 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу складено та підписано 03.08.2020 р.

Суддя Г.І. Сальнікова