Рішення № 90742774, 03.08.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2020 Справа № 914/923/17

За позовною заявою: ОСОБА_1 , м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентком", м.Львів

про стягнення вартості частини майна та прибутку

Суддя У.І.Ділай

Секретар І.Прокопів

За участю представників:

від позивача: В.В.Перунов - адвокат

від відповідача: В.О.Жбадинський - адвокат

На розгляді Господарського суду Львівської області перебувала справа за позовом ОСОБА_1 , до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентком" про стягнення вартості частини майна та прибутку.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.08.2020 у справі №914/923/17 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентком" на користь ОСОБА_1 1687975,66 грн основного боргу, 879507,22грн інфляційних втрат, 227756,17грн 3% річних, 57757,53грн судового збору та 96865,20 грн витрат на проведення експертизи. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

До проголошення вступної та резолютивної частини рішення представник позивача подав заяву про стягнення з відповідача суми витрат на професійну правничу допомогу.

Приймаючи рішення, Господарський суд Львівської області прийшов до висновку надати відповідачу строк до 27.07.2020 для подання доказів та судове засідання по розгляду заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу призначив на 03.08.2019.

28.07.2020 від представника позивача до суду надійшла заява про прийняття додаткового рішення та відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 48000,00грн.

Представник позивача в судовому засіданні 03.08.2020 заяву про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу просив задоволити та прийняти додаткове рішення.

У судовому засіданні 03.08.2020 представник відповідача в судове засідання 16.07.2020 заперечив проти поданої заяви, покликаючись на правову позицію викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №904/4494/18.

Розглянувши подану заяву, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як зазначено в ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч. 2 ст. 244 ГПК України).

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ст. 126 ГПК України).

Відшкодування витрат позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій (п. 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №904/4494/18 вказана така правова позиція.

Частинами першою та другою статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

З огляду на те, що під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач разом з першою заявою по суті спору не подав суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи, Велика Палата Верховного Суду відмовляє у відшкодуванні таких судових витрат.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Розглянувши матеріали цієї справи та дослідивши подані позивачем заяви (клопотання) по суті спору, починаючи з дати подання позову так і після набрання чинності новим ГПК України (15.12.2017), Господарський суд Львівської області встановив, що позивач не подавав суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

З огляду на викладене, у суду відсутні правові підстави для задоволення поданої представником позивача заяви про прийняття додаткового рішення та відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 126, 221, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст. 241 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до розділу 4 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 05.08.2020.

Суддя У.І. Ділай