Ухвала суду № 90736406, 28.07.2020, Багачевський міський суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Ватутінський міський суд Черкаської області)

Справа №694/1685/19

Провадження №1 кп/690/101/20

УХВАЛА

28 липня 2020 року Ватутінський міський суд Черкаської області у складі колегії :

судді-доповідача Пасацької Л.А.,

суддів Здоровило В.А., Линдюк В.С.,

секретар судового засідання Вельган А.І.

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Пономар В.О.

потерпілого ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

захисників Мартинюка О.С., Огороднього А.Б.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі судових засідань в м. Ватутіне усну заяву обвинуваченого ОСОБА_2 про відвід судді Линдюка В.С. у кримінальному провадженні №12019250000000031, внесеному 31.01.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Ватутінського міського суду Черкаської області перебувають матеріали кримінального провадження №12019250000000031 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України.

Ухвалою від 03.06.2020 року призначено підготовче судове засідання у даному кримінальному провадженні, яке 02.07.2020 року не відбулося у зв`язку з неявкою захисника.

28.07.2020 року у підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 заявив відвід судді Линдюку В.С., оскільки є обставини, які викликають обґрунтований сумнів у безсторонності та неупередженості судді під час розгляду вищевказаного кримінального провадження, зокрема, суддя Линдюк В.С., перебуваючи у відрядженні у Корсунь-Шевченківському районному суді Черкаської області, розглядав кримінальне провадження за обвинуваченням працівника поліції та виніс виправдувальний вирок, який було скасовано апеляційним судом, що вказує на його упереджене відношення до працівників правоохоронних органів. Крім того, суддя Линдюк В.С. тривалий час працював в прокуратурі та перебуває у дружніх відносинах з прокурором Пономар В.О.

Захисники підтримали позицію обвинуваченого та просили задовольнити оголошену усно заяву про відвід.

Суддя Линдюк В.С., користуючись своїм правом на надання пояснень з приводу заявленого відводу, зауважив, що в нього відсутні будь-які об`єктивні обставини, які унеможливлюють його участь в даній кримінальній справі, оскільки він працював в органах прокуратури Черкаської області до листопада 2016 року, дійсно знайомий із прокурором, проте зазначену обставину вважає такою, що не може бути підставою для самовідводу та не свідчить про його упередженість. Щодо розглянутого ним кримінального провадження, в якому виправдувальний вирок хоча і скасований, проте він не стосується учасників цього кримінального провадження, а також спростовує думку обвинуваченого щодо його упередженості до прокурорів Черкаської області.

Прокурор Пономар В.О. та потерпілий ОСОБА_1 зазначили, що не вбачають підстав для відводу судді Линдюка В.С. у даному кримінальному провадженні, і вважають його таким, що заявлений з метою затягування розгляду справи.

Заслухавши думки сторін судового провадження, врахувавши обставини, що стали підставою для заявлення відводу, колегія суддів вважає, що наявні достатні підстави для його задоволення.

Положеннями ч. 1 ст. 81 КПК України передбачено, що у разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.

Згідно ч. 3 ст. 81 КПК України заява про відвід, що розглядається судом колегіально, вирішується простою більшістю голосів.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участі у розгляді кримінального провадження, якщо існують обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

За змістом положень ст. 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені … під час судового провадження одразу після встановлення підстав … та подаються до початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» суддя не може брати участь і підлягає відводу, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006р. у справі «Білуха проти України», від 28.10.1998 у справі «Ветштайн проти Швейцарії», від 09.01.2013 (остаточне 27.05.2013) у справі «Волкова проти України») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Згідно ст. 7 Кодексу суддівської етики, затвердженого XI черговим з`їздом суддів України 22 лютого 2013 року, «Суддя повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов`язки та вживати заходів для поглиблення своїх знань та вдосконалення практичних навичок».

Згідно до ч. 2 ст. 28 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» встановлено, що суддя здійснює правосуддя на основі Конституції України та Законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Пунктами 1, 2 ч. 7 ст. 56 вказаного Закону визначено, що суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до Закону з дотриманням засад і правил судочинства.

На неупередженості суддів як однієї з важливих ознак правосуддя акцентується увага й у пункті 3 Європейського статуту судді, на який є посилання в коментарі до ст. 7 Кодексу суддівської етики (рішення РСУ № 1 від 04.02.2016 «Про затвердження Коментаря до Кодексу суддівської етики»): «Суддя не тільки повинен бути неупередженим, але й має сприйматися будь-ким як неупереджений». Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 66 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (Заява № 4785/02). Отже, ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово вказував на існування двох елементів безсторонності суду: суб`єктивної, яка полягає у тому, щоб жоден із його членів відкрито не проявляв упередженість та особисту зацікавленість, а також об`єктивної, що передбачає існування достатніх гарантій, щоб виключити будь-які сумніви щодо цього.

З`ясувавши підстави з яких заявлено відвід, враховуючи що суддя – член колегії Линдюк В.С. дійсно тривалий час до призначення на посаду працював в органах прокуратури Черкаської області, в тому числі знайомий з прокурором Пономар В.О., хоча зазначені обставини не свідчать про його упередженість чи безсторонність, проте суддя не тільки повинен бути неупередженим, але й має сприйматися будь-ким як неупереджений, а тому наявність сумнівів у недостатній неупередженості судді при розгляді зазначеного кримінального провадження повинні бути виключені внаслідок його відводу.

Щодо мотивів для відводу - ухвалення суддею Линдюк В.С. виправдувального вироку щодо колишнього працівника поліції, то зазначені підстави не є належно обґрунтованими, оскільки абсолютно спростовують первинну підставу, а тому не можуть бути підставою для відводу судді в цьому кримінальному провадженні.

Відповідно до змісту ч. 3 ст. 82 КПК України передбачено, у разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) одного чи кількох суддів із складу суду або всього складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведених суддів із заміною останніх іншими суддями або іншим складом суддів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 80-82, 372 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Задовольнити заяву обвинуваченого ОСОБА_2 про відвід судді Линдюка В.С. у даному кримінальному провадженні.

Матеріали кримінального провадження №12019250000000031, внесеному 31.01.2019 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України, передати до канцелярії Ватутінського міського суду Черкаської області для подальшого розподілу відповідно до ч. 3 ст. 35 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 31.07.2020 р.

Суддя-доповідач Л.А. Пасацька

Судді В.А.Здоровило

В.С.Линдюк