Ухвала суду № 90743105, 03.08.2020, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

__________________

УХВАЛА

"03" серпня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/581/20

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Торчинюка В.Г., розглянувши заяву Приватного підприємства "Віліс" про вжиття заходів забезпечення позову

у справі

за позовом: Приватного підприємства "Віліс"

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІППО"

до відповідача 2: Фізичної особи-підприємця Жабчик Сергія Вікторовича

про стягнення заборгованості 2 404 398 грн. 57 коп.

ВСТАНОВИВ:

15 червня 2020 року Приватне підприємство "Віліс" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІППО" та Фізичної особи-підприємця Жабчик Сергія Вікторовича про стягнення заборгованості в сумі 2 404 398 грн. 57 коп., в обґрунтування зазначає про неналежне виконання зобов`язань відповідачами за договором поставки №121218-03/1г від 12 грудня 2018 року, щодо повного розрахунку та у визначені строки.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 18 червня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/581/20 за позовом Приватного підприємства "Віліс" до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІППО" та Фізичної особи-підприємця Жабчик Сергія Вікторовича про стягнення заборгованості в сумі 2 404 398 грн. 57 коп. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 21 липня 2020 року.

31 липня 2020 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду Приватне підприємство "Віліс" подало заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ "ГІППО" в межах суми невиконаних зобов`язань, що становить 2 403 398 грн. 57 коп.

Заявник зазначає, що в даному випадку наявні підстави для вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти, з метою уникнення ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, також зазначає про наявні численні рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень, де боржником є ТОВ "ГІППО", відсутність зареєстрованого майна за відповідачем 1, яке б могло забезпечити виконання рішення суду, також вказує про статутний капітал відповідача 1, який також не забезпечить виконання рішення суду.

Розглянувши заяву про забезпечення позову Приватного підприємства "Віліс", суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 140 ГПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Згідно з положеннями статті 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до статті 137 ГПК України позов забезпечується зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову та необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Правова позиція Верховного Суду в питаннях забезпечення позову зводиться до того, що господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя та задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Такий висновок щодо розуміння сутності інституту забезпечення позову зробив Верховний Суд у своїй постанові від 22.08.2018 (справа №924/150/17).

Оскільки вимоги позивача, викладені у позовній заяві, стосуються стягнення коштів, то у разі відсутності на рахунках відповідача необхідних для повернення отриманих коштів існують потенційні труднощі в подальшому виконанні судового рішення по справі.

Європейський суд з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" наголошує, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Крім того, у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

В пункті 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 Конституційний Суд України також наголошує, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Суд констатує, заявлений захід забезпечення позову є обґрунтованим та адекватним, а його невжиття може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених прав або охоронюваних законом інтересів заявника у разі задоволення його вимог при вчиненні відповідачами дій з відчуження майна або його зміні.

Тому, в контексті існування потенційних труднощів при виконанні судового рішення по справі, на переконання суду, варто дослідити дії відповідача та наявність майна, для виконання рішення суду в подальшому.

З матеріалів справи суд вбачає, що у власності ТОВ "ГІППО" відсутнє зареєстроване нерухоме майно, окрім права користування на будівлі та земельну ділянку.

Також матеріалами справи стверджено, що статутний капітал ТОВ "ГІППО" становить 18 500 грн. 00 коп., що в свою чергу не забезпечить належного виконання рішення у даній справі.

Крім того, матеріалами справи стверджено, що ТОВ "ГІППО" є боржником у інших справах, що в свою чергу свідчить про можливість утруднення виконання рішення в межах даної справи.

Відтак, в сукупності зазначених вище обставин та наданих суду доказів, вбачається, аргументи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову обґрунтовані.

Разом з тим, у заяві про забезпечення позову, Приватне підприємство "Віліс" просило суд з метою забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на розрахунковому рахунку ТОВ "ГІППО" № НОМЕР_1 який розміщений у Волинському обласному управлінні АТ "Державний ощадний банк України" МФО 303398 та на будь - які інші рахунки які знаходяться на будь-яких рахунках у будь-яких банківських або фінансових установах, які Можуть бути виявлені державним виконавцем під час виконання ухвали про забезпечену позову, в межах суми невиконаних зобов`язань, що становить суму 2 403 398 грн. 57 коп.

Суд вбачає, що позивачем з`ясовано номер рахунку ТОВ "ГІППО" на який необхідно накласти арешт, щодо накладення арешту на усі інші рахунки, суд зазначає, щодо відповідача 1, відкриті виконавчі провадження, а отже, арешти на рахунки останнього, будь-які інші у відповідності до норм чинного законодавства Державним або приватним виконавцем уже здійснені.

Відтак, накладати арешт на будь-які інші рахунки, окрім зазначеного у заяві про забезпечення позову, суд не вбачає за доцільне.

Відповідно до статті 144 ГПК України, ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановляння незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову та накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на розрахунковому рахунку ТОВ "ГІППО" № НОМЕР_1 який розміщений у Волинському обласному управлінні АТ "Державний ощадний банк України" МФО 303398, в межах суми невиконаних зобов`язань.

Керуючись ст.ст. 73-74, 86, 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково.

2. Забезпечити позов Приватного підприємства "Віліс" до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІППО" та Фізичної особи-підприємця Жабчик Сергія Вікторовича про стягнення заборгованості в сумі 2 404 398 грн. 57 коп.

3. Накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІППО" (01042, Київська область, м. Київ, провулок Новопечерський, будинок 19/3, корпус 2, кабінет 33, код ЄДРПОУ 32650231) в межах 2 403 398 грн. 57 коп., розміщених на рахунку:

- НОМЕР_1 який розміщений у Волинському обласному управлінні АТ "Державний ощадний банк України", МФО 303398.

4. Стягувачем за даною ухвалою є: Приватне підприємство "ВІЛІС" (33003, Рівненська область, м. Рівне, вул. Грушевського, 2А, Код ЄДРПОУ 23302324).

5. Боржником за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "ГІППО" (01042, Київська область, м. Київ, провулок Новопечерський, будинок 19/3, корпус 2, кабінет 33, код ЄДРПОУ 32650231).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її підписання до Північно-західного апеляційного господарського суду України в порядку статей 254-259 Господарського процесуального кодексу України.

Підписано 04.08.2020 року

Суддя В. Г. Торчинюк

Віддруковано 2 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (33003, м. Рівне, вул. Грушевського, 2А);

3 - відповідачу 1 рекомендованим (01042, м. Київ, провулок Новопечерський, будинок 19/3, корпус 2, кабінет 33);

4 - відповідачу 2 рекомендованим ( 33003 , м. Рівне, вул. Струтинської, будинок 33, квартира 7 ).