Рішення № 90742213, 21.07.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.07.2020Справа № 910/18244/19

За позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" (м. Запоріжжя)

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ)

про стягнення 373.927,20 грн

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін:

Від позивача: Аверіна В.Є.

Від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 373.927,20 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вантаж відповідачем доставлено позивачу із порушенням встановленого терміну доставки, що є підставою покладення на відповідача штрафу за несвоєчасну доставку.

Також позивачем вказано, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.19. відкрито провадження у справі № 910/18244/19, постановлено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

17.02.20. від відповідача надійшло клопотання про поновлення йому процесуального строку для надання відзиву на позов та подано сам відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.20. поновлено Акціонерному товариству "Українська залізниця" процесуальний строк для подачі письмового відзиву на позовну заяву та прийнято поданий відзив до розгляду.

02.03.20. позивачем подано відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.20. постановлено розгляд справи № 910/18244/19 здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 31.03.20.

Засідання, призначене на 31.03.20. не відбулось, з огляду на що ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.20. призначено підготовче засідання на 26.05.20.

Представники сторін в судове засідання 26.05.20. не з`явились, про дату, час та місце повідомлені належним чином (арк. справи 304, 305).

В підготовчому засіданні 26.05.20. судом встановлено, що під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 ГПК України, з огляду на що ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.20. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.06.20.

Позивач в судове засідання по розгляду справи по суті 11.06.20. явку свого повноважного представника не забезпечив. Відповідач в судове засідання по розгляду справи по суті 11.06.20. явку свого повноважного представника не забезпечив, однак 11.06.20. ним подано письмові пояснення та клопотання про відкладення розгляду справи, скріплене ЕЦП.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.20. відкладено судове засідання по розгляду справи по суті на 21.07.20.

Позивачем в судовому засіданні 21.07.20. підтримано свої позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 21.07.20. явку свого повноважного представника не забезпечив, подавши клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні означеного клопотання відповідача з підстав того, що явка останнього не визнавалась обов`язковою, під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 ГПК України, обома сторонами надані письмові пояснення, а відповідач, в свою чергу не скористався наданими йому ч. 4 ст. 197 Господарського процесуального кодексу України правами.

Наразі, за висновками суду неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті в судовому засіданні 21.07.20.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 21.07.20. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

16.02.18. року між позивачем (Замовник) та відповідачем (Перевізник) було укладено Договір № 00076/ЦТЛ-2018 (далі - Договір), предметом якого згідно з пунктом 1.1. є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника і проведення розрахунків за ці послуги.

Відповідно до пункту 1.2. Договору поняття перевезення вживається у такому значені - послуга, в процесі надання якої Перевізник зобов`язується доставити довірений Замовником вантаж до пункту призначити та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а Замовник зобов`язується оплатити послуги у передбаченому цим Договором порядку. Перевезення оформляється залізничною накладною відповідно до цього Договору, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 зі змінами та доповненнями, Збірника Тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, який затверджено наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 317 від 26.03.2009, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356 (далі - Збірник тарифів), Правил перевезення вантажі, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 873 від 09.12.2002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2009 за № 1030/7318, Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі - УМВС), Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (далі - КОТІФ) відповідно.

Поняттям послуги пов`язані з організацією перевезення вантажів вживається у значені - послуги, що надається Перевізником Замовнику, у тому числі на підставі окремої заявки з переліку, погодженого Сторонами у Додатку № 1 до Договору.

Відповідно до пункту 1.3. Договору надання послуг за цим Договором підтверджується залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами.

Згідно з п. 8.1. Договору сторони домовились про використання електронного документообігу.

За умовами п. 8.5.1. Договору Замовник формує електронний перевізний документ (далі - ЕПД) та передає їх Перевізнику через АС Клієнт - УЗ не пізніше часу пред`явлення вантажу для приймально-здавальних операцій відповідно до режиму роботи товарної контори станції.

Відповідно до пункту 8.5.4. Договору підтвердження приймання вантажу до перевезення за ЕПД проводиться шляхом проставляння в ЕПД дати приймання вантажу до перевезення та накладання ЕЦП. На вимогу Замовника Перевізник засвідчує дату приймання вантажу до перевезення шляхом проставляння календарного штемпелю в роздрукованій копії ЕПД. Друк паперової копії ЕПД накладної виконується замовником або на його вимогу Перевізником.

У пункті 12.1. Договору сторонами погоджено, що Договір вступає в силу з моменту одностороннього підписання Замовником договору в електронному вигляді з накладанням ЕЦП в АС "Месплан" або АС "Клієнт УЗ", або вчинення Замовником будь-якої дії на виконання цього договору і діє до 31.12.2018. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії Договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей Договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії цього Договору.

Протягом липня-вересня 2019 року на адресу АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" (вантажоодержувач ДТЕК ЗАПОРІЗЬКА ТЕС - відокремлений структурний підрозділ АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО") залізницею відправлення та призначення виступає АТ "Українська залізниця" була відвантажена вугільна продукція за поданими до матеріалів справи залізничними накладними (арк. справи 11- 166 т. 1).

Позивач зазначає, що згідно з вищевказаними накладними відповідач припустив прострочення строку доставки вантажу, що є порушенням зобов`язання, статті 41 Статуту залізниць України, а також Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000.

У зв`язку з цим, позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші угоди.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Положеннями статті 908 Цивільного кодексу України передбачено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно із статтею 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов`язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі.

Залежно від виду транспорту, яким передбачається систематичне перевезення вантажів, укладаються такі довгострокові договори: довгостроковий - на залізничному і морському транспорті, навігаційний - на річковому транспорті (внутрішньому флоті), спеціальний - на повітряному транспорті, річний - на автомобільному транспорті. Порядок укладення довгострокових договорів встановлюється відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень.

Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Частиною першою статті 919 Цивільного кодексу України передбачено, що перевізник зобов`язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

Відповідно до частини 1 статті 313 Господарського кодексу України перевізник зобов`язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі.

Згідно із статтею 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 затверджено Статут залізниць України (далі - Статут), який визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту (стаття 2 Статуту).

Відповідно до статті 5 Статуту на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує:

а) Правила перевезення вантажів (далі - Правила);

б) Технічні умови навантаження і кріплення вантажів;

в) Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (далі - Правила перевезень пасажирів);

г) інші нормативні документи.

Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Згідно із статтею 6 Статуту накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Абзацами першим, другим і п`ятим статті 23 Статуту передбачено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.

Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.

Відповідно до статті 41 Статуту залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно з пунктами 1.1. і 1.2. Правил термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Відповідно до підпункту 1.1.1. пункту 1.1 Правил у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок, та одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок.

Пунктом 2.1. Правил передбачено, що обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. При прийманні від відправника вантажу до перевезення раніше дня, на який призначено навантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено навантаження, про що в накладній робиться відмітка в графі "Навантаження призначено на число місяць".

Згідно з пунктом 2.4. Правил терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Відповідно до пункту 2.10. Правил вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

За приписами частини 2 статті 313 Господарського кодексу України розмір штрафів, що стягуються з перевізників за прострочення в доставці вантажу, визначається відповідно до закону.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до статті 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Частиною першою статті 23 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України.

Згідно із частини 1 статті 116 Статуту за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Відповідно до частини 2 статті 116 Статуту зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.

Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/420/2012 від 04.04.2012 нарахування штрафу за несвоєчасну доставку вантажу здійснюється в залежності від кількості повних прострочених діб, але не менш ніж двох діб. Встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш ніж на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченої статтею 116 Статуту штрафу відсутні.

Згідно з пунктом 8 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.

Як підтверджується календарними штемпелями на накладних, доданих до позовної заяви, вантаж відповідачем доставлено позивачу з порушенням встановленого терміну доставки, визначеного статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу.

Так, з матеріалів справи вбачається, що вантаж прибув з порушенням строків доставки вантажу, а саме:

Вантаж у напіввагонах №№ 60595733, 60697976, 65284127, 63094411, 60027216, 60520376, 61077541, 56990591, 62658554, 59432278, 63245872, 66690918, 65298457, 53526703, 56874902, 54039433, 59726752, 53542940, 54038724, 56009939, 53529467, 61014536, 56085871, 56041056, 53748406, 63360465, 55332753, 62966478, 56674302, 61868568, 56487101, 56958515, 61884334, 56125552, 60364403, 63253959, 63243588, 61974937, 67431981, 56434624, 59416891, 60027943, 61298642, 63553648, 63469969, 63553580, 63553606, 63553531, 63603708, 63604110, 60415965, 56190317, 56443005, 53599858, 56969942, 53187761, 56100712, 56124324, 64021637, 63148878, 63397277, 63179881, 63030167, 63121735, 67851535, 62152657, 61541777, 68367671, 61525226, 68119650, 68367937, 63717573, 61995411, 61924932, 62235809, 63091821, 68119551, 63149355, 63007587, 56332489, 52518081, 60459773, 63659114, 53541249, 63949341, 63314140, 62008222, 56990609, 53526919, 62965256, 53171047, 56673940, 53420360, 52514874, 56758972, надійшов у адресу вантажоодержувача із запізненням на 2 доби, що підтверджується залізничними накладними №№ 50535913, 50634633, 50634708, 45008307, 45008349, 45008430, 50744531, 50745124, 50745157, 50750660, 50744564, 50750868, 50786284, 50786516, 50786532, 50790468, 50790492, 50790518, 50790526, 50883354, 50883388, 51153161, 51153195, 51157469, 51309540, 51309565, 51309573, 51317170, 42371724, 42371732, 42380790, 51544294, 51544328, 40450934, 40455164 та досильними залізничними накладними №№ 50541325, 47926324, 47926332, 50603851, 45370004, 45370012, 45370020, 46026662, 45867470, 46277083, 42377424, 46798724.

Вантаж у напіввагонах №№ 53166500, 56871106, 54038781, 65258329, 60357803, 59724377, 53530036, 62008115, 52576675, 56995293, 56871536, 53513172, 52515723, 56970304, 68128305, 56971252, 56957640, 53533501, 61014254, 56857154, 56316524, 56178742, 53541744, 55662928, 54750625, 61984985, 56082043, 64058068, 67197772, 52814738, 67197830, 56218381, 62813381, 56994585, 56360811, 62625421, 63007025, 65489379, 56336837, 55328066, 53533881, 62522149, 56229446, 60029568, 63298889, 56394448, 56124167, 53524740, 59727206, 68744770, 67861815, 56872666, 53504718, 61671970, 53544979, 53587069, 53518759, 56738115, 53565719, 52832649, 56937337, 53535563, 63315618, 63094254, 63305536, 63897912, 56035116, 55341416, 58916727, 60462306, 62643580, 63094783, 61907366, 56355407, 55020853,56964562, 55329338, 55340160, 56485915, 56626930, 61910170, 63987705, 63565543, 59472654, 63246078, 63162960, 50067297, 56740004, 56968043, 56558356, 58698549, 52367109 надійшов у адресу вантажоодержувача із запізненням на три доби, що підтверджується залізничними накладними №№ 50616234, 50617992, 50621101, 50621127, 50621135, 50621150, 50623099, 50883388, 50885219, 50885920, 50885938, 51036937, 51037505, 51037513, 51037521, 41830589, 51144095, 51148054, 51148088, 51148260, 51148369, 51148377, 51148385, 51149193, 51149219, 51221034, 51225845, 51291284, 51294163, 51299923, 51299931, 51300283, 51300317, 51300333, 51300374, 51303162, 51303170, 4683237, 46832390, 51455046, 51459154, 51461796, 51461887 та досильними залізничними накладними №№ 50601996, 50599919, 46599908, 50889666, 45867447, 46026647, 46026654, 46133294, 51232973, 46454773, 51301778, 51328086, 51320752, 46798625, 46687034, 46687026, 46687018.

Вантаж у напіввагонах №№ 62059415, 67156513, 63246318, 63163372, 63659056, 64020829, 56873789, 56954969, 56326622, 56372089, 56090137, 53013934, 61867131, 56236557, 56132103, 56062433, 56217128, 58919382, 61908257, 59765107, 63659924, 63041446, 67197822, 56854326, 53498366, 56740046, 56626526, 64054687, 59083386, 56420128, 63028971, 55590640, 65026627, 66787086, 60679628, 64175631, 63666010, 52527629, 63889521, 56619448, 63129209, 56557416, 62198239, 56628423, 53541439, 63486674, 63487888, 63425128, 61014478, 60457959, 56865942, 67197665, 56291313, 60030178, 61654208, 64021744, 51806032, 62257225, 59675959, 54752555, 63991681, 63665848 надійшов у адресу вантажоодержувача із запізненням на чотири і більше діб, що підтверджується залізничними накладними №№ 50616234, 50619204, 50744531, 50744556, 50745132, 50750827, 50783323, 50790534, 50790542, 50790559, 50824531, 50826510, 50839000, 51019073, 51037547, 51037554, 51037562, 51037570, 51037588, 42020016, 51202521, 51247682, 51266211, 51737674, 51743359, 51743375, 51743391, 51743409, 51743417, 51743433, 47374723, 47374731, 1756443, 51756450, 51760189, 51762029, 51762037 та досильними залізничними накладними №№ 45111077, 50627603, 45369873, 45369865, 45369840, 45369832, 50783364, 45523222, 50841170, 45432853, 50604479, 41450040, 46356986, 51266906.

Доводи відповідача в частині того, що термін доставки вантажів повинен бути збільшений на час тимчасової перерви в перевезенні, яка трапилася не з вини залізниці, зокрема у зв`язку з виявленням невідповідності маси вантажу з даними, зазначеними у перевізному документі, судом не приймаються з наступних підстав.

Так, пунктом 2.9. Правил обчислення термінів доставки вантажів встановлено, що у разі затримки вантажу в процесі перевезення термін доставки збільшується на термін: виконання митних та інших адміністративних правил; тимчасової перерви в перевезенні, яка трапилася не з вини залізниці; необхідний для ветеринарного огляду та напування тварин; вивантаження зайвої маси, виправлення навантаження або упаковки, а також на перевантаження, які трапилися з вини відправника; інших затримок, які трапились з вини відправника чи одержувача.

Крім того, про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.

У п. 2.9 чітко визначено, що строк подовжується якщо буде доведено, що затримка виникла з вини відправника або одержувача, або не з вини залізниці.

Згідно п. 1.1. Правил оформлення перевізних документів затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред`явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 № 542 , зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за № 798/5989). Накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП)). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Відповідно до п. 4.1 Правил оформлення перевізних документів заповнення накладної під час перевезення здійснюється згідно з додатком 3 до цих Правил. Під час перевезення передбачені цими Правилами відмітки зазначаються у графі 49 "Відмітки залізниці" (п. 4.2 вказаних Правил).

Згідно п. 4.3 Правил оформлення перевізних документів у разі складання акта в графі 49 "Відмітки залізниці" зазначаються його номер і коротко причина, з якої його складено (наприклад, "про нестачу ___ місць", "про нестачу маси ____ кг", "про відсутність пломб" тощо).

У Поясненнях щодо заповнення накладної, які викладені у додатку № 3 до Правил оформлення перевізних документів зазначено, що у графі 49 накладної вказуються такі відомості залізниці: повідомлення одержувача про прибуття вантажу. За необхідності вказуються: охорона залізниці, якщо вантаж підлягає обов`язковій охороні залізницею; відмітки про результати перевірки вантажу під час видачі, складання актів із зазначенням станції, яка склала акт; причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість затримки; відомості про переадресування вантажу, зміну одержувача тощо.

Правила складання актів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855.

Відповідно до п. 3 Правил складання актів, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності: утрати документів, прикладених відправником до накладної; затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства; неочищення вагонів від залишків вантажу та сміття після вивантаження засобами одержувача; неочищення зовнішньої поверхні цистерн та бункерних напіввагонів після наливу і зливу; подачі залізницею неочищених вагонів під завантаження засобами відправника, порту, пристані; відсутності пломб, запірно-пломбувальних пристроїв (далі - ЗПП) на вагоні (контейнері), якщо в перевізних документах є відмітка про пломби (ЗПП), пошкодження пломб (ЗПП) або заміни їх, а також виявлення в процесі перевезення або на станції призначення пломб (ЗПП) на вагонах (контейнерах) з нечіткими відбитками; пошкодження або втрата наданих залізницею перевізних пристосувань; відмови вантажовласника від підписання: облікової картки виконання плану перевезень вантажів, накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами (контейнерами); самовільного зайняття залізницею вагонів і контейнерів, що належать підприємствам, організаціям, установам або орендовані ними; затримки вагонів (контейнерів), пов`язаної з митним оформленням вантажу, а також затримки через недодання чи неналежне оформлення відправником документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил; в інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами. Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала.

Відповідач не надав до матеріалів справи жодного доказу, яким було б підтверджено, що за спірними накладними відправником або одержувачем було допущено порушення, яке призвело до затримки доставки вантажу, або відсутня вина залізниці. Навпаки, з наданих відповідачем Актів вбачається, що причиною затримки вантажу була нестача вантажу.

Також доводи відповідача, викладені в письмовому відзиві спростовуються наступним.

Відповідно до п. 1.2 Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Відповідно до п.п. 1.1.1 п. 1.1 Правил обчислення термінів доставки вантажів у разі перевезення вантажною швидкістю нормативний термін доставки вантажу в залежності від виду відправок становить: маршрутними відправками - 1 доба на кожні повні та неповні 320 км; вагонними відправками та відправками у великотоннажних контейнерах - 1 доба на кожні повні та неповні 200 км.

Згідно із п. 2.1 Правил обчислення термінів доставки вантажу обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. При прийманні від відправника вантажу до перевезення раніше дня, на який призначено навантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено навантаження, про що в накладній робиться відмітка в графі "Навантаження призначено на ____ число _____ місяць".

У відповідності до п. 2.4 Правил обчислення термінів доставки вантажу терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу: на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу; у разі переадресування вантажів.

Приймаючи до уваги п. 3.2.1. Договору, відповідно до якого у всіх випадках за кожне перевезення (за вантажний або порожній рейси) неповна доба використання округляється до повної.

А наданий позивачем розрахунок відповідає, зокрема, приписам статті 116 Статуту, пункту 3.2 Договору, який укладений позивачем та відповідачем.

Разом з цим, суд зазначає, що частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, у зв`язку з чим, на підставі встановлених під час розгляду справи обставин суд вважає заявлені позивачем вимоги обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

При цьому, під час розгляду справи відповідач просив зменшити суму штрафу, посилаючись на те, що сума штрафу є надмірно великою, у відповідача відсутні бюджетні асигнування, наявна заборгованість контрагентів, оскільки прострочення терміну доставки вантажу не завдало жодних збитків вантажоодержувачу та не вплинуло на його господарську діяльність; вантаж було доставлено вантажоодержувачу без будь-яких втрат чи пошкоджень.

Частиною 1 ст. 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За приписами ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Правовий аналіз зазначених приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 78, ч. 1 ст. 79 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивач і відповідач є господарюючими суб`єктами і вони несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Зменшення (за клопотанням сторони) заявленого штрафу, який нараховується за неналежне виконання стороною свої зобов`язань кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з ст. 74 ГПК України, ст. 233 ГК України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.

Дослідивши подане відповідачем клопотання про зменшення штрафу за несвоєчасну поставку вантажу, перевіривши всі доводи, які містяться в ньому, враховуючи встановлений судом розмір несвоєчасного виконання відповідачем свого зобов`язання та розмір штрафу; а також обставини, на які посилався відповідач, як на підставу зменшення штрафу, які відповідач згідно з ст.74 ГПК України не довів, що вони є винятковими, суд вирішив відмовити у задоволенні даного клопотання.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20; ідентифікаційний код 00130872) штраф в сумі 373.927 (триста сімдесят три тисячі дев`ятсот двадцять сім) грн 20 коп. та 5.608 (п`ять тисяч шістсот вісім) грн 91 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 03.08.20.

Суддя Т.М. Ващенко